Постанова

від 17.03.2020 по справі 910/21232/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2020 р. Справа№ 910/21232/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Полякова Б.М.

за участі секретаря судового засідання Добродзій Є.В.

та представників сторін:

від ГУ ДФС в місті Києві : Литвиненко С.С., довіреність № 863/26-15-10-12-06 від 06.09.19

від ОСОБА_1 : Коновал Т.П., ордер серії КВ № 296626 від 02.05.2019

від ОСОБА_2 : Коновал Т.П., ордер серії КВ № 296627 від 02.05.2019

розглядаючи матеріали апеляційних скарг Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019

у справі № 910/21232/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2016 порушено провадження у справі № 910/21232/16 про банкрутство ТОВ "СВ Альтера", введено процедуру розпорядженням майном боржника та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 910/21232/16 боржника - ТОВ "СВ Альтера" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

У лютому 2019 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та директора банкрута ОСОБА_7 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ „СВ Альтера" на загальну суму 10 303 136,05 грн.

Заява ліквідатора мотивована тим, що товариство боржника - ТОВ „СВ Альтера" стало неплатоспроможним тільки наприкінці 1 півріччя 2014, а саме після зміни учасників ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та директора ОСОБА_2 на фіктивного директора та учасника ОСОБА_7 , оскільки з дати зміни учасників та директора товариство боржника фактично припинило свою діяльність та не звітувало ні до органів статистики, ні до ДПІ у Печерському районі, активи боржника з того часу зменшувались, а після призначення нового директора ОСОБА_7 рух коштів по рахунках ТОВ „СВ Альтера" припинився, тому враховуючи зазначене, на думку ліквідатора, це призвело до порушення відносно боржника - ТОВ „СВ Альтера" справи про банкрутство.

Також, у своїй заяві ліквідатор банкрута зазначає про те, що за результатами проведеної інвентаризації активів боржника, за рахунок якого було би можливо задовольнити кредиторські вимоги на загальну суму 10 303 136,05 грн. (кредиторів ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві) виявлено не було, а згідно аналізу фінансово-майнового стану ТОВ „СВ Альтера" за три роки перед порушенням справи про банкрутство вбачається, що підприємство боржника навмисно доведено до банкрутства та наявні ознаки фіктивного банкрутства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2019 у справі №910/21232/16 (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. про покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ „СВ Альтера".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора банкрута задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/21232/16 (судді : Остапенко О.М., Отрюх Б.В., Грек Б.М.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2019 року у справі №910/21232/16 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.03.2019 залишено без змін.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "СВ Альтера" Носань Н.С. просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заяви ліквідатора.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2019 у справі №910/21232/16 касаційну скаргу арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" Носань Н.С. задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 скасовано; справу № 910/21232/16 направлено у скасованій частині на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Верховний Суд в своїй постанові зазначив, що судами попередніх інстанцій не було належним чином перевірено чи були дії/бездіяльність попередніх учасників банкрута ОСОБА_3, ОСОБА_9, попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника і директора банкрута ОСОБА_7 направлені на фінансове погіршення стану підприємства боржника - ТОВ „СВ Альтера", зокрема, судами не з`ясовано чи подавалась керівником товариства фінансова та податкова звітність, а також не перевірено, як з кінця 1 півріччя 2014 здійснювалась господарська діяльність ТОВ „СВ Альтера", а звідси чи не призвели ці дії/бездіяльність зазначених осіб до стійкої неплатоспроможності боржника - ТОВ „СВ Альтера" та до відсутності у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора - органу державної фіскальної служби в загальному розмірі 10 303 136,05 грн.

Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 відхилено усне клопотання представника ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" щодо доручення Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві провести аналіз підстав доведення боржника до банкрутства. Відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Носань Н.С. про покладення на попередніх учасників ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , попереднього керівника боржника ОСОБА_2, теперішнього учасника та останнього керівника боржника ОСОБА_12 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера".

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу зазначив що в матеріалах справи № 910/21232/16 немає належних, допустимих та достовірних доказів доведення громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до банкрутства ТОВ "СВ АЛЬТЕРА".

Не погоджуючись з даною ухвалою, Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 по справі №910/21232/16; прийняти постанову якою задовольнити заяву арбітражного керуючого Носань Н.С. - ліквідатора ТОВ "СВ Альтера" №02-25/90 від 07.02.2019 про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_9, попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та останнього директора банкрута ОСОБА_12 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ Альтера" на суму 10.303.136,05 грн.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що судом не було виконано вимоги постанови Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 09.10.2019, належним чином не досліджено обставин справи що призвело до неправильного вирішення спору та порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Доманська М.Л., Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України (не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі), надано заявнику строк на усунення недоліків.

10.02.2020 до суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано докази сплати судового збору та докази направлення копії скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.03.2020 року. Роз`яснено сторонам право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Також не погоджуючись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №02-25/560 від 28.12.2019 відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 по справі №910/21232/16 повністю; ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "СВ Альтера" про покладення на попередніх учасників ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ), попереднього керівника ТОВ "СВ Альтера" ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ), теперішнього учасника та останнього керівника ТОВ "СВ Альтера" ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 ) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ Альтера".

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" зазначило, що висновок Господарського суду міста Києва є передчасним, жодним чином не обґрунтованим та помилковим, а суд при розгляді справи не врахував викладену правову позицію Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 09.10.2019, не досліджені арбітражним керуючим докази та надані пояснення у повному обсязі, що слугувало причиною для прийняття незаконного рішення, яке порушує норми процесуального та матеріального права.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Доманська М.Л., суддя - Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16; розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду на 03.03.2020.

10.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Носань Н.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого арбітражний керуючий просив суд провести судове засідання призначене на 03.03.2020 у справі №910/21232/16 в режимі відеоконференції, проведення якої просить забезпечити, зокрема, Господарському суду Черкаської області (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/21232/16 задоволено клопотання арбітражного керуючого Носань Н.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

24.02.2020 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційні скарги арбітражного керуючого Носань Н.С. та ДФС України у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 року по справі №910/21232/16, відповідно до якого просить суд відмовити арбітражному керуючому-ліквідатору ТОВ "СВ Альтера" Носань Н.С., ГУ ДФС України у м. Києві в задоволенні апеляційних скарг щодо скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2019 року по справі № 910/21232/16 та прийняття нового рішення про задоволення заяви про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та останнього директора банкрута ОСОБА_12 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ Альтера" на суму 10 303 136, 5 грн. - в повному обсязі.

У зв`язку із перебуванням суддів Доманської М.Л. та Копитової О.С., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, автоматизованою системою було здійснено заміну суддів Доманської М.Л. та Копитової О.С.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2019 апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2019 у справі №910/21232/16 прийнято до провадження у визначеному складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Полякова Б.М. апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/21232/16.

03.03.2020 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від адвоката Коновала Т.П. діючого на підставі договорів про надання правничої (правової) допомоги в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим що у зв`язку з хворобою представника, керуючись ст.ст. 42, 46 ГПК України, просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Як зазначив заявник копію лікарняного листка буде надано на наступне судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 910/21232/16 відкладено розгляд апеляційних скарг Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. на 17.03.2020, задовольнивши клопотання адвоката Коновала Т.П. діючого на підставі договорів про надання правничої (правової) допомоги в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи. Викликано учасників справи у судове засідання. Явку сторін визнано обов`язковою.

10.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Носань Н.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно якого арбітражний керуючий просить суд провести судове засідання призначене на 17.03.2020 у справі №910/21232/16 в режимі відеоконференції, проведення якої просить забезпечити, зокрема, Господарському суду Черкаської області (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі №910/21232/16 відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Носань Н.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначеному на 17.03.2020, оскільки ухвалою суду про відкладення розгляду справи, явку сторін визнано обов`язковою.

17.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Носань Н.С. надійшло клопотання, відповідно до якого арбітражний керуючий повідомляє що прибути до міста Києва для участі у засіданні призначене на 17.03.2020 не має можливості у зв`язку з тим, що у цей день, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.02.2020 по справі №14/1313 призначено до розгляду позовну заяву КС "ФЕДЕРАЦІЯ", де ОСОБА_13 виконує повноваження розпорядника майна та керівника боржника, і цією ж ухвалою явку у судове засідання визнано обов`язковою.

Крім того, з 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі корона вірусу. В зв`язку з цим просить визнати поважною причину відсутності арбітражного керуючого Носань Н.С. на засіданні суду 17.03.2020 у справі № 910/21232/16, та провести розгляд апеляційних скарг ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" та ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 без її участі а апеляційні скарги задовольнити.

В судове засідання 17.03.2020 з`явились представник ГУ ДФС в місті Києві та представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Представник ГУ ДФС в місті Києві в судовому засіданні 17.03.2020 доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 по справі №910/21232/16, та прийняти постанову якою задовольнити заяву арбітражного керуючого Носань Н.С. - ліквідатора ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" №02-25/90 від 07.02.2019 про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та останнього директора банкрута ОСОБА_12 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" на суму 10 303 136, 05 грн.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_14 в судовому засіданні 17.03.2020 проти доводів апеляційних скарг Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційні скарги.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 17.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства", чинною на липень 2014 року (на момент зміни складу учасників боржника) визначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Стаття 53 згадуваного закону Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Зазначене кореспондується в т.ч. із Цивільним та Господарським кодексами України.

Положення щодо можливості розпорядження своєю часткою в статутному капіталі також містилися і в статуті ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" в редакції, чинній на липень 2014 року.

Тобто, будь-яких порушень законодавства в частині розпорядження своєю часткою в статутному капіталі зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 немає. За відсутності належних та допустимих доказів, апелянти в своїх скаргах безпідставно зазначають, що ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" припинило свою діяльність у незаконний спосіб. Те саме стосується і звільнення із займаної посади директора товариства, таке право визначено трудовим та іншим законодавством.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року у справі №760/13248/16-к гр. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст. 212 КК України було закрите. Зазначена ухвала не оскаржувалася і набула законної сили. Статтею 212 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за ухилення від сплати податків. Пункт 12 ч. 2 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КГІК України) передбачає, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом. Згідно ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Частина 2 згадуваної статті зазначає, що права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Стаття 62 КПК України зазначає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 2 згадуваної статті зазначає, що права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Частина 3 згадуваної статті зазначає, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно ч. 6 ст. 128 КПК України відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні. Частина 7 ст. 128 КПК України зазначає, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що прокурор не скористався своїм правом пред`явлення цивільного позову, щодо особи, яка була звільнена від кримінальної відповідальності.

Крім того, стаття 61 Конституції України закріпила базовий принцип, згідно якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 3 ст. 80 Господарського кодексу України (редакція станом на 05 червня 2014 року) визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року по справі №760/13248/16-к про звільнення гр. ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, також враховуючи повідомлення гр. ОСОБА_2 , останньому інкримінували вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст.212 КК України, із сумою збитків 2.642.798,00 грн.

На запитання адвоката Коновала Т.П., під час судового засідання, що відбулося 04 березня 2019 року в Господарському суді м. Києва, скаржник, представник TOB "СВ АЛЬТЕРА", представник ДФС щодо природи виникнення невиконаних TOB "СВ АЛЬТЕРА" грошових зобов`язань в сумі 8.057.685,18 гри., включаючи штрафні санкції та оплату судового збору, яка різниця між сумою вимог кредитора ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у справі про банкрутство TOB "СВ АЛЬТЕРА" та сумою збитків за яку гр. ОСОБА_2 в справі №760/13248/16-к як директора TOB "СВ АЛЬТЕРА" звільнено від кримінальної відповідальності, пояснень не надали. Будь-яких доказів, що підтверджували б визнання зазначеної суми в розмірі 8.057.685,18 грн., включаючи штрафні санкції та оплату судового збору, будь-ким, скаржником чи іншими учасниками справи не надано. Тобто відсутні будь - які докази які б надавали можливість перекладення обов`язків за зобов`язаннями ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" на гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 .

Крім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що в своїй заяві ліквідатор посилається на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №923/862/15. В основу зазначеного судового рішення покладено висновки про те, що особа протиправно вивела з обігу підприємства грошові кошти, шляхом зняття їх з банківського рахунку за допомогою чеку, що призвело до неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов`язання перед кредиторами. Тобто, в ході судових засідань встановлено факти заволодіння готівковими коштами підприємства, їх протиправного виведення з обігу юридичної особи, що призвело до неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов`язання. В свою чергу в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про заволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 чи ОСОБА_12 будь-якими коштами чи майном товариства. Окрім того відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" приймали будь-які рішення, що спрямовані на зменшення активів товариства.

Зважаючи на викладене, підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" на попереднього директора товариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" ОСОБА_2 чи учасників згадуваного товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - немає.

Судом апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді враховано, що постановою Верховного Суду від 09.10.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/21232/16 скасовано, а справу направлено у скасованій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з статтею 316 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 містяться наступні вказівки: судами попередніх інстанцій не було належним чином перевірено чи були дії/бездіяльність попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника і директора банкрута ОСОБА_7 направлені на фінансове погіршення стану підприємства боржника - ТОВ „СВ Альтера", зокрема, судами не з`ясовано чи подавалась керівником товариства фінансова та податкова звітність, а також не перевірено, як з кінця 1 півріччя 2014 здійснювалась господарська діяльність ТОВ „СВ Альтера", а звідси чи не призвели ці дії/бездіяльність зазначених осіб до стійкої неплатоспроможності боржника - ТОВ „СВ Альтера" та до відсутності у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора - органу державної фіскальної служби в загальному розмірі 10 303 136,05 грн.

Відтак, розглядаючи по суті заяву ліквідатора банкрута щодо покладення на попередніх учасників банкрута, теперішнього учасника та колишнього керівника боржника - ТОВ „СВ Альтера" субсидіарної відповідальності, на суди попередніх інстанцій покладався обов`язок перевірити належним чином, як доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. щодо умисного доведення учасниками та керівниками товариства - ТОВ "СВ Альтера" до банкрутства, протиправного виведення активів та безпідставного ухилення від сплати податків, так і заперечення попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_9, попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та директора банкрута ОСОБА_7 . проти цього.

Щодо відсутності доказів доведення до банкрутства.

Судом першої інстанції достоменно встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону про банкрутство Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 5 ст.41 Закону України встановлено, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 Розділу І Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Міністерством економіки 19 січня 2006 року № 14, доведенням до банкрутства є умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Згідно з абз. 6 ч. 3.2 Розділу III Методичних рекомендацій, економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для боржника договорів та прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність боржника, що призвело до фінансових збитків та втрат.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що ліквідатором не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення попередніми учасниками банкрута, теперішнім учасником, колишнім керівником банкрута дій, що призвели до доведення товариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" до банкрутства.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу що особа, яку притягують до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини (постанова ВС від 30.10.2019 у справі №906/904/16).

Так 18 лютого 2019 року, адвокат Коновал Т.П., діючи в інтересах своїх довірителів звернувся до ТОВ "ЕКСПЕРТНО - ДОСЛІДНА СЛУЖБА УКРАЇНИ" з питання проведення експертно-економічного дослідження та оформлення висновку. Зокрема експерту було поставлено наступні питання:

1.Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства TOB "СВ АЛЬТЕРА" (код СДРПОУ 25401254) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. ознаки фіктивного банкрутства, ознаки доведення до банкрутства, прихованого банкрутства?

Для проведення дослідження, Германюк Ірині Володимирівні - судовому експерту, який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст" за спеціальністю Фінанси, є атестованим судовим експертом за спеціальностями: 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності"; 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій" (свідоцтво Міністерства Юстиції України №1844, дійсне до 25.11.2019р.), стаж експертної роботи з 2016 року, було надано:

-Баланс (форма №1-м) TOB "СВ АЛЬТЕРА" станом на 31.12.2010р.. 31.12.2011р., 01.01.2012р., 31.12.2012р., 31.12.2013р., 30.06.2014р., Звіти про фінансові результати (форма №2-м) СВ "АЛЬТЕРА" за 20101р., 2011р., 2012р., 2013р., 1 півріччя 2014р. на 8 арк.;

-договір про надання правничої допомоги від 18.02.2019р. на 5 арк.;

-свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №3831 від 06.03.2015р. на 1 арк.;

-ордер на надання правової допомоги серія КВ № 296604 від 18.02.2019р. на 1 арк.;

-Заява арбітражного керуючого Носань Н.С. від 07.02.2019р. №02-25/90 по справі №910/21232/16 на 17 арк.;

-Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.06.2017р. № 1002653005 на 6 арк.

За результатами проведення судово-економічної експертизи експертом Гермашок І.В. складено висновок експерта № 362/02/2019 від 27.02.2019р. (надалі - висновок експерта)

В своєму висновку експерт зазначив наступне: "В межах наявних матеріалів, за результатами проведеного дослідження фінансово-економічного стану підприємства ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" (ідентифікаційний код 25401254) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. встановлено наступне:

-ознаки фіктивного банкрутства не видається за можливе встановити,

-ознаки доведення до банкрутства ТОВ "СВ Альтера" не видається за можливе встановити, так як показники забезпечення зобов`язань підприємства його оборотними активами та забезпечення зобов`язань підприємства усіма його активами коливається протягом досліджуваного періоду (має тенденції як до зростання так і до падіння).

-ознаки приховуваного банкрутства відсутні, так як в межах наявних матеріалів відсутні документальні дані, що свідчили б про недостовірність інформації в звітності підприємства.".

Суд акцентує увагу на тому, що законодавець пов`язав виникнення відповідальності учасників товариства та його керівників лише в разі встановлення в їх діях, що призвели до банкрутства - вини. В матеріалах господарської справи № 910/21232/16 відсутні будь-які докази вчинення будь-яких правопорушень його попередніми учасниками та попереднім керівником, що призвели до банкрутства TOB "СВ АЛЬТЕРА".

З системного аналізу вище викладеного та враховуючи, що в матеріалах справи № 910/21232/16 немає належних, допустимих та достовірних доказів доведення громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до банкрутства ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" то і відсутні підстави для задоволення заяви про покладення на попередніх учасників банкрута ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , попереднього директора товариства ОСОБА_2 та теперішнього учасника та останнього директора банкрута ОСОБА_12 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" на суму 10.303.136,05 грн.

В своїй заяві ліквідатор посилається на постанову Верховного суду по справі № 923/862/15, при цьому цитує лише частину цієї постанови, однак, суд звертає увагу на наступне.

Так, у справі № 923/862/15 Верховний суд зазначає "Як встановлено судами попередніх інстанцій, із 14.07.2011 по 02.12.2012 роки директором та бухгалтером Приватного підприємства "Золото Ланів" був ОСОБА_19 . У період з 25.07.2011 по 13.09.2011 гр. ОСОБА_19 знято готівкові кошти на загальну суму 9, 07 млн. грн. із призначенням платежу "видача готівки на закупівлю с/г продукції". Сільськогосподарська продукція не була закуплена, кошти на рахунки підприємства не повернуті.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.03.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017, вимоги ліквідатора Забєліна В.А. про покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_19 у зв`язку із доведенням до банкрутства Приватного підприємства "Золото Ланів" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_19 9.591.305 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства

В основу судових рішень покладено висновки про те, що ОСОБА_19 протиправно вивів з обігу Приватного підприємства "Золото Ланів" кошти на суму 15.789.686 грн., що призвело до неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов`язання в розмірі 9.555.254 грн. Зазначена сума та 36.057 грн. судових витрат були стягнуті з ОСОБА_19 у зв`язку із доведенням підприємства до банкрутства на підставі частини п`ятої статті 41 Закону № 2343-ХІІ.".

Тобто, в ході судових засідань встановлено факти заволодіння готівковими коштами підприємства, їх протиправного виведення з обігу юридичної особи, що призвело до неспроможності підприємства виконати свої господарські зобов`язання. В свою чергу в господарській справі № 910/21232/16 будь-які докази, які б свідчили про заволодіння ОСОБА_3 , ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 будь-якими коштами відсутні. Також, відсутні будь-які докази, які б могли свідчити про те, що учасники ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" приймали будь-які рішення, що спрямовані на зменшення активів товариства.

Суд наголошує на тому що за несплату податків, гр. ОСОБА_2 був звільнений від відповідальності відповідно до ст. 49 КК України за строками давності, а кримінальне провадження було закрито. Також, слід зазначити, що несплата податків не може бути підставою для притягнення відповідальності за нібито доведення товариства до банкрутства.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора Носань Н.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/21232/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 КзПБ.

Повний текст постанови складено 24.03.2020.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Поляков