Рішення

від 24.03.2020 по справі 905/2413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2020 Справа № 905/2413/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ", м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1514188,53грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Краматорська міська рада, м.Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ", м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1514188,53грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань в частині сплати орендної плати за договором оренди землі №1 від 30.11.15р.

Ухвалою господарського суду від 27.12.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2413/19; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.19р.

14.01.20р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про надання оригіналів доданих до позовної заяви документів для огляду №01-29/329 від 13.01.2020р.

20.01.20р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 15.01.20р. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.01.20р. підготовче засідання відкладено на 12.02.20р.

11.02.20р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №10/02-1 від 10.02.20р., в якому відповідач просить відкласти підготовче засідання та встановити позивачу строк подання відповіді на відзив, а відповідачу встановити строк для надання заперечень на відповідь на відзив. Разом з тим, відповідач просить суд відмовити у позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 06.08.16р. по 31.10.16р. у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Ухвалою суду від 12.02.20р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 26.02.20р.

24.02.20р. та 25.02.20р. на електрону адресу суду від позивача з накладанням електронного цифрового підпису надійшли заяви від 24.02.20р. №01-29/1498 та від 25.02.20р. №01-29/1520 про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.02.20р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 24.03.20р.

03.03.20р. до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву позивача від 24.02.20р. №01-29/1498 про долучення доказів.

У поданих запереченнях відповідач просить суд відмовити у задоволені зазначеної заяви з підстав порушення позивачем положень ст.80 ГПК України щодо подання доказів разом із позовною заявою.

Розглянувши заперечення відповідача щодо наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що вказані заперечення є юридично неспроможними з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК України).

Частиною 8 ст.80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази у строк встановлений судом для їх подання.

При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Разом з тим, ст.194 ГПК України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

В ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 27.12.19р. та в подальшому в ухвалі про відкладення підготовчого засідання від 23.01.20р. було звернуто увагу учасників справи на те, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження до дати проведення підготовчого засідання (п.8 резолютивної частини ухвали від 27.12.19р. та п.2 резолютивної частини ухвали від 23.01.20р.).

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги те, що судом було попереджено учасників справи про те, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження, суд з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, справедливого та неупередженого вирішення даного спору вважає за необхідне прийняти заяву позивача про долучення до матеріалів справи доказів, як таку що подана у встановлений судом строк.

Отже, заява позивача від 24.02.20р. №01-29/1498 задоволена та долучено до матеріалів справи додані до неї докази з тих мотивів, що завданням підготовчого провадження є саме з`ясування обставин справи та зібрання відповідних доказів, а не обмеження сторін у доведенні своєї позиції.

18.03.20р. на електронну адресу суду з накладанням електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання №01-29/1929 від 18.03.20р. про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття в судове засідання його уповноваженого представника.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття в судове засідання його уповноваженого представника, суд зазначає наступне:

Відповідно ч.2 до ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку. Розгляд справи по суті здійснюється протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 ГПК України).

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, не визначення судом явки в судове засідання представників сторін обов`язковою, зважаючи, що під час підготовчого провадження були зібрані всі необхідні докази для повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, та які є достатніми для прийняття судом рішення, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

У судове засідання 24.03.20р. представники сторін не з`явились, про місце, час та дату судового засідання з розгляду справи по суті сторони були повідомлені належним чином та своєчасно.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи неявку представників сторін, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.15р. між Краматорською міською радою (орендодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством ШВЕЯ (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі №1, за умовами пунктів 1, 2 якого, орендодавець на підставі рішення Краматорської міської ради від 22.10.15р. №57/УІ-268 Про поновлення договорів оренди землі надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4374га несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1412900000:00:001:0419, що знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул. 19 Партз`їзду, 43. Категорія землі за функцією використання: землі промисловості .

Згідно п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держземагенства у м.Краматорську Донецької області становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою -8074019,54грн.

Пунктом 8 договору, визначено, що договір укладено на 5 років (з 22.10.2015 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою). Згідно з частиною 3 ст.631 ЦК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 13.10.2015. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору. Орендар повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити або не продовжити його дію.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна на час складання договору - 242220,60грн. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету м.Краматорська безготівковим перерахуванням через фінансові установи або готівкою через відділення банків.

Пунктом 10 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється орендарем самостійно, відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держкомземом України.

Згідно п.11 договору, орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Відповідно до п.28 договору, орендодавець, зокрема, має право вимагати від ПрАТ ШВЕЯ своєчасного внесення орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації.

Пунктом 31 договору, зокрема, визначено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації грошової оцінки землі.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (п.41. договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками юридичний осіб. Право оренди земельної ділянки за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.12.15р. за №12606606, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.19р. №193143560.

Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним суду не надано, тому він є обов`язковим для виконання сторонами.

30.11.15р. сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки 1412900000:00:001:0419, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 1,4374га за кадастровим номером 1412900000:00:001:0419 для функціонування промислової бази вул.19 Партз`їзду, 43 у м.Краматорську.

За твердженнями позивача відповідач визначеного договором обов`язку зі сплати орендних платежів не виконує. У зв`язку з чим сума боргу відповідача зі сплати орендних платежах за період з 08.06.2016р. по жовтень 2019 року (включно) становить 1514188,53грн.

Таким чином, у зв`язку з порушенням виконання відповідачем своїх зобов`язань з орендної плати за договором №1 від 30.11.15р. та наявністю непогашеної заборгованості за вказаним договором по орендним платежам за період з 08.06.16р. по жовтень 2019р. (включно), позивач звернувся з позовом у цій справі про стягнення з ПрАТ ШВЕЯ заборгованості по орендним платежам за вказаний період в розмірі 1514188,53грн.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Відносини пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

На підставі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ч.5 ст.5, ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель.

Згідно з пунктом 289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.02.19р. у справі №916/2303/17, від 16.04.19р. у справі № 905/1315/18 ).

Відповідно до положень статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

Таким чином, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" визначається не фіксований розмір орендної плати за земельну ділянку, а порядок визначення орендної плати за землю. Розмір та порядок обчислення орендної плати мають бути встановлені у договорі оренди, оскільки умови про розмір орендної плати та порядок її обчислення є істотними умовами договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.20 і ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями ст.24 Закону України Про оренду землі закріплено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України). Так, відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, в силу положень ЦК України договірні зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором або законом.

За приписами ст.ст.3, 629 ЦК України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 зазначеного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що сторони перебували у договірних відносинах на підставі укладеного між ними договору оренди землі №1 від 30.11.15р. та згідно його умов були зобов`язані виконувати умови цього договору (зобов`язання за договором).

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, що передана у користування відповідачеві на підставі договору оренди землі від 30.11.15р.

Земельна ділянка площею 1,4374га за кадастровим номером 1412900000:00:001:0419, що знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул.19 Партз`їзду, 43 була передана орендодавцем орендарю згідно акту приймання-передачі земельної ділянки 1412900000:00:001:0419 від 30.11.15р., який підписано сторонами договору та копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання відповідачеві в оренду земельної ділянки відповідно до умов договору оренди, а відповідач, який є фактичним користувачем земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі від 30.11.15р., у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів відповідно до умов договору оренди.

Так, пунктом 31 договору, визначений обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату. Проте, доказів сплати орендних платежів, або доказів повернення майна з оренди відповідачем суду не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, строк сплати орендних платежів, у відповідності до умов договору є таким, що настав.

Ухилення відповідача від належного виконання обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині оплати не можна вважати таким, що відповідає критеріям добросовісності у розумінні ст.3 ЦК України, а тому є всі підстави для розрахунку орендної плати за земельну ділянку, площею 1,4374га з кадастровим номером 1412900000:00:001:0419, згідно умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, в тому числі відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечує факту не оплати ним орендної плати за період з 06.08.16р. по жовтень 2019 року (включно), однак заперечує проти позовних вимог щодо стягнення несплачених сум оренди, посилаючись на невірність розрахунку розміру позовних вимог, стверджуючи, що місячний платіж згідно п.11 договору оренди розраховується як 1/12 річного платежу, а не з розрахунку календарних днів. При цьому відповідач у відзиві наводить власний розрахунок місячного платежу за 2016 рік.

Дані заперечення відповідача проти позову є юридично неспроможними, оскільки як встановлено судом, розмір і порядок обчислення орендної плати визначені пунктами 9, 10 договору оренди землі, а п.11 вказаного договору визначає лише порядок внесення орендної плати.

Відповідно до розрахунку орендної плати нарахованої позивачем сума заборгованості за період 08.06.16р.-31.12.16р. складає 196321,50грн., за 2017 рік - 613234,91грн., за 2018 рік - 367940,95грн., за період 01.01.19р. - 01.12.19р. - 336691,17грн., а всього 1514188,53грн.

Судом враховано, що Законом України №1365-VIII від 17.05.16р. Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (набрав чинності 08.06.16р.) ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції викладена в такій редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч.4 ст.4 цього Закону .

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.14р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами та доповненнями) затверджені відповідні переліки. Станом на 08.06.16р. і надалі у зазначених переліках населених пунктів м.Краматорськ відсутнє.

Перевіривши розрахунок розміру орендної плати, дослідивши витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 09.02.16р. №792, від 31.01.17р. №200, від 27.09.19р. №2074 Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, та інші наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи наведені положення законодавства, а також зважаючи на встановлені обставини, вбачається правомірним нарахування позивачем заборгованості з орендної плати за період з 08.06.16р. по жовтень 2019 року (включно).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати на загальну суму 1514188,53грн. є обґрунтованими, виходячи із встановленого договором розміру орендної плати.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 06.08.16р. по 31.10.16р. в сумі 138468,31грн.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 ЦК України.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

За зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 253-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Сторони у договорі №1 від 30.11.15р. встановили строки виконання відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати щомісячно, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Отже, якщо умовами договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника щодо оплати отриманих послуг щомісяця, то в разі неналежного виконання цих зобов`язань позовна давність за вимогами позивача до відповідача про оплати відповідних коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного щомісячного платежу.

Вказане узгоджується з правою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.09.18р. у справі №907/863/17.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5.ст.254 ЦК України).

У даній справі відповідно до умов договору встановлено строк виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати орендарем - щомісячно не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Тобто, граничний строк виконання зобов`язань по оплаті орендних платежів за червень 2016р. є 01.08.16р. враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України (оскільки останній день оплати 30.07.16р. та наступний за ним є вихідним днем); за липень відповідно - 30.08.16р., за серпень - 30.09.16р., за вересень - 31.10.16р., враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України (оскільки останній день оплати 30.10.16р. є вихідним днем), за жовтень 2016р. - 30.11.16р.

З огляду на викладене встановлений законом трирічний строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого права, закінчився щодо заявлених вимог в частині стягнення орендної плати за червень 2016р. - 02.08.19р.; за липень, серпень, вересень, жовтень 2016р. відповідно 31.08.19р., 01.10.19р., 01.11.19р., 01.12.19р. Натомість позивач звернувся до суду з позовом 20.12.19р., пропустивши встановлений для цього законом трирічний строк.

З огляду на фактичні обставини даної справи та наведені приписи цивільного законодавства щодо позовної давності, суд дійшов висновку про те, що право позивача, за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом, дійсно порушено, вимоги його обґрунтовані, але позовна давність за вимогами зі стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за період з 08.06.16р. по 31.10.16р. спливла до пред`явлення позову, про застосування позовної давності заявлено іншою стороною у справі (відповідачем), позивачем не наведено причин її пропущення, які могли би бути визнані судом поважними. Відтак у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 08.06.16р. по 31.10.16р. в сумі 138468,30грн. належить відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1375720,22грн. основної заборгованості по орендній платі за період листопад 2016р. - жовтень 2019 року (57853,19грн. - за листопад-грудень 2016 року, 613234,91грн. - за 2017 рік, 367940,95грн. - за 2018 рік, 336691,17грн. - за 2019 рік) у зв`язку з встановленим судом фактом користування відповідачем орендованою земельною ділянкою та відсутності доказів такої оплати у матеріалах справи.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область, до Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ", м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1514188,53грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 43, м.Краматорськ, Донецька область, 84301; код ЄДРПОУ 05502516) на користь Краматорської міської ради (пл. Миру, буд. 2, м.Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ 24812116) заборгованість в сумі 1375720,23грн. та судовий збір в сумі 20635,81грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволені решти позовних відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Рішення складено та підписано 24.03.20р.

Суддя М.О. Лейба