Рішення

від 19.03.2020 по справі 620/292/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/292/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Скиді В.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укртексім до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укртексім звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000005/2 від 24.12.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00292 від 24.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України відповідачу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості задекларованих товарів. Однак, відповідачем в порушення норм митного законодавства, які встановлюють чіткий порядок дій контролюючих органів під час здійснення митного оформлення товарів, безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UA102150/2019/210307 документів було встановлено, що у коносаменті від 19.11.2019 № 969820360 та пакувальному листі (без дати та номеру) не зазначено, що капці є готельними; документи містять розбіжності щодо оплати транспортування вантажу, а саме час оплати та платника; в інвойсі від 28.10.2019 № 19JY175 зазначено про 100% банківський переказ коштів. Згідно платіжного доручення від 25.11.2019 № 133 сума платежу згідно контракту від 12.02.2019 № 50 складає 4489,20 USD, що перевищує задекларовану вартість 1651,20 USD. Підставою даного платежу є контракт від 12.02.2019 № 50 та рахунки від 28.10.2019 № 19JY175 та від 21.11.2019 № 19JY183. Оплата даних коштів ТОВ Укртексім на адресу CHINALIGHT SUNSHINE IMP & EXP CO., LTD. підтверджується також випискою по рахунку. У той же час рахунок від 21.11.2019 № 19JY183 до митного оформлення не був наданий. Крім того, для проведення експертизи замовником надані документи, які жодного відношення не мають до даної поставки. Так в експертному висновку є посилання на інвойс № 19JY125 від 20.09.2019, проте, у даному випадку поставка товару здійснювалася відповідно до інвойсу від 28.10.20018 № 19JY175; відповідно до декларації країни відправлення від 15.11.2019 № 223120190003876773 на адресу ТОВ Укртексім відправлено 8000 пар капців по ціні 0,2064 USD/пара, у той же час згідно рахунку від 28.10.2019 № 19JY175 вартість капців зазначена не 0,2064 USD/пара, а - 0,16 USD/пapa, - 0,175 USD/пара та - 0,273 USD/пара, що не відповідає експортній декларації. Отже, митний орган при коригуванні митної вартості товару за резервним методом діяв на підставі вимог чинного законодавства України.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.02.2019 між компанією CHINALIGHT SUNSHINE IMP & EXP CO., LTD . (Продавець) та ТОВ Укртексім (Покупець) було укладено контракт № 50, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного контракту товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо, що являється невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1) (а.с. 24-26).

Також відповідно до пункту 4.1. вказаного контракту, оплата за товар здійснюється як по передплаті, так і по факту надходження товару покупцю. Умови оплати зазначені в Інвойсі на кожну поставку партії товару.

Згідно інвойсу № 19JY175 від 28.10.2019 позивачу був поставлений товар, а саме: капці готельні, відкритий носок, підошва 3 мм, 29 см; капці готельні, закритий носок, підошва 3 мм, 29 см; капці велюрові, відкритий носок, підошва 5 мм, 29 см, на загальну вартість товару - 1 651,20 доларів США. Інвойсом також встановлено: умови оплати за товар - 100% банківський переказ; умови поставки - Інкотермс 2010: FOB Шанхай (а.с. 27).

Товар, визначений інвойсом № 19JY175 від 28.10.2019, було передано перевізнику - ТОВ Дайрек Лайн , що підтверджується копією договору про перевезення транспортно-експедиторських послуг № 20/06/19 від 20.06.2019, копією рахунку на оплату № 2231 від 20.12.2019, копією довідки про транспортні витрати від 20.12.2019 № 20-12/3 (а.с. 31, 32, 49-58).

Кім того, ПП Бізнес Партнер , з яким ТОВ Укртексім укладено договір, 23.12.2019 до Північної митниці Держмитслужби була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ № UA 102150/2019/210307 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено позивачу. Згідно вказаної декларації позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с. 20-22).

До вищевказаної декларації було додано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercsal invoice) № 19JY175 від 28.10.2019; зовнішньо-економічний контракт № 50 від 15.02.2019; платіжне доручення № 133 від 25.11.2019; транспортний документ CMR № 771641 від 21.12.2019 (а.с. 24-26, 27, 28, 30).

Також на вимогу відповідача позивачем додатково надано митному органу: пакувальний лист від 28.10.2019; коносамент № МЕ0819111686С; коносамент № 969820360; сертифікат про походження товару № 19С1100А0713/00056 від 26.11.2019; прейскурант (прайс-лист); рахунок на оплату № 2231 від 20.12.2019 за надання транспортно-експедиційних послуг; довідка на підтвердження транспортних витрат № 20-12/3 від 20.12.2019; копія митної декларації країни відправлення № 223120190003876773 від 23.12.2019; виписка по рахунку від 25.11.2019; калькуляції ціноутворення; договір (контракт) про перевезення № 20/06/19 від 20.06.2019.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару з використанням інформації ЄАІС ДФСУ посадовою особою Північної митниці Держмитслужби встановлено, що по товару наявна цінова інформація на подібні товари згідно митної декларації від 28.10.2019 № UA100130/2019/225980 та митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 6,57 USD/кг.

Північною митницею Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2019 № 102000/2019/000005/2 за шостим (резервним методом), підставами для прийняття яких зазначено наступне:

- у пакувальному листі, який посилається на інвойс від 29.10.2019 № 19JY175, не зазначено, що капці є готельними, також це не зазначено і в коносаменті від 18.11.2019 № 969820360;

- у коносаменті від 18.12.2019 № МЕ0819111686С міститься напис freight collect , що означає, що фрахт оплачується в порту призначення одержувачем вантажу. Згідно коносаменту від 19.11.2019 № 969820360 морський фрахт prepaid , що означає фрахт оплачений в порту завантаження відправником. Отже, дані документи містять розбіжності щодо оплати транспортування вантажу, а саме час оплати та платника;

- відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Умови оплати контракту від 12.02.2019 № 50, укладеного між ТОВ Укртексім та CHINALIGHT SUNSHINE IMP & EXP CO., LTD. (Китай), сплата коштів за товар може здійснюватися як по передоплаті, так і по факту надходження товару покупцю. При цьому, більш точні умови оплати мають бути вказані в Інвойсі на кожну поставку партії товару. В інвойсі від 28.10.2019 № 19JY175 зазначено лише, що це має бути 100% банківський переказ. Згідно платіжного доручення від 25.11.2019 № 133 сума платежу згідно контракту від 12.02.2019 № 50 складає 4489,20 USD, що перевищує задекларовану вартість 1651,20 USD. Підставою даного платежу є контракт від 12.02.2019 № 50 та рахунки від 28.10.2019 № 19JY175 та від 21.11.2019 № 19JY183. Оплата даних коштів ТОВ Укртексім на адресу CHINALIGHT SUNSHINE IMP & EXP CO., LTD. підтверджується також випискою по рахунку. У той же час рахунок від 21.11.2019 № 19JY183 до митного оформлення не був наданий. Також товар 18.11.2019 навантажено на борт судна (здійснена відправка вантажу) відповідно коносаменту № МЕ0819111686С, тобто можливо вже був здійснений ще один платіж по передоплаті, однак виписку по рахунку надано тільки за один банківський день, що в свою чергу не дає можливості перевірити повну оплату за товар;

- наданий висновок Чернігівської РТПП від 04.10.2019 № ЧК-602, а лист-заявка замовника експертизи від 31.10.2019, що значно пізніше ніж складання висновку, у той же час оплата за вантаж здійснена лише 25.11.2019, тобто висновок на товар має дату, коли зобов`язання по поставці товару не були виконані, а отже він не враховує всі фактори, які впливають на кінцеву ціну товару. Крім того, для проведення експертизи замовником надані документи, які жодного відношення не мають до даної поставки. Так в експертному висновку є посилання на інвойс № 19JY125 від 20.09.2019, у даному випадку поставка товару здійснювалася відповідно до інвойсу від 28.10.20018 № 19JY175;

- відповідно до декларації країни відправлення від 15.11.2019 № 223120190003876773 на адресу ТОВ Укртексім відправлено 8000 пар капців по ціні 0,2064 USD/пара, у той же час згідно рахунку від 28.10.2019 № 19JY175 вартість капців зазначена не 0,2064 USD/пара, а - 0,16 USD/napa, - 0,175 USD/пара, - 0,273 USD/пара, що не відповідає експортній декларації (а.с. 14-15).

Також відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00292 від 24.12.2019, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації (а.с. 16-19).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, частинами першою - третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У даній справі судом встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту, надані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач вважає, що у пакувальному листі, який посилається на інвойс від 29.10.2019 № 19JY175, та у коносаменті від 18.11.2019 № 969820360 не зазначено, що капці є готельними, проте вказані документи, не зазначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, як такі, що підтверджують митну вартість товарів, а тому розбіжності у них не могли бути підставою для витребування додаткових документів та подальшому коригуванню митної вартості.

Крім того, позначення готельні це лише деталізація опису товару. Разом з цим, коносамент є товаророзпорядчим документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Тобто, коносамент не повинен містити детального опису товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000005/2 від 24.12.2019 відповідач посилається на те, що в коносаменті від 18.12.2019 № МЕ0819111686С міститься напис freight collect , що значає, що фрахт оплачується в порту призначення одержувачем вантажу. Згідно коносаменту від 19.11.2019 № 969820360 морський фрахт prepaid , що означає фрахт оплачений в порту завантаження відправником.

Проте, суд вважає необґрунтованими вказані посилання, оскільки коносаменти не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. Крім того, відповідно до коносаменту від 18.12.2019 № МЕ0819111686С, отримувачем вантажу є покупець ТОВ Укртексім та відповідно умови оплати зазначаються для кінцевого отримувача. Відповідно до коносаменту від 19.11.2019 № 969820360 проміжним отримувачем товару є перевізник/експедитор (ТОВ Дайрек Лайн ), та умови оплати перевезення зазначено саме між перевізником та експедитором, а не покупцем та продавцем.

Щодо посилання відповідача про можливість у позивача здійснити ще один платіж по передоплаті, оскільки виписку по рахунку надано ТОВ Укртексім тільки за один банківський день, що не дає можливості митному органі перевірити повну оплату за товар, суд зазначає таке.

У відповідності до положень пункту 4.1. зазначеного вище Контракту оплата за товар здійснюється як по передплаті, так і по факту надходження товару.

Відповідно до копії платіжного доручення № 133 від 25.11.2019 покупець сплатив на рахунок продавця 4489,20 доларів США. Призначення платежу - контракт № 50 від 12.02.2019, invoce 19JY183 від 21.11.2019, invoce 19JY175 від 28.10.2019 (а.с. 28).

Отже, 1651,20 доларів США було сплачено за інвойсом 19JY175 від 28.10.2019, та 2838 доларів США в рахунок часткової оплати за інвойсом 19JY183 від 21.11.2019.

При цьому, діючим законодавчим актом України не заборонено здійснювати оплату за товар одним платежем за кількома інвойсами.

Тому суд приходить до висновку, що оплата за поставлений позивачу товар була здійснена належним чином.

Відповідач також вказує, що висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати не враховує всі фактори, які впливають на кінцеву ціну товару, а також для проведення експертизи замовником надані документи, які жодного відношення не мають до даної поставки, оскільки містить посилання на інвойс № 19JY125 від 20.09.2019, тоді як поставка товару здійснювалася відповідно до інвойсу від 28.10.20018 № 19JY175

Проте, згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України до обов`язкового переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, експертний висновок про відповідність рівня цін на аналогічну продукцію, не відноситься.

Крім того, вказаний висновок був наданий позивачем не на вимогу митного органу, а добровільно, як додатковий доказ вартості на таку ж саме продукцію, яка поставлялась раніше тим же продавцем тому ж покупцю, за тим же контрактом.

Так, відповідно до копії висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 04.10.2019 № ЧК-602 підтверджено, що ціни на: капці готельні, відкритий носок, підошва 3 мм, 29 см - складають 0,16 дол. США /пару; капці готельні, закритий носок, підошва 3 мм, 29 см - складають 0,175 дол. США /пару; капці велюрові, відкритий носок, підошва 5 мм, 29 см - складають 0,273 дол.США /пару та відповідають рівню ринкових цін на аналогічну продукцію і на умовах поставки FOB Шанхай (а.с. 59-60).

Твердження відповідача про наявні розбіжності в ціні товару, вказаній у декларації країни відправлення від 15.11.2019 № 223120190003876773 та рахунку від 28.10.2019 № 19JY175, суд вважає безпідставними, оскільки вказана декларація не є документом, по якому здійснюється оплата та поставка товару, адже таким документом є інвойс, який був наданий позивачем.

Судом також встановлено, що вартість 0,2064 за пару - є середньою ціною за одиницю в партії товару (8000 пар х 0.2064 дол. = 1651,20 дол. США), при цьому загальна вартість та кількість товару, інформація про продавця, покупця повністю співпадають з інформацією в інвойсі та інших документах на поставку.

Отже, відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав витребувати у декларанта додаткові документи, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваних рішеннях, не обґрунтовані у розумінні статті 53 Митного кодексу України, а отже відповідач не спростував такими сумнівами числові значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, митна вартість товару, імпортованого позивачем, була визначена на підставі резервного методу.

Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи, що митна вартість товару була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд вважає протиправними висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000005/2 від 24.12.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00292 від 24.12.2019.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укртексім підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укртексім підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укртексім (вул. Довбуша, буд. 22, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 40137970) до Північної митниці Держмитслужби (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24.12.2019 № UA102000/2019/000005/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Північної митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.12.2019 № UA102150/2019/00292.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укртексім судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.03.2020.

Суддя В.О. Непочатих