Ухвала

від 18.03.2020 по справі 932/384/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/186/20 Справа № 932/384/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року про накладення арешту на майно,

за участю:

секретаря - ОСОБА_8 ,

прокурора - ОСОБА_9 ,

представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року задоволено клопотання слідчого, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучено 23.01.2020 в ході проведення обшуку за адресами: АДРЕСА_1 та вул. Набережна, буд. 51а, с. Перше Травня, Дніпропетровська область, а саме на: ноутбук «Lenovo» серійний номер: R90JKPEC та зарядний пристрій серійний номер: 121129-11 перемотаний чорною липкою стрічкою; ноутбук «HP» моделі «Envy тб» серійний номер: CND23 80963 та зарядний пристрій серійний номер: WBGTTSfQBAR3A4JU; флеш-накопичувач «Samsung» сірого кольору з написом «32 USB 3.1» без серійного номеру.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що доступ до інформації, яка зберігається на електронних носіях інформації які були вилучені, обмежується, оскільки пов`язаний з подолання систем логічного захисту. Окрім того, суд вказав, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, й є речовим доказом, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлються під час кримінального провадження, та може бути приховане, тому накладення арешту необхідно з метою зберігання речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, та зобов`язати СВ УСБУ у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_7 вилучену у нього комп`ютерну техніку та флеш-накопичувач.

Свої вимоги про скасування ухвали адвокат ОСОБА_5 обґрунтовує істотним порушенням слідчим суддею вимог матеріального та процесуального закону. Так, апелянт звертає увагу, що в клопотання слідчого та в судовому засіданні не доведено жодних доказів фактів існування підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене за місцем проживання ОСОБА_7 майно є доказом злочину. При цьому звертає увагу, що жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 359 КК України, під час досудового розслідування кримінального провадження №22019040000000086. Також адвокат вказує, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. До тогож, звертаєу вагу, що ухвалу проголошено без дотримання вимог ч. 3 ст. 371 КПК України та її копія не була вручена сторонам.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Вимоги скарги адвокат ОСОБА_6 обґрунтовує, тим, що ухвалу незаконно було проголошено без виходу, до нарадчої кімнати, та її копія не була вручена сторонам. Також зазначає, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки в матеріалах, які додані до клопотання не наведено підстави, мету і відповідне обгрунтування необхідності арешту майна, не долучено оригінали або копії документів та інші матеріали, якими слідчий обгрунтовує свої доводи. Окрім того, вважає, що в діях ОСОБА_7 не вбачається події та складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, а вилучене майно не відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, адвокатів, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення скарг адвокатів, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 371 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Як видно журналу та технічного запису судового засідання суду першої інстанції від 27.01.2020 слідчим суддею, всуперечь наведеним вимогам закону, було постановлено та проголошено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, про що йдеться в апеляційних скаргах адвокатів.

Відповідно ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Розглядаючи клопотання слідчого СВ УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого із прокурором прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під №22019040000000086 від 25.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України, про арешт майна, з доданими до нього доказами, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, клопотанням прокурора та наданими до нього матеріалами підтверджено, що слідчим відділом УСБУ України у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22019040000000086 від 25.11.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.

Як видно з матеріалів провадження, 23.01.2020 на підставі ухвал слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2020 року та від 20 січня 2020 року було проведено обшук у будинках за адресами: АДРЕСА_2 , та в ході обшуку було виявлено та вилучено, зокрема, зазначене у клопотанні слідчого майно.

24 січня 2019 року постановою слідчого це майно було визнано речовими доказами та долучено до матеріалів цього провадження.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з клопотанням слідчого про необхідність накладення арешту на зазначене майно, оскільки воно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час досудового розслідування, й відповідає критеріям речового доказу у цьому кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК України, визнано ним та з метою забезпечення збереження речового доказу, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є підстави для накладення арешту на майно.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг адвокатів про необгрунтованість клопотання слідчого про накладення арешту на майно та необхідність його повернення ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню й з тих підстав, що належним чином - документально, не підтверджено тих обставин, що це майно є власністю ОСОБА_7 .

Отже, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси третіх осіб, а тому врахувавши розумність та співрозмірність їх обмеження завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від27січня 2020року про накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019040000000086 від 25 листопада 2019 року, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 23 січня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

- ноутбук «Lenovo» серійний номер: R90JKPEC та зарядний пристрій серійний номер: 121129-11 перемотаний чорною липкою стрічкою;

- ноутбук «НР» моделі «Envy тб» серійний номер: CND23 80963 та зарядний пристрій серійний номер: WBGTTSfQBAR3A4JU;

- флеш-накопичувач «Samsung» сірого кольору з написом «32 USB 3.1» без серійного номеру, шляхом заборони розпорядження та користування цим майном.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4