Рішення

від 11.03.2020 по справі 285/468/20

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/468/20

провадження у справі №2/0285/358/20

11 березня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В., та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

треті особи: представники не прибули,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Брониківська сільська рада, Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить: встановити юридичний факт, що він є правнуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 червня 2008 року видане на ім`я ОСОБА_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, площами 1,4732 га та 1,7548, розташовані на території Лебедівської сільської ради Новоград-Волинського району; визнати за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на зазначені земельні та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його прабаба ОСОБА_3 , яка за життя 11.08.2000 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу у справі. Позивач прийняв спадщину за заповітом у день відкриття спадщини, так як постійно проживав зі спадкодавцем. На підтвердження того, що він є правнуком померлої ОСОБА_3 свідчить запис у погосподарської книги № 3 за 2006-2007 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 . 03.07.2019 року позивач звернувся до Новоград-Волинської державної нотаріальної контри із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті прабаби ОСОБА_3 . Однак, постановою державного нотаріуса від 03.07.2019 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з наявністю іншого спадкоємця - відповідача ОСОБА_2 , який прийняв спадщину та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки, а також у зв`язку з відсутністю у позивача документів, підтверджуючих родинні зв`язки з померлою ОСОБА_3 . Відповідача ОСОБА_2 , який спадкоємцем за законом, пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини, звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 9.06.2008 року зазначений позов задоволено та надано ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, на зазначеного судового рішення відповідачу видані свідоцтва про право на спадщину - на спірні земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 . Однак, постановою Житомирського апеляційного суду від 4.12.2019 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 9.06.2008 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_2 не має права на спадкування майна, на яке йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому оспорюванні свідоцтва про право на спадщину (на спірні земельні ділянки) за законом, видані на ім`я відповідача, а також записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на спірні земельні за відповідачем, вчинені на підставі оспорюваних свідоцтв підлягають визнанню недійсними та скасуванню. Крім того, померлій прабабі ОСОБА_3 належав на праві власності будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується записом з по господарської книги, а тому позивач просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно. У позивача відсутні документи, які підтверджують родинні зв`язки з померлою ОСОБА_3 , тому він просить встановити юридичний факт того, що він є правнуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо юридичного факту, що позивач є правнуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач заперечив щодо задоволення інших позовних вимог, однак в судових дебатах не заперечив щодо задоволення позову.

Третя особа Брониківська сільська рада участь представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву в якій просить розгляд справи проводити без представника, проти заявленого позову не заперечує.

Третя особа Новоград-Волинська державна нотаріальна контора участі представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належали дві земельні ділянки, площами 1,4732 га та 1,7548, розташовані на території Лебедівської сільської ради Новоград-Волинського району згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серій ЖТ № 093365 та ЖТ № 091060 від 25 червня 2004 року, а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується записом з по господарської книги (а.с. 14, 16).

11.08.2000 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своєму правнуку ОСОБА_1 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.03.2007 року (а.с. 8).

Відповідно до довідки Брониківської сільської ради від 7.06.2019 року № 291 ОСОБА_1 - позивач у справі, шість місяців до дня смерті, а також на момент смерті був зареєстрований та фактично проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що позивач - ОСОБА_1 є правнуком ОСОБА_3 , проживав разом зі своєю прабабою починаючи з п`ятого класу і до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У квітні 2008 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 червня 2008 року № 2-959/08 зазначений позов ОСОБА_3 задоволено, визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі зазначеного судового рішення, ОСОБА_2 звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та 27 червня 2008 року державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Якусевичу В.Ф. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, площами 1,4732 га та 1,7548, розташовані на території Брониківської сільської ради, Новоград-Волинського району, Житомирської області (а.с.16).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідні записи про право власності останнього на спірні земельні ділянки (а.с. 44, 45).

03.07.2019 року постановою державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з наявністю іншого спадкоємця - відповідача ОСОБА_2 , який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (на дві спірні земельні ділянки) після смерті матері ОСОБА_3 та у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 документів підтверджуючих родинні зв`язки з померлою (а.с. 17).

Однак, постановою Житомирського апеляційного суду від 4 грудня 2019 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с .9-12).

За містом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищевикладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 є правнуком ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Згідно із п.п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом у день відкриття спадщини, так як постійно проживав з спадкодавцем, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Брониківської сільської ради № 291 від 07.06.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки у першу чергу право на спадкування за заповітом мав ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 упродовж 6-місчяного строку з дня відкриття спадщини не звертався із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, а постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 відмовлено у наданні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, має право на отримання спадщини, а тому видане на ім`я відповідача свідоцтво про право на спадщину за законом, порушує право позивача на спадкове майно, відтак позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім`я відповідача; скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки та визнання за позивачем права власності на спірні земельні ділянки за позивачем - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , суд виходить з наступного.

Згідно довідки КП Новоград-Волинське МБТІ № 126 від 22.01.2020 р. право власності на житловий будинок не зареєстровано. Будинок збудований у 1963 році (а.с. 23).

Разом з тим, відповідно до довідки Брониківської сільської ради від 7.06.2019 року житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги, рахується за померлою ОСОБА_3 (а.с. 14).

Згідно із п. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року, право на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом (до 01.07.2004 року), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, зокрема, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

До 19 січня 1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затвердженою 31.01.66 р. Міністерством комунального господарства УРСР, будинки і домоволодіння не підлягали державній реєстрації.

Обов`язок власників провести державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введено лише з 29.06.1998р. Саме цього дня набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб , затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 9.06.1998р. № 121.

Таким чином права, набуті (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.1998р. з дотриманням установленого порядку набуття, однак без державної реєстрації, слід вважати такими, що виникли та набуті в установленому законом порядку.

Оскільки підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок, який побудований у 1963 році, був сам факт побудови такого будинку з додержанням вимог актів законодавства, а тому ОСОБА_3 , за своє життя, набула право власності на спірний будинок.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однією з таких підстав, відповідно до статті 1217 ЦК України, є спадкування майна за заповітом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

На підставі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до п. 4.15. ч. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За таких обставин, враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України) та приймаючи до уваги, що позивач у справі є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї прабаби та прийняв спадщину, до складу якої входить, зокрема житловий будинок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає: АДРЕСА_1 ) є правнуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27 червня 2008 року, видане державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає АДРЕСА_2 ) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 за № НОМЕР_2 земельну ділянку, кадастровий номер 1824083000:07:000:0125, площею 1,4732 га та за № 33987055 на земельну ділянку кадастровий номер 1824083000:05:000:0056, площею 1,7548 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Брониківської сільської ради, Новоград-Волинського району, Житомирської області.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на:

-земельну ділянку, площею 1,7548 га, кадастровий номер 1824083000:05:000:0056 та земельну ділянку, площею 1,4732 га, кадастровий номер 1824083000:07:000:0125, що розташовані на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області;

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 20 березня 2020 року.

Суддя Т.Б. Сташків