Рішення

від 24.03.2020 по справі 200/874/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р. Справа№200/874/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Колективного підприємства Центр-Сервіс до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року,

встановив:

20 січня 2020 року Колективне підприємство Центр-Сервіс (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 25, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24324776) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області за формою Ш № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам, а саме, ГУ ДПС у Донецькій області проводилась перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою за 2 квартал 2018 року. З податкової декларації № 5704 від 03 липня 2018 року, яка була предметом перевірки, вбачається, що за 2 квартал 2018 року позивачу було нараховано 2793 грн. податку. Отже, інші податкові періоди не входять до предмету перевірки, що визначений в акті перевірки, та не можуть бути використані для прийняття рішень, оскільки платіж, що надійшов 14 серпня 2019 року, містив лише 2793 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2 квартал 2018 року.

Крім того, позивач вказав, що висновки акта перевірки не відповідають предмету перевірки та свідчать про безпідставне встановлення несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно відмінене від земельної ділянки в сумі саме 29 550,00 грн.

Також, позивач зазначив про недотримання відповідачем процедури розгляду акта камеральної перевірки КП Центр-Сервіс № 229/05-99-54-04/05-584/24324776 від 17 вересня 2019 року, а також про те, що податкове повідомлення-рішення № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року було виписане без врахування заперечень КП Центр-Сервіс на акт камеральної перевірки та без здійснення належного розгляду цих заперечень, без складання висновку за наслідками розгляду заперечень. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

24 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року заяву відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представник відповідача через Відділ діловодства та архівної роботи суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що відповідно до пункту 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Тобто, період охоплений перевіркою був в межах строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Вказав, що в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України КП Центр-Сервіс згідно платіжного доручення від 14 серпня 2019 року погасило заборгованість основного платежу у сумі 29 550,00 грн, що призвело до нарахування в ІКП платника штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку за 2016 рік у сумі - 1653,60 грн, за 2017 рік - 1920 грн, за 2018 рік - 2234,40 грн, а також по податковому повідомленню-рішенню (форма ПС ) - у сумі 102,00 грн.

Крім того, стосовно посилання позивача на порушення ГУ ДПС вимог Податкового кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення рішення, відповідач зазначив, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.

Відповідач надав додаткові пояснення в яких вказує, що при складанні акта камеральної № 229/05-99-54-04/05-584/24324776 від 17 вересня 2019 року на паперовому носії була допущена технічна помилка, а саме проставлений період, у якому порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно - ІІ квартал 2018 року, тоді як вважати періоди, у яких порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно - 2016 рік, 2017 рік, ІІ квартал 2018 року. Матеріалами перевірки встановлено, що позивач несвоєчасно сплатив самостійно визначене грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою, на загальну суму 29 550 гривень. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - Колективне підприємство Центр-Сервіс , пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 24324776.

На обліку як платник податків (за неосновним місцем обліку - стан платника 17) підприємство перебуває в Маріупольській ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області (Приморське відділення).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою за 2 квартал 2018 року КП Центр - Сервіс , код ЄДРПОУ 4324776, на підставі якої складено акт № 229/05-99- 54-04/05-584/24324776 від 17 вересня 2019 року, який направлено платнику засобами поштового зв`язку 17 вересня 2019 року (дата отримання - 18 жовтня 2019, про що свідчить поштове відправлення №8751508741060).

Згідно з описовою частиною акта перевірки, предметом перевірки питання щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною (позивачем) особою 2 квартал 2018 року №5700 від 03.07.2018 року, №5702 від 03.07.2018 року, №5700 від 03.07.2018 року.

Зазначеною перевіркою виявлені порушення щодо несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за 2018 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою.

Натомість, згідно даних таблиці в акті перевірки, в графі Самостійно визначене платником грошове зобов`язання відповідачем зазначено податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки КП Центр - Сервіс за 2016, 2017, 2018 роки, які подано платником податку до податкового органу 03 липня 2019 року, тобто не в 2 кварталі 2018 року та не за 2 квартал 2018 року, а також, податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року за №0033674605, яке не може бути самостійно визначеним платником податків грошовим зобов`язанням в силу приписів статті 54 ПК України, в графі Дата сплати вказано 14 серпня 2019 року, що також не відповідає, визначеному в акті періоду проведення перевірки.

При цьому, згідно висновків акта перевірки зазначено про несвоєчасність сплати позивачемузгодженого податкового зобов`язання позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою на загальну суму 29 550,00 грн.

На підставі зазначено акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року про зобов`язання сплатити штраф в сумі 5910,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Не погодившись з висновками акта перевірки від 17 вересня 2019 року, позивачем до контролюючого органу подані на нього заперечення від01 листопада 2019 року.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області було розглянуто заперечення до акта № 229/05-99-54-04/05-584/24324776 та 12 листопада 2019 року за № 23255/10/05-99-54-04 КП Центр- Сервіс спрямована відповідь на заперечення листом з повідомленням про вручення за № 8753916723447 (вручено підприємству КП Центр-Сервіс 19 листопада 2019 року).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 28 грудня 2019 року № 1514/0/99-99-08-05-05 податкове повідомлення - рішення № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу КП Центр - Сервіс залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави проведення камеральної перевірки, її строки та предмет регулюються статтями 75, 76 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (стаття 75 Кодексу).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (підпункт 76.1 статті 76 Кодексу).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (підпункт 76.2 статті 76 Кодексу).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (підпункт 76.3 статті 76 Кодексу).

Відповідно до підпункту 86.2. статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до підпункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, зазначене дає підстави для висновку, що наведена законодавча норма встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки.

За результатом розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 30 жовтня 2019 року, тобто без дотримання строків, що надані платнику податків для надання своїх заперечень на акт перевірки, які були подані позивачем в межах законодавчо встановленого строку 01 листопада 2019 року.

Таким чином, відповідачем всупереч приписам підпункту 86.7 статті 86 ПК України, прийнято рішення про визначення грошових зобов`язань позивачу без урахування результатів розгляду заперечень платника податків.

Посилання відповідача на те, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області розглянуто заперечення до акта № 229/05-99-54-04/05-584/24324776 та 12 листопада 2019 року за № 23255/10/05-99-54-04 листом з повідомленням про вручення КП Центр- Сервіс спрямована відповідь на заперечення суд оцінює критично, оскільки з урахуванням дати винесення спірного податкового повідомлення-рішення та дати надання позивачем заперечень на акт перевірки, податковий орган при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань позивачу не міг врахувати доводи, що були в них викладені, а отже, право позивачау разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, було порушено.

Також, суд не приймає до уваги доводи податкового органу стосовно того, що порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, само по собі не впливає на його законність (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №820/1975/17) на підставі наступного.

Так, у справі № 820/1975/17 спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням граничного строку, передбаченого статтею 86 ПК України, тобто винесені після спливу законодавчо встановленого строку.

При цьому, колегія суддів під час апеляційного розгляду справи, з висновками якої погодився у своїй постанові від 13 лютого 2018 року Верховний Суд, зауважила, що позивач не був позбавлений права подати до контролюючого органу після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом решту первинних документів, які б підтвердили в повному обсязі спірні суми витрат. Крім того, колегія суддів зазначила, що не погодившись з висновками акта перевірки, позивач мав право, закріплене у пункті 86.7 статті 86 ПК України, подати заперечення на акт перевірки, в яких викласти усі свої доводи з приводу формування показників витрат за спірний період, а також надати документи на підтвердження таких доводів. Однак, позивач правом додаткового надання документів після завершення перевірки та правом надання заперечень на акт перевірки не скористався, внаслідок чого задекларовані позивачем суми витрат залишились непідтвердженими первинними документами.

Разом з тим, у справі, що розглядається, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у строки, що позбавили позивача права надання заперечень на акт перевірки.

Відтак, спірні правовідносини у цих справах не є аналогічними, тому суд не враховує вказані висновки Верховного Суду, викладені ним в постановівід 13 лютого 2018 року по справі №820/1975/17.

Крім того, судом встановлено, що КП ЦЕНТР-СЕРВІС подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичною особою: за 2016 рік - №5700 від 03 липня 2018 року, в якій задекларовано до сплати суму податку на нерухоме майно у розмірі 8268,00 грн., за 2017 рік №5702 від 03 липня 2018 року, в якій задекларовано річну суму податку на нерухоме майно у розмірі 9600 грн., за 2018 рік - №5704 від 03 липня 2018 року, в якій задекларовано річну суму податку на нерухоме майно у розмірі 11 172 грн.

29 березня 2019 року в ІКП (50 18010400) нараховано штрафні санкції за несвоєчасне надання декларацій за актом перевірки № 1250/05-99-46-05/24324776 від 18 грудня 2018 року згідно податкового повідомлення - рішення N 0033674605 від 12 лютого 2019 року у сумі 510,00 грн.

КП Центр-сервіс згідно платіжного доручення від 14 серпня 2019 року погасило заборгованість з основного платежу в сумі 29550,00 грн, що призвело до нарахування в ІКП платника штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку за 2016 рік у умі - 1653,60 грн, за 2017 рік - 1920 грн, за 2018 рік - 2234,40 грн, а також по податковому повідомленню рішенню (форма ПС ) - у сумі 102,00 грн. (20% від грошового зобов`язання в розмірі 29 550,00 грн).

Суд зазначає, що вказаною камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності (самостійно визначене платником податку податкове зобов`язання), як то зазначено в акті перевірки, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки. Вказане кореспондує з приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Кодексу.

Отже, оскільки податкове повідомлення - рішення N 0033674605 від 12 лютого 2019 року на суму 510,00 грн не є самостійно визначеним платником податків грошовим зобов`язанням, відтак не може вважатись податковою звітністю платника податків, отже не може бути предметом розглядаємоїкамеральної перевірки.

Також, в акті перевірки містяться розбіжності та суперечні дані стосовно періоду, за який було проведено камеральну перевірку позивача та виявлені порушення податкового законодавства, а саме, в описовій частині акта вказано, що перевірка проводилась за 2 квартал 2018 року, в графі Результати перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за 2018 рік, при цьому, під час проведення перевірки, податковим органом були використані дані податкової звітності позивача з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки, а також податкове повідомлення - рішення N 0033674605 від 12.02.2019, яке не є самостійно визначеним грошовим зобов`язанням.

Аналізуючи викладене, суд констатує, що з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються визначеними межами з проведення даної податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом без дотримання положень статті 2 КАС України.

Вказаного висновку суд дійшов враховуючи практику Європейського суду з прав людини, в якій Європейськй суд з прав людини, в якій неодноразово наголошував на імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.

Так, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права та узгоджується з правилами статті 6 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги Колективного підприємства Центр-Сервіс підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо питання розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено суму судового збору в розмірі 2102,00 гривень, відповідно до квитанції про сплату № 53 від 14 січня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області суми судового збору в розмірі 2102,00 гривень на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Колективного підприємства Центр-Сервіс (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 25, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24324776) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43142826) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області за формою Ш № 0051915404 від 30 жовтня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь Колективного підприємства Центр-Сервіс`судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 березня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна