Рішення

від 10.03.2020 по справі 910/7731/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2020Справа № 910/7731/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді : Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегера А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Місія

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Київблагоустрій Виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 500 000, 00 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Вак О.В. за ордером серії АІ № 1002345 від 06.08.2019 р.;

від відповідача: Ходорич О.М за довіреністю № 064-2327 від 25.04.2019 р.;

від третьої особи: Кір`яков А.С. за довіреністю № 043-15 від 03.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Місія (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про стягнення за рахунок коштів місцевого бюджету 500 000, 00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірним демонтажем громадського будинку загальною площею 26,7 м.кв., розташованого за адресою: м. Київ, Святошинський район, бул. Академіка Вернадського, 67, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю Місія .

Заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразились у знесенні (демонтуванні) належної позивачу нежитлової будівлі, йому було завдано матеріальну шкоду в сумі 500 000, 00 грн. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та встановлено спосіб їх усунення.

03.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/7731/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2019 року.

15.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку для подання відзиву на позов на 15 днів.

23.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до змісту якої відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки станом на дату подання відзиву на позов припис КП Київблагоустрій № 1908812 від 12.04.2019, доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-2117 від 17.04.2019 є чинними та не скасованими у встановленому діючим законодавством порядку, а дії щодо демонтажу тимчасової споруди КП Київблагоустрій не визнані протиправними. При цьому, відповідач зазначає, що позивачем була встановлена саме тимчасова споруда по бульвару Вернадського 67 у Святошинському районі міста Києва, що підтверджується отриманням дозвільної документації на дану споруду. Таким чином, відповідачем було демонтовано саме тимчасову споруду за вищевказаною адресою, що підтверджується оформленим паспортом прив`язки ТС № 486МАФ.01Св11 від 12.08.2011 та договором пайової участі № 00550-19/12. Вказана споруда за своїми ознаками належала до тимчасових, оскільки була встановлена без заглибленого фундаменту, складалась із збірно-розбірних металевих конструкцій та не мала жодних ознак нерухомого майна. У свою чергу, припис № 1908812 від 12.04.2019 винесений інспектором КП Київблагоустрій в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений Правилами благоустрою м. Києва, рішенням Київської міської ради № 246/9734 від 23.10.2013 Про міський благоустрій . Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що позивачем надані технічні паспорти станом на 31.10.2016, згідно з якими в даній будівлі відсутній фундамент, оскільки вона встановлена на залізобетонні плити, а стіни та покрівля споруди виготовлена з металу, що фактично підтверджує позицію відповідача щодо виявлення встановлення тимчасової споруди із проведенням робіт щодо обкладення цієї споруди цеглою.

Також відповідач зазначає, що він не є контролюючим органом у сфері благоустрою м. Києва та не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою згідно з п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва. Київська міська рада наділила повноваженнями інспекторів КП Київблагоустрій виключно щодо проведення перевірок правомірності розміщення елементів благоустрою м. Києва та винесенню приписів з метою усунення порушень. При цьому, рішення про демонтаж за наслідками невиконання вимог приписів відповідач не приймає. В силу п. 13.3.3. Правил благоустрою м. Києва саме Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вживає заходи із демонтажу самовільно розміщених елементів благоустрою м. Києва. Відповідач та інші організації залучаються Департаментом для виконання прийнятих ним рішень про демонтаж, фактично забезпечуючи Департамент матеріально-технічною базою. 17.04.2019 року Департаментом було прийнято рішення № 064-2117, яким надано доручення відповідачу вжити заходи щодо демонтажу тимчасової споруди по бульвару Вернадського 67 у Святошинському районі міста Києва. В період з 18.04.2019 року по 19.04.2019 року на виконання означеного рішення Департаменту відповідачем було здійснено демонтаж тимчасової споруди, про що складено відповідні акти.

Разом з тим, відповідач вказує на те, що виявлена інспектором КП Київблагоустрій споруда та нерухоме майно за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 67 у Святошинському районі м. Києва не є одним і тим же об`єктом.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що позивачем не доведено всіх елементів цивільного правопорушення для стягнення збитків, в тому числі наявність завданої позивачу шкоди, що виключає можливість стягнення з відповідача збитків.

Крім того, у відзиві на позов відповідач поставив позивачу питання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, а також просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та витребувати у позивача належним чином засвідчену копію паспорту прив`язки ТС № 486МАФ.01Св11 від 12.08.2011 та договору пайової участі № 00550-19/12.

05.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач не погоджується з доводами відповідача в частині того, що було демонтовано саме тимчасову споруду, оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 73278823 від 18.11.2016 вбачається, що 16.11.2016 року до державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис № 17493971 у відомостях про право власності на об`єкт нерухомого майна - громадський будинок зазначено ТОВ Місія , запис внесено на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.05.2002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1087837180000. Оскільки фактом реєстрації права власності на вказану споруду як на об`єкт нерухомого майна офіційно визнано і підтверджено державою статус вказаної споруди саме як об`єкту нерухомого майна, відповідач, а також будь-які інші особи можуть спростувати вказану презумпцію виключно в судовому порядку. Також позивач зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що у технічному паспорті станом на 31.10.2016 зазначено, що у будівлі відсутній фундамент, оскільки вона встановлена на залізобетонні плити.

Крім того, позивач зазначає, що ним не було оскаржено припису, разом з тим на його виконання відповідачу були надані необхідні документи. В даному випадку, згідно припису було встановлено строк для надання документів, тоді як рішення про наступний демонтаж споруди мало бути прийняте за результатами опрацювання наданих документів, і в даному випадку вказана процедура дотримана не була. Так, відповідач всупереч вимог статті 152 КУпАП України не склав протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду поданого ним пакету документів, чи є вони достатніми для встановлення факту відсутності підстав для демонтажу, а якщо ні - то яким конкретно вимогам законодавства вони не відповідають; до проведення демонтажу відповідачем не висувалися будь-які вимоги щодо споруди, а також не виносилися приписи саме щодо демонтажу споруди у конкретний термін. За таких обставин, у позивача були всі підстави для висновку про те, що поданих ним документів достатньо для підтвердження права користування спорудою та відсутності підстав для її демонтажу. У випадку наявності у позивача інформації про недостатність наданих документів для підтвердження розміщення належної йому споруди та користування нею, позивач міг би скористатися правом на оскарження припису, тоді як за відсутності такої інформації підстав для перевірки припису в судовому порядку не було. Таким чином, на переконання позивача, прийняття рішення про виконання чи невиконання позивачем вимог припису, і, відповідно, про демонтаж належної позивачу споруди прийнято з порушенням принципу пропорційності, без рахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Також позивач не погоджується з доводами відповідача в частині того, що виявлена інспектором КП Київблагоустрій споруда та нерухоме майно за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 67 не є одним і тим же майном а за наданими документами неможливо визначити фактичне місцезнаходження нерухомості ТОВ Місія , оскільки відсутні докази присвоєння в установленому порядку поштової адреси, відсутня у власності/користуванні земельна ділянка тощо та зазначає, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно подається документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Право власності позивача на нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2016. Якщо право власності позивача на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано з порушенням чинного законодавства, це може бути підставою для оскарження у встановленому законодавством порядку, однак на сьогоднішній день цього зроблено не було. Доводи відповідача про неможливість ідентифікації належного позивачу об`єкта нерухомого майна, оскільки в дорученні чітко вказано реквізити припису та власника майна, щодо якого надано доручення провести демонтаж.

При цьому позивач зауважує, що він звертався до правоохоронних органів з приводу знищення належного йому майна, що підтверджується заявою про злочин, а фотоматеріали свідчать про те, що належне позивачу майно є знищеним.

Разом з тим, у відповіді на відзив позивач надав відповіді на запитання відповідача в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 підготовче засідання відкладено на 21.08.2019 року, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

09.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

13.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач вказує на те, що твердження позивача щодо демонтажу об`єкту нерухомого майна відповідачем спростовуються отриманням дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди та місцезнаходженням самого об`єкту позивача. За вказаною позивачем адресою: м. Київ, бул. Вернадського, буд. 67, знаходиться п`ятиповерховий житловий будинок, отже позивач є власником приміщення № 1 у п`ятиповерховому житловому будинку № 67 по бульвару Вернадського Академіка у місті Київ, а відповідачем, у свою чергу, було демонтовано тимчасову споруду.

Разом з тим відповідач зазначає, що рішення про демонтаж приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і відсутні будь-які докази щодо порушення процедури прийняття рішення Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а посилання позивача не підтверджені жодними належними доказами. При цьому, повідомлення позивача про результати розгляду поданих ним на виконання припису документів не передбачено Правилами благоустрою м. Києва.

Також відповідач звертає увагу на те, що наданий позивачем Звіт про оцінку майна втратив свою силу 05.06.2019 і наразі не є дійсним. При цьому, відповідач зазначає, що суб`єктом оціночної діяльності проведено оцінку щодо іншого об`єкта нерухомого майна, оскільки об`єкт котрий належить позивачу належить до об`єктів житлової нерухомості, а суб`єктом оціночної діяльності проведено оцінку щодо об`єкту нежитлової нерухомості. Крім того, відповідач зауважує, що експерт, який складав Звіт, не був попереджений про кримінальну відповідальність.

19.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані письмові пояснення у справі, відповідно до змісту яких третя особа вказує на те, що припис відповідача та доручення третьої особи у встановленому законом порядку неоскаржені та є чинними, доказів сплати пайової участі за спірною адресою позивачем не надано, як і не надано доказів присвоєння поштової адреси спірному приміщенню за адресою: м. Київ, бул. Вернадського Академіка, буд. 67. Також третя особа зазначає, що позивачем не надано доказів в розумінні статті 125 Земельного кодексу України володіння/користування земельною ділянкою: м. Київ, бул. Вернадського Академіка, 67, де знаходиться спірне приміщення.

Крім цього, третя особа зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття в експлуатацію об`єкта, що підтверджується і самим позивачем у позові та у відповіді на відзив відповідача, де додатково вказується, що проводились будівельні роботи на спірному приміщенні, при цьому, відповідних документах надано не було.

Одночасно третя особа вказує на те, що відповідно до технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 000293) на нежитловий будинок за адресою: м. Київ, бул. Вернадського Академіка, 67, літ. Е, виготовлений 31.10.2016 ТОВ Техінвентаризація та Архітектура у додатку до вказаного технічного паспорту Характеристика будинку господарських будівель та споруд не зазначено дату будівництва приміщення. Також, третя особа звертає увагу, що у паспорті зазначено, що стіни приміщення збудовані з цегли та металу, що спростовується фототаблицями при проведенні демонтажу, де чітко вбачається відсутність будь-яких цегляних вкраплень у стінах приміщення.

21.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача - Комунальне підприємство Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного - Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також в означеному клопотанні позивач просить суд залучити Комунальне підприємство Київблагоустрій у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

21.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про витребування у позивача додаткових доказів справи та поновлення строку на подання означеного клопотання.

Крім того, відповідачем подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та поновлення строку на подання означеного клопотання.

У підготовчому засіданні 21.08.2019 року судом задоволено клопотання позивача та відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновлено строк для подання клопотань про витребування додаткових доказів у справі, розгляд інших клопотань було відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2019 відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 11.09.2019 року.

05.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані клопотання про долучення додаткових доказів у справі та поновлення строку на його подання.

11.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2019 відкладено підготовче засідання на 01.10.2019 року, відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну неналежного відповідача - Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного відповідача - Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Місія та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) додаткові докази у справі.

16.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано позовну заяву в уточненій редакції з урахуванням заміни відповідача та залучення третьої особи.

27.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, до якого додані клопотання про закриття провадження у справі та залучення до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне підприємство Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує на те, що припис № 1908812 від 12.04.2019 та доручення № 064-2117 від 17.04.2019 не оскаржені у встановленому порядку та є чинними. При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до паспорту прив`язки від 12.08.2011 на тимчасову споруду по вул. Вернадського, 67 у м. Києві строк його дії закінчився, доказів продовження позивачем строку дії паспорту прив`язки не надано.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів сплати пайової участі за спірною адресою, тобто позивачем не доведено законність встановлення та функціонування тимчасової споруди по вул. Вернадського, 67 у м. Києві з наданням діючого паспорту прив`язки на тимчасову споруду та інформаційного талону, підтверджуючого сплату пайової участі. При цьому, позивачем не надано доказів присвоєння поштової адреси спірному приміщенню за адресою м. Київ, вул. Вернадського академіка 67 відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно реєстру поштових адрес міста Києва поштової адреси вул. Вернадського Академіка, 67 з приміщенням ТОВ Місія немає. Так само, позивачем не надано доказів в розумінні статті 125 Земельного кодексу України володіння/користування земельною ділянкою за вказаною адресою, як і не надано доказів сплати позивачем податку на нерухоме майно.

01.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подано повідомлення щодо проведення експертизи.

01.10.2019 року на електронну пошту господарського суду міста Києва представником позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2019 відкладено підготовче засідання на 29.10.2019 року, в порядку приписів статей 74, 81 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі.

15.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані документи на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2019 року.

25.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Одночасно, третя особа просить суд поновити строк для подання додаткових доказів у справі.

29.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

29.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подано клопотання про винесення окремої ухвали про порушення позивачем податкового законодавства, а саме статей 54, 123, 266 Податкового кодексу України.

У підготовчому засіданні 29.10.2019 року судом розглянуто клопотання третьої особи про поновлення процесуального строку для подання додаткових доказів у справі та вирішено задовольнити його.

Крім того, у підготовчому засіданні 29.10.2019 року судом встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надав витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2019 підготовче засідання відкладено на 13.11.2019 року, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі.

04.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач вказує на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому, позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що спірний об`єкт було зареєстровано саме як нерухоме майно, позивач звертався до Головного управління містобудування та архітектури з метою отримання паспорту прив`язки, оскільки будучи юридично необізнаним на момент звернення вважав, що він є необхідним для здійснення підприємницької діяльності. Разом з тим, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу позивач придбав саме нерухоме майно, то потреба в отриманні паспорту прив`язки відпала. Таким чином, у позивача відсутній паспорт прив`язки, оскільки позивач лише звертався для його видачі, проте його не отримав у зв`язку із відсутністю потреби в оформленні паспорту прив`язки на об`єкт нерухомості. За таких обставин позивач вважає, що твердження відповідача щодо закінчення дії паспорту прив`язки, продовження його дії, а тим паче сплати позивачем пайової участі не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач посилається саме на факт, що було демонтовано об`єкт нерухомого майна, а не тимчасову споруду.

Крім того, на переконання позивача посилання відповідача на відсутність адреси в містобудівному кадастрі м. Києва, а також відсутність зареєстрованого в установленому порядку права власності/користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомого майна є необґрунтованими, оскільки право позивача на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і в установленому законом порядку не оскаржувалось.

За таких обставин позивач зазначає, що підстави для висновку про використання позивачем саме тимчасової споруди (кіоску з продажу продуктів харчування) по вул. Вернадського, 67 у Святошинському районі м. Києва є необґрунтованими і, відповідно, не могли бути підставою для винесення доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення № 064-2117 від 17.04.2019 на вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в частині, що стосується позивача. В той же час, позивач зауважує, що оформлення/неоформлення договору оренди землі, сплата/несплата податку на нерухомість жодним чином не може свідчити про наявність чи відсутність права власності на об`єкт нерухомості.

Крім того, позивач зазначає, що ним не було оскаржено припису, разом з тим на його виконання відповідачу були надані необхідні документи. В даному випадку, згідно припису було встановлено строк для надання документів, тоді як рішення про наступний демонтаж споруди мало бути прийняте за результатами опрацювання наданих документів, і в даному випадку вказана процедура дотримана не була. Так, відповідач всупереч вимог статті 152 КУпАП України не склав протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду поданого ним пакету документів, чи є вони достатніми для встановлення факту відсутності підстав для демонтажу, а якщо ні - то яким конкретно вимогам законодавства вони не відповідають; до проведення демонтажу відповідачем не висувалися будь-які вимоги щодо споруди, а також не виносилися приписи саме щодо демонтажу споруди у конкретний термін. За таких обставин, у позивача були всі підстави для висновку про те, що поданих ним документів достатньо для підтвердження права користування спорудою та відсутності підстав для її демонтажу. У випадку наявності у позивача інформації про недостатність наданих документів для підтвердження розміщення належної йому споруди та користування нею, позивач міг би скористатися правом на оскарження припису, тоді як за відсутності такої інформації підстав для перевірки припису в судовому порядку не було. Таким чином, на переконання позивача, прийняття рішення про виконання чи невиконання позивачем вимог припису, і, відповідно, про демонтаж належної позивачу споруди прийнято з порушенням принципу пропорційності, без рахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

11.11.2019 року на електронну пошту господарського суду міста Києва представником позивача подані пояснення щодо заявленого третьою особою клопотання про винесення окремої ухвали стосовно позивача та клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

13.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.10.2019 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2019 підготовче засідання відкладено на 11.12.2019 року.

18.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані додаткові докази у справі та клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів у справі.

У підготовчому засіданні 11.12.2019 року судом розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та вирішено відмовити в якого задоволенні, оскільки відповідно до приписів частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Також, у підготовчому засіданні 11.12.2019 року судом розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження у справі та вирішено відмовити в його задоволенні, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, у підготовчому засіданні 11.12.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про винесення окремої ухвали стосовно позивача та задовольнив клопотання третьої особи про поновлення строку на подання додаткових доказів у справі.

17.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7731/19 до судового розгляду по суті на 29.01.2020 року.

29.01.2020 року на електронну пошту господарського суду міста Києва від представника позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевказане клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 29.01.2020 року оголошено перерву до 05.02.2020 року.

У судовому засіданні 05.02.2020 року оголошено перерву до 25.02.2020 року.

У судовому засіданні 25.02.2020 року представником позивача надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.02.2020 року оголошено перерву до 10.03.2020 року.

У судовому засіданні 10.03.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2020 року проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи у судовому засіданні 10.03.2020 року надав пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛМАКС та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлове одноповерхове приміщення загальною площею 26,7 кв.м., що знаходиться у місті Києві по бульвару Академіка Вернадського, 67, літ. Е .

12.08.2011 року Комунальною організацією Інститут генерального плану м. Києва позивачу оформлено паспорт прив`язки ТС № 486МАФ.01Св11 для встановлення тимчасової споруди (кіоск з продажу продуктів харчування) по бул. Вернадського, 67 у Святошинському районі міста Києва та встановлено тимчасову споруду.

27.04.2012 року комісією з реорганізації Головного управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу видано довідку серії ТС № 2045 від 27.04.2012 про функціональне призначення тимчасової споруди, площею 22 кв.м., розміщеною за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 67, тип об`єкту: павільйон, функціональне призначення: продаж інших продовольчих товарів.

22.04.2013 року Департаментом промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачу видано довідку серії П № 986 від 22.04.2013 про функціональне призначення тимчасової споруди, площею 19 кв.м. та додатковою площею 3 кв.м., розміщеною за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 67, тип об`єкту: павільйон, функціональне призначення: продаж інших продовольчих товарів.

31.10.2016 року ТОВ Техінвентаризація та архітектура виготовлено технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок № 67 по бульвару Вернадського Академіка у місті Києві, відповідно до якого, вказаний будинок є 1 поверховою нежитловою будівлею під літ Е загальною та основною площею 26,7 кв.м. Згідно з характеристикою наявною у технічному паспорті, рік побудови не визначено, фундамент залізобетонний, стіни цегла/метал, покрівля металева, перекриття металеве.

Згідно з інформаційною довідкою № 73278823 від 18.11.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр), сформованої державним реєстратором Хибою Анною Володимирівною Державного підприємства СЕТАМ за реєстраційними номером 108 783718 0000 у Реєстрі значиться громадський будинок (літ. Е), об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 26,7 кв.м. за адресою м. Київ, бульвар Вернадського Академіка, 67, приміщення 1, № запису про право власності 17493971, власник ТОВ Місія .

12.04.2019 року провідним інспектором КП Київблагоустрій Тасічем Богданом Петровичем видано припис № 1908812, згідно з яким встановлено порушення позивачем п. 13.3.1. Правил благоустрою міста Києва у Святошинському районі, бул. Вернадського, 67, та запропоновано позивачу усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (павільйон). У разі відсутності дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами, відновити благоустрій терміном у 3 дні. Позивача попереджено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Листом № 3/04/19 від 15.04.2019 позивач повідомив КП Київблагоустрій про те, що вважає виданий припис безпідставним і необґрунтованим, оскільки приміщення належить йому на праві приватної власності і не порушує правил благоустрою міста Києва, на підтвердження вказаних обставин позивачем додано копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, копію викопіювання з поверхового плану на об`єкт нерухомості.

17.04.2019 року Департаментом міського благоустрою надано доручення КП Київблагоустрій № 064-2117 щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема павільйону ТОВ Місія за адресою м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 67-69 на підставі припису № 1908812.

19.04.2018 року комісією у складі представника Департаменту міського благоустрою, представників КП Київблагоустрій та виконавця робіт складено Акт № НО-148 проведення демонтажу (переміщення) павільйону за адресою м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 67 - 69 та Акт опису об`єкта, відповідно до якого павільйон було передано на майданчик тимчасового складування і зберігання майна КП Київблагоустрій за адресою вул. Народного Ополчення, 14.

Згідно з твердженнями позивача, зазначений об`єкт є капітальною спорудою - нерухомим майном відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, яке не можна перемістити без його знищення або зміни призначення.

05.12.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Кволіті груп складено звіт про оцінку майна - громадського будинку (літ. Е) за адресою м. Київ, Святошинський район, бульвар Академіка Вернадського, 67, прим.1, відповідно до якого, надано висновок про ринкову вартість вказаної нерухомості у розмірі 500 000, 00 грн.

Вказаний демонтаж та знищення об`єкту за адресою м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 67, позивач вважає незаконним та таким, що відбулося з порушенням його права власності на нерухоме майно, у зв`язку з чим, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини встановлено Законом України Про благоустрій населених пунктів , статтею 10 якого передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;

3) організація місць відпочинку для населення;

4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;

5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо;

6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою;

7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;

8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;

9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою;

11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;

12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Положеннями статті 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів унормовано, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Рішенням Київської міської ради № 1051/ від 25.12.2008 були затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У розділі 1 Правил благоустрою міста Києва зазначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності визначено Розділом 13 Правил благоустрою міста Києва.

Так, відповідно до п. 13.1.1. Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Порядок розміщення вивісок та табличок, визначений Порядком розміщення вивісок у місті Києві, затвердженим окремим рішенням Київської міської ради.

Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил (п. 13.2.3. Правил).

Пунктом 13.3.1. Правил передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі мають бути демонтовані (переміщені) негайно після отримання припису. У разі внесення припису власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі уповноважена особа, яка внесла припис, негайно повідомляє про це Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент промисловості та розвитку підприємництва). Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Відповідно до п. 13.3.2. Правил у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту. У разі якщо власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, не здійснює демонтаж (переміщення) цього засобу в строки, зазначені в приписі, Департамент промисловості та розвитку підприємництва, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) негайно вживають заходів щодо організації демонтажу (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Згідно з п. 13.3.3. Правил рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

17.04.2019 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з урахуванням протоколу засідання робочої групи з розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2019 № 62, на якому додатково розглянуто листа КП Київблагоустрій від 16.04.2019 № 064/222-636, прийнято рішення у формі доручення № 064-2117 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, у т.ч. спірного.

18.04.2019 року КП Київблагоустрій проведено примусовий демонтаж тимчасової споруди (павільйону) встановленої позивачем у м. Києві по бул. А.Вернадського, 67, про що складено Акт проведення демонтажу (переміщення) №НО-148, а також проведено опис майна щодо здійсненого позивачем демонтажу частин конструкції.

Позивачем стверджується, а відповідачем не заперечується, що на момент звернення позивача до суду, позивач із заявою до КП Київблагоустрій про повернення демонтованої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) не звертався та не оскаржив до адміністративного суду ані припис КП Київблагоустрій від 12.04.2019 № 1908812, ані доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-2117 від 17.04.2019, ані дії з демонтажу спірного майна позивача.

В обґрунтування завдання позивачу збитків внаслідок демонтажу на суму 500 000, 00 грн позивач послався на визначення у звіті суб`єкта незалежної оціночної діяльності ТОВ КВОЛІТІ ГРУП про оцінку майна від 05.12.2018 ринкової вартості об`єкта для цілей оподаткування та нарахування і сплати податків, інших обов`язкових платежів.

Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України " Про благоустрій населених пунктів " та Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника поліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності) (абз. 3,5 п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва ).

Відповідно до п.19.2.1 рішення № 1051/1051 від 25.12.2008р. Київської міської ради "Про Правила благоустрою міста Києва" уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об`єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створено рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 № 119/176 "Про реорганізацію госпрозрахункової організації "Київблагоустрій" шляхом перетворення юридичної особи у комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" з переходом всього майна, прав та обов`язків попередньої юридичної особи.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 р. № 167 затверджено статут комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Статуту підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов`язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути. Підприємство підпорядковане Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з питань, визначених чинним законодавством та цим статутом.

Згідно п. 3.1., 3.2. Статуту підприємство створено з метою, крім іншого, здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві. Предметом діяльності підприємства є (п. 3.2.6.) демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будматеріалів, автомобілів ті ін.) та самовільно розміщених об`єктів, що порушують правила благоустрою міста.

До повноважень Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не відноситься здійснення оцінки правомірності чи неправомірності винесеного третьою особою припису та прийнятого нею рішення.

Викладене свідчить про те, що Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не приймає рішень про демонтаж тимчасових споруд, а лише виконує доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якому підпорядкований, тобто є виконавцем рішень суб`єкта владних повноважень в межах своєї статутної діяльності.

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках.

Позивач в обґрунтування віднесення спірного об`єкту до нерухомого майна зазначив про придбання ним 24.05.2002 за договором купівлі-продажу нежитлового одноповерхового приміщення загальною площею 26,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, бул. А. Вернадського, 67 Е, про що 16.11.2016 було здійснено запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 17493971.

Разом з тим, з вказаної довідки вбачається, що спірне майно є об`єктом житлової нерухомості, тоді як в договорі купівлі-продажу, на підставі якого позивач здійснив реєстрацію - значиться про придбання позивачем не житлової нерухомості, а нежитлової. Тобто вказані дані містять суперечливі дані, на чому не може ґрунтуватися судове рішення.

Натомість в матеріалах справи наявний паспорт прив`язки № 486МАФ.01Св11 від 12.08.2011 щодо встановлення тимчасової споруди з продажу продуктів харчування по вул. Вернадського, 67 у Святошинському районі м. Києва ТОВ Місія .

Відомостей про внесення виправлень щодо виявлених неточностей матеріали справи не містять.

Разом з тим, аналіз наявних в матеріалах справи документів дає підстави для висновку, що громадський (виробничий) будинок № 67 по бульвару Вернадського Академіка у місті Києві, що складається з одноповерхового нежилого приміщення під літ Е загальною та основною площею 26,7 кв.м., належний позивачу на праві приватної власності, є тим же об`єктом, що і демонтована, Комунальним підприємством Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) тимчасова споруда та на яку було оформлено паспорт прив`язки ТС № 486 МАФ.01Св11 для встановлення тимчасової споруди (кіоск з продажу продуктів харчування) по бул. Вернадського, 67 у Святошинському районі міста Києва.

Крім того, позивачем не надано й належних та допустимих доказів того, що він на відповідній правовій підставі користується прилеглою до спірного приміщення земельною ділянкою, що надає йому законне право розміщувати за вищевказаною адресою належне йому майно - одноповерхове приміщення під літ Е площею 26,7 кв.м. будинку № 67 по бульвару Вернадського Академіка у місті Києві.

Також, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено, що спірна будівля є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджує відповідач, зокрема, на вимогу суду, позивачем не надано доказів сплати податку на нерухоме майно за період 2013-2019 р.р. та подання за вказаний період до податкового органу податкових декларацій на нерухоме майно, доказів відображення у фінансовій звітності за період з 2001 року по 2019 рік вказаного майна у складі нерухомого майна позивача.

Посилання позивача про помилковість замовлення паспорту прив`язки ТС № 486 МАФ.01Св11 не заслуговує на увагу, та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, у т.ч. фото вигляду цього майна з 2014 року.

В той же час, припис, рішення про демонтаж, як було зазначено вище, позивач у встановленому законом порядку не оскаржував, як і дій органів місцевого самоврядування з демонтажу, прийняття рішення про демонтаж, протилежного матеріали справи не містять.

Отже, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що встановленні тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) позивачем у м. Києві по бул. Вернадського 67 під час здійснення підприємницької діяльності здійснено відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, у розумінні положень статті 1173 ЦК України, яку позивач зокрема визначає як підставу позову, відшкодування шкоди відбувається незалежно від вини органу місцевого самоврядування та його посадової або службової особи.

Необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі ГарсіяРуїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Всебічно, повно та об`єктивно досліджені докази та встановлені на підставі них обставини дають суду змогу дійти висновку, що відсутні такі елементи правопорушення як неправомірні дії відповідача та причинний зв`язок між діями та завданою шкодою, та розміру шкоди у сумі 500 000, 00 грн.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б стали підставою для висновку про вчинення відповідачем неправомірних дій. З огляду на те, що неправомірні дії (рішення, бездіяльність) є обов`язковим елементом цивільного правопорушення, його відсутність виключає притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 500 000, 00 грн. у якості відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірним демонтажем будинку позивача не підлягають задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Пунктом 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З огляду на висновки суду стосовно відмови в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за державою, а питання про повернення з Державного бюджету України помилково сплаченого позивачем судового збору буде вирішено після подання ним відповідного клопотання, як того вимагають приписи статті 7 Закону України Про судовий збір .

Що стосується викладеного у повідомленні про проведення експертизи від 01.10.2019 клопотання третьої особи про включення вартості експертизи до судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Так, судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат щодо судової експертизи третьою особою було надано Договір № 25474/19-44 від 12.09.2019 на проведення судової експертизи, рахунок № 3524 від 16.09.2019 на суму 6 028, 80 грн., дублікат квитанції № 0.0.1468933192.1 від 18.09.2019 на суму 6 028, 80 грн.

Дослідивши зміст означених документів судом встановлено, що Договір № 25474/19-44 від 12.09.2019 на проведення судової експертизи укладався з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз не Комунальним підприємством Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а його представником - адвокатом Кір`яковим А.С.

Так само, оплата за проведення експертизи на підставі виставленого експертною установою рахунку № 3524 від 16.09.2019 здійснювалась відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1468933192.1 від 18.09.2018 не Комунальним підприємством Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а його представником - адвокатом Кір`яковим А.С.

Суд зазначає, що законом не заборонено представнику учасника справи здійснювати оплату витрат, пов`язаних із розглядом справи, але платником має бути зазначений не представник, а сторона, яка здійснює такі витрати.

При цьому, доказів відшкодування третьою особою сплачених адвокатом Кір`яковим А.С. коштів за проведення експертизи коштів матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з позивача судових витрат за проведення експертизи на користь третьої особи - Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, суд зазначає, що частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді третя особа разом з першою заявою по суті спору не подала суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести, у зв`язку з розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.52. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Місія до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 500 000, 00 грн.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.03.2020 року.

Суддя В.С. Ломака