Рішення

від 10.03.2020 по справі 809/3120/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. справа № 809/3120/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,

представника позивача Созоник Т.Б.,

представника відповідача Гоголь М.М., Хомик Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Галпро до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю Галпро (далі - позивач, ТзОВ Галпро ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження формування валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013, згідно з яким позивачу донараховано зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 945 984,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 137 235,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків відповідача щодо нереальності операцій з контрагентами ПП Галич Тур , ПП Рамчек , ТзОВ Ферохром-Центр , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Торгсервіспостач , ТзОВ Технотрейд-Плюс , ТзОВ Хелп-Трейд , ТзОВ Інова .

В обгрунтування доводів представник позивача вказує на наявність належно оформлених первинних документів, в тому числі, договорів, податкових та видаткових накладних, копій банківських виписок.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 відмовлено у задоволенні позову.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2014 скасував рішення суду першої інстанції й позов Товариства задовольнив повністю; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення №0000462201 від 19.04.2013.

Згідно постанови Верховного суду від 17.10.2019 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2014 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

11.11.2019 адміністративна справа №809/3120/13-а надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та цього ж дня зареєстрована автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 15.11.2019 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу №809/3120/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галпро до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013, розгляд справи №809/3120/13-а вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

13.01.2020 представник ГУ ДПС в Івано-Франківській області подала письмові пояснення, згідно яких просила у задоволенні позову відмовити (т. 7 а.с. 25-29).

Ухвалою суду від 14.01.2020 продовжено на тридцять днів підготовче провадження в адміністративній справі №809/3120/13-а .

У судовому засіданні 28.01.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати замінено Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач).

Представник відповідача подала суду відзив за №108/09-19-08-02 (т. 7 а.с. 60-63), в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначила, що між позивачем та його контрагентами ПП Галич Тур та ТОВ Торгсервіспостач , як і з іншими контрагентами, такими як ПП Рамчек , ТзОВ Ферохром-Центр , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Хелп-Трейд , ТзОВ Інова укладено договори за якими було зобов`язання прийняти та оплатити продукцію згідно виставлених рахунків та замовлень. Підтвердження виконання умов договорів між сторонами оформлено видатковими, податковими накладними та банківськими виписками, що не засвідчені належним чином банківською установою. Однак, до перевірки, ні в процесі розгляду справи не було представлено товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ; не надано документального підтвердження здійснення будь-яких інших поточних операцій у сфері купівлі-продажу товарів; підприємством не надано будь-якого документального підтвердження місця виконання зобов`язань по укладених договорах.

Також представник відповідача вказує, що оформлення видаткових накладних по взаємовідносинах ТзОВ Галпро з його контрагентами ПП Галич Тур , ТОВ Торгсервіспостач , ПП Рамчек , ТзОВ Ферропром-Центр , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Хелп-Трейд , ТзОВ Інова зроблені з порушенням норм Закону.Зокрема, із змісту видаткових накладних неможливо ідентифікувати відповідальну за здійснення господарської операції особу постачальника.

Окрім цього, представник відповідача звертає увагу на наявність вироку суду, яким встановлено, що підсудний - фізична особа за попередньою змовою із організаторами фіктивного підприємництва сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збуті первинних фінансово-господарських документів, які дають змогу формувати податкові показники, складених від імені підприємств, у тому числі і від контрагента ТзОВ Хелп-Трейд . Також, вироком Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2014 по справі №2607/3761/12 встановлено, що ОСОБА_1 за активною участю учасників організованої ним групи з корисних спонукань, з метою отримання незаконного доходу від вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, а саме ухилення від сплати податків, повторно створене фіктивне підприємство ТзОВ Торгсервіспостач . При цьому, за встановлення в судовому рішенні, прийнятого у кримінального провадження обставин фіктивності суб`єкта підприємницької діяльності, заперечення керівником такого суб`єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.

Таким чином, контролюючий орган не погоджується із заявленими позовними вимогами та їх обґрунтуванням, оскільки позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених оскарженим податковим повідомленням-рішенням.Враховуючи наведене, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача подала суду відповідь на відзив від 21.01.2020, в якій зазначає, що протягом періоду, який перевірявся,позивач мав господарські відносини з наступними суб`єктами господарювання: з ПП Галич Тур відповідно до договору поставки №08/10-09 від 01.10.2009; з ТОВ Торгсервіспостач відповідно до договору поставки №0406 від 04.06.2010; з ТОВ Технотрейд-Плюс відповідно до договору поставки №01-03/10 від 01.03.2010; ПП Фірма Юкос згідно договору поставки №03-02/1 від 03.02.2010; ТОВ Ферропром- Центр згідно договору поставки №006 від 04.11.2011; з ТОВ Хелп-Трейд згідно договору ТзОВ Інова згідно договору поставки №004 від 01.07.2011. Звертає увагу на те, що реальність та товарність господарських операцій ТзОВ Галпро з контрагентами підтверджується первинними документами - договорами, накладними, податковими накладними, при цьому, відсутні факти, які б свідчили про те, що господарські операції не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані па ухилення від сплати податків (т. 7 а.с. 55-58).

Також 11.02.2020 представник позивача подала суду відповідь на відзив від 10.02.2020, в якій з приводу посилання відповідача про начебто неможливість ідентифікації відповідальної за здійснення господарської операції особи постачальників зазначає, що первинні документи, наявні у матеріалах справи підтверджують факт отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки вони підписувались або безпосередньо керівниками даних підприємств або уповноваженими ними особами, із наявністю належно оформлених довіреностей, які також містяться в матеріалах справи. Таким чином, твердження відповідача про начебто неможливість ідентифікації осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції не відповідає дійсності, оскільки згідно чинного цивільного законодавства єдиним органом який відповідає за здійснення будь-яких дій на підприємстві є його виконавчий орган - в даному випадку - директор товариства. Також представник позивача вказує на те, що сам факт наявності вироків, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили (т. 7 а.с. 95-96).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №809/3120/13-а та призначено справу до судового розгляду по суті.

24.02.2020 представник відповідача подала суду заперечення за №230/09-19-08-02, згідно яких вказує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Крім цього зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентета покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Також представник відповідача підкреслює, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлено вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними документами (т. 9 а.с. 1-4).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених у позові та відповідях на відзив. Просила позов задовольнити.

Представники відповідачав судовому засіданніпозовних вимог не визнали з підстав, викладених у відзиві, письмових поясненнях та запереченнях. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив, письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Галпро є юридичною особою, перебуває на податковому обліку як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видом діяльності ТзОВ Галпро є:

- код КВЕД 45.33.1монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

- код КВЕД 45.33.2 водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи;

- код КВЕД 51.53.3 оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням;

- код КВЕД 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (основний).

Згідно наказу №322 від 14.02.2013 ДПІ у м. Івано-Франківську на підставі пп. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 глави 8 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку позивача (т.3 а.с.175-178).

За результатами перевірки складено акт №1556/22-1/35021857 від 01.03.2013 з питань підтвердження формування валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та правильності визначення повноти нарахування та своєчасності з податку на додану вартість за період з 01.10.2008 по 30.06.2011, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- вимог п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 за №283/97-ВР Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 948 834,00 грн., у тому числі за рахунок заниження за 4 квартал 2009 року в сумі 2 850,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 43 926,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 32 958,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 154 441,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 317 608,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 27 656,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 195 641,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 173 754,00 грн.;

- вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 28.12.94 за №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 за №283/97-ВР Про податок на додану вартість , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1 447,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 433,00 грн., за травень 2011 року в сумі 156,00 грн., за липень 2011 року в сумі 858,00 грн. (т. 3 а.с. 182-204).

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000462201 від 19.04.2013, згідно з яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі за основним платежем 945 984,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 137 235,00 грн. (т. 1 а.с. 10).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом свого права в суд.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат у період до 01.04.2011 регулювалися Законом України Про оподаткування прибутку підприємств №334/94-ВР.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За правилами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.04.2011 спірні правовідносини з приводу формування позивачем валових витрат почали регулюватися положеннями Податкового кодексу України, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 якого (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Як зазначив, Верховний Суд в постанові від 17.10.2019 у даній адміністративній справі №809/3120/13-а, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення валових витрат позивача.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування валових витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для вищевказаних висновків акту перевірки, став висновок податкового органу про безтоварність проведених операцій між позивачем та його контрагентами - ПП Галичтур , ПП Рамчек , ТзОВ Ферохром-Центр , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Торгсервіспостач , ТзОВ Технотрейд-Плюс , ТзОВ Хелп-Трейд , ТзОВ Інова .

При цьому, податковим органом заперечується факт здійснення позивачем господарських операцій із вказаними контрагентом. Із врахуванням встановлених обставин(зокрема, ненадання товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ, документального підтвердження здійснення будь-яких інших поточних операцій у сфері купівлі-продажу товарів, будь-якого документального підтвердження місця виконання зобов`язань по укладених договорах), відсутності підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності основних засобів у контрагентів, відсутності підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів, що призвело до неможливості відображення змісту та умов здійснення господарської операції, наявності вироку щодо певних контрагентів позивача, наявні первинні документи на думку податкового органу не свідчать про фактичне отримання товару позивачем від вищезазначених контрагентів ТзОВ Галпро .

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем здійснено віднесення до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податку на прибуток, сплачені кошти згідно укладених договорів із контрагентами.

Щодо господарських операцій із Галич Тур , суд зазначає наступне.

Так, суд встановив, що позивачем згідно укладеного договору поставки №08/10-09 від 01.10.2009 (т. 2 а.с. 52) придбано у ПП Галич Тур фільтр газу ФГ-50 1 шт., фільтр газу ФГ-40 1 шт., фільтр газу ФГ-50 1 шт, фільтр газу ФГ-100 1 шт., фільтр газу ФГ-150 1 шт., блок живлення до теплового лічильника АКВА 1 шт., комплект монтажних частин до лічильника АКВА 1 шт.

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкова та видаткова накладні (т. 2, а.с. 54-55), банківські виписки (т. 2 а.с. 56-57).

Суд зазначає, що в акті перевірки податковим органом зафіксовано, що до ДПІ у м. Івано-Франківську надійшов акт від 02.11.2010 за №2718/23-209/33981989 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП Галич Тур (код ЄДРПОУ 33981989) питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.10.2010, проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова. У акті від 02.11.2010 за №2718/23-209/33981989 зазначено про те, що постановою господарського суду Львівської області від 24.12.2009 по справі №31/100-2010 ПП Галич Тур визнано банкрутом (Голос України №161 від 01.09.2010), а також те, що у відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності (т. 4 а.с. 8-22).

Суд дослідивши встановлені обставини та матеріали позову, погоджується із відповідачем щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ПП Галич Тур .

Щодо господарських операцій із Торгсервіспостач , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ТзOB Галпро та ТзОВ Торгсервіспостач здійснювалися згідно договору поставки №0406 від 04 06.2010 (т. 3 а.с. 1).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 3 а.с. 2-111), банківські виписки (т. 3 а.с. 112-164).

Суд зазначає, що в акті перевірки податковим органом зафіксовано, що на адресу ДПІ у м. Івано-Франківськ надійшов акт від 17.03.2011 за №235/23-10/37001827 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ Торгсервіспостач (код ЄДРПОУ 37001827) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.01.2011 та акт від 11.04.2011 за №391/23-10/37001827 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ Торгсервіспостач (код ЄДРПОУ 37001827) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 28.02.2011. В даних актах зроблено висновок, що фактично у ТзОВ Торгсервіспостач відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; ТзОВ Торгсервіспостач здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Окрім того, відповідно до протоколу допиту проведеного о/у відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Глущенко О.М. від 12.03.2011, допитаний в якості свідка ОСОБА_2 повідомив що приблизно на початку 2010 року в кафе без назви до нього підійшов невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_3 та запропонував роботу, а саме: стати директором підприємства за грошову винагороду п`ятсот гривень, на що останній дав згоду. Ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювалося, ніяких вказівок нікому не надавалося, документи фінансово-господарської діяльності не підписувалися (т. 4, а.с. 51-55).

При цьому, під час проведення перевірки позивача, ТзОВ Галпро не надало товарно-транспортних накладних на перевезення товару.

Щодо інших первинних документів (податкових та видаткових накладних), суд звертає увагу, що в переліку товарів у них значаться, серед іншого, лічильники газу, фланці, фільтри газу, що ніяк не співвідноситься із видом діяльності позивача.

Окрім того, суд встановив, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2014 по справі №2607/3761/12 (т. 8, а.с. 2-126) встановлено, що ОСОБА_1 за активною участю учасників організованої ним групи з корисних спонукань, з метою отримання незаконного доходу від вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, а саме ухилення від сплати податків, повторно створене фіктивне підприємство ТзОВ Торгсервіспостач .

Згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановивши дані обставини справи, суд погоджується із відповідачем, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентета покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Отже, надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції письмові докази (видаткові і податкові накладні) не спростовують висновків податкового органу, викладених у акті перевірки про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ Торгсервіспостач .

Щодо господарських операцій позивача із ТзОВ Технотрейд-Плюс , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ТзОВ Технотрейд-Плюс здійснювалися згідно договору поставки №02-03/10 від 01.03.2010 (т. 1 а.с. 177-177).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 1 а.с. 179-184), банківські виписки (т. 1 а.с. 185-187). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних у ТзОВ Технотрейд-Плюс позивач не надав.

Суд зазначає, що в акті перевірки податковим органом зафіксовано, що до ДПІ у м. Івано-Франківську надійшов акт перевірки від 29.11.2010 за №743/23-01/33192163, проведеної ДПІ у Оболонському районі м. Києва, в ході якої встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.08.2009 по 30.06.2010 між ТзОВ Технотрейд-Плюс (код ЄДРПОУ 33192163) та його контрагентами, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

Суд дослідивши встановлені обставини та матеріали позову, погоджується із відповідачем щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ Технотрейд-Плюс .

Щодо господарських операцій позивача із ПП Фірмою Юкос , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ТзОВ Галпро та ПП Фірмою Юкос здійснювалися згідно договору поставки №03-02/1 від 03.02.2010 (т. 2 а.с. 58).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 2 а.с. 60-63), банківські виписки (т. 1 а.с. 64-66). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних у ПП Фірми Юкос позивач не надав.

В акті перевірки №1556/22-1/35021857 від 01.03.2013 відповідачем зафіксовано, що до ДПІ у м. Івано-Франківську надійшов акт невиїзної документальної перевірки ПП Фірми Юкос (код за ЄДРПОУ 36500418) від 07.09.2010 за №473/23-2/36500418 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 по 30.06.2010 (т. 3 а.с. 242-253), проведеної ДПІ у Личаківському районі м Львова.Зокрема, в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що для здійснення господарської діяльності ПП Фірма Юкос не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009 рік, 1 квартал 2010 року (надано з прочерком у відповідних рядках декларації). Згідно даних 1-ДФ чисельність працюючих на підприємстві на 01.09.2009 склала 0 осіб, а на 31.03.2010 - 1 особа.В періоді, за який проводилась перевірка, встановлено, що ПП Фірма Юкос було задіяно в ланцюгу безтоварних операцій.

Суд звертає увагу на необґрунтованість посилань позивача на те, що доставка придбаного позивачем товару здійснювалась власним транспортом ПП Фірмою Юкос , оскільки, як уже встановлено, ПП Фірма Юкос не мало транспортних засобів, якими могло здійснювати доставку товару.

Таким чином, надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції письмові докази (видаткові і податкові накладні) не спростовують висновків податкового органу, викладених у акті перевірки про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП Фірмою Юкос .

Щодо господарських операцій позивача із ТзОВ Феропром-Центр , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ТзОВ Галпро та ТзОВ Феропром-Центр здійснювалися згідно договору поставки №006 від 04.11.2011 (т. 2 а.с. 1).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 2 а.с. 20-51), банківські виписки (т. 2 а.с. 2-19). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних у ТзОВ Феропром-Центр позивач не надав.

Суд зазначає, що в акті перевірки податковим органом зафіксовано, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 07.09.2011 за №27908/7/23-903 направлено акт документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2011 року ТзОВ Феропром-Центр (код за ЄДРПОУ 36689807) від 15.08.2011 за №1869/23-09/36689807 (т. 4 а.с. 46-49). У даному акті відображено наступне: згідно АС Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДПА України ТзОВ Феропром-Центр має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Господарські операції між ТзОВ Феропром-Центр та контрагентами не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім цього, суд звертає увагу на необґрунтованість доводів позивача на те, що доставка придбаного позивачем товару здійснювалась власним транспортом ТзОВ Феропром-Центр , оскільки, як уже встановлено судом, ТзОВ Феропром-Центр не мало засобів для транспортування майна.

Суд дослідивши встановлені обставини та матеріали позову, погоджується із відповідачем щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ Феропром-Центр .

Щодо господарських операцій позивача із ТзОВ Хелп-Трейд , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ТзОВ Галпро та ТзОВ Хелп-Грейд здійснювалися згідно договору поставки №003 від 17.08.2011 (т. 2 а.с. 180).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 2 а.с. 85-95, 138-179), банківські виписки (т. 2 а.с. 96-119). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних у ТзОВ Хелп-Трейд товарів позивач не надав.

В акті перевірки №1556/22-1/35021857 від 01.03.2013 відповідачем зафіксовано, що на адресу ДПІ у м. Івано-Франківську з ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслано акт перевірки від 11.01.2012 за №60/23-5/30021564 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю Хелп-Трейд (код ЄДРПОУ 30021564) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 24.03.2011по 30.11.2011 та акт перевірки від 29.02.2012 за №1064/23-5/30021564 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Хелп-Трейд щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.11 по 31.12.11.

В даних актах зазначено: наявність основних виробничих фондів - ТзОВ Хелп-Трейд не звітує про наявність основних фондів.В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також вказано, що операції ТзОВ Хелп-Трейд не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з цим ТзОВ Хелп-Трейд не може фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім цього, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТзОВ Хелп-Трейд контрагентам-покупцям, у зв`язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв`язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів слідує, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ Хелп-Трейд здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної правосуб`єктності ТзОВ Хелп-Трейд , фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ Хелп-Трейд та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Суд звертає увагу на необґрунтованість посилань ТзОВ Галпро на те, що доставка придбаного позивачем товару здійснювалась власним транспортом ТзОВ Хелп-Трейд , оскільки, як уже встановлено, ТзОВ Хелп-Трейд не мало автомобільного чи іншого транспорту, яким могло здійснювати доставку товару.

Крім того, суд встановив, що згідно акту перевірки №1556/22-1/35021857 від 01.03.2013, ДПІ у Печерському районі м. Києва супровідним листом від 09.11.2012 за №15990/7/22-911 надіслано акт перевірки від 09.11.2012 за №4757/22-9/30021564 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Хелп-Трейд з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.10.2012 з урахуванням отриманих матеріалів, а саме постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі, майора податкової міліції Пономарчука Д.В. від 01.11.2012 про призначення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Так, у періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ Хелп-Трейд був платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.03.2009 за №100208457 (анульоване 02.12.2011 з причини надання декларації про відсутність поставок). Постанова старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі, майора податкової міліції Пономарчука Д.В. від 01.11.2012 про призначення зустрічної звірки з питаньправомірності проведених господарських відносин з контрагентам-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності в якій зазначено, що: слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі проводиться досудове слідство про кримінальній справі №28-3597, порушеній за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 2, 3 статті 358 КК України в ході розслідування і кримінальної справи №07-6068 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні в складі організованої групи злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205; частиною 3 статті 28, частини 5 статті 27, частиною 2, 3 статті 212; частиною3 статті 28, частиною 2, 3 статті 358; частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 366; частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 200 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що не встановлені особи, діючи на території м. Києва та Київської області з метою прикриття незаконної діяльності створили (або придбали) суб`єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, реквізити та поточні рахунки яких використовували для сприяння реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності в мінімізації податкових зобов`язань шляхом складання підроблених договірних, платіжних та первинних бухгалтерських документів, а також в незаконному переказі безготівкових коштів у готівку.

Податковий орган вказує, що з матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що до створення ряду фіктивних підприємств ОСОБА_4 та ОСОБА_5 причетний ОСОБА_8 . Також гр. ОСОБА_8 причетний до незаконного переказу безготівкових коштів у готівку, в чому йому сприяє гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10 . При цьому, допитаний як свідок ОСОБА_10 показав, що займався наданням послуг по переводу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документівщодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ Хелп-Трейд , реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих нарахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівкутапередавались разом з документами представниками підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за надані послуга по конвертації коштів.

Окрім цього, вироком Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2013 у справі №757/15488/13-к, який міститься в матеріалах справи (т. 4 а.с. 161-168) встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою змовою із організаторами фіктивного підприємництва( ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ) сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збуті первинних фінансово-господарських документів, які дають змогу формувати податкові показник (податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів, угод та ін.) складених від імені підприємств, серед яких ТзОВ Хелп-Трейд (код ЄДРПОУ 30021564).

Таким чином, суд, дослідивши встановлені обставини, погоджується із відповідачем щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ Хелп-Трейд .

Щодо господарських операцій позивача із ТзОВ Інова , суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ТзОВ Галпро та ТзОВ Інова здійснювалися згідно договору поставки №004 від 01.07.2011 (т. 2 а.с. 67).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, податкові та видаткові накладні (т. 2 а.с. 68-67), банківські виписки (т. 2 а.с. 78-84). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних товарів у ТзОВ Інова позивач не надав.

Судом встановлено, що при перевірці позивача до ДПІ у м.Івано-Франківську надійшов акт невиїзної документальної перевірки ТОВ Інова (код ЄДРПОУ 34415153) від 10.11.2011 за №1466/23-5/34415153 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 31.07.2011, яку проводила ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно вказаного акту, за результатам опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТзОВ Інова встановлені розбіжності понад 100 000,00 грн. Загальна чисельність працюючих на ТзОВ Інова відповідно до даних 1-ДФ склала 0 осіб.Інформація щодо приміщень, які використовувало ТзОВ Інова у своїй діяльності станом на момент перевірки відсутня.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про встановлення відсутності будь-якої інформації про наявні у ТзОВ Інова складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, устаткування, необхідного для здійснення господарської діяльності, а відповідно про не підтвердження позивачем факту отримання товару від ТзОВ Інова .

Щодо господарських операцій позивача із ПП Рамчек , суд зазначає наступне.

Як зазначає представник позивача, фінансово-господарська діяльність ТзОВ Галпро та ПП Рамчек здійснювалася на підставі вимог цивільного законодавства. Так, оплата позивачем за отриманий товар здійснювалась на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур (т. 1 а.с 38-59). Згідно даних рахунків-фактур, позивач придбавав у ПП Рамчек , серед іншого, фланці різних калібрів, лічильники газу, фільтри газу, запчастини до лічильника газу, послуги з технічного обслуговування лічильника газу. Водночас, вказані товари ніяк не співвідносяться із видами діяльності як позивача так і ПП Рамчек .

Так, суд звертає увагу, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ПП Рамчек є:

- Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний);

- Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

- Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

- Код КВЕД 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами;

- Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками

При цьому, як уже зазначалось вище, видом діяльності ТзОВ Галпро є:

- код КВЕД 45.33.1монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

- код КВЕД 45.33.2 водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи;

- код КВЕД 51.53.3 оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням;

- код КВЕД 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (основний).

Таким чином, позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких товарів у ПП Рамчек , на що наголошує в постановах Верховний Суд, зокрема в постанові від 17.10.2019 в даній справі №809/3120/13-а та в постанові від 31.10.2019 по справі №804/20741/14, в яких Верховний Суд вказує, що потрібно, щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Окрім цього, суд не бере до уваги посилання представника позивача на договори поставки, які укладені позивачем та ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго з урахуванням тієї обставини, що предмет вказаних договорів не співставляється із предметом укладених договорів між позивачем та контрагентами ПП Галич Тур , ПП Рамчек , ТзОВ Ферохром-Центр , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Торгсервіспостач , ТзОВ Технотрейд-Плюс , ТзОВ Хелп-Трейд , ТзОВ Інова . Так, Тзов Галпро згідно вказаних договорів (т. 9 а.с. 12-23) поставляло ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго продукцію, асортимент якої відрізняється від тієї, яку придбавало у вищевказаних контрагентів.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 23 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Згідно з статтею 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти

У відповідності до частини другої статті 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов`язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов`язкові платежі).

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток та податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов`язання, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 за №996-ХІV зазначено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, згідно з якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 вищезазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 за №996-ХІV.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, окремі первинні документи, оформлені між позивачем та його контрагентами суперечать вимогам вищенаведених правових норм, а тому не можуть бути підставою для формування податкових показників, збільшення витрат та відповідно - зменшення податкових зобов`язань з податків.

Таким чином, суд дослідивши всі обставини справи, зібравши письмові докази в сукупності дійшов висновку що виконання укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами договорів фактично не відбувалось, а сам факт наявності первинних бухгалтерських документів, в окремих випадках неналежно оформлених, не можуть бути беззаперечними доказами реальності операцій на противагу встановленим судом обставинам.

Суд звертає увагу, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Так, суд вказує на те, що одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Крім того, згідно висновків постанови Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №809/435/17 та постанови Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №2а-2370/8348/2011, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наявні письмові докази, суд зазначає, що при розгляді справи позивачем не спростовано наявність обставин, на які покликається відповідач, обґрунтовуючи безтоварність здійснених господарських операцій із контрагентом.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Враховуючи наявні письмові докази, суд зазначає, що при розгляді справи позивачем не спростовано наявність обставин, на які покликається відповідач, обґрунтовуючи безтоварність здійснених господарських операцій із контрагентами.

Як слідує із матеріалів справи, на спростування правової позиції відповідача, позивачем не надано жодних аргументів, які б були підтвердженими належними та допустимими, в свою чергу, відповідач, обґрунтовуючи безтоварність здійснених господарських операцій із контрагентами довів, що діяв у межах наданих повноважень та з урахуванням фактичних обставин справи та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013відповідає вимогам та прийняте правомірно.

Таким чином, знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013не підлягають до задоволення.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Галпро (вул. Молодіжна, 54/44,м. Івано-Франківськ,76009, код ЄДРПОУ 35021857) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ43142559) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19.04.2013 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

В зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, рішення складене в повному обсязі 25 березня 2020 р.