Ухвала

від 13.03.2020 по справі 369/13377/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 березня 2020 року

м. Київ

справа № 369/13377/18

провадження № 61-3935ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Європейка про захист прав споживача і стягнення пені за невиконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до товариства з обмеженою відповідальністю Європейка

(далі - ТОВ Європейка ) про захист прав споживача та стягнення пені

у розмірі 87 760, 69 грн відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № С-103/12/82/645 та 48 378, 37 грн за договором купівлі-продажу майнових прав № С-103/13/87/646.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

27 лютого 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 15 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 22 січня 2020 року і ухвалити нове рішення про стягнення

з ТОВ Європейка на користь ОСОБА_1 пені в розмірі 136 139, 06 грн за невиконання зобов`язань.

Як підставу для скасування оскаржених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права

та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460- IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною першою статті 394 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви, а процедура касаційного перегляду бути екстраординарною.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження

є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких

не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

ОСОБА_1 подано позов про захист прав споживачів, а ціна позову у цій справі становить 136 139, 06 грн , тобто суму, яка станом на 01 січня

2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказала, що справа має для неї виняткове значення, оскільки вона є пенсіонеркою, яка вимушено переселилась

з АР Крим, а ПАТ Європейка не виконало своїх зобов`язань за договорами по введенню будинку до експлуатації, тому додаткові фінансові витрати позивача, пов`язані з орендою житла, повинні бути справедливо компенсовані за рахунок відповідача.

Оцінюючи вказані доводи заявника, мотиви судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у зв`язку

з їх недоведеністю, Верховний Суд не знаходить ознак винятковості цієї справи для особи, яка подала касаційну скаргу.

Випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 15 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Європейка про захист прав споживача і стягнення пені за невиконання зобов`язання - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович