Постанова

від 18.05.2020 по справі 381/3165/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 381/3165/17

провадження № 61-44458сво18

Верховний Суд у складі Об 'єднаної Палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І. Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - житлово-будівельний кооператив Машинобудівник ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Журби С. О., Фінагєєва В. О. від 05 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року житлово-будівельний кооператив Машинобудівник (далі - ЖБК Машинобудівник ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку ЖБК Машинобудівеник є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ ступенів складності, багатоквартирний будинок, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації. Рішенням позачергових зборів ЖБК Машинобудівник від 19 жовтня 2015 року відповідача ОСОБА_1 було прийнято в члени ЖБК Машинобудівник зі сплатою вступного внеску в розмірі 100 000 грн та в подальшому між кооперативом та ОСОБА_1 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку та квартиру НОМЕР_1 , загальна вартість якої складає 189 538 грн. До повного розрахунку ОСОБА_1 з ЖБК Машинобудівник власником квартири є кооператив. Вважав, що ОСОБА_1 у порушення рішення позачергових зборів членів ЖБК Машинобудівник не було сплачено не тільки вступний внесок в розмірі 100 000 грн, а й не було проведено розрахунок за квартиру в порядку визначеному в договорі від 19 жовтня 2015 року. Проте, 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 . За зверненням ЖБК Машинобудівник до відділу поліції була порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину передбаченому частиною четвертою статті 358 КК України та в рамках кримінального провадження була витребувана реєстраційна справа, яка містила договір придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі про т е, що ОСОБА_1 є членом ЖБК Машинобудівник , що кошти за квартиру були внесені в повному обсязі та заборгованість відсутня, підписана Головою правління ЖБК Машинобудівник ОСОБА_2 , акт приймання-передачі квартири, підписаний також ОСОБА_2 .. Проте, ОСОБА_2 не підписував від імені кооперативу ані довідки, ані акту приймання-передачі, підпис належить невідомій особі. Наведене свідчить, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право власності на спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 19 жовтня 2015 року, який недійсним не визнавався.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ЖБК Машинобудівник задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та передано його на користь ЖБК Машинобудівник . Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухома майно - квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , номер запису про власність № 13427024, внесений 19 лютого 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ЖБК Машинобудівник на свій розрахунковий рахунок не отримувало грошових коштів у вигляді вступного внеску в членство у кооперативі, та не отримувало грошових коштів у вигляді оплати за квартиру. ОСОБА_2 , як посадова особа кооперативу, не підписував від імені ЖБК Машинобудівник ані довідку про відсутність заборгованості, ані акту приймання-передачі квартири, підпис на вказаних документах належить іншій невідомій особі.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга, з урахуванням пояснень до неї, які надійшли до суду касаційної інстанції, мотивована тим, що відповідачем внесено оплату за спірну квартиру, на підтвердження чого було надано квитанції до прибуткового касового ордеру, що не спростовано позивачем. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовані положення статей 387, 388, 1212 ЦК України. Спірна квартира перебувала у володінні ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі договору від 19 жовтня 2015 року. Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи, оскільки вона проведена в межах кримінального провадження лише по електрофотокопіям. Інші документи, які містяться в матеріалах справи, доводять виконання ОСОБА_1 обов`язків за договором від 19 жовтня 2015 року. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не сплатив вступного внеску і така несплата призводить до втрати чинності договору про передачу йому спірної квартири як члену кооперативу, а доказів того, що саме відповідач підробив документи і відповідно до них незаконно набув право власності на квартиру.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року на адресу Верховного Суду ЖБК Машинобудівник подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року. Указує на те, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно витягу з протоколу № 42 позачергових зборів ЖБК Машинобудівник від 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 прийнято до складу кооперативу з вступним внеском 100 000 грн.

19 жовтня 2015 року ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_1 уклали договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі. Предметом вказаного договору є квартира АДРЕСА_1 , загальна площа 81,94 кв.м., житлова площа 45,53 кв.м.

Згідно пункту 2.2 договору ціна квартири складає 189 538 грн, розрахунок виконується до 31 грудня 2015 року (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, якщо член кооперативу не сплатив вартість квартири в термін, згідно пункту 5.1, договір втрачає чинність.

Згідно довідки, виданої головою правління ЖБК Машинобудівник ОСОБА_1 дійсно є членом ЖБК Машинобудівник . Кошти за 3-кімнатну квартиру НОМЕР_2 внесені в повному обсязі, заборгованість відсутня. Вказана довідка підписана головою правління ОСОБА_2

Відповідно до акта на передачу житлового приміщення від 23 грудня 2015 року, який був складений головою правління ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що згідно договору про придбання житла від 23 грудня 2015 року перший передає, а другий приймає житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, серія та номер: б/н, виданого 19 жовтня 2015 року, видавник: ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_1 ; акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданого 23 грудня 2015 року, видавник: ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_1 ; довідки, серія та номер: б/н, виданого 23 грудня 2015 року, видавник : ЖБК Машинобудівник .

Із наданих відповідачем квитанцій до прибуткового касового ордеру ЖБК Машинобудівник від 20 жовтня 2015 року та 21 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 внесено на оплату квартири НОМЕР_1 згідно договору б/н від 19 жовтня 2015 року 94 769,00 грн та 94 769,00 грн відповідно, а всього на суму 189 538,00 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 381/3165/17 з Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 11 березня 2020 року зазначену справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року справу № 381/3165/17 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об 'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року здійснюється Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю формування єдності у практиці вирішення справ щодо вимог про витребування майна у особи, яке було придбано за відплатним договором.

Так, у справі, яка переглядається, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що правильними є висновки суду першої інстанції у цій справі про безпідставність позовних вимог про витребування майна від відповідача, оскільки між сторонами існують договірні відносини, спірну квартиру набуто відповідачем за договором придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі 19 жовтня 2015 року, який є чинним, а в силу статті 204 ЦК України діє принцип презумпції правочину.

Апеляційний суд, скасовуючи зазначене рішення місцевого суду про відмову в позові та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, виходив із наявності підстав для витребування у добросовісного набувача спірної квартири, яку було придбано у особи за відплатним договором, яка не довела правомірності набуття права власності на неї.

Про наявність підстав для витребування майна дійшов і Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 (провадження № 61-38754св18).

Ураховуючи наведене, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 (провадження № 61-38754св18).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про безпідставність вимог про витребування майна шляхом віндикації, оскільки вона застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом положень статей 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (частина третя пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Установивши, що ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 81,94 кв.м., житлова площа 45,53 кв.м. на підставі укладеного між ним та ЖБК Машинобудівник договору на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, який не оспорений та недійсним не визнавався (положення статті 204 ЦК України), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положення статей 387, 388 ЦК України, у зв`язку із чим правильно відмовив у задоволенні позову.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року № 381/2958/17 (провадження № 61-38754св18), оскільки у цій справі на відміну від справи, яка переглядається, судом було встановлено відносини речово-правового характеру, які підлягали захисту у спосіб, обраний позивачем.

Висновки щодо застосування норми права

Згідно із частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Отже, на підставі вказаного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що між сторонами існують договірні відносини, що в свою чергу виключає застосування до виниклих правовідносин положень статей 387, 388 ЦК України.

Керуючись статтями 400, 403, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року скасувати, та залишити в силі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников В. М. Сімоненко