Рішення

від 13.03.2020 по справі 904/5036/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Черкаси справа № 904/5036/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача - Ремпен А.С. - керівник, Заіменко Д.В. - адвокат, за довіреністю № 1 від 19.04.2019, свідоцтво № 2735 від 06.08.2013 (беруть участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції);

від відповідача - Гур`єв А.А. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандеро", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Агро Корп", м. Черкаси

про розірвання договору купівлі-продажу програмних продуктів та стягнення попередньої оплати в сумі 178483,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандеро" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 40390886) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідністю "Ін-Агро Корп" (18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 88, кв. 1, ідентифікаційний код 40492106) про розірвання договору купівлі-продажу програмних продуктів № 0304/18Ко від 03 квітня 2018 року та стягнення попередньої оплати в сумі 178483,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині передачі у власність позивача програмного продукту і невиключного права його використання.

Ухвалою від 05.11.2019 Господарський суд Дніпропетровської області матеріали позовної заяви у справі № 904/5036/19 направив за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 05 грудня 2019 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; розгляд справи у підготовчому засіданні призначив на 27.12.2019.

20 грудня 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання від 09 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 27 грудня 2019 року Господарський суд Черкаської області залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків.

02 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 26 грудня 2019 року, у якому він просить у задоволені позову відмовити. Відповідач зазначає, що належно і своєчасно виконав свої договірні зобов`язання перед позивачем в частині передання програмного продукту (товару). Так, 19.04.2019 через відділення ТОВ "Нова пошта" № 9 (м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевич, буд. 34) на ім`я директора ТОВ "Сандеро" ОСОБА_1 (відділення ТОВ "Нова пошта" № 39 (м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40) було відправлено визначений договором програмний продукт (упаковки з дисками та супровідною документацією) за товарно-транспортною експрес-накладною № 59000332063304, яка у відповідача не збереглася. Через веб-сайт ТОВ "Нова пошта" відповідач встановив, що відправлення отримано директором ТОВ "Сандеро" 25.04.2018. До відзиву відповідач приєднав заяву свідка ОСОБА_2 , до обов`язків якої належало контролювати своєчасність надсилання, отримання та повернення договору № 0304/18Ко від 03.04.2018 та супровідних, первинних до нього документів, надсилання комп`ютерних програм та документів до них, контроль своєчасності отримання комп`ютерних програм ТОВ "Сандеро", здійснення взаєморозрахунків, тощо. ТОВ "Сандеро" не повернуло видаткову накладну № 79 від 18.04.2018. ТОВ "Ін-Агро Корп" є власником виключних майнових авторських прав на Програмні продукти та одночасно їх виробником і розповсюджувачем.

У відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

02 січня 2020 року представник відповідача подав клопотання від 26 грудня 2019 року про витребування доказів.

17 січня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20 січня 2020 року Господарський суд Черкаської області продовжив розгляд справи, підготовче засідання призначив на 06 лютого 2020 року.

05 лютого 2020 року відповідач подав клопотання від 05 лютого 2020 року про забезпечення судових витрат.

05 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив від 03 лютого 2020 року № 17/юр, у якій він відхиляє доводи відповідача, оскільки той не надав достатніх доказів на обґрунтування своєї позиції, стверджує, що товар відповідно до умов укладеного договору не отримував.

24 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі в якій також зазначено, що ним подані усі наявні у нього докази, інших клопотань немає, тому просив за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

24 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

Відповідач надав суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які засвідчать про факт виконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань. Мова йде про наступні матеріали:

- документи щодо огляду веб - сайту ТОВ Нова пошта , які фіксують рух відправлення за накладною № 59000332063304;

- договір з Булах (Рибак) В.А., а також супутні документи щодо супроводу оспорюваного договору;-

- листування з керівником позивача, яке свідчить про свідоме та умисне притримування видаткової накладної, а відтак порушення вимог оспорюваного договору в частині повернення первинних документів;

- заяви свідка, оформленої відповідно до вимог ГПК України;

- визнання самим Позивачем та встановлення судом факту отримання комп`ютерних програм від ТОВ Ін-Агро Корп у рамках справи № 925/1153/18, рішення у якій набрало законної сили.

Також відповідач вказує на те, що відправлення ТОВ Нова пошта не передбачають формування опису вкладення, проте позивач сам визнав факт отримання комп`ютерних програм з відповідними індивідуальними номерами за оспорюваним договором у рамках справи № 925/1153/18, що виключає необхідність доказування на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 75 ГПК України.

24 лютого 2020 року на виконання ухвали суду від 06.02.2020 ТОВ "Нова пошта" направило роздруковану з логістичної програми копію експрес-накладної № 59000332063304.

25 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ГПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Судом прийнято відповідь на відзив, оскільки вона подана позивачем у строк, встановлений судом відповідно до положень ГПК України. Таким чином, клопотання відповідача про залишення без розгляду відповіді на відзив задоволенню не підлягає.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 13.03.2020 проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІН-АГРО СОФТ (ТОВ ІН-АГРО СОФТ , Продавець за договором, відповідач у справі) в особі директора Атамась Констянтина Васильовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕРО (ТОВ САНДЕРО , Покупець за договором, позивач у справі) в особі директора Ремпен Артема Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з іншої було укладено договір № 0304/18Ко купівлі-продажу програмних продуктів (далі - Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін, копія договору міститься у матеріалах справи (том 1, а.с. 14-17).

За умовами п. 1.1. продавець зобов`язався передати у власність програмний продукт і невиключне право його використання, а покупець прийняти і оплатити програмний продукт і невиключне право на його використання на умовах договору, з наданням ліцензії і гарантії у відповідності з цим договором.

Згідно п. 1.2. договору програмними продуктами для цілей договору були визначені:

1. Ін-Агро: Управління елеватором та переробкою зерна -1 штука, за ціною 22 941,50 грн.

2. Ін-Агро: Управління елеватором та переробкою зерна, додаткова ліцензія на 10 робочих місць -1 штука, за ціною 56 091,51грн.;

3. Ін-Агро: Управління торгівлею зерном і логістикою -1 штука, за ціною 99 450 грн.

1.6. Продавець гарантує, що продаж Примірників Програмної продукції і використання документації, не порушує ніяких авторських прав, патентів, торгових секретів або інших складових прав власності будь-яких третіх осіб, і що Продавцю невідомо жодних фактів, з яких може випливати порушення таких прав.

1.7. Крім явно зазначених тут, Продавець не надає жодних гарантій, неявних або інших, щодо Примірників Програмної продукції, її високих ринкових властивостей або її придатності для досягнення іншої специфічної мети.

Відповідно до пункту 3.1.1. Договору Продавець зобов`язаний передати покупцеві програмний продукт по видатковій накладній протягом 10 робочих днів з моменту отримання від покупця 100% передплати.

Відповідно до пункту 2.1.Договору загальна сума Договору складає 178483,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. Договору Покупець сплачує 100 % вартості Програмного продукту на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок Продавця протягом 10 робочих днів з моменту виставлення Продавцем рахунку. Фактом оплати є день надходження грошей на рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору Покупець зобов`язаний прийняти Програмний продукт по видатковій накладній та підписати видаткову накладну.

3.2.2. Оплатити вартість Програмного продукту в строк, встановлений даним Договором.

3.3. Покупець зобов`язується не допускати порушення авторських прав Продавця на Програмний продукт.

3.4. Покупець зобов`язується не передавати Програмний продукт третім особам.

3.5. Покупець зобов`язується суворо дотримуватись умов конфіденційності у відношенні інформації про Продавця і умов придбання Програмного продукту та невиключного права на його використання.

3.6. Покупець зобов`язується використовувати Програмний продукт з метою комерційного використання та розповсюдження виключно за письмової згоди Продавця.

Відповідно до розділу 8 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення мокрими печатками та діє 3 (три) місяці з моменту передачі ПП, а в частині невиконаних зобов`язань за Договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно Договору.

Таким чином сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору.

04 квітня 2018 року, на виконання п. 2.2. договору, ТОВ Сандеро сплатило 100% вартості програмного продукту на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням № 475 в розмірі 178 483,00 гривень.

Проте, в порушення умов вищевказаного Договору Відповідач своїх обов`язків не виконав, за видатковою накладною програмні продукти не направив.

З квітня 2018 року по серпень 2018 року між сторонами тривали переговори щодо врегулювання спірної ситуації, проте спільного досудового рішення сторони не знайшли.

У серпні 2018 року ТОВ Сандеро направило листа із пропозицією про повернення грошових коштів сплачених в якості передплати за договором.

У відповідь ТОВ Ін-агро Корп повідомило, що не вбачає підстав для повернення отриманих коштів та попрохало уточнити підстави для повернення грошових коштів.

31 жовтня 2018 року ТОВ Сандеро направлено Відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення грошових коштів попередньої оплати.

У відповідь на пропозицію щодо розірвання спірного договору, ТОВ Ін-Агро Корп повідомило, що на його думку, за договором виконано всі взяті зобов`язання та підстав для розірвання договору та повернення переплати за договором немає.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що належним чином, всупереч п.3.1.1. Договору, програмний продукт позивачем не отримано, в зв`язку з чим просив суд розірвати спірний договір та стягнути 178 483, 00 грн попередньої оплати з відповідача.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Предмет судового розгляду у справі - є розірвання договору купівлі продажу у зв`язку з недосягненням сторонами згоди щодо розірвання договору та припиненням правовідносин між ними, а також стягнення попередньої оплати.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з нормами статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 664 ЦК України передбачає, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного 03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІН-АГРО СОФТ (Продавець за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕРО (Покупець за договором, позивач у справі) договору № 0304/18Ко купівлі-продажу програмних продуктів.

За умовами п. 1.1. продавець зобов`язався передати у власність програмний продукт і невиключне право його використання, а покупець прийняти і оплатити програмний продукт і невиключне право на його використання на умовах договору, з наданням ліцензії і гарантії у відповідності з цим договором.

Сторони у вищевказаному правочині погодили предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений між сторонами договір оренди з огляду на ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

04 квітня 2018 року, на виконання п. 2.2. договору, ТОВ Сандеро сплатило 100% вартості програмного продукту на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням № 475 в розмірі 178 483,00 гривень.

Проте , в порушення умов вищевказаного Договору Відповідач своїх обов`язків не виконав, за видатковою накладною програмні продукти не направив.

Представник відповідача у відзиві та у судовому засіданні стверджував, що 19.04.2019 через відділення ТОВ Нова пошта № 9 (м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевич, буд. 34) на ім`я директора ТОВ Сандеро Ремпена Артема Сергійовича (відділення ТОВ Нова пошта № 39 (м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40) відповідачем було відправлено визначений договором програмний продукт (упаковки з дисками та супровідною документацією):

- Ін-Агро: Управління елеватором та переробкою зерна (1 штука);

- Ін-Агро: Управління елеватором та переробкою зерна, додаткова ліцензія на 10 робочих місць (1 штука);

- Ін-Агро: Управління торгівлею зерном і логістикою (1 штука) (далі - Програмні продукти). Також до вищевказаного відправлення було приєднано видаткову накладну № 79 від 18.04.2018, підписану зі сторони Відповідача.

Відправлення програмного продукту та видаткової накладної здійснювалося за товаро - транспортною експрес - накладною № 59000332063304.

28.11.2019 з метою перевірки факту направлення товару на адресу Позивача керівництвом та представником ТОВ Ін-Агро Корп у присутності Булах (Рибак) В.А. (особа , яка здійснювала контроль своєчасності надсилання та отримання комп`ютерних програм відповідно спірного договору) було проведено огляд веб - сайту ТОВ Нова пошта . У процесі огляду було відстежено та встановлено рух відправлення за експрес - накладною № 59000332063304.

24 лютого 2020 року на виконання ухвали суду від 06.02.2020 ТОВ "Нова пошта" направило роздруковану з логістичної програми копію експрес-накладної № 59000332063304.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, з наданого відповідачем акту огляду веб-сторінки, заяви свідка та копії експерс-накладної № 59000332063304 суд не має можливості встановити, що саме направлялось відповідачем позивачу, оскільки дане відправлення не містить опису вкладення, акт огляду та заява свідка дають можливість лише відстежити та встановити рух відправлення, тому вказані вище документи не можуть бути прийняті судом як доказ направлення відповідачем позивачу товару - програмного продукту відповідно до умов вищевказаного договору.

Таким чином, під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. 74 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов`язання щодо поставки товару.

Доводи позивача відповідач жодними належними доказами не спростував.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, статтею 188 ГК України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи 31 жовтня 2018 року позивачем направлено відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення грошових коштів попередньої оплати.

У відповідь на пропозицію щодо розірвання спірного договору, ТОВ Ін-Агро Корп повідомило, що на його думку, за договором виконано всі взяті зобов`язання та підстав для розірвання договору та повернення переплати за договором немає.

Відповідно до статі 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог ч.2-5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Разом з тим сторона, яка ставить питання про розірвання договору має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання з перерахування відповідачеві передоплати на загальну суму 178483,00 грн., водночас відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару, які встановлені умовами договору купівлі-продажу № 0304/18Ко від 03 квітня 2018 року, що є істотним порушенням Договору відповідачем, оскільки відповідач значною мірою позбавив позивача можливості на отримання товару, на який він розраховував при укладенні договору, чим порушив права позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 0304/18Ко від 03 квітня 2018 року є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При цьому, статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням порушення відповідачем прав позивача щодо повернення позивачеві суми попередньої оплати за непоставлений товар, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової суми (суми передоплати) в розмірі 178483,00 грн. є обґрунтованими та у даній частині позовних вимог позов також підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 0304/18Ко купівлі-продажу програмних продуктів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕРО (ЄДРПОУ 40390886) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІН-АГРО КОРП (ЄДРПОУ 40492106) 03.04.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю "Ін-Агро Корп" (18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 88, кв. 1, ідентифікаційний код 40492106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандеро" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 40390886) 178483 грн 00 коп. попередньої оплати, 2677 грн. 24 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 23.03.2020.

Суддя О.В. Чевгуз