Рішення

від 16.03.2020 по справі 233/8727/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/8727/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що вказаний будинок був придбаний у період шлюбу його батьками на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.1957 р., посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№ 554, відповідно до умов якого покупцем був ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Позивач та його матір фактично вступили у володіння та управління вказаним майном, оскільки після смерті спадкодавця продовжили в ньому проживати. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_2 та позивач прийняв спадщину після її смерті, оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини, проте через відсутність у нього оригіналу правовстановлюючого документу договору купівлі-продажу від 17.01.1957 р., посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№ 554, державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори Волобуєвим О.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Отримати дублікат вказаного договору купівлі-продажу неможливо, оскільки всі документи по 1995 рік нотаріальною конторою були передані на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву та залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення відповідач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, проти позовних вимог не заперечував.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Костянтинівка Донецької області ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15 серпня 1986 року відділом ЗАГС Костянтинівського міськвиконкому, копія якого долучена до матеріалів справи.

За життя ОСОБА_3 придбав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що наразі відповідає адресі: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.1957 р., посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№ 554, право власності ОСОБА_3 було зареєстроване у реєстраційній книзі №15 за р№8740. Вказані обставини підтверджуються довідкою КП Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради за № 834 від 30.10.2019 р.

Вказаний будинок було придбано ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , який був укладений 05 лютого 1940 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.08.1984 р. (актовий запис № 89 складений 05 лютого 1940 року відділом ЗАГС Костянтинівського міськвиконкому), копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 10 глави 3 Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, вважається спільним майном подружжя.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що спірний житловий будинок є власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на 1/2 частину спірного будинку.

Відповідно до ст. 529 ч. 1 ЦК Української РСР (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 548 ЦК Української РСР було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки КП СЄЗ № 1 за № 2581 від 01.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , дружина померлого ОСОБА_3 , та позивач ОСОБА_1 , син померлого ОСОБА_3 , фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини проживали у спірному будинку.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 59193683 від 29.01.2020 р., листа Костянтинівської державної нотаріальної контори від 29.01.2020 р. за № 170/01-09, листа Донецького обласного державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 04.02.2020 р. за № 78/01-12 Костянтинівською державною нотаріальною конторою 21 січня 1987 року було заведено спадкову справу № 28 після смерті ОСОБА_3 , відомості про осіб, що подали заяву про прийняття спадщини, та видачу свідоцтва про право на спадщину відсутні. Архів Костянтинівської державної нотаріальної контори по 1995 рік передано на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву та всі документи залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній.

Судом не встановлені обставини щодо відмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , разом з тим, судом не встановлені обставини щодо відмови вказаних осіб у прийнятті спадщини у встановлений законом строк, зважаючи на те, що право власності на спірне нерухоме майно з часу заведення спадкової справи 21.01.19087 року не було зареєстроване іншими особами, суд дійшов висновку про те, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якої увійшло право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Костянтинівка Донецької області померла ОСОБА_2 у віці 94 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 20 березня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , як такий, що постійно проживав із спадкоємцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою КП СЄЗ № 1 за № 2581 від 01.11.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання разом з спадкодавцем на час її смерті за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру за № 59193577 від 29.01.2020 р. та за № 59301186 від 05.02.2020 р., наданими Костянтинівською державною нотаріальною конторою, та наданого Донецьким обласним державним нотаріальним архівом, у Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори Волобуєва О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 через відсутність у спадкоємця правовстановлюючого документу на майно, належне спадкодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу, зокрема може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У Листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ судам роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадок, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, з вимогою про подання оригіналів письмових доказів до суду не надходило. Отже, суд дійшов висновку про те, що подані копії документів є належними та допустимими доказами у справі та підтверджують обставини, викладені у позові.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину в рівних частках після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєю чергою позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , проте спадкоємець має об`єктивні перешкоди у реалізації свого права власності на спадщину через відсутність документа, що підтверджує таке право, суд дійшов висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст.259, 264 - 265, 273, 354 - 355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину та у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_1 , на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , відповідач: Костянтинівської міської ради, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, буд. 260, ЄДРПОУ 23426210.

Суддя