Рішення

від 10.02.2020 по справі 911/2464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа № 911/2464/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Комунального підприємства Кривбасводоканал

до Приватного акціонерного товариства Епос

про стягнення 29550,00 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Епос

до Комунального підприємства Кривбасводоканал

про стягнення 176218,35 грн

за участю представників

позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Голотяк М.С. - предст. за дов. № 4 від 02.01.2020;

відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Ілемська І.І. - адвокат, ордер серії КС № 060728 від 07.11.2019; Лебедовська Л.Ю. - адвокат, ордер серії КС № 437980 від 07.11.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Комунальне підприємство Кривбасводоканал (далі - КП Кривбасводоканал ) з позовом до Приватного акціонерного товариства Епос (далі - ПрАТ Епос ) про стягнення 29550,00 грн, з яких: 20000,00 грн заборгованості з попередньої оплати, 1800,00 грн 3% річних та 7750,00 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПрАТ Епос на підставі договору № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 виставлено КП Кривбасводоканал рахунок на оплату товару на загальну суму 137208,00 грн, який останнім було частково оплачено на суму 20000,00 грн. Як стверджує КП Кривбасводоканал , незважаючи на здійснену ним передоплату, ПрАТ Епос свого обов`язку з поставки товару не виконав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019.

Через канцелярію суду 29.10.2019 від ПрАТ Епос надійшла зустрічна позовна заява від 25.10.2019 № 775, з позовними вимогами про стягнення з КП Кривбасводоканал 176218,35 грн, з яких: 117208,00 грн основного боргу, 48453,79 грн інфляційних втрат та 10556,56 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом стверджує, що КП Кривбасводоканал порушило умови договору № 411/1-МЕХ від 09.11.2015, не здійснивши повної оплати вартості товару, поставку якого обумовлено специфікацією № 1 до вказаного договору.

Через канцелярію суду 11.11.2019 КП Кривбасводоканал подано відзив на зустрічну позовну заяву за вих. № 6446 від 06.11.2019, у якому зазначається, що ПрАТ Епос порушило строк поставки товару, який узгоджено сторонами у договорі та специфікації, а саме - 60 банківських днів після з моменту отримання передоплати від КП Кривбасводоканал . КП Кривбасводоканал вважає, що для виконання своїх зобов`язань за договором, ПрАТ Епос як постачальник мав здійснити поставку товару, а потім витребувати від КП Кривбасводоканал як покупця вартість поставленого товару, однак ПрАТ Епос вимагає стягнути з КП Кривбасводоканал вартість товару, який не було поставлено.

Крім того КП Кривбасводоканал також звертає увагу, що ПрАТ Епос належним чином не повідомило покупця про готовність до відвантаження спірного товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2019 прийнято зустрічний позов ПрАТ Епос до КП Кривбасводоканал про стягнення 176218,35 грн до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи № 911/2464/19 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче засідання в судовому засіданні 11.11.2019, в якому оголошено перерву до 02.12.2019.

Ухвалою суду від 02.12.2019 підготовче засідання відкладено на 16.12.2019.

На підставі ухвали суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2020.

У судовому засіданні 20.01.2020 судом оголошено перерву до 10.02.2020.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

10.02.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між ПрАТ Епос (постачальник) та КП Кривбасводоканал (покупець) 09.11.2015 укладено договір № 411/1-МЕХ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити на адресу покупця товар, у кількості, комплектності, асортименті, у строки та за ціною погодженою сторонами у даному Договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами до цього Договору.

За умовами п. 1.2. Договору покупець зобов`язався прийняти товар, який постачається у його власність, та своєчасно оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Кількість товару, який поставляється, обумовлюється сторонами у специфікаціях (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору постачальник поставляє товар покупцю на умовах, вказаних у специфікаціях

Пунктом 3.2. Договору обумовлено, що постачальник несе всі ризики та витрати по товару до моменту, коли товар буде переданий під відповідальність покупця, відповідно до умов цього Договору, а покупець - після вказаного моменту.

Строк поставки товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, відповідно до ст. 39 ПКУ, ціна товару за цим Договором встановлена у національній валюті, є звичайною, справедливою, договірною та вказується у рахунках, податкових накладних, видаткових накладних на кожну партію товару.

Загальна вартість Договору орієнтовно складає 500000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 100000,00 грн. Остаточна сума Договору визначається як сума вартості всіх поставлених партій товару за цим Договором згідно з доданими до нього додатками-специфікаціями (п. 4.2. Договору).

Розрахунки за товар, який поставляється постачальником за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4. Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016.

Між постачальником та покупцем підписано та скріплено печатками підприємств додаток № 1 до Договору Специфікація № 1 (далі - Специфікація), в якому сторони погодили найменування продукції, яка підлягає поставці: колесо робоче (з гайкою) у кількості 1 шт. за ціною 56240,00 грн (без ПДВ); вал, ч. № Н14.2.933.01.118-02 у кількості 1 шт. за ціною 58100,00 грн (без ПДВ). Загальна вартість товару склала 137208,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 22868,00 грн.

Специфікація містить наступні умови:

- умови поставки: СРТ м. Кривий Ріг, склад покупця (п. 1);

- умови оплати: 50% - попередня оплата після підписання договору, 50% - протягом п`яти банківських днів після письмового повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження (п. 2);

- строк поставки (строк виготовлення) протягом 60 банківських днів з моменту отримання передоплати. Можлива дострокова поставка /чи поставка партіями/ в міру виготовлення на заводі - виробнику (ВАТ Бобруйський машинобудівельний завод . Р. Білорусь) (п. 3);

- вантажовідправник: ПрАТ Епос , м. Біла Церква (п. 4);

- вантажоотримувач: м. Кривий Ріг КП Кривбасводоканал (п. 5).

На підставі Договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату № 654 від 20.11.2015 на суму 137208,00 грн.

Покупець здійснив часткові сплати на загальну суму 20000,00 грн згідно з виставленим рахунком № 654 від 20.11.2015, а саме: платіжним дорученням № 3124 від 16.01.2015 - 10000,00 грн та платіжним дорученням № 3761 від 29.04.2016 - 10000,00 грн.

За словами позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом відмовився від постачання товару на адресу покупця, оскільки останнім не було виконано умови щодо попередньої оплати згідно з умовами п. 2 Специфікації.

У зв`язку з тим, що відповідач за первісним позовом попередню оплату в розмірі 20000,00 грн позивачу за первісним позовом не повернув та товар не поставив, КП Кривбасводоканал звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути, зокрема, вказану суму попередньої оплати.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж; якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованим цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачає, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначив позивач за первісним позовом, строк поставки спірного товару мав визначатись, виходячи з умов п. 3 Специфікації, а саме - 60 банківських днів з моменту отримання передоплати, який, на думку позивача за первісним позовом, має відраховуватись: з 16.01.2016 або з 29.04.2019.

В свою чергу відповідач за первісним позовом наголошує на тому, що за умовами Специфікації строк для здійснення поставки (60 банківських днів) виникає з моменту здійснення покупцем 50% передоплати як вказано в п. 2 Специфікації, що складає 68604,00 грн.

Крім того ПрАТ Епос зазначає, що незважаючи на часткове виконання покупцем обов`язку щодо здійснення передоплати, постачальник вчиняв дії спрямовані на належне виконання умов Договору та 29.02.2019 отримав від заводу-виробника ТОВ Бобруйський машинобудівельний завод (Республіка Білорусь) замовлений для КП Кривбасводоканал товар, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію електронної декларації від 29.02.2016 та міжнародної товарно-транспортної накладної № 000897.

Посилаючись на листи: № 191 від 02.02.2016, № 329 від 18.04.2016, № 463 від 16.06.2016, № 879 від 11.09.2018, № 238 від 28.03.2019, адресовані КП Кривбасводоканал , ПрАТ Епос стверджує, що повідомляло покупця про готовність товару до відвантаження та вимагало повної оплати спірного товару.

Однак суд не може взяти до уваги вказані листи, оскільки відповідачем за первісним позовом не надано жодного належного доказу направлення таких листів на адресу КП Кривбасводоканал .

Надані відповідачем за первісним позовом роздруківки копій підтверджень отримання електронних листів нібито представником КП Кривбасводоканал не є належними доказами у справі, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору не обумовлено електронного листування сторін, не визначено конкретні електронні адреси уповноважених представників для встановлення належності обставин підтвердження отримання документів за Договором.

Також з долучених ПрАТ Епос до матеріалів справи копії реєстрів поштових відправлень від 19.09.2018 та від 02.04.2019 не вбачається, яка саме кореспонденція надсилалась КП Кривбасводоканал .

Отже матеріалами справи належним чином не підтверджується повідомлення постачальником покупця про готовність товару до відвантаження.

Встановивши дійсні умови поставки, передбачені Договором, поведінку сторін при виконанні своїх зобов`язань за договором та недосягнення мети укладеного договору, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що покупцем (позивачем за первісним позовом) на виконання Договору, а саме п. 2 Специфікації перераховано на рахунок постачальника (відповідача за первісним позовом) 20000,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень: № 3124 від 16.01.2015 на суму 10000,00 грн та № 3761 від 29.04.2016 на суму 10000,00 грн. Факт здійснення позивачем за первісним позовом попередньої оплати товару в розмірі 20000,00 грн на виконання Договору відповідачем за первісним позовом не заперечується.

Водночас згідно з Договором, умови якого встановлено сторонами на власний розсуд, покупець (позивач за первісним позовом) зобов`язується після підписання Договору сплатити постачальнику (відповідачу за первісним позовом) 50% передоплати, що становить 68604,00 грн (п. 2 Специфікації), а постачальник (відповідач за первісним позовом), в свою чергу, поставити товар протягом 60 банківських днів з моменту отримання передоплати з можливістю дострокової поставки (п. 3 Специфікації).

Виходячи з викладених обставин, вбачається, що покупцем здійснено попередню оплату в меншому розмірі, ніж передбачено Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Приписами ч. 3 зазначеної вище статті Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки сторони умовами Договору передбачили здійснення покупцем попередньої оплати товару, у разі невиконання або неналежного виконання (не в повному обсязі) даного обов`язку покупцем, постачальник має право зупинити виконання свого обов`язку (притримання товару) до повного виконання зобов`язання із здійснення попередньої оплати або відмовитись від його виконання.

Отже враховуючи, що позивачем за первісним позовом (покупцем) здійснено попередню оплату на виконання договору № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 в меншому розмірі, ніж сторони передбачили умовами Договору, відповідач за первісним позовом (постачальник) на законних підставах міг притримати товар до повного виконання зобов`язання з попередньої оплати товару позивачем за первісним позовом або відмовитись від виконання свого зобов`язання за договором.

Беручи до уваги умови договору та норми чинного законодавства, у відповідача за первісним позовом (постачальник за договором), в даному випадку, не виник обов`язок здійснення поставки товару.

Водночас суд зазначає, що у даному випадку між сторонами припинили існувати договірні відносини у зв`язку із закінченням строку дії Договору з 31.12.2016.

Так, умовами п. 7.2. Договору визначено, що останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами дії вказаного Договору, а умови останнього не містять положень щодо його автоматичної пролонгації. Підстава для припинення дії Договору чітко визначена п. 7.2. цього Договору.

Отже, враховуючи те, що з 31.12.2016 Договір № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 припинив свою дію, то ПрАТ Епос позбавлено обов`язку та права на постачання товару КП Кривбасводоканал .

Позивачем за первісним позовом були сплачені відповідачу за первісним позовом грошові кошти в сумі 20000,00 грн на підставі Договору № 411/1-МЕХ від 09.11.2015, однак зобов`язання за цим Договором припинились у зв`язку припиненням його дії.

Крім того звернення позивача за первісним позовом до суду з вимогою про повернення передплачених коштів свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання з поставки товару.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що укладений між сторонами Договір є припиненим та сторонами строк його дії не продовжувався, матеріали справи не містять доказів наявності дійсних правових підстав для утримання відповідачем за первісним позовом грошових коштів позивача за первісним позовом в сумі 20000,00 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 20000,00 грн коштів, які були попередньо сплачені за договором № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 є такою, що підлягає до задоволення в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 1800,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 7750,00 грн суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Грошові зобов`язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов`язання, можуть виникати з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України і ст. 174 Господарського кодексу України.

Грошовим зобов`язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Натомість, стягнення з відповідача за первісним позовом суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

Застосування позивачем за первісним позовом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування до стягнення з відповідача за первісним позовом суми трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

У постанові від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17 Верховний Суд відзначив, що ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором розмір таких процентів не встановлено.

За наведених підстав суд відмовляє в задоволенні первісного позову в частині вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у сумі 1800,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 7750,00 грн.

Одночасно з первісним позовом розглядається зустрічний позов ПрАТ Епос до КП Кривбасводоканал про стягнення 117208,00 грн основного боргу, 48453,79 грн інфляційних втрат та 10556,56 грн 3% річних, вимоги за яким обгрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за договором № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 щодо своєчасної сплати сум попередньої оплати.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони Договору, відповідно до п. 2 Специфікації, узгодили порядок оплати за товар: 50% - попередня оплата після підписання договору, 50% - протягом п`яти банківських днів після письмового повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження.

Також, сторонами у п. 3 Специфікації погоджено, що строк поставки (строк виготовлення) протягом 60 банківських днів з моменту отримання передоплати з можливістю дострокової поставки.

Виходячи із правової природи Договору та змісту Специфікації можна дійти висновку, що його сторонами визначено зустрічне виконання зобов`язання.

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст. 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України).

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Таким чином, обов`язок покупця з оплати товару пов`язаний з обов`язком продавця передати товар.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання попередньої оплати товару, з якої вбачається, що попередньою оплатою визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Оскільки сторони в п. 2 Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати, тому заявлена до стягнення в зустрічному позові сума заборгованості (117208,00 грн) є саме попередньою оплатою за товар і ця оплата мала бути здійснена до прийняття товару покупцем.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами, факт передачі продавцем товару покупцю та перехід (набуття) покупцем права власності на товар на умовах, визначених Договором, не відбувся.

Отже за зазначеними вимогами закону (ст. 538 Цивільного кодексу України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Отже у зв`язку з відсутністю попередньої оплати за Договором, стягнення її з відповідача за зустрічним позовом можливе лише у разі постачання продавцем товару.

При цьому, договір № 411/1-МЕХ від 09.11.2015 припинив свою дію, що унеможливлює його подальше виконання. Сплив строку дії Договору, відсутність у продавця права вимагати, а у покупця - зобов`язання оплатити вартість непоставленого товару позбавляють продавця права застосовувати до покупця заходи цивільно-правової відповідальності, зокрема, нараховувати та стягувати з покупця суми 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ПрАТ Епос про стягнення з КП Кривбасводоканал 117208,00 грн попередньої оплати, 48453,79 грн інфляційних втрат та 10556,56 грн 3% річних.

Беручи до уваги наведене вище в сукупності, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню та з ПрАТ Епос на користь КП Кривбасводоканал підлягають до стягнення 20000,00 грн, сплачених як попередня оплата за договором № 411/1-МЕХ від 09.11.2015, в решті вимог - про стягнення 1800,00 грн 3% річних та 7750,00 грн інфляційних втрат - первісний позов не підлягає задоволенню з викладених вище підстав; у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення з КП Кривбасводоканал на користь ПрАТ Епос 117208,00 грн основного боргу, 48453,79 грн інфляційних втрат та 10556,56 грн 3% річних - суд відмовляє в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом враховано, що представником позивача за первісним позовом під час розгляду справи по суті до закінчення судових дебатів зроблено усну заяву про намір, у разі задоволення первісного позову, подати заяву про стягнення з відповідача за первісним позовом судових витрат, що включають в себе витрати на відрядження представників КП Кривбасводоканал .

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже питання про судові витрати позивача за первісним позовом буде вирішено судом за наявності відповідних доказів, поданих до суду у встановлений наведеними вище нормами строк.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Епос (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, буд. 44; код ЄДРПОУ 24221705) на користь Комунального підприємства Кривбасводоканал (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 6А; код ЄДРПОУ 03341316): 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та 1300 (одну тисячу триста) грн 17 коп. судового збору.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.03.2020.

Суддя О.В. Щоткін