Рішення

від 12.03.2020 по справі 905/123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2020 Справа № 905/123/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія", м.Покровськ Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", село Волчанка, Мар`їнський район Донецької області,

про стягнення 774'034,86грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія", м.Покровськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", село Волчанка, Мар`їнський район Донецької області, про стягнення 679'296,00грн заборгованості, 50'311,38грн пені, 33'964,80грн штрафу, 5'439,12грн інфляційних втрат та 5'023,56грн 3% річних (всього 774'034,86грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 щодо оплати ремонту обладнання.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/123/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.02.2020р.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2020р. відкладено розгляд справи на 12.03.2020р. та продовжено відповідачу строк до 05.03.2020р. для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

10.03.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшли:

- зустрічна позовна заява ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" до ТОВ "Донбаська індустріальна компанія", в якій просив суд: визнати припиненим зобов`язання ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" щодо оплати виконаних робіт за Договором №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019; зобов`язати ТОВ "Донбаська індустріальна компанія" припинити дії стосовно ненадання документації по договору підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019; стягнути штраф в розмірі 33964,80грн та неустойку в розмірі 679,30грн.

- заява б/н від 06.03.2020 про розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2020 зазначену вище зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу.

10.03.2020 до канцелярії суду від відповідача також надійшов відзив б/н від 06.03.2020 на позовну заяву, в якому просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано відповідачу передбачених п.2.1.9, 2.1.10, 2.1.11, 2.1.14, 5.1 договору документів, а тому вважає, що термін оплати ще не настав, а отже і відсутнє порушене право, яке підлягає захисту у судовому порядку. Зокрема, у відзиві посилається на часткову оплату робіт за договором в сумі 630871грн. 32коп., у підтвердження чого надав платіжні доручення.

За приписом ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як встановлено, ухвалою господарського суду від 23.01.2020 відповідачу встановлено строк до 18.02.2020 (з урахуванням поштового пробігу) для подання через канцелярію суду відзиву на позов, ухвалою господарського суду від 20.02.2020 цей строк був продовжений до 05.03.2020 (враховуючи поштовий пробіг на пересилання).

При цьому судом бралося до уваги імперативні приписи ст. 248 ГПК України щодо граничних строків розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження - не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (тобто до 23.03.2020), а також час необхідний для забезпечення в свою чергу прав позивача для надання позиції зі спору з урахуванням відзиву.

Ухвала суду від 23.01.2020 була отримана відповідачем 30.01.2020р., ухвала від 20.02.2020 була отримана представником ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" адвокатом Гаврихів В.В. 27.02.2020р., про що свідчить наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, встановлений судом строк не був менш 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, і відповідно був достатнім для надання відзиву в межах процесуальних строків розгляду справи. Більш того, з дня отримання відповідачем ухвали суду від 23.01.2020, а саме з 30.01.2020 до 05.03.2020 кількість днів складає 35 днів.

З огляду на це суд вважає, що сприяв учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених ГПК України, в свою чергу сторони повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Виходячи з того, що відзив відповідача на позов надійшов на адресу суду 10.03.2020., за висновками суду, відповідачем пропущено відповідний процесуальний строк.

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Як встановлено, в обґрунтування пропуску строку для подачі відзиву на позов відповідач посилається на те, що ухвала суду від 20.02.2020 була отримана ним лише 04.03.2020., однак це спростовується матеріалами справи, оскільки як вже встановлено судом вище, вказана ухвала була отримана 27.02.2020р. представником товариства адвокатом Гаврихів В.В.

За висновками суду, відповідачем не додано доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску встановленого судом строку на надання відзиву.

Як наслідок, враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на подання відзиву на позов, відзив відповідача б/н від 06.03.2020 залишається судом без розгляду.

12.03.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому зазначає, що станом на 12.03.2020р. заборгованість відповідача становить 48' 424,68грн у зв`язку з тим, що відповідач частково сплатив заявлену суму заборгованості. Позивач також не погоджується з позицією відповідача щодо ненастання строків оплати.

12.03.2020р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку у тим, що останній не може забезпечити участь повноважного представника у судовому засіданні через виходу з ладу автотранспорту, яким планувалася поїздка до суду.

Ухвалою суду суду від 12.03.2020р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 06.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представники сторін у судове засідання 12.03.2020р. не з`явились, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про отримання ухвали суду.

Статтями 42 та 43 ГПК України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Зважаючи на те, що відповідачем не обґрунтована неможливість розгляду справи за відсутності представника товариства, приймаючи до уваги, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, закінчення процесуальних строків, а також те, що судом було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

28.05.2019р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (підрядник) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (замовник) був укладений договір підряду (ремонт на території підрядника) №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору у порядку та на умовах, передбачених договором, підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик і за завданням замовника виконати з власних матеріалів ремонт обладнання, його вузлів і комплектуючих, вказаних в специфікаціях, підписаними обома сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2 Договору додатки (специфікації) оформлюються згідно зразка, узгодженого сторонами в додатку №1 до даного договору, яке є невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3 Договору безпосередній перелік, обсяг, вартість робіт узгоджуються сторонами в додатках, які є невід`ємними частинами договору.

Згідно з п.1.4 Договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити підряднику виконані відповідно до умов договору роботи.

Відповідно до п.2.1.9 Договору підрядник зобов`язаний повідомити замовника про проведення випробовувань обладнання, його вузлів за один робочий день до дати планованих випробовувань. Випробування проводяться підрядником в присутності замовника або за наявністю письмового дозволу замовника випробування проводяться підрядником самостійно.

Згідно з п.2.1.10 Договору підрядник зобов`язаний по закінченню виконаних робіт своєчасно, але не пізніше двох календарних днів до дати прогнозованої передачі обладнання з ремонту сповістити замовника про готовність обладнання для передачі з ремонту.

Згідно з п.2.1.11 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 28.05.2019 до Договору) підрядник зобов`язаний здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт та наданням акту випробування обладнання відповідно до розробленої програми випробувань. Акт прийому-передачі виконаних робіт підписується уповноваженими представниками Сторін не пізніше 5 днів з моменту фактичної передачі відремонтованого обладнання із ремонту.

Відповідно до п.2.1.13 Договору підрядник зобов`язаний після виконання робіт передати замовнику по акту приймання-передачі обладнання в обов`язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектація обладнання, переданого з ремонту.

Згідно з п.2.1.14 Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику рахунок на оплату виконаних робіт.

Відповідно до п.2.2.2 Договору замовник зобов`язаний своєчасно оплатити за роботи у строки, обумовлені в договорі.

Згідно з п.2.2.3 Договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника виконані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.2.2.4 Договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника обладнання з ремонту по акту приймання-передачі виконаних робіт. В акті приймання-передачі виконаних робіт в обов`язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектність обладнання, переданого з ремонту.

Відповідно до п.3.4 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 30(тридцятого) календарного дня з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого терміну є перший за ним робочий день. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунка замовника.

Відповідно до п.3.8 замовник при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не вказівки в призначені платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік) за який здійснюється оплата, то вироблена за таким платіжним дорученням оплата за роботи за цим договором зараховується в хронологічному порядку у відповідності до дати виникнення зобов`язань по оплаті.

Згідно з п.4.1 Договору передача обладнання для виконання робіт за договором та його повернення з ремонту здійснюється сторонами з оформленням відповідного акту приймання-передачі обладнання. Допускається передача в ремонт обладнання в розібраному вигляді. Допускається не комплектувати обладнання частинами, які згідно з технічним завданням підлягає заміні.

Відповідно до абз.2 п.4.3 Договору Приймання обладнання з ремонту за якістю (наявності зовнішніх пошкоджень), комплектності в частині порядку та термінів виклику, а також прибуття представника Підрядника для складання відповідного Акту здійснюється відповідно до положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, зі змінами та доповненнями з урахуванням умов, положень й застережень, що містяться в цьому Договорі та Додатках до нього.

Згідно з п.4.4 Договору сторони дійшли згоди, що виявленні в процесі приймання обладнання з ремонту невідповідності за кількістю, комплектністю, якістю (наявності зовнішніх пошкоджень), підрядник зобов`язується усунути в терміни, обумовлені в двосторонньому акті. Після усунення виявлених порушень за кількістю, комплектністю, якістю (наявності зовнішніх ушкоджень), сторони здійснюють приймання-передачу виконаних робіт з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник не пізніше двох робочих днів з моменту виконання робіт по відповідному додатку зобов`язаний підписати та передати замовнику два екземпляра акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.5 Договору у випадку виявлення недоліків при прийманні-передачі виконаних робіт, сторони укладають відповідний акт виявлених недоліків, в якому вказується характер недоліків.

Згідно з п.6.3 Договору Підрядник несе відповідальність за втрату, псування, пошкодження та/або не повернення обладнання в розмірі його заставної вартості. Підрядник зобов`язується протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від замовника, повернути замовнику заставну вартість обладнання. У разі прострочення повернення залогової вартості обладнання підрядник за письмовою вимогою замовника сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення платежу.

Відповідно до п.6.4 Договору у випадку виявлення факту наявності недоліків в роботі, як при прийманні робіт, так і в період гарантійного терміну, підрядник сплачує Замовнику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% вартості робіт за відповідним додатком за кожен виявлений факт такого порушення.

Згідно з п.6.9 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 28.05.2019 до Договору) у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник за письмовою вимогою підрядника сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу і штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Відповідно до п.6.11. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 28.05.2019 до Договору) строк нарахування Замовником Підряднику штрафних санкцій по Договору не обмежується шістьма місяцями з моменту виконання зобов`язань по Договору, у зв`язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов`язань.

Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2019, а ватині виконання зобов`язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору, що виникли під час дії Договору (п.8.1. Договору).

Усі зміни і доповнення до Договору можуть бути внесені за згодою на це обох сторін і оформлюються Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору. Специфікації (Додатки) є невід`ємною частиною Договору (п.8.3.).

28.05.2019 сторони підписали Протокол розбіжностей до Договору підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 в редакції Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія".

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано специфікацію №1 до договору підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019, відповідно до якої позивач зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту Центрифуги ОГШ-461Л-01-УХЛ4, Зав. №12225 інв. №10000000305/0000; вартість робіт - 679296,00грн з ПДВ; роботи повинні бути виконані у відповідності з Технічним завданням (Додаток №2 до Договору), узгоджений Сторонами, у якому вказується у тому числі перелік виконуваних робіт.

Матеріали справи також містять вказаний вище Додаток №2 до Договору Технічне завдання на закупку робіт (послуг) по: капітальному ремонту Центрифуги ОГШ-461Л-01-УХЛ4 Зав. №12225 інв. №10000000305/0000 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", яким сторони узгодили склад видів і обсягів відповідних робіт з капітального ремонту.

Позивач у позові посилається на те, що у виконання своїх зобов`язань за Договором виконав роботи з капітального ремонту спірної центрифуги ОГШ-461Л-01-УХЛ4 на суму 679296,00грн та відвантажив її на адресу відповідача, у підтвердження чого надав Акт передачі обладнання (центрифугу ОГШ-461Л-01-УХЛ4) в ремонт б/н від 26.06.2019, Акт передачі обладнання (центрифугу ОГШ-461Л-01-УХЛ4) з ремонту б/н від 06.09.2019, Товарно-транспортну накладну №ТНД06092 від 06.09.2019; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 06.09.2019 на суму 679296,00грн з ПДВ.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору щодо оплати здійснених робіт, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 679'296,00грн, 50'311,38грн пені, 33'964,80грн штрафу, 5'439,12грн інфляційних втрат та 5'023,56грн 3% річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що укладений між сторонами договір №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов п. 4.1. договору підряду Замовник передав, а Виконавець прийняв в капітальний ремонт центрифугу ОГШ-461Л-01-УХЛ4 з комплектом, що підтверджується відповідним двостороннім Актом передачі від 26.06.2019.

Матеріалами справи підтверджується, що у виконання умов Договору та Специфікації № 1 до нього позивач виконав роботи з капітального ремонту спірного обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 06.09.2019 на суму 679296,00грн з ПДВ, Актом передачі обладнання з ремонту б/н від 06.09.2019, товарно-транспортною накладною №ТНД06092 від 06.09.2019

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 06.09.2019 та Акт передачі обладнання з ремонту б/н від 06.09.2019 підписані повноважними представниками сторін - директором Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська індустріальна компанія та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" без будь-яких зауважень, зокрема, у акті №36 замовник підтвердив відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт, внаслідок чого, враховуючи приписи положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймаються судом як такі, що підтверджують належне виконання позивачем умов договору підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 щодо капітального ремонту центрифуги ОГШ-461Л-01-УХЛ4.

Наразі, у п.4.3 Договору сторонами обумовлено приймання обладнання з ремонту по кількості та якості (наявності зовнішніх ушкоджень) застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

У пункті 4.4 Договору сторони дійшли згоди, що виявлені під час приймання Обладнання з ремонту невідповідності за кількістю, комплектності, якості (наявності зовнішніх ушкоджень), підрядник зобов`язується усунути у строки, обумовлені у двосторонньому Акті.

Відсутність складених згідно Інструкцій П-6 та П- 7 актів та жодних доказів повідомлення позивача до моменту звернення останнього до суду про наявність претензій стосовно якості виконаних робіт та комплектності обладнання відповідачем всупереч ст.ст. 74 ст.73 ГПК України не надано, що на думку суду свідчить про те, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином у відповідності до умов Договору.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалося, за умовами п.3.4. Договору розрахунки за Договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Якщо останній день терміну для оплати, встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого терміну є перший за ним робочий день. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунка замовника.

Відтак, з урахуванням змісту п.3.4. Договору зобов`язання з оплати виконаних робіт мали бути виконані до 11.10.2019 (30 календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 06.09.2019 (06.10.2019) + 5 робочих дні), а з 12.10.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем часткової оплати виконаних робіт за Договором на суму 630871,32грн відповідно до платіжних доручень №1330088 від 24.10.2019 на суму 30' 000,00грн, №1415508 від 09.01.2020 на суму 300' 871,32грн., №1427452 від 17.01.2020 на суму 300' 000,00грн.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як вбачається з поштового конверту та опису вкладення, а також з інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошта , оформлення відправлення позовної заяви у відділенні поштового зв`язку датоване 09.01.2020 о 16:03год.

Позивачем заявлена сума боргу у розмірі вартості робіт 679'296,00грн., однак судом встановлено, що відповідачем 24.10.2019 була здійснена часткова оплата вартості робіт за договором підряду в сумі 30' 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1330088 та банківською випискою.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду зобов`язання відповідача щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 вже були виконанні частково, а тому у позивача станом на час направлення позову до суду не було правових підстав для заявлення до стягнення суми боргу у розмірі 30'000,00грн., у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оплата згідно з платіжним дорученням №1415508 на суму 300' 871,32грн надійшла на рахунок позивача 09.01.2020 о 18:50год, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою. З урахуванням викладеного, станом на час відправлення позову на адресу суду оплата ще не надійшла на рахунок позивача.

Як вже зазначалося, часткова оплата в розмірі 300' 000,00грн підтверджується платіжним дорученням №1427452 від 17.01.2020, відповідно до банківської виписки надійшла на рахунок позивача 20.01.2020.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Враховуючи викладене, оскільки суду надані докази оплати виконаних робіт після звернення позивача з позовом відповідно до платіжних доручень №1415508 від 09.01.2020 та №1427452 від 17.01.2020, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 у розмірі 600' 871,32грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати суми боргу за договором підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 у розмірі 48' 424,68грн, тим самим відповідач порушив майнові права позивача, а саме не розрахувався в повному обсязі за виконані роботи, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 50'311,38грн пені, 33'964,80грн штрафу.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з п.6.9 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 28.05.2019 до Договору) у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник за письмовою вимогою підрядника сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу і штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до наданого суду розрахунку, заявлена до стягнення пеня у розмірі 50'311,38грн, нарахована позивачем наступним чином:

- на суму заборгованості 679296,00грн за період з 12.10.2019 по 24.10.2019 - 7984,05грн;

- на суму заборгованості 679296,00грн за період з 25.10.2019 по 12.12.2019 - 28269,88грн;

- на суму заборгованості 679296,00грн за період з 13.12.2019 по 09.01.2020 - 14057,45грн.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок вказаних вимог, суд дійшов висновків, що позивачем застосована подвійна облікова ставка НБУ, що не суперечить положенням пункту 6.9. Договору.

Судом встановлено, що позивачем неправомірно здійснено нарахування пені на суму 679296,00грн за періоди з 24.10.2019 по 09.01.2020, в той час як 24.10.2019 та 09.01.2020 здійснені часткові оплати суми боргу.

З урахуванням викладеного, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок пені в межах обраних позивачем періодів нарахування, з урахуванням дат проведення банком операцій за наявними в справі платіжними дорученнями, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у загальному розмірі 48203,48грн, нарахована наступним чином:

- на суму заборгованості 679296,00грн за період з 12.10.2019 по 23.10.2019 - 7369,90грн;

- на суму заборгованості 649296,00грн за період з 24.10.2019 по 08.01.2020 - 40576,55грн;

- на суму заборгованості 348424,68грн за 09.01.2020 - 257,03грн.

У зв`язку викладеним суд відмовляє в стягнені пені у розмірі 2107,90грн.

Щодо вимоги про стягнення 33'964,80грн штрафу, які позивач нарахував на невиконане зобов`язання у розмірі 679' 296,00грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2. ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.9 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей від 28.05.2019 до Договору) сторони передбачили такий вид забезпечення виконання зобов`язань як штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Суд зазначає, що нарахування неустойки у формі штрафу у розмірі 5% від простроченої суми грошового зобов`язання ґрунтується на умовах спірного договору та на нормах законодавства, проте, з урахуванням викладених вище фактів щодо часткової оплати відповідачем заборгованості за спірним договором, правомірним є нарахування штрафу на суму боргу у розмірі 48' 424,68грн, на яку відповідач не розрахувався в повному обсязі за виконані роботи, а не на 679296,00грн.

За здійсненим судом розрахунком позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню на суму 2' 421,23грн (5% від суми боргу 48' 424,68грн).

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 5'439,12грн інфляційних втрат та 5'023,56грн 3% річних.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 5'023,56грн нараховані позивачем на суму заборгованості 679296,00грн за період з 12.10.2019 по 09.01.2020.

Судом встановлено, що позивачем аналогічно з розрахунком пені неправомірно нараховано 3% річних на суму 679296,00грн за періоди з 24.10.2019 по 09.01.2020, оскільки не враховані здійснені відповідачем оплати.

З урахуванням викладеного, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок 3% річних в межах обраного позивачем періоду нарахування, з урахуванням дат проведення банком операцій за наявними в справі платіжними дорученнями, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають 3% річних у загальному розмірі 4'806,63грн, нараховані наступним чином:

- на суму заборгованості 679296,00грн за період з 12.10.2019 по 23.10.2019 - 669,99грн;

- на суму заборгованості 649296,00грн за період з 24.10.2019 по 08.01.2020 - 4108,08грн.

- на суму заборгованості 348424,68грн за 09.01.2019 - 28,56грн.

У зв`язку викладеним суд відмовляє в стягнені 3% річних у розмірі 216,93грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд у постанові від 24 квітня 2019 року по справі №910/5625/18.

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашена відповідна сума грошового зобов`язання. Суд наголошує на принциповості врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистки №265 від 27.07.2007р. випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018р.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 5'439,12грн, які нараховані на заборгованість 679296,00грн із застосуванням індексів інфляції за жовтень та листопад 2019.

Перевіривши даний розрахунок судом встановлено наступне.

Позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних за період прострочення виконання, який не дорівнює повному календарному місяцю, а саме позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за жовтень 2019, в той час як заборгованість за спірним договором виникла лише з 12.10.2019, а індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Позивачем також неправомірно нараховані інфляційні із застосуванням індексу інфляції за листопад 2019, на суму заборгованості у розмірі 679296,00грн, в той час як вже зазначалося вище сума заборгованості за спірним договором з 25.10.2019 по 09.01.2020 становила 649296,00грн.

Враховуючи викладене, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок інфляційних, судом встановлено, що обґрунтованими та належними до стягнення є інфляційні у загальному розмірі 649,30грн, які нараховані на заборгованість 649296,00грн із застосуванням індексу інфляції за листопад 2019.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки оплати суми основного боргу за договором підряду у розмірі 600' 871,32грн були здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, спір в цій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія", м.Покровськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", село Волчанка, Мар`їнський район Донецької області, про стягнення 774'034,86грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (85621, Донецька область, Мар`їнський район, село Волчанка, вул.Нагорна, 1А; код ЄДРПОУ 33959754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (85303, Донецька область, м.Покровськ, вул.Дніпропетровська (Захисників України), 130а, кімната №204; р/р НОМЕР_2 в ПАТ Укрсиббанк ; код ЄДРПОУ 32897273; ІПН 328972705161) суму основного боргу у розмірі 48' 424,68грн, пеню у розмірі 48'203,48грн, інфляційних втрати у розмірі 649,30грн, штраф у розмірі 2' 421,23грн, 3% річних у розмірі 4'806,63грн, судовий збір у розмірі 10'580,65грн.

Закрити провадження у справі №905/123/20 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором підряду №1034-ЦК-ДЦ від 28.05.2019 у розмірі 600' 871,32грн.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30' 000,00грн, 2107,90грн пені, 216,93грн 3% річних, 31' 543,57грн штрафу, 4789,82грн інфляційних втрат - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

У судовому засіданні 12.03.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2020.

Суддя Ю.В. Макарова