Ухвала
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 381/3165/17
провадження № 61-44458сво18
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду:
Червинської М. Є. (суддя - доповідач), Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М.,
розглянув справу за позовом житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Журби С. О., Фінагеєва В. О. від 05 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року житлово-будівельний кооператив Машинобудівник (далі - ЖБК Машинобудівник ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку ЖБК Машинобудівеник є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ ступенів складності, багатоквартирний будинок, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації. Рішенням позачергових зборів ЖБК Машинобудівник від 19 жовтня 2015 року відповідача ОСОБА_1 було прийнято в члени ЖБК Машинобудівник зі сплатою вступного внеску в розмірі 100 000 грн та в подальшому між кооперативом та ОСОБА_1 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку та квартиру в„– 55 , загальна вартість якої складає 189 538 грн. До повного розрахунку ОСОБА_1 з ЖБК Машинобудівник власником квартири є кооператив. Вважав, що ОСОБА_1 у порушення рішення позачергових зборів членів ЖБК Машинобудівник не було сплачено не тільки вступний внесок в розмірі 100 000 грн, а й не було проведено розрахунок за квартиру в порядку визначеному в договорі від 19 жовтня 2015 року. Проте, 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 . За зверненням ЖБК Машинобудівник до відділу поліції була порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину передбаченому частиною четвертою статті 358 КК України та в рамках кримінального провадження була витребувана реєстраційна справа, яка містила договір придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі про т е, що ОСОБА_1 є членом ЖБК Машинобудівник , що кошти за квартиру були внесені в повному обсязі та заборгованість відсутня, підписана Головою правління ЖБК Машинобудівник Германом Є. В., акт приймання-передачі квартири, підписаний також Германом Є. В .. Проте, Герман Є. В. не підписував від імені кооперативу ані довідки, ані акту приймання-передачі, підпис належить невідомій особі. Наведене свідчить, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право власності на спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 19 жовтня 2015 року, який недійсним не визнавався.
Постановою апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ЖБК Машинобудівник задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та передано його на користь ЖБК Машинобудівник . Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухома майно - квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , номер запису про власність № 13427024, внесений 19 лютого 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ЖБК Машинобудівник на свій розрахунковий рахунок не отримувало грошових коштів у вигляді вступного внеску в членство у кооперативі, та не отримувало грошових коштів у вигляді оплати за квартиру. Герман Є. В. , як посадова особа кооперативу, не підписував від імені ЖБК Машинобудівник ані довідку про відсутність заборгованості, ані акту приймання-передачі квартири, підпис на вказаних документах належить іншій невідомій особі.
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга, з урахуванням пояснень до неї, які надійшли до суду касаційної інстанції, мотивована тим, що відповідачем внесено оплату за спірну квартиру, на підтвердження чого було надано квитанції до прибуткового касового ордеру, що не спростовано позивачем. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовані положення статей 387, 388, 1212 ЦК України. Спірна квартира перебувала у володінні ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі договору від 19 жовтня 2015 року. Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи, оскільки вона проведена в межах кримінального провадження лише по електрофотокопіям. Інші документи, які містяться в матеріалах справи, доводять виконання ОСОБА_1 обов`язків за договором від 19 жовтня 2015 року. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не сплатив вступного внеску і така несплата призводить до втрати чинності договору про передачу йому спірної квартири як члену кооперативу, а доказів того, що саме відповідач підробив документи і відповідно до них незаконно набув право власності на квартиру.
У грудні 2018 року на адресу Верховного Суду ЖБК Машинобудівник подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року. Указує на те, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 381/3165/17 з Фастівського міськрайонного суду Київської області.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року зазначену справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду мотивована тим, що у різних палатах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду констатується наявність різного підходу до вирішення справ щодо вимог про витребування майна у особи, яке було придбано за відплатним договором.
Так, у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 провадження (№ 61-38754) зроблено висновок про наявність підстав для витребування у добросовісного набувача спірної квартири, яку було придбано у особи за відплатним договором, яка не довела правомірності набуття права власності на неї.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відходу від позиції колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду, з тих підстав, що безпідставними є вимоги позивача про витребування майна від відповідача, оскільки спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 19 жовтня 2015 року, який недійсним не визнавався, а в силу статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правочину.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников В. М. Сімоненко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88401548 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні