Постанова

від 25.03.2020 по справі 200/13139/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року справа №200/13139/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 200/13139/19-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Слов`янське ОУПФУ, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2019 року № 80 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 07.10.2019 року № 11158 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 04.02.1985 року по 14.08.2005 року;

- зобов`язання при обчисленні пенсії врахувати Закон України Про підвищення шахтарської праці та те, що позивач був нагороджений відзнаками Шахтарської слави І, ІІ, ІІІ ступенів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позов задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Слов`янського ОУПФУ від 16 жовтня 2019 року № 80 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Слов`янське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7 жовтня 2019 року № 11158 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 04.02.1985 року по 31.12.1998 року та з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року у відокремленому підрозділі Групова збагачувальна фабрика Вахрушевська ДП Ровенькиантрацит ;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено;

- стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського ОУПФУ судові витрати в розмірі 768,40 грн. (а.с. 86-88).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду частині стягнення з позивача судового збору (а.с. 90-91).

В обгрунтування доводів посилався на відсутність підстав для стягнення з позивача судового збору за подання позову, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 139 КАС України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішення суду оскаржено позивачем в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України).

Ухвалою суду першої інстанції від 18.11.2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі (а.с. 1).

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2002 року по 14.08.2005 року, оскільки згідно наданого розрахунку стажу, проведеного за результатом розгляду заяви про призначення пенсії, вказані періоди зараховані до спеціального стажу за Списком № 2.

Також, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача при обчисленні пенсії врахувати Закон України Про підвищення престижності шахтарської праці та наявність відзнак Шахтарської слави І, ІІ, ІІ ступенів.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, виходив з того, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (1. скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії; 2. зобов`язання при обчисленні пенсії врахувати відзнаки), оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та позивача судових витрат по 768,40 грн. з кожного.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка складається з трьох взаємопов`язаних:

- визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2019 року № 80 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати повторно розглянути заяву від 07.10.2019 року № 11158 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 04.02.1985 року по 14.08.2005 року;

- зобов`язати при обчисленні пенсії врахувати Закон України Про підвищення шахтарської праці та те, що позивач був нагороджений відзнаками Шахтарської слави І, ІІ, ІІІ ступенів .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору за подання позову, оскільки в даному випадку розмір судового збору складає 768,40 грн., а не 1921 грн., як помилково визначив суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим посилання апелянта на норми ч. 8 ст. 139 КАС України, відповідно до яких, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір у цій справі виник саме внаслідок неправильних дій пенсійного фонду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача всієї суми судового збору за подання позову, а саме, в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків в частині розподілу судових витрат зі сплати судового збору позивачем, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні у зазначеній частині, в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 200/13139/19-а за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - змінити в частині розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Виключити з резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 200/13139/19-а абзац 5 про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 768 грн. 40 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Абзаци 6, 7 та 8 резолютивної частини рішення вважати 5, 6 та 7 відповідно.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Л.В. Ястребова