Постанова

від 24.03.2020 по справі 305/1493/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 305/1493/17 пров. № А/857/1542/20

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.

за участі секретаря судового засідання Михальської М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди Миколи Васильовича, Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (суддя - Микуляк П.П., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди Миколи Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся до суду з позовом до сільського голови с. Білин Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго , у якому, з урахуванням поданого до нього доповнення, просив визнати неправомірними дії відповідача сільського голови с.Білин Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В. та притягнути його до відповідальності; судові витрати стягнути за рахунок відповідача.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 рокуу справі №305/1493/17, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача сільського голови с. Білин Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В. щодо невинесення з серпня 2017 року питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с. Білин працівниками ПАТ Закарпаттяобленерго , на розгляд чергової сесії сільської ради; невинесення питання про створення комісії щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур. Рівні та ур. Буків с.Білин після проведених робіт на розгляд чергової сесії сільської ради. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №305/1493/17 заяву позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Білинської сільської ради судові витрати у розмірі 640 грн. У задоволенні заяви третьої особи ПАТ Закарпаттяобленерго про стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. відмовлено.

Не погодившись із ухваленим додатковим судовим рішенням в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Білинської сільської ради судових витрат на сплату судового збору в розмірі 640 грн., його оскаржив голова Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайда М.В., який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Білинської сільської ради судові витрати на сплату судового збору в розмірі 320 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на положення частини третьої статті 139 КАС України, за змістом якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак, оскільки судом першої інстанції частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Білинської сільської ради повинні бути стягнені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 320 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Не погодившись із ухваленим додатковим судовим рішенням його також оскаржила третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго , яке із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. Апеляційну скаргу обґрунтовує положеннями частини одинадцятої статті 139 КАС України, за змістом якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Тому, враховуючи ту обставину, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечувала проти задоволення адміністративного позову, то витрати, понесені останньою, мають бути стягнуті з позивача. Крім цього, в даному випадку у судовому процесі, до судових дебатів суду було надано всі докази про витрати, понесені Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго на професійну правничу допомогу, якими підтверджено ці витрати.

Також, Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго подано заяву про розподіл судових витрат після постановлення рішення судом апеляційної інстанції, у якій третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору просить стягнути на її користь з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн, на підтвердження понесення яких надає відповідні докази.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Що стосується апеляційної скарги голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В. на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що в с.Білин Рахівського району проходить ЛЕП різної потужності, а існуючі опори частково знаходяться на земельних ділянках приватних осіб без належних документів, через що слід створити комісію, яка зможе розглянути наявні факти заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с.Білин, та окремо дослідити питання, пов`язані з влаштуванням берегоукріплення.

По причині наведеного, позивачем 02.08.2017 була подана заява, в якій він з метою захисту інтересів мешканців села просив відповідача винести на розгляд сесії питання щодо створення комісії для виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с.Білин, працівниками ПАТ Закарпаттяобленерго та виявлення фактів неналежного виконання робіт по облаштуванню берегоукріплення.

Позивач вважає, що дана заява та інші заяви подані ним раніше сільським головою безпідставно ігноруються.

Враховуючи наведене та оскільки є інші факти такі, як здача на металолом водонапірної башні, витрачання противопаводкових коштів на заміну покрівлі, яка не потребувала заміни, замовлення генплану не у спеціалізованих установах, а у ФОП, ремонт ДНЗ та клубу, невідповідність довжини берегоукріплення реально зробленого до передбаченого проектом фактично просить визнати бездіяльність сільського голови с.Білин ОСОБА_2 щодо: не винесення з 2017 питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с.Білин працівниками ПАТ Закарпаттяобленерго на розгляд чергової сесії сільської ради; не винесення питання про створення комісії, щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур. Рівні та ур.Буків с.Білин після проведених робіт на розгляд чергової сесії сільської ради. За інші наведені вище факти в тому числі не цільового використання коштів в разі ненадання документів, які б спростували їх просив притягнути сільського голову до відповідальності.

Фактично, заявлені ОСОБА_1 вимоги до сільського голови с.Білин ОСОБА_2 за своїм змістом є єдиною позовною вимогою немайнового характеру, яка спрямована на усунення порушень прав позивача, завданих протиправною бездіяльністю відповідача.

При поданні адміністративного позову ОСОБА_1 правомірно сплачено судовий збір, як за одну позовну вимогу немайнового характеру, подану фізичною особою в сумі 640 грн., що у відповідності до вимог Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову) становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року у справі №305/1493/17, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року слідує, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано бездіяльність відповідача сільського голови с.Білин Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В. щодо невинесення з серпня 2017 року питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с.Білин працівниками ПАТ Закарпаттяобленерго , на розгляд чергової сесії сільської ради; невинесення питання про створення комісії щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур.Рівні та ур.Буків с.Білин після проведених робіт на розгляд чергової сесії сільської ради. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те що за встановлених обставин справи найбільш ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача сільського голови с.Білин Рахівського району Закарпатської обл. ОСОБА_2 , яка полягала у невинесенні з серпня 2017 року на розгляд чергової сесії сільської ради питань про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с.Білин, працівниками ПАТ Закарпаттяобленерго та щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур.Рівні та ур.Буків с.Білин після проведених робіт.

Щодо позовних вимог, в задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, в частині притягнення сільського голови с.Білин Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_2 до відповідальності, щодо розкрадання бюджетних коштів та здачі водонапірної башти конструкції Рожновського на металобрухт, суд першої інстанції зазначив, що такі потребують реагування в порядку частини дев`ятої статті 249 КАС України, за результатами чого Закарпатським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу від 20 вересня 2019 року, яку надіслано до Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури для проведення перевірки наявності ознак кримінального правопорушення у вказаних судом обставинах.

При цьому, незважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції в повному обсязі відновлено порушене право ОСОБА_1 відповідно до заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно, у відповідності до вимог статті 139 КАС України присуджено позивачу понесені ним судові витрати в сумі 640 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апеляційної скарги голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В. зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Що стосується апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

Відповідно до частини одинадцятої статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року у справі №305/1493/17 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сільського голови с.Білин Сагайди М.В. про визначення дій сільського голови неправомірними та притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства.

Відтак, встановлено, що у даній справі, Приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго брало участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечувало проти задоволення позовних вимог та підтримувало позицію відповідача - голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В., який є суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, судові витрати, понесені Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 27 травня 2019 року у справі №821/410/17 (адміністративне провадження №К/9901/38581/18).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Окрім цього, згідно положень частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Отже, вказані норми чинного законодавства визначають можливість стягнення на користь суб`єкта владних повноважень лише витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Таким чином, з огляду на наведене Приватним акціонерним товариством Закарпаттяобленерго у апеляційній скарзі правове обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку, що понесені ним витрати на професійну правову допомогу в силу вимог КАС України не підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі №808/2832/17.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви третьої особи Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго про стягнення з позивача ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго`зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 рокуу цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Крім того, враховуючи вищевикладене, правові підстави для відшкодування судових витрат Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції згідно заяви апелянта від 14.02.2020 відсутні.

Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу голови Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області Сагайди Миколи Васильовича залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго залишити без задоволення.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 25 березня 2020 року.