Постанова

від 18.03.2020 по справі 140/2539/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року ЛьвівСправа № 140/2539/19 пров. № 857/13997/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 140/2539/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСМА" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

суддя в 1-й інстанції - Мачульський В. В.,

час ухвалення рішення - 13.11.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСМА" звернулося в суд з позовом до відповідача - Рівненської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000466/2 від 01 квітня 2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000466/2 від 01 квітня 2019 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що за контрактом від 02 листопада 2018 року №11/18 PR ТОВ КАСМА придбало у компанії UAB IDLIJA (Литва) та імпортувало на комерційних умовах поставки DAP UA Рівне на митну територію України легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель VELOSTER, 2017 року випуску, за домовленістю здійснення розрахунків шляхом післяоплати протягом 365 календарних днів. Інвойс IC NR.0033 від 06 березня 2019 року містить запис про вартість товару 2700,00 доларів США без виділення витрат на доставку. Крім того, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено, що автомобіль продавався на аукціоні Copart, лот №49291938, однак будь-яких документів, що підтверджують вартість КТЗ на аукціоні не надано. З врахуванням результатів аналізу цих документів переглянуто інформацію відкритої мережі Інтернет на сайті https//autoauctions.io та за VIN номером транспортного засобу встановлено факт продажу 11 січня 2019 року з аукціону саме цього автомобіля за ціною 4200,00 доларів США без аукціонних зборів та витрат на транспортування. Таким чином, отримана інформація та домовленість сторін за угодою про відтермінування оплати на рік призвела до виникнення сумнівів щодо дійсної вартості товару. Звертає увагу, що за результатом опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що за інформацією, яка містилась у рахунку від 20 січня 2019 року № 9686 цей автомобіль придбано продавцем UAB IDLIJA (м. Шауляй, Литва) у компанії Baltic auto Shipping, яка є американською компанією, зареєстрованою в США, яка виступала брокером на аукціонах ІАА та Copart та є ліцензованим NVOCC (перевізником). При цьому, у рахунку відсутні відомості щодо умов поставки, проте зазначено вартість фрахту 800,00 доларів США. Інформації щодо продажу вказаного транспортного засобу на аукціоні цей документ не містить. Крім того, відповідно до наданої литовської імпортної декларації від 08 березня 2019 року № 19LTLC0100EK060143, відправником товару у ній зазначено L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA , який не кореспондується із фірмою UAB IDLIJA , що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу. Таким чином, вважає, що посадова особа митного органу діяла в межах повноважень та відповідно до вимог чинного митного законодавства України, а тому підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від № UA204000/2019/000466/2 від 01 квітня 2019 року відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згідно з умовами контракту доставка товару здійснювалася за умовами поставки - DAP Рівне. Умови поставки DAP Інкотермс 2010 - розшифується Delivered At Роint named point of destination перекладається Поставка в пункті . Вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Таким чином, ціна визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі, а тому декларант TOB КАСМА не повинен надавати ще якісь додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого транспортного засобу. Звертає увагу, що імпортований транспортний засіб було ввезено з США, де останній був проданий на аукціоні. Специфіка аукціонів у США полягає у тому, що однією із сторін завжди виступає страхова компанія, під час виставлення імпортованого автомобіля на різні аукціони, йому присвоюється номер лоту, який присвоює сама аукціонна компанія, а витяг із аукціонних торгів не може ніяким чином свідчити про те, чи був проданий автомобіль, за якою саме кінцевою ціною був проданий автомобіль, бо це збірна інформація про ідентифікаційні дані предмету аукціону, а тому твердження митного органу про те, що будь- яка інформація з аукціону є підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості імпортованого транспортного засобу, оскільки будь-якого підтвердження, крім номера лоту немає, є безпідставними. Крім того, зазначає, що позивачем долучалися товаросупровідні документи, а саме: рахунок- фактура, експортні декларація країни відправлення (ЕХ), ЗЕД-контракт, в яких усіх фігурує UAB DLIJA тобто взаємовідносини підтверджені та не повинні викликати будь-яких сумнівів, а посилання на наявність третьої сторони у взаємовідносинах не знаходить свого підтвердження, оскільки зі змісту литовської митної декларації, що надавалася до митного оформлення у графі 2 вказано термін EKSPORTUOTAJAS , що згідно з наданим перекладом визначається експортер , у цій графі зазначено UAB IDLIJA, графа 8 GAVEJAS - (ОТРИМУВАЧ) вказано TOB КАСМА , а графа 50 VYKDYTOJAS - ВИКОНАВЕЦЬ вказує компанію L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA , яка безпосередньо і здійснювала доставку транспортного засобу на території Литовської Республіки. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, між ТОВ КАСМА (покупець) та компанією IDLIJA (продавець) укладено контракт від 02 листопада 2018 року № 11/18 PR, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити, зокрема, автомобілі легкові, вантажні нові та бувші у використанні. Поставки здійснюються на умовах DAP Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно з правилами Інкотермс за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Продавець проводить поставку товару партіями. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата згідно інвойсів (а.с.29-34).

06 березня 2019 року компанія IDLIJA (Литва) поставила ТОВ КАСМА транспортний засіб легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель VELOSTER , номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу серії IC № 0033 від 06 березня 2019 року (а.с.65).

15 березня 2019 року декларантом ТОВ КАСМА з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2019/209232, в якій митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 2700,00 доларів США (а.с.22).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: рахунок-фактура (commercial invoice) IC №0033 від 06 березня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 ; контракт від 02 листопада 2018 року №11/18 PR, довідка №05.03.2019-4 від 05 березня 2019 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 28 березня 2019 року декларантом на вимогу органу доходів і зборів додатково подано такі документи: рахунок №9686 від 20 січня 2019 року; литовська імпортна митна декларація від 08 березня 2019 року № 19LTLC0100EK060143 та витяг з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt).

01 квітня 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000466/2. Підставою для прийняття рішення зазначено такі обставини: Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товару, які Імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, виявлені окремі неточності, а саме:

- Згідно з номером лота №49231938, який міститься у наданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію т/з від 28 грудня 2018 року №130089805, транспортний засіб був проданий на аукціоні Copart. Згідно з графою Buyers Name . Свідоцтва про реєстрацію т/з від 28 грудня 2018 року №130089805 ім`я покупця Baltic auto Shipping (дата продажу 11 січня 2019 року). Однак, будь-яких документів, що підтверджують вартість КТЗ на аукціоні не надано. Інформація щодо дійсної ціни продажу розміщена на Інтернет сайті autoplius.lо (4200 usd);

- У якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості надано рахунок від 20 січня 2019 року №9686, виставлений Baltic auto Shipping для UAB IDLIJA (продавця товару), у якому відсутні відомості щодо умов поставки (а також аукціонних витрат), проте зазначено вартість фрахту 800,00 дол. США. Також комерційний рахунок від 20 січня 2019 року №9686 містить підпис та печатку покупця, але не продавця, що його сформував. Інформації, щодо продажу КТЗ на аукціоні, даний документ не містить. Разом з тим, згідно з інформацією, наявною у відкритій мережі Інтернет (https:/balticautoshipping.com) Baltic auto Shipping є компанією, зареєстрованою в США яка виступає брокером на аукціонах IААІ та Copart. Транспортний засіб був придбаний UAB IDLIJA в Baltic auto Shipping (згідно з рахунком від 20 січня 2019 року №9686) за ціною 1700,00 доларів США, що на 2500 доларів США менше, ніж Baltic auto Shipping придбав початково на аукціоні, що викликає сумніви у дійсності вартості транспортного засобу;

- Згідно з поданою копією імпортної митної декларації від 06 березня 2019 року №19LTLC0100EK060143 (на додаткову вимогу митниці), відправником товару є L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA (Клайпеда, Литва), який не кореспондується із фірмою UAB IDLIJA , що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу.

Надана на додаткову вимогу митниці ще одна копія імпортної митної декларації, однак зображення у низькій якості, що унеможливлює здійснити візуальний контроль (ст. 337 МКУ) та здійснити перевірку наявних у них відомостей;

Надане на додаткову вимогу оголошення, щодо продажу транспортного засобу за вказаним №1-посиланням, у відкритій мережі інтернет відсутнє.

Орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумніви у правильності визначення митної вартості товару - інформація з відкритої мережі інтернет (сайт https//autoauctions.io/app/8324520/2017-hyundai-velostar-b), за номером VIN ТЗ та номером лоту, згідно техпаспорту, щодо факту продажу 11 січня 2019 року з аукціону Сораrt саме предмету контракту за ціною 4200,00 USD (остання ставка, продано) без аукціонних зборів та витрат на транспортування.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого КТЗ (зокрема документів з аукціону Сораrt);банківські платіжні документ, що стосуються оцінюваного товару.

За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно з Інформацію, наявною у митниці.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13 жовтня 2006 року №885 Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів ; Наказу ДФСУ від 11 вересня 2015 року №689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордом України ; Наказу Мінфіну від 31 липня 2015 року №684 Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів .

Митну вартість товару визначено на підставі інформації згідно з інформацією з відкритої мережі Інтернет (https//autoauctions.io/app/8324520/2017-hyundai-velostar-b) з урахуванням вартості доставки - 800,00 USD до міста Клайпеда (Питва) згідно з рахунком від 20 січня 2019 року №9686: вартості в 100,00 EUR доставки від міста Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску Ягодин ) згідно з довідкою від 22 січня 2019 року №6, що надавалася до МД від 24 січня 2019 року №ОА2040Ю/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного.

Числове значення митної вартості транспортного засобу становить 5112,95 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до і митного оформлення у національній валюті України становить 136600,07 грн.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00469 (а.с.15-16, 63-64). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після проведення декларування товарів відповідно до положень статті 257 МК України здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 05 квітня 2019 року №UA204000/2019/000466/2.

Позивач не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості від 01 квітня 2019 року №UA204000/2019/000466/2 оскаржив його до Державної фіскальної служби України, однак листом від 10 травня 2019 року №21315/6/99-99-19-02-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила, що підстави для скасування рішення про коригування митної вартості від 01 квітня 2019 року №UA204000/2019/000466/2 відсутні (а.с.35-44, 46-48).

05 квітня 2019 року декларантом подано митну декларацію № UA204010/2019/211689, за якою автомобіль випущено у вільний обіг без надання гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.116).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Рівненської митниці ДФС від 01 квітня 2019 року №UA204000/2019/000466/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000466/2 від 01 квітня 2019 року є необґрунтованим та безпідставним.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст.57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару- транспортного засобу марки HYUNDAI, модель VELOSTER, 2017 року випуску придбаного у компанії UAB IDLIJA (Литва), надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: договір купівлі-продажу транспортного засобу (рахунок-фактуру (інвойс) серії IC №0033 від 06 березня 2019 року; сертифікат права власності на транспортний засіб №130089805 від 28 грудня 2018 року; контракт від 02 листопада 2018 року №11/18 PR. В подальшому, на вимогу органу доходів і зборів додатково подав рахунок №9686 від 20 січня 2019 року; литовську імпортну митну декларацію від 06 березня 2019 року №19LTLC0100EK060143 та витяг з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt).

Ч.1, 2 ст.54 МК України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Колегія суддів не ставить під сумнів право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч.5 ст.54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легкового автомобіля марки HYUNDAI, модель VELOSTER, номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску, за ціною 2700,00 доларів США та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки декларантом не було надано витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС №0033 № від 06 березня 2019 року (інвойсу) вбачається, що ТзОВ КАСМА придбало транспортний засіб легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель VELOSTER, номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску у компанії UAB IDLIJA (Литва) за ціною 2700,00 доларів США.

Згідно з умовами контракту від 02 листопада 2018 року № 11/18 доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAP Рівне. Умови поставки DAP Інкотермс 2010, що перекладається поставка в пункті , тобто вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі, а тому цим документом підтверджується факт сплати позивачем коштів у зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи представником позивача надано переклади вантажно-митних декларацій країни експортера та рахунку-фактури на підтвердження визначення митної вартості транспортного засобу легкового автомобіля марки HYUNDAI, модель VELOSTER, номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску у компанії UAB IDLIJA (Литва) за ціною 2700,00 доларів США.

Щодо доводів апелянта про те, що відправником товару у ній зазначено L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA , який не кореспондується із фірмою UAB IDLIJA , що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки судом встановлено, що компанія UAB IDLIJA при декларуванні товару, які не піддаються звичайним формам оброблення і поміщаються на митний склад, користується послугами прямого митного представника призначеного компанією L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA , яка діє в інтересах UAB IDLIJA та розміщує товар на складі. Під час реалізації товару компаніям за межі ЄС, в тому числі ТОВ Касма оформляється декларація країни відправлення компанією UAB IDLIJA або прямим митним представником- компанією L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA .

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені вище документи є належними доказами підтвердження оплати за транспортний засіб марки HYUNDAI, модель VELOSTER, номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску у компанії UAB IDLIJA придбаний ТОВ КАСМА .

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі ст.55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Таким чином, з системного аналізу правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Ч.10 ст.58 МК України передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу транспортного засобу (рахунком-фактурою (інвойсом) серії IC №0033 від 06 березня 2019 року; сертифікатом права власності на транспортний засіб №130089805 від 28 грудня 2018 року; контрактом від 02 листопада 2018 року №11/18 PR та рахунком №9686 від 20 січня 2019 року підтверджується факт придбання ТОВ КАСМА у компанії UAB IDLIJA транспортного засобу марки HYUNDAI, модель VELOSTER, номер кузова НОМЕР_2 , 2017 року випуску.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури №0033 від 06 березня 2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Литовської Республіки інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем імпортованого автомобіля марки та отримання або не отримання від позивача коштів за вказаний транспортний засіб.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що покликання митного органу на те, що необхідність коригування митної вартості виникла у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах щодо імпортера товару, а саме: в литовській імпортній митній декларації від 06 березня2019 №19LTLC0100EK060143, відправником товару зазначено Baltic auto Shipping , який не кореспондується з фірмою UAB IDLIJA , що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ є безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач придбав вищевказаний автомобіль у литовської фірми UAB IDLIJA , яка відповідно до рахунку-фактури від 20 січня 2019 року №9686 придбала вищевказаний транспортний засіб у компанії Baltic auto Shipping . Крім того, рахунок на товар позивачу виданий саме компанією- продавцем UAB IDLIJA та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії.

При цьому, використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - компанією IDLIJA або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вищевказані покликання митного органу не спростовують обраний позивачем метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Разом з тим, у відповідача була можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого автомобіля, оскільки в документах містяться відомості про продавця, його адресу.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом.

Крім того, з аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач зазначив лише про неможливість застосування ним другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим, доказів на підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано, а судом таких не здобуто.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) про ціну продажу з аукціону транспортного засобу за ціною 4200,00 доларів США (остання ставка продано) без аукціонних зборів та витрат на витрат на транспортування, з врахуванням інформації щодо вартості транспортування в сумі 800,00 доларів США та вартості доставки в сумі 100,00 євро від м. Клайпеда (Литва) до кордону України митну вартість вказаного транспортного засобу визначено на рівні 5112,95 доларів США.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, оскільки позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 140/2539/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 23 березня 2020 року.