Постанова

від 23.03.2020 по справі 538/1573/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1573/18 Номер провадження 22-ц/814/427/20Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.,

З участю секретаря судового засідання: Зеленської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт", з участю третьої особи: відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про розірвання договору оренди землі

за апеляційною скаргою Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року, ухвалене у період часу з 14:56:49 год. до 15:11:52 год 26 листопада 2019 року під головуванням судді Бондарь В.А. ,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" у якому ставила вимоги про розірвання договору оренди землі.

Позовні вимоги вмотивовувала тим, що 01.02.2011 року між матір`ю позивача - ОСОБА_2 та виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора Грибовода Сергія Миколайовича був укладений договір оренди землі № 194, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,38 га, кадастровий номер : 5322687200000040337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, та договір оренди землі № 224, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,31 га, кадастровий номер : 5322687200000040338 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Вказані договори зареєстровані відділом Держкомзему у Лохвицькому районі в березні 2012 року за номерами 532260004001498 та 532260004001432.

Відповідно до п. 8 вказаних договорів, строк укладення договорів на 15 років, а відповідно до п.9 - орендна плата вноситься в розмірі 3%.

Зазначала, що в договорах не вказано від якої вартості земельно ділянки орендар має сплачувати орендну плату в розмірі 3 % та не зазначено чи в грошовій чи натуральній формі вноситься орендна плата. Якщо в грошовій формі, то не зрозумілий спосіб внесення коштів, якщо в натуральній - не визначено перелік, кількість та якість продукції, місце, умови, порядок і строк її поставки.

Крім того, п. 10 передбачено обчислення орендної плати за землю з урахуванням або без індексу інфляції, при цьому обидві позиції договору "з урахуванням" так і "без урахування" закреслені.

Виходячи з п. 9 та п. 10 договору неможливо зрозуміти ні порядку ні розміру розрахунку орендної плати, в зв`язку з чим протягом останніх років постійно виникали непорозуміння та неточності з виплатою орендної плати.

ОСОБА_2 , власник та орендодавець - ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

ОСОБА_1 , дочці ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.03.2017 року № 412, перейшла в спадок земельна ділянка площею 3,38 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, та на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.03.2017 року № 416, перейшла в спадок земельна ділянка площею 3,31 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Позивач вказує, що неодноразово зверталася за життя матері та після її смерті до орендаря з вимогою своєчасного та повного розрахунку за оренду земельних ділянок, але порушення продовжувалися, договори укладені з порушенням істотних умов договору, які не передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

В 2017 році зв`язок з орендарем було втрачено. Листом від 23.10.2017 року позивач запропонувала розірвати договори оренди землі в двосторонньому порядку, але відповіді позивач не отримала до цього часу.

З цих підстав просила розірвати договір оренди землі № 194, укладений 01 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора Грибовода Сергія Миколайовича, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,38 га, кадастровий номер 5322687200:00:004:0337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області та розірвати договір оренди землі № 224 за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,31 га, кадастровий номер 5322687200:00:004:0338 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; скасувати Державну реєстрацію вказаних договорів, зареєстрованих у відділі Держкомзему у Лохвицькому районі 16 березня 2012 року за № 532260004001498 та за № 5322600040001432 .

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт", з участю третьої особи: відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про розірвання договору оренди землі - задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір оренди землі №194, укладений 01 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора Грибовода Сергія Миколайовича, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,38 га, кадастровий номер 5322687200:00:004:0337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області та розірвати договір оренди землі № 224 за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,31 га, кадастровий номер 5322687200:00:004:0338 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Скасована державна реєстрація вказаних договорів, зареєстрованих у відділі Держкомзему у Лохвицькому районі 16 березня 2012 року за № 532260004001498 та за № 5322600040001432 .

З даним рішенням не погодилося Виробничо-торгівельне підприємство Бізнесконтакт , та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Вказує на те, що позивач після успадкування земельної ділянки не повідомила відповідача про набуття права власності у визначеному законом порядку.

Також вказує на те, що ОСОБА_1 не надала доказів того, що лист від 23 жовтня 2017 року, на надіслання якого вона посилається, був отриманий орендарем.

Докази систематичної невиплати орендної плати позивачем також не були надані.

Вважає, що саме невиконання позивачем вимог ч. 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі та статті 148-1 Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні Земельного кодексу України стало причиною неможливості виконання відповідачем свого обов`язку з виплати орендної плати позивачу, як новому власнику земельних ділянок.

Докази про виплату орендної плати ОСОБА_2 надати не має можливості через виїмку бухгалтерської документації відповідача, проведеної 27 вересня 2017 року під час обшуку, у підтвердження чого апелянт надав копію ухвали суду про проведення обшуку та протоколу обшуку.

Позивач ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує на те, що вона неодноразово, ще за життя матері, зверталася до орендаря з вимогою своєчасного і повного розрахунку за оренду земельних ділянок, але директор підприємства взагалі відмовився спілкуватися з цього приводу. Докази своєчасності виплати орендної плати відповідачем не були надані. Вказує, що протягом чотирьох останніх років самостійно обробляє земельну ділянку, сплачує податки за землю.

Посилається на обставини, встановлені у справі № 538/1575/18 у якій суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, що вказують на недобросовісність дій відповідача.

Також звертає увагу на наявність кримінального провадження проти підприємства, порушеного за ч. 4 ст. 190 КК України за фактом вчинення шахрайських дій.

Зазначає, що станом на 02 січня 2020 року ОСОБА_3 не мав права підпису апеляційної скарги від імені ВТП Бізнесконтакт , оскільки на той момент вже не був директором підприємства.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року між матір`ю позивача по справі - ОСОБА_2 та виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт" в особі директора Грибовода Сергія Миколайовича був укладений договір оренди землі № 194, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,38 га, кадастровий номер: 5322687200000040337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, та договір оренди землі № 224, за яким в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 3,31 га, кадастровий номер: 5322687200000040338 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Вказані договори зареєстровані відділом Держкомзему у Лохвицькому районі в березні 2012 року за номерами 532260004001498 та 532260004001432.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власник та орендодавець - ОСОБА_2 померла.

ОСОБА_1 , яка є дочкою померлої ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.03.2017 року № 412 , перейшла в спадок земельна ділянка площею 3,38 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, та на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.03.2017 року № 416, перейшла в спадок земельна ділянка площею 3,31 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Жодних доказів про належне виконання протягом останніх років своїх обов`язків щодо сплати орендної плати виробничо-торгівельним підприємством "Бізнесконтакт не надало.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що умови договорів оренди земельної ділянки містять неточності, які не дають можливості встановити ні порядку, ні розміру розрахунку орендної плати, внаслідок чого протягом останніх років постійно виникали непорозуміння з цього приводу між сторонами.

У позасудовому порядку такі порушення істотних умов договору не були усунені, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунок орендної плати за користування земельними ділянками.

Апеляційний суд, вирішуючи питання обґрунтованості таких висновків місцевого суду, виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 ЗУ Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 ЗУ Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України .

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у Постанові ВП ВС у справі № 912/1385/17.

З матеріалів справи вбачається, що одним із доводів позивача ОСОБА_1 у обґрунтування підстав розірвання договорів оренди земельних ділянок вказана систематична несплата орендної плати.

Умовами договорів визначено, що орендна плата вноситься до 01.01 наступного року у формі та розмірі 3% (а.с. 8, а.с. 11, пп. 9-11 договору).

Умовами п. 13 договорів сторони при їх укладенні обумовили та досягли згоди, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік.

Згідно з вимогами ст. 12, 49, 64, 81, 89 ЦПК України особа , яка бере участь в справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд . Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідачем у справі не надано жодного доказу, який би підтвердив той факт, що протягом 2015-2017 років ним належним чином був виконаний обов`язок щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі визначеному договором оренди землі.

Доводи відповідача в тій частині, що докази про виплату орендної плати не можливо надати через виїмку бухгалтерської документації, проведеної 27 вересня 2017 року під час обшуку, не можуть бути взяті до уваги як беззаперечні докази від сутності їхньої вини у несвоєчасному виконанні зобов`язання , оскільки ВТП Бізнесконтакт мало змогу отримати копії документів в правоохоронних органах з вилученої документації, надати копії платіжних документів з банку тощо.

Факт невиплати орендної плати з 2015 року , після смерті ОСОБА_2 відповідач взагалі не заперечує , перекладаючи обов`язок на позивача, яка стала новим власником земельної ділянки.

Апелянт зазначає про те, що позивачка у справі неналежним чином виконала своїх обов`язки та не повідомила їх, що вона є спадкоємцем померлої.

Апеляційний суд вважає ці докази також безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2017 року ОСОБА_1 в письмовій заяві повідомляла відповідача про ту обставину, що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 .

Крім того, дані про нового власника відповідач мав об`єктивну змогу отримати з відкритих джерел - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При цьому жодних доказів про нарахування орендної плати, переказ вказаної суми грошових коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори, як це передбачено вимогами ст. 537 ЦК України , чи виконання своїх зобов`язань у інший спосіб, відповідач не надав.

Систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В зазначеній частині доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

Є необґрунтованими також заперечення позивача ОСОБА_1 щодо відсутності у представника апелянта ОСОБА_3 повноважень на представництво інтересів підприємства.

Апелянтом долучено до матеріалів справи витяг, зі змісту яких вбачається, що станом на 02 січня 2020 року ОСОБА_3 виконував обов`язки керівника підприємства.

Підстав вважати надані апелянтом копії документів недостовірними, відсутні.

Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З рішення місцевого суду вбачається, що при вирішенні спору суд послався на вимоги ст. 1212, 1213 ЦК України. Однак, зазначені норми матеріального права на вказані правовідносини сторін не поширюються.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про зміну рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року виключення з мотивувальної частини судового рішення посилання на вимоги ст. 1212, 1231 ЦК України.

Судові витрати апелянта, враховуючи висновок суду по суті позовних вимог, компенсації не підлягають.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Виробничо-торгівельного підприємства "Бізнесконтакт" - задовольнити частково.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини судового рішення посилання на вимоги ст. 1212, 1213 ЦК України.

В іншій частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: С.М. Бондаревська

Л.І. Пилипчук