Справа № 420/7989/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 27 грудня 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
16 січня 2020 року до суду від позивача за вх.№1994/20 надійшли (у двох примірниках) належним чином засвідчені копії податкових накладних та акту перевірки, докази сплати 370,25 грн. судового збору та уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04 грудня 2019 року № 0266705004.
Ухвалою суду від 21 січня 2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП (вх. №1994/20), відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 грудня 2019 року ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП отримано податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2019 року № 0266705004, прийняте на підставі акта перевірки № 1114/15-32-50-04 від 13.11.2019. З акта від 13.11.2019 № 1114/15-32-50-04 вбачається встановлення порушення ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП пункту 201.10 статті 201 ПКУ в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП не погоджується з вказаними актом та податковим повідомленням-рішенням. Зазначає, що податкові накладні направлені для реєстрації до податкового органу у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ. З квитанцій № 1, роздрукованих з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України вбачається, що у кожній квитанції міститься відмітка, що документ не прийнято, оскільки нібито відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. На момент подання податкових накладних, перелічених у таблиці 1, діяв договір №101020171 про визнання електронних документів від 10.10.2017 року, укладений між Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП . Також на момент подання податкових накладних, перелічених у Таблиці 1, у ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП були наявні діючі посилені сертифікати відкритих ключів, які діяли з 09.10.2017 по 09.10.2018, видані АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна . Що стосується податкових накладних № 36 від 07.08.2018, № 37 від 07.08.2018, № 38 від 07.08.2018, № 39 від 07.08.2018, № 40 від 13.08.2018, № 41 від 13.08.2018, № 42 від 13.08.2018, то граничний строк їх реєстрації 31.08.2018. 21.08.2018 директором ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП ОСОБА_1 було подано до ТОВ Центр сертифікації ключів Україна заяву про скасування сертифікатів відкритих ключів (з метою оформлення нових сертифікатів). 21.08.2018 ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП отримало нові посилені сертифікати відкритих ключів та направило їх для реєстрації до Держстату України. 21.08.2018 Держстат України було перевірено електронні цифрові підписи та зареєстровано. Після перевірки та реєстрації електронного цифрового підпису у Держстаті України, вказані електронні цифрові підписи разом із заявою про приєднання від 21.08.2018 № 40772597 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1553001 було направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Але з незрозумілих причин заяву з електронними цифровими підписами було не прийнято. 05.09.2018 позивач повторно подав ту саму заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, яку було прийнято податковим органом того ж дня. У зв`язку з тим, що податковим органом заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів було прийнято лише 05.09.2018, то зареєструвати податкові накладні №36 від 07.08.2018, №37 від 07.08.2018, № 38 від 07.08.2018, № 39 від 07.08.2018, № 40 від 13.08.2018, №41 від 13.08.2018, № 42 від 13.08.2018, у строк до 31.08.2018 ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП було позбавлено можливості з незалежних від нього причин.
11 лютого 2020 року до суду за вх.№ЕП/1332/20 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що відповідно до акту камеральної перевірки від 13.11.2019 року №1114/15-32-50-04 виявлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. ПН № 94,95,96 прийняті із затримкою в 235 днів. ПН №№ 23,21,20,22,19,24 - 53 дня. ПН №18 - 54 дня. ПН №№ 17, 15 - 68 днів. ПН №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42 - 6 днів. ПН №3 - 159 днів. ПН №14 - 83 дня. ПН №7 - 115 днів. ПН №№ 8, 9, 11, 12, 13-114 днів. ПН №№ 4, 5, 6 - 129 днів. ПН №№ 1 , 2 - 203 дня. ПН №№ 25, 26, 31 - 37 днів. ПН №№ 28, 27, 29, 30, 32, 33, 34, 35 - 22 дня.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи викладене, те, що провадження у справі відкрито 21.01.2020 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, приймаючи до уваги, що останній день розгляду даної справи припадає на вихідний день, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 23.03.2020 року (перший робочий день).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 40772597) зареєстроване як юридична особа 25.08.2016 року та перебуває на податковому обліку в Приморській державній податковій інспекції Південного управління у м.Одесі. ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП згідно інформації з реєстру платників податку на додану вартість зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.10.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м.Одесі Головного управління ДПС в Одеській області Поперечною Анастасією Геннадіївною, у приміщенні Південного управління у м. Одесі, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, порядку статті.76 розділу II Податкового кодексу України та пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2017-2018 рр.
За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 13.11.2019 року №1114/15-32-50-04 (а.с.110-112), яким встановлено порушення ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП пункту 201.10 статті 201 ПКУ частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних, (розрахунків коригування до таких податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП є платником податку, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Також, у акті зазначено, що відповідальність платника у цьому випадку визначена пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ.
На підставі вищевказаного акту перевірки від 13.11.2019 року №1114/15-32-50-04 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 року № 0266705004, яким згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у загальному розмірі 280816,35 грн. (а.с. 28).
До вказаного податкового повідомлення-рішення від 04.12.2019 року № 0266705004 відповідачем складено розрахунок штрафу за порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.29-30).
Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.
Як вказано в акті, перевіркою встановлено, що:
- податкова накладна №94, яка виписана 22.12.2017 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.09.2018 року, тобто із затримкою на 235 днів (сума ПДВ -62762,26 грн.);
- податкова накладна №95, яка виписана 22.12.2017 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.09.2018 року, тобто із затримкою на 235 днів (сума ПДВ -17751,53 грн.);
- податкова накладна №96, яка виписана 26.12.2017 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.09.2018 року, тобто із затримкою на 235 днів (сума ПДВ -32729,86 грн.);
- податкова накладна №23, яка виписана 26.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -21592,49 грн.);
- податкова накладна №21, яка виписана 23.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -22061,41 грн.);
- податкова накладна №20, яка виписана 23.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -15557,11 грн.);
- податкова накладна №22, яка виписана 23.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -14229,36 грн.);
- податкова накладна №19, яка виписана 23.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -3323,33 грн.);
- податкова накладна №18, яка виписана 21.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.09.2018 року, тобто із затримкою на 54 днів (сума ПДВ -152364086 грн.);
- податкова накладна №24, яка виписана 27.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 53 днів (сума ПДВ -24028,82 грн.);
- податкова накладна №17, яка виписана 13.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 68 днів (сума ПДВ -25875,72 грн.);
- податкова накладна №15, яка виписана 08.06.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 68 днів (сума ПДВ - 416,67 грн.);
- податкова накладна №16, яка виписана 24.05.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 83 днів (сума ПДВ -2666,67 грн.);
- податкова накладна №40, яка виписана 13.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -17157,37 грн.);
- податкова накладна №42, яка виписана 13.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -14241,29 грн.);
- податкова накладна №41, яка виписана 13.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -23543,78 грн.);
- податкова накладна №3, яка виписана 07.03.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 159 днів (сума ПДВ - 250 грн.);
- податкова накладна №14, яка виписана 16.05.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 83 дні (сума ПДВ -14185,7 грн.);
- податкова накладна №7, яка виписана 19.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.09.2018 року, тобто із затримкою на 115 днів (сума ПДВ - 114354,29 грн.);
- податкова накладна №10, яка виписана 25.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ -22633,24 грн.);
- податкова накладна №8, яка виписана 23.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ - 11000 грн.);
- податкова накладна №9, яка виписана 23.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ -9936,03 грн.);
- податкова накладна №11, яка виписана 26.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ -8333,32 грн.);
- податкова накладна №13, яка виписана 26.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ - 6386,27 грн.);
- податкова накладна №12, яка виписана 26.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 114 днів (сума ПДВ - 8294,19 грн.);
- податкова накладна №6, яка виписана 06.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 129 днів (сума ПДВ - 19542,26 грн.);
- податкова накладна №5, яка виписана 06.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 129 днів (сума ПДВ - 28852,41 грн.);
- податкова накладна №4, яка виписана 03.04.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 129 днів (сума ПДВ -573 грн.);
- податкова накладна №37, яка виписана 07.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -12294,91 грн.);
- податкова накладна №36, яка виписана 07.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -12294,91 грн.);
- податкова накладна №38, яка виписана 07.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -49072,84 грн.);
- податкова накладна №39, яка виписана 07.08.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 6 днів (сума ПДВ -35971,44 грн.);
- податкова накладна №1, яка виписана 16.01.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 203 днів (сума ПДВ -583,51грн.);
- податкова накладна №2, яка виписана 16.01.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 203 днів (сума ПДВ - 618,01 грн.);
- податкова накладна №26, яка виписана 10.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 37 днів (сума ПДВ - 608,33 грн.);
- податкова накладна №25, яка виписана 10.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 37 днів (сума ПДВ - 833,33 грн.);
- податкова накладна №31, яка виписана 12.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 37 днів (сума ПДВ - 31666,67 грн.);
- податкова накладна №29, яка виписана 19.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 1000 грн.);
- податкова накладна №27, яка виписана 19.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 4833,33 грн.);
- податкова накладна №30, яка виписана 19.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 2666,67 грн.);
- податкова накладна №28, яка виписана 19.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 2283,33 грн.);
- податкова накладна №34, яка виписана 27.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 14305 грн.);
- податкова накладна №35, яка виписана 27.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 33099,88 грн.);
- податкова накладна №32, яка виписана 27.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 58333,33 грн.);
- податкова накладна №33, яка виписана 30.07.2018 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2018 року, тобто із затримкою на 22 днів (сума ПДВ - 383,33 грн.).
Суд, вирішуючи питання щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827.
Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент направлення на реєстрацію податкових накладних) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом 8 пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до абзаців 1-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до абзаців 8 та 9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно абзаців 14-17 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як стверджується у акті перевірки відповідачем та не заперечується позивачем, вищенаведені податкові накладні (а.с.113-157) зареєстровані в ЄРПН 06.09.2018 року та 07.09.2018 року.
При цьому, граничні терміни реєстрації спірних податкових накладних такі:
- №№94, 95 від 22.12.2017 року та №96 від 26.12.2017 року - 15.01.2018 року;
- №1 та №2 від 16.01.2018 року - 15.02.2018 року;
- №3 від 07.03.2018 року - 31.03.2018 року;
- №4 від 03.04.2018 року, №5 та №6 від 06.04.2018 року - 30.04.2018 року;
- №7 від 19.04.2018 року №8 та №9 від 23.04.2018 року, №10 від 25.04.2018 року, №№11, 12, 13 від 26.04.2018 року - 15.05.2018 року;
- №14 від 16.05.2018 року та №16 від 24.05.2018 року - 15.06.2018 року;
- №15 від 08.06.2018 року та №17 від 13.06.2018 року - 30.06.2018 року;
- №18 від 21.06.2018 року, №№19, 20, 21, 22 від 23.06.2018 року, №23 від 26.06.2018 року, №24 від 27.06.2018 року - 15.07.2018 року;
- №25 та №26 від 10.07.2018 року, №31 від 12.07.2018 року, - 31.07.2018 року;
- №№27, 28, 29, 30 від 19.07.2018 року, №№32, 34, 35, від 27.07.2018 року та №33 від 30.07.2018 року - 15.08.2018 року;
- №№36, 37, 38, 39 від 07.08.2018 року, №№40, 41 та 42 від 13.08.2018 року - 31.08.2018 року.
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (в редакції чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України, зокрема, визначено обов`язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій.
З наданих позивачем до суду квитанцій №1 до податкових накладних №94, 95, 96, 1-35 (а.с.33-72) вбачається, що такі направлялись на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені ст.201 Податкового кодексу України строки, однак не прийняті у зв`язку з виявленням наступних помилок/зауважень: відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі документообігу.
Судом встановлено, що 10.10.2017 року між органом державної фіскальної служби - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП (ідентифікаційний код юридичної особи 40772597) укладено договір про визнання електронних документів №101020171 (а.с.73-75), згідно з пунктом 1 розділу 1 якого, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Згідно квитанції №1 та №2 від 10.10.2017 року, вказаний договір про визнання електронних документів прийнято Державною фіскальною службою України (а.с.76).
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 13, 14 зазначеного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Відповідно до п.15 вказаного Порядку у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, визначений пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.
Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 (далі - Порядок №557) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Додатком 1 до вказаного Порядку №557 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 3 розділу V якого, договір припиняється у разі:
- подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору;
- наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причини у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора.
Згідно п.4 даного розділу, у разі припинення дії цього Договору надісланий Автором електронний документ не приймається.
Отже, чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями контролюючого органу.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року по справі №П/811/841/17 та від 11.06.2019 року по справі №826/14875/16.
Як вже встановлено судом, наведені в акті перевірки та досліджені судом податкові накладні, що складені у період з 22.12.2017 року по 27.07.2018 року №94, 95, 96, 1-35, були прийняті та зареєстровані відповідачем 06.09.2018 року та 07.09.2018 року.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (Порядок №1246) визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки за критеріями, визначеними у цьому пункті.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з п.14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Отже, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України та Порядку №1246, зокрема, визначено обов`язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій.
Суд зазначає, що належним доказом реєстрації позивачем податкової накладної (наміру її реєстрації), в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності.
Вказані висновки суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.04.2018 року по справі №808/2289/17.
Відповідачем не надано суду жодних доказів припинення договору про визнання електронних документів №101020171 від 10.10.2017 року, так само як не надано доказів на підтвердження того, що позивач не приєднувався до вказаного договору, чи що він станом на момент направлення на реєстрацію вищевказаних податкових накладних був недійним.
Договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні пункту 16 частини 1 статті 4 КАС України.
Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, а тому на порядок укладання та розірвання такого договору розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в тому числі щодо підстав його розірвання.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином суд вважає, що станом на дату направлення на реєстрацію податкових накладних №94, 95, 96, 1-35, договір №101020171 від 10.10.2017 року про визнання електронних документів договір був чинним.
З викладеного вбачається, що порушення ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП граничного строку реєстрації вищевказаних податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, які перешкоджали реєстрації позивачем податкових накладних згідно Порядку №557, а відтак суд приходить до висновку про протиправність застосування контролюючим органом до позивача штрафів за пропущення граничних строків реєстрації податкових накладних №№94, 95 від 22.12.2017 року, №96 від 26.12.2017 року, №1 та №2 від 16.01.2018 року, №3 від 07.03.2018 року, №4 від 03.04.2018 року, №5 та №6 від 06.04.2018 року, №7 від 19.04.2018 року, №8 та №9 від 23.04.2018 року, №10 від 25.04.2018 року, №№11, 12, 13 від 26.04.2018 року, №14 від 16.05.2018 року та №16 від 24.05.2018 року, №15 від 08.06.2018 року та №17 від 13.06.2018 року, №18 від 21.06.2018 року, №№19, 20, 21, 22 від 23.06.2018 року, №23 від 26.06.2018 року, №24 від 27.06.2018 року, №25 та №26 від 10.07.2018 року, №31 від 12.07.2018 року, №№27, 28, 29, 30 від 19.07.2018 року, №№32, 34, 35, від 27.07.2018 року та №33 від 30.07.2018 року.
Щодо порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №№36, 37, 38, 39 від 07.08.2018 року, №№40, 41 та 42 від 13.08.2018 року, суд зазначає наступне.
Акредитованим центром сертифікації ключів Україна позивачу було видано кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (а.с.77, 78, 79), які діяли з 09.10.2017 року по 09.10.2018 року.
Як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, 21 серпня 2018 року центром обробки електронних звітів Держстату Украйни було зареєстровано нові посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП (а.с.81).
Позивачем було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заяву про приєднання від 21.08.2018 року №40772597 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001 (а.с.82).
Однак, як вбачається з квитанції №2 від 21.08.2019 року, документ (заяву) не прийнято з підстав невідповідності реєстраційних даних автора, зазначених у заяві про приєднання до договору/повідомленні про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №557 визначено, що підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.
Судом встановлено, що заява про приєднання від 21.08.2018 року №40772597 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001 була підписана Судаковим Євгеном Євгеновичем, який згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП з 28.09.2016 року.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів наявності невідповідності реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
При цьому, позивачем 05.09.2018 року було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області аналогічну заяву про приєднання від 05.09.2018 року №40772597 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001 (а.с.84), яка згідно квитанції №2 від 05.09.2018 року прийнята (а.с.85).
Таким чином суд доходить висновку, що підстави неможливості вчасної реєстрації податкових накладних №№36, 37, 38, 39 від 07.08.2018 року, №№40, 41 та 42 від 13.08.2018 року були прямо пов`язані зі зміною посилених сертифікатів відкритих ключів та приєднанням до іншого договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1553001, що є невід`ємною підставою для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 12.02.2019 року по справі №802/2253/16, що Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З викладеного вбачається, що порушення ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП граничного строку реєстрації вищевказаних податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, які перешкоджали реєстрації позивачем податкових накладних згідно Порядку №557, а відтак суд приходить до висновку про протиправність застосування контролюючим органом до позивача штрафів за пропущення граничних строків реєстрації податкових накладних №№36, 37, 38, 39 від 07.08.2018 року, №№40, 41 та 42 від 13.08.2018 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04 грудня 2019 року № 0266705004 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4212,25 грн. згідно платіжних доручень №174 від 24 грудня 2019 року та №218 від 14 січня 2020 року (а.с.9, 158).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП судового збору у розмірі 4212,25 грн., сплаченого згідно платіжних доручень №174 від 24 грудня 2019 року та №218 від 14 січня 2020 року.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Судом встановлено, що 23 грудня 2019 року адвокатським об`єднанням МЕЧ ПРАВОСУДДЯ (об`єднання) та ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП (клієнт) укладено договір №23/12-С про надання правничої допомоги, за умовами якого об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2019 року № 0266705004, прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсягах та на умовах, визначених цим договором (п.1.1).
Відповідно до додаткової угоди до вищевказаного договору від 23.12.2019 року, вартість правничої допомоги визначається з урахуванням наступного: розмір оплати за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 грудня 2019 року. Розмір оплати за складання адвокатом документів: 500 грн./стор. (п.2). Оплата наданої правничої допомоги здійснюється протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням по справі законної сили (п.3.1).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з боку позивача разом із позовною заявою та клопотанням про розподіл судових витрат по справі, надано до суду:
- ордер серії ОД №523364, виписаний 23.12.2019 року АО МЕЧ ПРАВОСУДДЯ на представництво адвокатом Серек-Басан Юрієм Валерійовичем інтересів ТОВ НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП у суді;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №002770;
- копію посвідчення адвоката України №002770 від 20.01.2016 року;
- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 24.01.2020 року.
Дослідивши вищезазначені докази, суд дійшов наступних висновків.
Так у акті приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 24.01.2020 року зазначено, що позивачу були надані такі правничі послуги та їх ціна (з урахуванням вартості однієї години/сторінки - 1051 грн./500 грн.):
1. Зустріч, усна консультація клієнта - 1 год. - 1051,00 грн.;
2. Виготовлення копій документів, наявних у клієнта - 1 год. - 1051,00 грн.;
3. Ознайомлення з матеріалами справи, наявними у клієнта - 2 год. - 2102,00 грн.;
4. Пошук судової практики у подібних правовідносинах - 1 год. - 1051,00 грн.;
5. Усна консультація клієнта, формування правової позиції - 1 год. - 1051,00 грн.;
6. Складання позовної заяви - 8 арк. - 4000,00 грн.
Разом розмір витрат на правничу допомогу станом на 24.01.2020 року становить 10306,00 грн.
Суд вважає необґрунтованими такі витрати на правничу допомогу, як Зустріч, усна консультація клієнта , оскільки зустріч не є видом правничої допомоги, а вартість консультації клієнта позивачем зазначена також у пункті 5 акту приймання-передачі наданої правничої допомоги. При цьому, у вказаному акті не зазначено, в чому різниця між наданими згідно пунктів 1 та 5 правовими консультаціями, коли такі були надані та їх конкретна тривалість.
Суд також вважає необґрунтованим такий заявлений вид витрат на правничу допомогу як виготовлення копії наданих позивачем документів, оскільки він повинен обчислюватись не виходячи з часу, потраченого на їх виготовлення, а з потрачених адвокатом на це власних коштів.
Також суд вважає неспівмірною заявлену вартість написання позовної заяви, оскільки як вбачається зі змісту позовної заяви, фактичні обставини справи в сукупності викладені у ній на 3-х аркушах. При цьому, решта тексту позовної заяви містить інформацію щодо сторін, перелік податкових накладних, по яких порушено строки реєстрації (викладених у таблиці, де кожна податкова накладна розміщена в новому рядку), цитування приписів чинного законодавства (за відсутності спору щодо застосування норм права в часі в рамках даного спору) а також список додатків до позовної заяви. Окрім цього, позовна заява (яка прийнята судом до провадження) складається з семи аркушів, а не із заявлених восьми.
Таким чином суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, наданих товариству з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП у сумі 5704,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04 грудня 2019 року № 0266705004 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП судовий збір у розмірі 4212,25 грн., сплачений згідно платіжних доручень №174 від 24 грудня 2019 року та №218 від 14 січня 2020 року та 5704,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю НАЦІОНАЛСТРОЙ ГРУП ((вул.Пушкінська, буд.75, прим.201, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40772597).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 43142370).
Суддя О.А. Вовченко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88403967 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні