Рішення

від 13.03.2020 по справі 638/5016/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5016/19

Провадження № 2/638/1005/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

13.03.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Омельченко К.О.

при секретарі Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

встановив:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований на Харківській товарній біржі Павлово поле за номером № БК2-113 від 11 лютого 1998 року та у ДКП Харківського міського бюро технічної інвентаризації №1 за реєстровим № 29966 від 19 лютого 1998року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона згідно договору купівлі-продажу № БК2-113 від 11.02.1998 року придбала у ОСОБА_2 41/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу був зареєстрований на Харківській товарній біржі Павлово поле , на той час такі договори не підлягали нотаріальному посвідченню. За домовленістю будинок був придбаний за 9500,00 гривень. Після укладання угоди продавець ОСОБА_2 передала їй користування зазначене домоволодіння, знялася з реєстрації з зазначеної частини будинку, а позивач зареєструвала своє місце проживання та членів своєї родини. після продажу вказаної частини будинку продавець виїхала з України до своїх онуків у Російську Федерацію, на даний час вона там вже померла, тому у позивача відсутня можливість укласти з нею нотаріально посвідчений договір. З 1998 року вона з родиною користується житловим будинком, її право власності ніким не оспорюється. Право власності на житловий будинок зареєстровано у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 10.04.2019 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала

Відповідач неодноразово викликався в судові засідання, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в призначені судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надходило.

За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України , у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України ).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України ).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України ).

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № БК2-113, посвідченого Президентом Харківської товарної біржі Павлово поле Ю.В. Яковлевим від 11.02.1998р, ОСОБА_1 придбала 41/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_2 , що підтверджено копією договору купівлі-продажу. За домовленістю сторін будинок проданий за 9500,00 гривень.

Відповідно до умов договору та діючого на той час законодавства 19 лютого 1998 року позивач зареєструвала вказаний договір у ДКП Харківського міського бюро технічної інвентаризації №1 за реєстровим № 29966, що підтверджено технічним паспортом на житловий будинок з відміткою про внесення зазначених змін.

Позивач сплатила за вказані 41/100 частини житлового будинку та прийняла їх. Кошти було отримано продавцем, про що зазначено у договорі. Продавець ОСОБА_2 знялася з реєстрації з зазначеної частини будинку, а покупець (позивач) 20 березня 1998 року зареєструвала своє місце проживання та членів своєї родини, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 15.03.2019р

Тобто, усі умови договору купівлі-продажу сторонами виконано повністю.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Харківська товарна біржа Павлово поле (код ЄДРПОУ 24337690) як юридична особа припинила своє існування у 2015 році. Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: Дата запису 10.08.2015; Номер запису: 14801110014010822; Стан суб`єкта: припинено.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 р . регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений у лютому 1998 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року , який на той час регулював купівлю-продаж майна.

Відповідно до ст.. 15 ЗУ Про товарну біржу : біржовою операцією визнається угоді, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" , що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

Відповідно до ст.209 ЦК України , правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В силу ст. 220 ЦК України , у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" , є підстави для визнання договору купівлі-продажу № БК2-113 11.02.1998 року, оформленого в Харківській товарній біржі Павлово поле , дійсним.

Здійснивши державну реєстрацію у ДКП Харківське міське бюро технічної інвентаризації права власності за Позивачкою на 41/100 частини житлового будинку, держава цим самим визнала право власності позивачки на 41/100 частину зазначеного у договорі житлового будинку, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідно визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрованого Харківською товарною біржею Павлово поле за номером № БК2-113 11.02.1998 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 12 , 258 , 259 , 263-265 , 280-282 ЦПК України , ст.ст. 209 , 220 , 650 , 657 ЦК України , ст.ст. 47 , 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року,ст.15 ЗУ Про товарну біржу суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований на Харківській товарній біржі Павлово поле за номером №БК2-113 від 11 лютого 1998 року та у ДКП Харківського міського бюро технічної інвентаризації № 1 за реєстровим № 29966 від 19 лютого 1998року.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23.03.2020р.

Суддя: К.О. Омельченко