Постанова

від 24.03.2020 по справі 911/2039/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2020 р. Справа№ 911/2039/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019

у справі №911/2039/19 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології ;

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення 130 542,76 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 02.04.2018, у тому числі - 81 945,67 грн боргу за кредитом, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893,55 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 8 703,54 грн пені,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології (далі - відповідач-1 або ТОВ Екологічні аграрні технології ) та до ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення 130 542,76 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 02.04.2018, у тому числі - 81 945,67 грн боргу за кредитом, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893,55 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 8 703,54 грн пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 (боржником) та відповідачем-2 (поручителем відповідача-1 згідно договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018) взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології на користь Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк 81 945 (вісімдесят одну тисячу дев`ятсот сорок п`ять) грн. 67 коп. заборгованості за кредитом, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 55 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 59 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології відмовлено.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Рішення суду про часткове задоволення позовних вимог мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведений суду факт наявності у відповідача-1 перед позивачем заборгованості за кредитом у сумі 81 945,67 грн Водночас, у зв`язку з простроченням сплати та неповерненням позичальником банкові кредитних коштів, у останнього виникло право нарахування процентів, передбачених пунктами 1.4., 1.6. Анкети-заяви та частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 (боржника) заборгованості за кредитом у сумі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893,55 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог в частині стягнення 8 703,54 грн пені суд зазначив, що останні не підлягають задоволенню, оскільки при вирішенні спору у даній справі не можуть бути взяті до уваги положення, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг Банку, витяг з яких надано позивачем, оскільки до справи не надано доказів погодження з позичальником саме цієї редакції Умов. Тож, при вирішенні даного спору, суд керувався лише умовами, що викладені в Анкеті-заяві, безпосередньо підписаній позичальником.

У частині відмови у солідарному стягненні встановленої судом заборгованості, відсотків, комісії з відповідача-2, як із поручителя, рішення суду мотивоване тим, що зі змісту договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018 неможливо встановити факт виникнення у поручителя зобов`язань з поруки щодо зобов`язань позичальника, що виникли саме із Анкети-заяви від 02.04.2018, оскільки в договорі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, як то дата заяви, сума зобов`язання, строк виконання зобов`язання, обсяг зобов`язань поручителя тощо. За таких обставин, суд зазначив, що вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Анкетою-заявою відповідача-1 б/н від 02.04.2018, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів зі сплати заборгованості за кредитом у розмірі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, 29 893,55 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що при укладенні договору поруки між позивачем та відповідачем-2 були узгоджені усі його істотні умови; договір поруки були підписано в день підписання із відповідачем-1 кредитного договору, накладення електронного цифрового підпису було здійснене в межах строків його дії; не існує жодних кредитних договорів про надання послуг КУБ та договорів поруки на їх виконання між Банком та відповідачем-1, протилежного відповідачами суду не доведено.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19. Також апелянт просив провести розгляд справи за участі представника Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк та викликати його у судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представники відповідачів відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 поновлено Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у даній справі, встановлено сторонам строк для подання відзивів, заяв, клопотань, призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки дана справа відноситься до малозначних у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України; у задоволенні клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.

Представники учасників судового процесу повідомлялись судом про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, про що у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлень із ухвалою суду від 28.01.2020 позивачу та поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду із відмітками за даною адресою не зареєстрований від відповідача-1 та за закінченням строку зберігання від відповідача-2.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Копії ухвал Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 про відкриття апеляційного провадження у даній справі були направлені судом на адресу відповідача-1, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу відповідача-2, яка відповідає адресі її офіційно зареєстрованого місця проживання, вказаній Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у відповіді на запит суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачі у даній справі вважаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 02.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології в особі керівника Платіцина Ігоря Костянтиновича (клієнт) було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання позивачем послуги КУБ .

Згідно вказаної заяви клієнт приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги КУБ , що розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua.

Як слідує із преамбули вказаної заяви, остання та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. Анкети-заяви Банк надає строковий кредит, розмір якого визначається ПриватБанком та вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пунктів 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Неустойка нараховується в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (пункт 1.6. Анкети-заяви).

Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги КУБ підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача-1.

Клієнт, підписавши зазначену вище Анкету-заяву, погодився з умовами останньої та уклав кредитний договір із Банком.

У матеріалах справи міститься договір поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018, укладений між позивачем та відповідачем-2, відповідно до пункту 1.1. якого його предметом є надання поруки поручителем (відповідачем-2) за виконання зобов`язань відповідача-1 за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та Правил надання банківських послуг, далі, Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з підпунктом 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем непотрібні.

Згідно з пунктом 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, які належать йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5. договору поруки).

Вказаний договір підписаний представниками сторін за допомогою електронного цифрового підпису.

Банк 02.04.2018 відповідно до умов підписаної сторонами Анкети-заяви надав позичальнику кредит у сумі 500 000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку відповідача-1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем-1 були порушені зобов`язання за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків, у зв`язку із чим у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893,55 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 8 703,54 грн пені.

Як зазначив позивач, оскільки у відповідача-1 наявна заборгованість за договором від 02.04.2018, з огляду на те, що виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечені порукою відповідача-2, позивач звернувся до суду про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі у розмірі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893,55 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 8 703,54 грн пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в оскаржуваній частині з наступних підстав.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 вказала, що без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Виходячи із викладеного, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача-1, не приймав до уваги положення, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, витяг з яких надано позивачем, позаяк суду не було надано доказів погодження з позичальником саме цієї редакції Умов. Тож, при вирішенні даного спору, суд першої інстанції керувався лише умовами, що викладені в Анкеті-заяві, безпосередньо підписаній позичальником.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Банк надав відповідачу-1 кредит у розмірі 500 000,00 грн.

У Анкеті-заяві сторони погодили, що строк, на який видано позичальнику кредит - 12 місяців.

Як встановив суд першої інстанції, позичальник, в порушення умов договору, свої зобов`язання з повернення кредиту виконував неналежним чином, сплативши лише 418 024,33 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2000 по 31.07.2019, а тому заборгованість відповідача-1 перед позивачем в частині погашення суми кредиту складає 81 945,67 грн.

Також, як встановив суд першої інстанції, у зв`язку з простроченням сплати та неповерненням позичальником банкові кредитних коштів, у останнього виникло право на нарахування комісії, процентів, передбачених пунктами 1.4., 1.6. Анкети-заяви та частиною 2 статті 1048 Цивільного кодексу України. Відтак, перевіривши розрахунок процентів, здійснений банком, враховуючи те, що борг відповідача-1 перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 81 945,67 грн заборгованості за кредитом, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, 29 893,55 грн заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 8 703,54 грн пені місцевий господарський суд зазначив, що останні не підлягають задоволенню, оскільки при вирішенні спору у даній справі не можуть бути взяті до уваги положення, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг Банку, у той час як умови пункту 1.6. Анкети-заяви не встановлюють конкретного розміру пені, а відсилають саме до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Факт наявності у відповідача-1 перед позивачем 81 945,67 грн заборгованості за кредитом, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, 29 893,55 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та відсутність підстав для стягнення пені у розмірі 8 703,54 грн позивачем в апеляційній скарзі не оспорююється, рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача-1 суми вказаного боргу сторонами не оскаржується, а відтак, з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, у цій частині судом не переглядається.

Водночас, позивач у позовній заяві просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно із двох відповідачів, зазначаючи, що зобов`язання відповідача-1 щодо своєчасного повернення кредитних коштів Банку було забезпечене порукою відповідача-2 згідно договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018, укладеного із позивачем.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у солідарному стягненні з відповідача-2 встановленої суми заборгованості, зазначив, що зі змісту договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018 неможливо встановити факт виникнення у поручителя зобов`язань з поруки щодо зобов`язань позичальника, що виникли саме із Анкети-заяви від 02.04.2018, оскільки в договорі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, як то дата заяви, сума зобов`язання, строк виконання зобов`язання, обсяг зобов`язань поручителя тощо. Суд зазначив, що вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Анкетою-заявою відповідача-1 б/н від 02.04.2018, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів зі сплати заборгованості за кредитом у розмірі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, 29 893,55 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Апеляційний господарський суд, у свою чергу, не погоджується із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, зазначаючи наступне.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як підтверджується матеріалами справи, 02.04.2018 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №POR1522674798192.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1.1. договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018 його предметом є надання поруки поручителем (відповідачем-2) за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та Правил надання банківських послуг, далі, Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з підпунктом 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем непотрібні.

Згідно з пунктом 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, які належать йому на праві власності.

Отже, як слідує зі змісту вказаних положень договору поруки, поручитель надав згоду на збільшення своєї відповідальності у разі якщо зобов`язання особи за яку він поручився збільшується.

За таких обставин, відповідач-2, як поручитель, був обізнаний про можливість збільшення зобов`язань за кредитним договором, та у зв`язку із цим збільшенням розміру відповідальності за договором поруки.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5. договору поруки).

Вказаний договір поруки підписаний представниками сторін за допомогою електронного цифрового підпису та є дійсним. Доказів протилежного відповідачами суду не надано.

На переконання колегії суддів, при укладанні договору поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018 сторони узгодили необхідні істотні умови щодо договору поруки і такий договір поруки укладено саме з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором - Анкетою-приєднанням від 02.04.2018.

Так, у договорі поруки №POR1522674798192 від 02.04.2018 зазначено, що відповідач-1 поручається перед Банком за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології згідно угоди-приєднання до розділу 3.2.8. Кредит Куб , водночас, у пункті 1.3. договору поруки відповідачем-2 погоджено, що поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.

Поруч із цим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології були укладені будь-які інші кредитні договори про надання послуг Куб . Відповідачем-2, у свою чергу, не висловлено жодних заперечень із приводу того, що договір поруки було укладено на забезпечення виконання зобов`язань за іншим кредитним договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується. Отже, договір поруки, який є дійсним, підлягає виконанню.

З огляду на встановлений судом першої інстанції факт наявності у відповідача перед позивачем основного боргу за кредитом у сумі 81 945,67 грн, 10 000,00 грн заборгованості за відсотками, 29 893,55 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, наявні передбачені умовами договору поруки та положеннями статей 554, 543 Цивільного кодексу України підстави для солідарного стягнення таких коштів із відповідача-2, як поручителя відповідача-1.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, відмовивши позивачу у солідарному стягненні з відповідача-2 вищезазначеної заборгованості, а доводи апеляційної скарги позивача у цій частині є обґрунтованими.

Поруч із цим, як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується наразі позивачем, у останнього відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 пені за порушенням зобов`язань за кредитним договором, а відтак підстави для стягнення пені з відповідача-2, як поручителя відповідача-1, також відсутні. З огляду на це, підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-2 в повному обсязі, як про це просить позивач у прохальній частині апеляційної скарги, відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк такою, що підлягає частковому задоволенню (враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-2 у повному обсязі). Рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у даній справі є таким, що підлягає зміні в оскаржуваній частині.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі №911/2039/19 викласти у наступній редакції:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Чумацька, буд. 4А, код ЄДРПОУ 37916122) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 81 945 (вісімдесят одну тисячу дев`ятсот сорок п`ять) грн 67 коп. заборгованості за кредитом, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 29 893 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 55 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 59 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити. .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні аграрні технології (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Чумацька, буд. 4А, код ЄДРПОУ 37916122) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/2039/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка