Справа № 638/5016/19
Провадження № 2-п/638/117/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря - Куценко К.Д.,
Представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківської міської ради про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним , -
встановив:
Представник Харківської міської ради звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 13.03.2020 року з тих підстав, що про наявність оскаржуваного заочного рішення Харківській міській раді стало відомо в результаті отримання її копії 10.06.2020 року. При цьому ухвала про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою та доданими документами до Харківської міської ради не надходила, у зв`язку з чим не був поданий до суду відзив на позовну заяву. Згідно відомостей, які містяться в інвентаризаційній справі вбачається, що загальна площа житлового будинку збільшилась на 31,7 кв.м, а житлова площа збільшилась на 11,3 кв. м. Дозвільні документи на будівництво вказаних будівель не надані. Вважає, що судом при ухваленні заочного рішення не було повно та всебічно з`ясовано обставини справи, не було досліджено докази, які мають вирішальне значення у справі, на підставі чого просив скасувати заочне рішення від 13.03.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення у справі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Харківською міською радою не надано жодного доказу поважності причин неотримання судових повісток та доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник заявника в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦКУ заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 10.04.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем Харківською міською радою отримані судові повістки про виклик до суду на 03.10.2019 року, 04.02.2020 року та 13.03.2020 року, тому відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на обставини неотримання копії ухвали суду про відкриття провадження разом з позовною заявою, як на докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, докази, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, були предметом дослідження суду при заочному розгляді справи та враховані при її вирішені.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважні причини неявки відповідача в судові засідання судом не встановлені. Крім того, докази, на які посилається відповідач суду не представлені, докази, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, були предметом дослідження суду при заочному розгляді справи та враховані при її вирішені.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для залишення заяви про перегляд заочного рішення від 13.03.2020 року без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву Харківської міської ради про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Д.В.Цвірюк
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 19.11.2020 |
Номер документу | 92945128 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Цвірюк Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні