ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/15121/19
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
20 березня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРТИКАЛЬ-МОНТАЖ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 16.01.2020, тобто вже з пропуском строку на апеляційне звернення, ГУ ДФС у місті Києві вперше було подано апеляційну скаргу, яку в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року повернено скаржнику, з підстав не сплати судового збору.
27.02.2020 року відповідач отримав дану ухвалу та матеріали апеляційної скарги.
13.03.2020 ГУ ДФС у місті Києві повторно звертається до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, в якій клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його наявністю у апелянта права на поновлення.
Перевіривши матеріали повторної апеляційної скарги, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі та пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Звертаючись 13.03.2020 до суду апеляційної інстанції вдруге з апеляційною скаргою, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте жодних належних доказів не було надано та не наведено жодних причин, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Тому, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження, через його недоведеність та необґрунтованість, не надання належних і відповідних доказів.
До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
Неповажними, в даному випадку, причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги визнаються неможливість своєчасної сплати судового збору.
Крім того, статтею 295 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість не застосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, який становить 30 днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Верховного суду від 01.10.2020 по справі № 826/16769/18.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).
Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апелянт зазначеної вимоги не виконав і при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції не надав належного документу про сплату судового збору.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 (далі - Закон).
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 4 Закону (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у серпні 2019 року.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921 грн.
Водночас, при поданні даної позовної заяви, з урахуванням всіх зазначених позовних вимог, підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Як вбачається з адміністративного позову позивачем заявлено вимогу не майнового характеру, тому розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (375 060,00*1,5%)*150% = 8 438,85 грн.
Відтак, з 01.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно:
- надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 8 438,85 грн. або відповідного клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами;
- подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у вищезазначений строк скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до норм зазначених пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88354310 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні