Ухвала
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 533/1517/18
провадження № 61-4120ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Добробут ,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Партнер Агро Груп , державний реєстратор Полтавської філії комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Матвєєв Віктор Олександрович, Комунальне підприємство Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Добробут на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Добробут (далі - ТОВ Агрофірма Добробут ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Агро Груп (далі - ТОВ Партнер Агро Груп ), державного реєстратора Полтавської філії комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Матвєєва В. О., Комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди та визнання недійсним договору оренди землі.
21 листопада 2019 року ТОВ Агрофірма Добробут звернулося з клопотанням до суду, у якому просило позов залишити без розгляду.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2019 року клопотання ТОВ Агрофірма Добробут про залишення позову без розгляду залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Агрофірма Добробут подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Добробут на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2019 року по залишення без розгляду клопотання ТОВ Агрофірма Добробут про залишення без розгляду позовної заяви повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду, проте, апеляційна скарга подана на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню.
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Агрофірма Добробут на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Також просить поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно з частинами першою та другою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що копію повної ухвали апеляційного суду заявник отримав лише 31 січня 2020 року.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущений з поважних причин, є підстави для його поновлення.
Проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, в тому числі щодо залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 16).
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги ТОВ Агрофірма Добробут на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2019 року у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Аналіз змісту частини першої статті 353 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: відмови (пункти 1, 4, 7, 10, 20 та ін.), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 2, 3, 6, 12, 16 та ін.).
Тлумачення пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України свідчить, що законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду клопотання про залишення позову (заяви) без розгляду не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа Балатський проти України (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа Шульга проти України (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа Мусієнко проти України (MUSIYENKO v. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).
Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17, провадження № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц.
З огляду на зазначене, ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2019 року про залишення без розгляду клопотання представника позивача про залишення без розгляду позовної заяви підлягає оскарженню в апеляційному порядку лише одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ТОВ Агрофірма Добробут необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права щодо випадків апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтею 390, частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірма Добробут строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Добробут на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Добробут до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Агро Груп , державного реєстратора Полтавської філії комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Матвєєва Віктора Олександровича, Комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди та визнання недійсним договору оренди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88401401 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні