Ухвала від 23.03.2020 по справі 905/1962/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"23" березня 2020 р. Справа № 905/1962/19

Суддя- доповідач: Плахов О.В.

розглянувши апеляційну Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області, (вх.№882 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 (суддя Чернова О.В., час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 19.02.2020р.)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Кошової Людмили Леонідівни, м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області,

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р., визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019р. Фізична особа - підприємець Кошова Людмила Леонідівна звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на залишення без відповіді відповідачем заяви про поновлення строку дії Договору земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди, в підтвердження чого ним надано договір оренди земельної ділянки від 26.05.2010р., опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги від 09.07.2019р. та лист - повідомлення про поновлення договору оренди землі від 09.07.2019 з проектом додаткової угоди, з огляду на що, враховуючи, відсутність заперечень є підстави для визнання спірного договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

12.11.2019р. до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. та визнати укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах.

В обґрунтування збільшення позовних вимог позивач посилався на прийняття відповідачем неправомірного рішення про відмову у поновлені договору оренду від 26.05.2010р., в якості доказу чого позивачем було надано рішення Маріупольської міської ради №7/46-4495 від 23.10.2019 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 задоволено позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Кошової Людмили Леонідівни, м. Маріуполь Донецької області до Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області про визнання незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах; скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. "Про розгляд заяви фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л. про поновлення строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі"; визнано поновленим договір земельної ділянки від 26.05.2010р., зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.10.198.00049 від 29.06.2010р. (з урахуванням додаткового договору до нього від 10.07.2012 року, зареєстрований в управлінні держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, про що у книзі записів про державну реєстрацію вчинено запис № 141230004001047 від 27.07.2012 року), на той самий строк, на тих самих умовах в редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви; стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області на користь Фізичної особи-підприємця Кошової Людмили Леонідівни судовий збір у розмірі 3842,00грн.

Маріупольська міська рада Донецької області з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апелянт також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, суддя - доповідач зазначає, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 5763,00грн.

Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що також підтверджується актом відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області від 16.03.2020р.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Тобто, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 19.02.2020р. сплив 10.03.2020р.

З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу до господарського суду Донецької області 13.03.2020р., що підтверджується відміткою відділу поштового зв`язку на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до місцевого господарського суду.

Отже, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Донецької області 13.03.2020р., тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду від 19.02.2020р., апелянт посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення ним було отримано 24.02.2020р., отже лише з вказаної дати він мав можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваного рішення.

Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що прокурором до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 залишити без руху.

2.Маріупольській міській раді Донецької області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.В. Плахов