Рішення

від 12.03.2020 по справі 922/3508/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3508/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "ЛЮСС", с. Канівцеве 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства "Урожай", смт. Великий Бурлук 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Бурлуцьке" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та відшкодування збитків в сумі 1 256 765,27 грн. за участю представників:

позивача - Калинич Ю.В. (керівник), відповідно до Витягу з ЄДРПОУ; Астапова О.А. (адвокат), ордер ПТ № 097163 від 10.12.19р.;

відповідача - не з`явився;

третьої особи ( ОСОБА_2 ) - не з`явився,

третьої особи ( ОСОБА_3 ) - не з`явився,

третьої особи ( ОСОБА_1 ) - не з`явився,

третьої особи (ПОСП "Бурлуцьке") - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ФГ "ЛЮСС", с. Канівцеве звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- усунути перешкоди в користуванні ФГ ЛЮСС земельною ділянкою із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га, розташованою на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцького району, що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 та перебуває в оренді у ФГ ЛЮСС , шляхом припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки С(Ф)Г УРОЖАЙ ;

- усунути перешкоди в користуванні ФГ ЛЮСС земельною ділянкою із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,82.16 га, розташованою на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцько району, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та перебуває в оренді у ФГ ЛЮСС , шляхом припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки С(Ф)Г УРОЖАЙ ;

- стягнути з С(Ф)Г УРОЖАЙ на користь ФГ ЛЮСС збитки в загальному розмірі 1 256 765,27 грн., які складаються з: упущеної вигоди, неотриманої за період жовтень 2016 року - 2018 рік включно з земельних ділянок із кадастровими номерами: 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288 загальному розмірі 830 595,37 грн.; прямих фактичних витрат за період 2016-2018 роки на земельні ділянки із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288 в загальному розмірі 99 544,58 грн.; упущеної вигоди внаслідок незаконного збору Відповідачем врожаю соняшника в 2017 році з земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га в розмірі 241 271,50 грн.; прямих фактичних витрат в 2017 році на обробку земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га та посів соняшника в загальному розмірі 44 072,35 грн.; інфляційних збитків за період 01.10.2017- 01.10.2019 в сумі 41 281,47 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.11.19р. позовну заяву ФГ "ЛЮСС" (с. Канівцеве) було залишено без руху. Надано позивачеві строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до суду:- оригінал доказів сплати судового збору в сумі 3842,00 грн.; - оригінал опису вкладення про направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

12.11.19р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заява, саме, надано докази сплати судового збору в сумі 3842,00 грн. та оригінал опису вкладення про направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 14.11.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "11" грудня 2019 р. о 12:00 год. Залучено до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Бурлуцьке".

Ухвалою суду від 11.12.19р. підготовче засідання відкладено на "13" січня 2020 р. о 14:00 год.

03.01.20р. від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

08.01.20р. від 3-ї особи ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення.

08.01.20р. від 3-ї особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.

13.01.20р. від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Підготовче засідання 13.01.20р. у справі №922/3508/19 було відкладено протокольною ухвалою суду на "06" лютого 2020 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 13.01.20р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 922/3508/19 на 30 днів по "12" лютого 2020 р.

Підготовче засідання 06.02.20р. у справі №922/3508/19 було відкладено протокольною ухвалою суду на "11" лютого 2020 р. о 09:00 год.

06.02.20р. від позивача надійшла заява про виклик свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

06.02.20р. від позивача надійшло клопотання про визнання причини неподання до суду позивачем висновку судово-економічної експертизи № 705-709 в строк, встановлений законом, поважними та встановити додатковий строк для подання такого висновку з урахуванням змісту листа Донецького НДІСГ МЮУ від 05.02.2020 за № 705-709 та зупинити провадження у справі на час проведення судово-економічної експертизи.

10.02.20р. від позивача надійшли додаткові пояснення щодо окремого питання з документами для долучення до матеріалів справи, а саме надано нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

10.02.20р. від представника третьої особи ПОСП "Бурлуцьке" надійшла заяв про застосування частини 8 ст. 129 ГПК України, в якій просить суд надати третій особі можливість подати докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10.02.20р. від представника третьої особи ПОСП "Бурлуцьке" надійшли пояснення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 11.02.20р. в задоволенні заяви позивача про виклик свідків, яка надійшла до суду 06.02.20р., відмовлено. В задоволенні клопотання позивача про визнання причини неподання до суду позивачем висновку судово-економічної експертизи № 705-709 в строк, встановлений законом, поважними та встановити додатковий строк для подання такого висновку з урахуванням змісту листа Донецького НДІСГ МЮУ від 05.02.2020 за № 705-709 та зупинення провадження у справі на час проведення судово-економічної експертизи, яке надійшло до суду 06.02.20р., - відмовлено. Заяву представника третьої особи ПОСП "Бурлуцьке" про застосування частини 8 ст. 129 ГПК України, та надання третій особі можливості подати докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, яка надійшла до суду 10.02.20р., буде розглянуто під час ухвалення рішення по справі. Закрито підготовче провадження по справі №922/3508/19. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "12" березня 2020 р. о 10:30 год.

12.03.20р. від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин неможливості подання доказу (висновку експерта) в якій просить суд визнати поважними причини неподання до початку судового засідання Висновку судової економічної експертизи №705-709 від 11.03.2020 року; приєднати даний доказ до матеріалів справи та дослідити даний висновок пі час судового розгляду.

Дослідивши дане клопотання, суд вважає за можливе його задовольнити та долучити Висновок судової економічної експертизи №705-709 від 11.03.2020 року до матеріалів справи, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Наслідки пропуску процесуальних строків право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. (Ч.ч.1,2 ст. 118 ГПК України)

Частиною першою ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В підготовчому засіданні, що відбулось 06.02.20р., за клопотанням позивача судом надано додатковий строк для подання вказаного доказу, оскільки висновки експертів необхідні для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, позивачем у даній справі з метою об`єктивності та повноти судового розгляду, доведення позовних вимог та визначення розміру спричинених ФГ ЛЮСС збитків проведено судово-економічну експертизу, висновок якої отримано лише 11.03.2020, що унеможливило подання цього доказу до суду раніше.

Таким чином, суд вважає за можливе долучити Висновок судової економічної експертизи №705-709 від 11.03.2020 року до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.20р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.20р. не з`явився.

Представник третьої особи ( ОСОБА_2 ) в судове засідання 12.03.20р. не з`явився.

Представник третьої особи ( ОСОБА_3 ) в судове засідання 12.03.20р. не з`явився.

Представник третьої особи ( ОСОБА_1 ) в судове засідання 12.03.20р. не з`явився.

Представник третьої особи (ПОСП "Бурлуцьке") в судове засідання 12.03.20р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

29.03.16р. року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 та, розташованої на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцького району строком на 15 років (а.с. 48-54 том 1).

Вказана ділянка згідно зі свідоцтвом про право власності НОМЕР_1, виданим Реєстраційною службою Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області 24.11.2015, є приватною власністю ОСОБА_1 . Відповідно до умов договору та підставі акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування для вирощування сільськогосподарської продукції земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , тобто у такий спосіб Позивач набув право оренди ділянки без зміни меж та цільового призначення. 28.04.2016 проведено державну реєстрацію вказаного правочину за індексним номером 29456737, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 58343782 від 28.04.2016 (а.с. 55-60 том 1).

01.09.16р. між Позивачем та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 та, розташованої на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцького району, строком на 15 років (а.с. 61-68 том 1).

Вказана ділянка згідно зі свідоцтвами про право на спадщину, виданими Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області відповідно за реєстровими номерами 672 та 674 від 29.04.2016, є приватною спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно з умовами договору та на підставі акту прийому-передачі орендодавці передали, а орендар прийняв для вирощування сільськогосподарської продукції в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , тобто у такий спосіб позивач набув право оренди ділянки без зміни меж та цільового призначення. 04.10.2016 проведено державну реєстрацію вказаного правочину за індексним номером 31695976, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за .N269646139 від 04.10.2016 (а.с. 69-74 том 1).

На замовлення позивача за договором № 940 від 21.10.2016, укладеним з ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , визначено межі вказаних орендованих земельних ділянок (а.с. 141-147 том 1).

02.07.15р. відповідачем на підставі Договору № 1-зем передано земельну ділянку із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644, в порядку міни, у користування ПОСП Бурлуцьке (а.с. 92-97). В обмін на цю ділянку відповідач отримав у користування від ПОСП Бурлуцьке іншу земельну ділянку.

Таким чином, в позовній заяві позивач зазначає про те, що на час набуття позивачем права користування орендована ним ділянка із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 фактично використовувалась за відсутності правових підстав сторонніми особами, які без дозволу власника засіяли її технічними культурами.

Позивач вказує про те, що до обробки земельної ділянки із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 в жовтні 2016 року Позивач приступити також не зміг через дії Відповідача, який без дозволу та за відсутності будь-яких договірних відносин із власниками використовував спірну ділянку, засіявши її пшеницею.

В позовній заяві позивач зазначив, що одразу після державної реєстрації укладених договорів оренди заявив про свої права на вище вказані земельні ділянки, сповістивши відповідача про свій намір використовувати орендовані земельні ділянки, загальна площа яких складала 9,4806 га. Однак, фактично Відповідач унеможливив реалізацію прав позивача на орендовані земельні ділянки у вище наведений спосіб, проте, не взяв на себе податкові та орендні зобов`язання за цими ділянками, які фактично виконує впродовж 2016 -2019 роки саме позивач.

Також, позивач зазначив, що з урахуванням специфіки діяльності фермерських господарств за сезонністю та бажаючи мирним шляхом врегулювати ситуацію, позивач за усною домовленістю вимушено погодився на пропозицію відповідача: тимчасово, впродовж 2017 року, в обмін на зайняті земельні ділянки користуватися належною відповідачу земельною ділянкою рівноцінною площею (близько 9,5 га), обробити її та засіяти (а.с. 85 том 1). Відповідач, в свою чергу, отримував можливість продовжити використовувати самовільно зайняті земельні ділянки із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288 та зібрати з них свій врожай.

Позивач вказав, що він дотримався умов усної домовленості, засіяв соняшником земельну ділянку площею близько 9,5 га, надану йому взамін відповідачем, очікував на збір з неї врожаю та звільнення орендованих ним земельних ділянок відповідачем. Втім, з часом відповідач порушив домовленість та зібрав як свій врожай з земельних ділянок позивача, так й чужий - соняшник, посіяний за домовленістю на його ділянці та відповідно належний позивачу, про що останньому стало відомо в жовтні 2017 року.

Як вказує позивач в позовній заяві, впродовж 2017 року з вини відповідача він був позбавлений можливості фактично використати орендовані земельні ділянки та отримати певний дохід. Водночас, зазнавши витрат на обробку земельної ділянки відповідача, за згодою останнього, та посів, позивач втратив врожай, на який обґрунтовано розраховував, сподіваючись на порядність відповідача. В подальшому відповідач так й не допустив позивача до орендованих останнім земельних ділянок, безпідставно та незаконно дотепер продовжуючи їх використання для власних потреб. Неодноразові усні звернення позивача до відповідача з вимогами усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками та відшкодувати завдані збитки останнім проігноровані.

05.10.2017 року позивач звернувся із заявою про злочин в порядку ст. 214 КПК України до СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ІУНП в Харківській області (ЖЄО № 1367). З аналогічними заявами до поліції звернулись й власники орендованих позивачем земельних ділянок, всупереч волі яких самовільно займав та використовував земельні ділянки відповідач. За вказаним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220250000320 від 15.12.2017 за ч. 1 ст. 197-1 КК України та розпочато досудове розслідування, в межах якого підтверджено факт наявності дійсних перешкод з боку відповідача у користуванні орендованими позивачем земельними ділянками за період з 2016 року та дотепер, факт обробки та засівання соняшником земельної ділянки площею 9,5 га, що надав взамін зайнятим відповідач, та факти порушення відповідачем домовленості та збору належного позивачу врожаю соняшника в 2017 році. Також, на думку позивача вказані обставини підтверджуються протоколами огляду місць події від 21.06.2018, складеними слідчим СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області Єчиним О.В., актом обстеження земельної ділянки № 1 від 12.12.2018, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 від 17.07.2018, ОСОБА_5 від 14.07.2018, потерпілих ОСОБА_3 від 23.06.2018, ОСОБА_8 від 23.06.2018, ОСОБА_1 від 23.06.2018 (а.с. 44-47, 203, 220-231 том 1).

Так, за наведених вище обставин, позивач вказує про те, що з вини відповідача за період з жовтня 2016 року по 2018 рік включно йому завдано майнової шкоди в загальному розмірі 1 256 765,27 грн., яка складається з:

- упущеної вигоди, яку позивач отримав би за умови використання орендованих земельних ділянок із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288 в загальному розмірі 830 595,37 грн., з яких за ділянкою за № 6321455100:04:000:0288 - 422 420,38 грн., та за ділянкою з №6321455100:03:000:0644 - 408 174,99 грн.;

- прямих збитків, що полягають у фактичних витратах позивача на земельні ділянки із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288: орендна плата, єдиний податок, роботи із землеустрою та підготовки документації по визначенню меж ділянок в загальному розмірі 99 544,58 грн., з яких за ділянкою за № 6321455100:04:000:0288 - 49814,45 грн., та за ділянкою з № 6321455100:03:000:0644 - 49730,13 грн.;

- упущеної вигоди внаслідок незаконного збору відповідачем врожаю соняшника з земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га (наданої взамін на самовільно зайняті відповідачем) в розмірі 241271,50 грн.;

- прямих збитків, що полягають у фактичних витратах, які поніс позивач у зв`язку з обробкою земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га (наданої взамін на самовільно зайняті відповідачем) та посівом на ній соняшника, в тому числі витрат на паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива, гербіциди, оплату праці в загальному розмірі 44 072,35 грн., з яких витрачена вартість запасів - 35 325,00 грн., витрати на оплату праці - 7 169,96 грн., нарахування на зпл - 1577,39 грн.;

- інфляційні збитки за умови девальвації станом на 01.10.2019 складають 41 281,47 грн. з огляду на те, що грошова сума в розмірі упущеної вигоди - 241 271,50 грн. за врожай соняшника, незаконно зібраного відповідачем з земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га, дотепер останнім позивачу не сплачена, тобто впродовж часу з 01.11.2017 до дати звернення із даним позовом до суду (01.10.2019) відповідач фактично нею розпоряджався на свою користь із отриманням певної фінансової вигоди.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом, обираючи такий спосіб захисту та відновлення своїх порушених прав та інтересів як пред`явлення вимог про припинення дій, що порушують права та відшкодування збитків.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 вказаного Кодексу).

Відповідно до змісту положень ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. За приписами ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина 1 статті 16 Закону).

Статтею 17 Закону України Про оренду землі встановлено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га, яка належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданим Реєстраційною службою Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області 24.11.2015, укладено договір оренди відповідної земельної ділянки. 28.04.2016 проведено державну реєстрацію вказаного правочину за індексним номером 29456737, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 58343782 від 28.04.2016 (а.с. 55-60 том 1).

Також, 01.09.16р. між позивачем та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 , яким належить на праві приватної спільної часткової власності земельна ділянка із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га. згідно зі свідоцтвами про право на спадщину, виданими Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області відповідно за реєстровими номерами 672 та 674 від 29.04.2016, укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. 04.10.2016 проведено державну реєстрацію вказаного правочину за індексним номером 31695976, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за .N269646139 від 04.10.2016 (а.с. 69-74 том 1).

На замовлення позивача за договором № 940 від 21.10.2016, укладеним з ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , визначено межі вказаних орендованих земельних ділянок (а.с. 141-147 том 1).

Таким чином, право користування земельними ділянками із кадастровими номерами - 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га. та 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га. належить Фермерському господарству ЛЮСС .

Відповідно до положень ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Відповідно до пп. "а", "б", "г" ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.15р. відповідачем на підставі Договору № 1-зем передано земельну ділянку із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644, в порядку міни, у користування ПОСП Бурлуцьке (а.с. 92-97). В обмін на цю ділянку відповідач отримав у користування від ПОСП Бурлуцьке іншу земельну ділянку. 08.01.20р. третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення, в яких підтверджують факт наявності між ними та позивачем договірних орендних відносин щодо земельних ділянок із кадастровими номерами - 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га. та 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га. Також, третіми особами в свої поясненнях зазначено про те, що вищевказані земельні ділянки іншим особам не передавались.

Також, в матеріалах справи містяться заяви свідків ОСОБА_6 (а.с. 183 том 2) та ОСОБА_8 (а.с. 184 том. 2), які підтвердили неможливість використання Фермерським господарством ЛЮСС земельних ділянок із кадастровими номерами - 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га. та 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га., у зв`язку з використанням їх С(Ф)Г Урожай на власний розсуд, розпоряджаючись ними та відмовляючись звільнити, таким чином перешкоджаючи законному орендарю користуватись вказаними земельними ділянками.

Згідно ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування і збитків.

За приписами статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, оскільки право користування земельними ділянками із кадастровими номерами - 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га. та 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га. належить Фермерському господарству ЛЮСС , дані договори є чинними, а отже, позивач, як землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на дані земельні ділянки.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині усунення перешкод в користуванні Фермерським господарством ЛЮСС орендованих ним земельних ділянок із кадастровими номерами - 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га. та 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимоги позивача про відшкодування збитків в сумі 1256765,27 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Системний аналіз наведених норм цивільного та земельного законодавства свідчить, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Так, позивач вказує про те, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача Фермерському господарству ЛЮСС завдано збитків на суму 1256765,27 грн.

Вказані збитки, за твердженнями позивача, є наслідками неправомірної активної поведінки (дій) відповідача, який порушив права та законні інтереси позивача, які полягали в самовільному (всупереч волі власників та встановленому законом порядку, за відсутності правовстановлюючих документів) зайнятті земельних ділянок та незаконному заволодінні належним позивачу врожаєм.

В позові зазначається, що приступити до користування орендованою земельною ділянкою із кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 на підставі договору оренди від 29.03.2016 позивач не зміг, оскільки вказаною ділянкою розпорядився відповідач, який надав її в порядку міни за Договором № 1-зем від 02.07.2015 у користування ПОСП Бурлуцьке . В обмін на цю ділянку відповідач отримав у користування від ПОСП Бурлуцьке іншу земельну ділянку за усною домовленістю, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 (а.с. 183 том 2) та ОСОБА_8 (а.с. 184 том 2), а також поясненнями третіх осіб (а.с. 71-76, 95-101 том 2). З дійсним власником цієї земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 , відповідач будь-яких договорів не укладав, та відповідно передачу в користування ділянки стороннім особам не погоджував. Разом з цим, долучений до позову договір № 1-зем від 02.07.2015 фактично підтверджує, що саме внаслідок дій відповідача права позивача порушено.

Крім того, до обробки земельної ділянки із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 на підставі договору оренди від 01.09.2016 позивач приступити також не зміг через дії відповідача, який без дозволу та за відсутності будь-яких договірних відносин із власниками використовував спірну ділянку, засіявши її пшеницею, що також підтверджується показаннями свідків та поясненнями третіх осіб по справі.

Позивач зазначає, що одразу після державної реєстрації укладених договорів оренди заявив про свої права на вище вказані земельні ділянки, сповістивши відповідача про свій намір використовувати орендовані земельні ділянки, загальна площа яких складала 9,4806 га.

Також, позивач вказує про те, що між ним та відповідачем існувала усна домовленість щодо міни земельних ділянок та фактичним наданням відповідачем в користування позивачу земельної ділянки рівнозначної площі 9,5 га, яку позивач законно засіяв соняшником, проте врожай незаконно зібрав відповідач. Дані твердження підтверджуються показаннями свідків та поясненнями третіх осіб, які наявні в матеріалах справи та відповідачем спростовані не були.

Окрім цього, факт наявності між позивачем та відповідачем домовленості про користування в 2017 році земельною ділянкою площею 9,5 га (наданою відповідачем позивачу взамін самовільно зайнятим ділянкам із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288) підтверджується відкритим користуванням позивачем вказаною ділянкою (проведенням підготовчих та посівних робіт із використанням найманої праці та великогабаритної техніки), відвідуванням даної земельної ділянки відповідачем під час посівних робіт, як зазначають свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та дотепер не спростовано відповідачем.

Таким чином, протиправна поведінка відповідача, як заподіювача шкоди, полягає в порушенні правових норм та виражається у вчиненні заборонених правовою нормою діянь, що в результаті невідворотньо стали причиною заподіяння позивачу збитків. У разі недопущення відповідачем правопорушень, позивач зміг би зібрати певний обсяг врожаю, що підтверджується статистичними відомостями про стабільну врожайність господарства впродовж декількох років, та отримати прибуток.

Вина відповідача полягає в умислі, спрямованому на збагачення за рахунок чужого майна (чужих земельних ділянок, чужих коштів, використаних на їх оформлення та обробку, посів соняшника) всупереч волі законного орендаря - позивача із завданням останньому шкоди. Відповідач, будучи обізнаним, що діє всупереч закону та поза волею позивача та власників земельних ділянок, усвідомлював, що у такий спосіб завдає шкоду позивачу та свідомо впродовж тривалого часу продовжує протиправні дії відносно позивача, перешкоджаючи в доступі до спірних земельних ділянок.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача і завданою позивачу шкодою зумовлений по-перше тим, що внаслідок протиправного господарювання відповідача на земельних ділянках із кадастровими номерами 6321455100:03:000:0644 та 6321455100:04:000:0288 (що за договорами оренди належали позивачу), останнього впродовж часу з 2016 року та дотепер не допущено до ділянок. При цьому податкові та орендні зобов`язання весь цей час виконує позивач, роботи із землеустрою та підготовки документації по визначенню меж ділянок також сплатив останній, тобто позивач несе витрати, що дотепер є невиправданими (прямі витрати в загальному розмірі 99 544,58 грн.), а користується землею відповідач. Унеможливлений відповідачем доступу до цих ділянок, збору з них врожаю та не отримання з його вини позивачем певної вигоди від реалізації врожаю впродовж вказаного часу пов`язано з господарюванням на вказаних земельних ділянках відповідача, який фактично збагачується за рахунок чужого майна. По-друге, внаслідок незаконного збору чужого врожаю соняшника (що належав позивачу) з земельної ділянки площею 9.5 га, наданої позивачу відповідачем за усною домовленістю в порядку міни.

Щодо суми понесених збитків, то позивач вказує про те, що їх сума складає 1256765,27 грн., а саме:

- упущена вигода, яку позивач отримав би за умови використання орендованих земельних ділянок в загальному розмірі 830595,37 грн.;

- прямі збитки, що полягають у фактичних витратах позивача на земельні ділянки, а саме орендна плата, єдиний податок, роботи із землеустрою та підготовки документації по визначенню меж ділянок в загальному розмірі 99 544,58 грн.;

- упущена вигода внаслідок незаконного збору відповідачем врожаю соняшника з земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га (наданої взамін на самовільно зайняті відповідачем) в розмірі 241271,50 грн.;

- прямі збитки, що полягають у фактичних витратах, які поніс позивач у зв`язку з обробкою земельної ділянки загальною площею близько 9,5 та (наданої взамін на самовільно зайняті відповідачем) та посівом на ній соняшника, в тому числі витрат на паливно-мастильні матеріали, насіння, добрива, гербіциди, оплату праці в загальному розмірі 44 072,35 грн., з яких витрачена вартість запасів - 35 325,00 грн., витрати на оплату праці - 7 169,96 грн., нарахування на зпл - 1577,39 грн.;

- інфляційні збитки за умови девальвації станом на 01.10.2019 складають 41 281,47 грн. з огляду на те, що грошова сума в розмірі упущеної вигоди - 241 271,50 грн. за врожай соняшника, незаконно зібраного відповідачем з земельної ділянки загальною площею близько 9,5 га, дотепер останнім позивачу не сплачена, тобто впродовж часу з 01.11.2017 до дати звернення із даним позовом до суду (01.10.2019).

Позивачем, на підтвердження суми понесених збитків, надано Висновок експерта №705-709 за результатами проведення судової економічної експертизи за заявою ОСОБА_10 , яку проведено експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, відповідно до результатів якого:

1) По першому питанню: проведеним дослідженням в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта Довідка Витрати ФГ ЛЮСС по земельній ділянці з кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га вих. № 32 від 01.10.2019 документально підтверджується в загальній сумі 14020,07 грн., а саме в частині понесених витрат на визначення меж в сумі 2941,37 грн., виплат на орендну плату в сумі 10000,00 грн., перерахованого єдиного податку в сумі 1078,70 грн. в 2016 році.

2) По другому питанню: проведеним дослідженням в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта Довідка Витрати ФГ ЛЮСС по земельній ділянці з кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га. вих. № 32 від 01.10.2019 документально підтверджується в частині понесених витрат з виплати орендної плати в 2017 році у сумі 12075,00 грн.

3) По третьому питанню: проведеним дослідженням в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта Довідка Витрати ФГ ЛЮСС по земельній ділянці з кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 та вих. № 34 від 01.10.2019 документально підтверджується в загальній сумі 13983,69 грн., а саме в частині понесених витрат на визначення меж в сумі 2941,37 грн., з виплат на орендну плату в сумі 10000,00 грн., перерахованого єдиного податку в сумі 1042,32 грн. в 2016 році.

4) По четвертому питанню: проведеним дослідженням в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта Довідка Витрати ФГ ЛЮСС по земельній ділянці з кадастровим номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га вих. № 34 від 01.10.2019 документально підтверджується в частині понесених витрат з виплати орендної плати в 2017 році у сумі 12300,00 грн.

5) По п`ятому питанню: проведеним дослідженням в межах компетенції експерта економіста в обсязі наданих документів, розрахунок наведений в Довідці-Розрахунок недоотриманого доходу №33 від 01.10.2019, в частині недоотриманого доходу в 2017 році з земельної ділянки загальною площею 9,5 га, яку ФГ ЛЮСС засіяло соняшником, в сумі 241271,50 грн. документально підтверджується.

Як вбачається з даного Висновку, сума збитків заявлених позивачем підтверджується частково, а саме в загальному розмірі 293650,26 грн., яка складається з: понесених витрат на визначення меж в сумі 2941,37 грн., виплат на орендну плату в сумі 10000,00 грн., перерахованого єдиного податку в сумі 1078,70 грн. в 2016 році.; понесених витрат з виплати орендної плати в 2017 році у сумі 12075,00 грн.; понесених витрат на визначення меж в сумі 2941,37 грн., з виплат на орендну плату в сумі 10000,00 грн., перерахованого єдиного податку в сумі 1042,32 грн. в 2016 році.; понесених витрат з виплати орендної плати в 2017 році у сумі 12300,00 грн.; недоотриманого доходу в 2017 році з земельної ділянки загальною площею 9,5 га, яку ФГ ЛЮСС засіяло соняшником, в сумі 241271,50 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведено всі елементи, які утворюють склад цивільного правопорушення, суд вважає за можливе частково задовольнили позовну вимогу позивача про стягнення суми понесених збитків, а саме в частині суми, яка підтверджується документально Висновком експерта №705-709 за результатами проведення судової економічної експертизи за заявою ОСОБА_10 , яку проведено експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, в сумі 293650,26 грн. В частині стягнення збитків в сумі 963115,01 грн. суд відмовляє, з підстав їх недоведеності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином судові витрати, а саме судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також витрати за проведення експертизи.

Щодо заяви адвоката Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Бурлуцьке" про стягнення на їх користь з ФГ ЛЮСС понесених судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн. та поштових витрат в сумі 200,00 грн., суд не вбачає підстав для їх стягнення з позивача у зв`язку з тим, що судом визнано позовні вимоги позивача обґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст. 2 93, 95, 124, 125, 152 Земельного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст. ст. 6, 13, 14, 16, 17, 27 Закону України Про оренду землі ; ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні Фермерським господарством ЛЮСС (код ЄДРПОУ 32497590, 62600, Харківська обл. Великобурлуцький район, селище Канівцеве, вул. Лебедина (колишня Колгоспна), буд. 1, кв. 2) земельною ділянкою із кадастровим, номером 6321455100:03:000:0644 загальною площею 4,659 га, розташованою на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцького району, що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 та перебуває в оренді у Фермерського господарства ЛЮСС , шляхом припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки Селянським (фермерським) господарством УРОЖАЙ (код ЄДРПОУ: 30743025, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт. Великий Бурлук, вул. Леніна, буд. 10, кв.2).

Усунути перешкоди в користуванні Фермерським господарством ЛЮСС (код ЄДРПОУ 32497590, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Канівцеве, вул. Лебедина (колишня Колгоспна), буд. 1, кв. 2) земельною ділянкою із кадастровим номером 6321455100:04:000:0288 загальною площею 4,8216 га, розташованою на території Великобурлуцької селищної ради Харківської області Великобурлуцького району, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та перебуває в оренді у Фермерського господарства ЛЮСС , шляхом припинення використання, самовільно зайнятої земельної ділянки Селянським (фермерським) господарством УРОЖАЙ (код ЄДРПОУ: 30743025, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт. Великий Бурлук, вул. Леніна, буд. 10, кв.2).

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства УРОЖАЙ (код ЄДРПОУ: 30743025, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт. Великий Бурлук, вул. Леніна, буд. 10, кв.2) на користь Фермерського господарства ЛЮСС (код ЄДРПОУ 32497590, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Канівцеве, вул. Лебедина (колишня Колгоспна), буд. 1, кв. 2) збитки в розмірі 293650,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства УРОЖАЙ (код ЄДРПОУ: 30743025, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт. Великий Бурлук, вул. Леніна, буд. 10, кв.2) на користь Фермерського господарства ЛЮСС (код ЄДРПОУ 32497590, 62600, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Канівцеве, вул. Лебедина (колишня Колгоспна), буд. 1, кв. 2) судовий збір в сумі 8246,76 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 15072,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.20р.

Суддя Л.В. Шарко