Постанова від 18.05.2020 по справі 905/1962/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа № 905/1962/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Голозубовій О.І.,

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області, (вх.№882 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 (суддя Чернова О.В., час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 19.02.2020р.)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Кошової Людмили Леонідівни, м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області,

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р., визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах, -

ВСТАНОВИЛА:

21.10.2019р. Фізична особа - підприємець Кошова Людмила Леонідівна звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на залишення без відповіді відповідачем заяви про поновлення строку дії Договору земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди, в підтвердження чого ним надано договір оренди земельної ділянки від 26.05.2010р., опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги від 09.07.2019р. та лист - повідомлення про поновлення договору оренди землі від 09.07.2019 з проектом додаткової угоди, з огляду на що, враховуючи, відсутність заперечень є підстави для визнання спірного договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

12.11.2019р. до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. та визнати укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах.

В обґрунтування збільшення позовних вимог позивач посилався на прийняття відповідачем неправомірного рішення про відмову у поновлені договору оренду від 26.05.2010р., в якості доказу чого позивачем було надано рішення Маріупольської міської ради №7/46-4495 від 23.10.2019 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 задоволено позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Кошової Людмили Леонідівни до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах; скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. "Про розгляд заяви фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л. про поновлення строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі"; визнано поновленим договір земельної ділянки від 26.05.2010р., зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.10.198.00049 від 29.06.2010р. (з урахуванням додаткового договору до нього від 10.07.2012 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, про що у книзі записів про державну реєстрацію вчинено запис № 141230004001047 від 27.07.2012 року), на той самий строк, на тих самих умовах в редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви; стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області на користь Фізичної особи-підприємця Кошової Людмили Леонідівни судовий збір у розмірі 3842,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. в редакції позивача підлягають задоволенню саме в силу положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. місцевий господарський суд зазначив, що оскаржуване рішення є таким, що порушує права позивача, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Маріупольська міська рада Донецької області з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що суд безпідставно поновив дію спірного договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, враховуючи наявність листа Маріупольської міської ради №26.6.3-18707-261 від 02.08.2019р., яким було повідомлено орендаря про відсутність наміру поновлювати термін дії договору оренди земельної ділянки.

Крім того, апелянт посилається на те, що Маріупольська міська рада при прийнятті рішення №7/46-4495 від 23.10.2019р., не здійснювала розірвання договору в односторонньому порядку, а лише не бажала продовжувати договірні відносини, строк дії яких спливає, у зв`язку із недоцільністю їх продовження в умовах розбудови сучасного міста, та невідповідністю розміщення вказаної споруди, з урахуванням вимог рішення №6/28-3210 від 18.06.2013р.

Із зазначеного вище апелянт робить висновок про те, що Маріупольська міська рада скористалась своїм правом повідомлення про наявність заперечень, щодо поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки та заявила про таке заперечення позивачу у встановлений частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі строк направивши на адресу позивача листа №№26.6.3 - 18707 - 26.1 від 02.08.2019р., а також прийняла відповідне рішення №7/46-4495 від 23.10.2019р., а отже виконала усі необхідні дії передбачені частинами 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Апелянт також просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020р. залишено апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

07.04.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (вх.№3219).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020р. поновлено Маріупольській міській раді Донецької області строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19; встановлено позивачу у справі строк до 22.04.2020р. для подання відзиву та письмових пояснень щодо апеляційної скарги з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 29.04.2020р.; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного письмового повідомлення суду; у зв`язку із запровадженням карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" явка сторін у судове засідання визнана не обов`язковою; на період карантинних заходів рекомендовано учасникам справи всі необхідні документи (відзиви, заяви, пояснення, клопотання) надавати до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або факсом (відповідно до листа Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р.).

15.04.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3593), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Маріупольської міської ради Донецької області, рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020р. оголошено в судовому засіданні перерву до 18.05.2020р.

У судове засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.05.2020р. представники сторін не з`явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

15.05.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Також, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Маріупольської міської ради Донецької області, рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 залишити без змін (вх.№4668).

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що явку представників не була визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15.09.2009р. № 5/35-5783, 26.05.2010р. між Маріупольською міською радою (надалі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кошовою Л.Л. (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди т.1 а.с.19-20), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по пр. Перемоги, 100 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя . (пункт 1.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0048 га. (пункт 2.1. договору).

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури згідно проекту землеустрою. (пункт 2.2. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2010рік (з урахуванням коефіцієнту індексації на 2010 рік) становить 852,87 грн./кв.м. Грошова оцінка земель м. Маріуполя затверджена рішенням Маріупольської міської ради № 708 від 28.09.2000р. (із змінами від 26.09.2003р. №459), яка згідно до рішення Маріупольської міської ради № 5/39-6281 від 11.02.2010р. діє до 01.01.2011 року та посвідчується довідкою (витягом) управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області встановленого зразку.

Орендна плата за землю (платіж), згідно вищезазначеного рішення, сплачується у грошовій формі у розмірі 7% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № НОМЕР_1 код 13050500, отримувач - місцевий бюджет Орджонікідзевського району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694. Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити плату у новому розмірі зі дня індексації.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням середньорічного індексу інфляції, який ураховується при проведенні індексації грошової оцінки земель згідно законодавства. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; збільшення розмірів нормативної грошової оцінки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункти 4.1 - 4.5., 4.8.-4.9. договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (експлуатація та обслуговування майданчика літньої виносної торгівлі) (пункт 5.1. договору).

Договір укладено терміном на 3 роки до 15.09.2012року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (пункти 3.1. та 3.2 договору).

Орендар зобов`язаний звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення договору шляхом переукладення договору оренди (пункт 9.2.7. договору).

Договір зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.06.2010р. № 04.10.198.00049.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки до договору оренди № 04.10.198.00049 від 29.06.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку площею 0,0048 га, кадастровий номер 1412300000:01:013:0030, розташовану за адресою: по вул. пр. Перемоги, 100 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (т.1 а.с.25).

10.07.2012р. між сторонами було укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 29.06.2010р. №04.10.198.00049, в якому останні погодили викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: "Договір укладено терміном на 5 (п`ять) років", який зареєстровано у встановленому порядку (т.1 а.с.26).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. у справі №905/1758/17 визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. укладений між Маріупольською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Кошовою Людмилою Леонідівною, зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.10.198.00049 від 29.06.2010 року (з урахуванням додаткового договору до нього від 10.07.2012 року, зареєстрований в управлінні держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, про що у книзі записів про державну реєстрацію вчинено запис № 141230004001047 від 27.07.2012 року), на той самий строк, а саме до 15.09.2019р., та на тих самих умовах, які передбачені цим договором (т.1 а.с.27-33).

Як зазначав в позовній заяві позивач, у відповідності до статті 12 Закону України "Про адміністративні послуги" 09.07.2019р. останній звернувся до Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради для отримання адміністративної послуги Рішення міської ради про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому порядку (т.1 а.с.35).

Крім того, на виконання приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3.2 договору, позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додав проект додаткової угоди до спірного договору. Зазначений лист отримано відповідачем - 10.07.2019 (т.1 а.с.36-37).

Відповідач листом №26.6.3-18707-261 від 02.08.2019р. повідомив позивача про відсутність наміру поновлювати строк дії спірного договору на той самий строк на тих самих умовах, які передбачені цим договором (т.1 а.с.119).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/46-4495 від 23.10.2019р. "Про розгляд заяви фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л. про поновлення строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі" вирішено відмовити у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:01:013:0030) площею 0,0048 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі міста фізичній особі - підприємцю Кузьменко С.О. (т.1 а.с.54).

Посилаючись на прийняття Маріупольською міською радою неправомірного рішення №7/46-4495 від 23.10.2019 про відмову у поновлені договору оренду від 26.05.2010р., а також продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, що є підставою для визнання договору оренди землі поновленим на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", 21.10.2019р. Фізична особа - підприємець Кошова Людмила Леонідівна звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах (т.1 а.с.3-46).

12.11.2019р. до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019р. та визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. на той самий строк на тих самих умовах (т.1 а.с.49-54).

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.159-163).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Так, за змістом частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 26.05.2010р., умовами якого визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору (пункти 3.2 договору).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Частинами 1 та 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 цієї статті, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до частин 1-5 статті 33 цього Закону необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар належно виконує свої обов`язки за договором;

- орендар не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконує свої обов`язки за договором, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази про відсутність заборгованості у позивача зі сплати податків, зборів, платежів. Відповідач вказаного не заперечує та жодних доказів, як того вимагають статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, що позивачем неналежно виконуються обов`язки за договором суду не надав.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач відповідно до положень договору та вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" 09.07.2019р. тобто, за 2 місяці) надіслав повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, до якого додано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Доказом отримання 10.07.2019р. відповідачем повідомлення позивача про поновлення договору оренди на новий строк від 09.07.2019р. є відмітка відділу документального забезпечення та контролю Маріупольської міської ради на першому аркуші листа -повідомлення про поновлення договору оренди землі (т.1 а.с.36).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного доходить висновку, що позивачем було дотримано процедуру реалізації переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Судова колегія також зазначає, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

- розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

- узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

- за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

- укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

- орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

- може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача відповідачем про наявність у нього заперечень щодо поновлення договору оренди на новий строк та прийняття з цього приводу відповідного рішення протягом місяця із дати отримання відповідного повідомлення.

Лист Маріупольської міської ради №26.6.3-18707-261 від 02.08.2019р. про відсутність наміру поновлювати дію договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, не може розцінюватись судом як письмові запереченнями орендодавця у розумінні частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на те, що заначений лист підписаний не уповноваженою особою, а саме директором департаменту, тоді як реалізація повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, а саме у місті Маріуполі, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин покладено на міську раду, яку очолює міський голова та підписує рішення ради у відповідності до частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Крім того, заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

А лист департаменту таких заперечень орендодавця не містить.

Частинами 8 та 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Аналогічні положення закріплені загальною нормою частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Маріупольської міської ради №7/46-4495 від 23.10.2019р. "Про розгляд заяви фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л. про поновлення строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі", яким вирішено відмовити позивачу у поновленні строку оренди земельної ділянки прийнято лише 23.10.2019р., тобто з порушенням порядку та строку, встановленого статті 33 ЗУ "Про оренду землі".

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Таким чином, встановивши дотримання орендарем процедури і строків звернення позивачем до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання відповідачем встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати згоду або обґрунтовані заперечення - поведінку відповідача не можна визнати добросовісною.

При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, посилання позивача на поновлення договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренди землі" є необґрунтованим, оскільки переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у частинах 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", друга- у частині 6 вказаної статті.

Отже, якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом частин 1 -5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", як це встановлено судом та вбачається з фактичних обставин справи, то частина 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки: 1) не передбачає звернення орендаря до орендодавця; 2) переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Таким чином, виходячи з того, що в частинах 1 - 5 та частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі 920/739/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. в редакції позивача підлягають задоволенню саме в силу положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/46-4495 від 23.10.2019р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України, статті 40 Конституції України, Маріупольська міська рада Донецької області як орган місцевого самоврядування розпоряджається земельними ділянками комунальної власності. В той же час, таке розпорядження землями комунальної власності не є безумовним та повинно здійснюватися із дотриманням вимог діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2019р. рішенням Маріупольської міської ради №7/46-4495 "Про розгляд заяви фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л. про поновлення строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі" вирішено відмовити у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:01:013:0030) площею 0,0048 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі міста фізичній особі - підприємцю Кузьменко С.О.

За приписами частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В обґрунтування відмови у поновленні строку оренди земельної ділянки по пр. Перемоги, 100 в Лівобережному районі міста фізичної особи - підприємця Кошової Л.Л., відповідачем було зазначено, що згідно зауваження Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 26.08.2019р. №30.5./36131, згідно "Плану зонування території м. Маріуполя", затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013р. №6/28-3210, земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі розташована в зоні транспортної інфраструктури ТР-2, що не відповідає видам дозволеного використання земельної ділянки.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів знаходження спірної земельної ділянки у межах "зони транспортної інфраструктури ТР-2", де розміщення об`єктів будівель, споруд або їх частин не допускається, враховуючи що при надані спірної земельної ділянки в оренду за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2010р. зазначена обставина була відсутня.

Крім того, як було зазначено вище, спірне рішення прийнято з порушенням строку встановленого статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме після спливу місяця з моменту звернення позивача з заявою про видачу рішення про подовження терміну оренди земельної ділянки від 26.05.2010р., лише 23.10.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4495 від 23.10.2019, як такого, що порушує права позивача.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2020р. у справі №905/1962/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20 травня 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна