Рішення

від 18.03.2020 по справі 905/152/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.2020 Справа № 905/152/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро,

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївська, Донецька область,

про стягнення 84710,00грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

Позивач, Акціонерне товариство Українська залізниця , м.Київ, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод , м.Авдіївська, Донецька область, про стягнення 84710,00грн. штрафу.

За змістом позовної заяви підставами звернення до суду стало те, що відправлення вантажу за накладними №50694587, №50694587 відбулось з порушенням (невірно зазначена маса вантажу у накладній). На підставі ст. 118 Статуту залізниць позивачем був нарахований штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати, якій він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.01.2020 справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем суду був наданий відзив №11/10/137 від 10.02.2020 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що з наявних в матеріалах справи документах не вбачається правильність зроблених вимірів, оскільки повірка вимірювальної техніки, відповідно до відмітки у технічному паспорті, була зроблена значно пізніше за дату проведення контрольного зважування вагонів №№60633971, 53637717. Також вказує, що позивачем не доведено заподіяння йому збитків.

У відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів порушення відповідачем вимог статті 122 Статуту залізниць України.

В судове засідання 18.03.2020 представники сторін не з`явилися.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

В липні 2019 року відправником - Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" зі станції Авдіївка Донецької залізниці відправило вантажоодержувачу - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за залізничною накладною №50694587 у вагонах №60633971, №56367717 вантаж - "кокс доменний (вологий)".

При оформленні вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником, що підтверджується графою 24 перевізного документу, а саме відповідачем вказано масу нетто вантажу у вагоні №50694587 - нетто 50950 кг, у вагоні №50694587 - нетто 48150 кг.

У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.4.1., 4.3., п.5, 6, 8 гл.14 Додатку 3 до СМГС.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції Пологи Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми №891/1П, №2331/В від 17.07.2019 складених на станції Пологи проведена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах, під час якої виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, що підтверджується складеним на додаток до актів загальної форми комерційним актом №463003/326 від 17.07.2019, відповідно до якого за результатами переважування вагонів №660633971 та №56367717 на справних 150 т електронних вагонних вагах №089 станції Пологи Придніпровської залізниці, виявилось: у вагоні №60633971 маса нетто 38120кг, що менше ваги, зазначеної у документі на 12830кг, у вагоні №56367717 маса нетто 44840 кг, що менше ваги, зазначеної у документі на 3310кг. Навантаження не порушене, без виїмок і поглиблень. В технічному відношенні вагони справні, перекосу кузова немає, люка закриті.

За відомостями Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (звіт) №189 (т.1 а.с. 26-32), ваги, на яких здійснювалось перевірка маси, пройшли державну повірку 04.06.2019р., що спростовує викладені у відзиві доводи відповідача про неналежність вимірювального засобу.

Комерційний акт №463003/326 від 17.07.19. підписаний належними особами.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Так, при повторному переважуванні вагонів на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №463003/326/734 від 17.07.2019 року, у розділі "Є" якого зроблено відмітку "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено".

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у розмірі 50640,00грн. за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерство транспорту України від 28.05.2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.

Судом встановлено, що комерційний акт підписаний уповноваженими особами, за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України, та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.

Між тим, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у вказаному комерційному акті. Наразі одержувач вантажу прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Суд відзначає, що наявним в матеріалах справи комерційним актом підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №60633971, №56367717 складала по 8471,00 грн., позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 84710,00грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Викладені у відзиві заперечення відповідача щодо відсутності збитків для позивача, не позбавляють відповідальності відповідача за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній. Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, до відповідача Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївська, Донецька область, про стягнення 84710,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 00191075) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ 40081237), 84710,00 грн. - штрафу; 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.03.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua .

Суддя К.С. Харакоз