Рішення

від 19.03.2020 по справі 905/186/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2020 Справа № 905/186/20

Суддя - Говорун О.В.

Секретар - Коновалова А.І.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплект".

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградське".

Про стягнення 74680,24 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплект 2014" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (далі-відповідач) про стягнення 74680,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №22-01-16-ТМЦ від 22.01.2016 в частині здійснення оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, а також нараховані інфляційні та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2020 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.03.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позов у якому вказав про неможливість здійснити оплату грошових коштів, посилаючись на погіршення свого фінансово-економічного стану, обумовленого, зокрема, відсутністю державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції, що негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача. Також надав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.03.2020 призначений розгляд справи о 14 год 00 хв. 19.03.2020 в судовому засіданні та повідомлено сторін.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

12.03.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначається, що вказані відповідачем у відзиві причини невиконання своїх зобов`язань неможливо визнати поважними.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

22.01.2016 між Публічним акціонерним товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплект 2014" (далі - постачальник) укладено договір №22-01-16-ТМЦ, згідно з п.1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених цим договором продукцію, іменовану надалі "товар" (а.с.13-14).

Згідно з відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань, 09.11.2017 було проведено державну реєстрацію зміну найменування ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" на ПРАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська".

Відповідно до пп.2.1, 2.2 договору, ціна товару за одиницю і за позиціями вказана в рахунках-фактурах. Загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену на підставі даних у рахунках-фактурах. Загальну суму договору може бути змінено за згодою сторін у зв`язку із змінами рівня цін чи обсягів поставки.

Розрахунки за товар, що поставляється за цим договором, здійснюються шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату. Покупець проводить оплату протягом 14-ти календарних днів після отримання товару (п.4.1 договору).

Договір, вступає в силу з 22.01.2016 і діє до 22.01.2017, а в частині невиконання зобов`язань сторін - до повного їх виконання. Якщо за 30 днів до спливу строку дії договору жодна з сторін не виявить бажання розірвати цей договір, то його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах (п.11.3 договору).

27.07.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за договором №22-01-2016-ТМЦ від 22.01.2016 на загальну суму 65203,18 грн.

На підтвердження поставки товару 27.07.2018, позивачем надано видаткову накладну №РН-0062 від 27.07.2018, довіреність № ИЛ 0038 від 25.07.2018. Товар був прийнятий відповідачем, про свідчить відповідний підпис на видаткові накладній (а.с.15-17).

Відповідачем на адресу позивача було направлено інвентаризаційне повідомлення підписане головним бухгалтером Максименко О.В., у якому вказано, що на підприємстві відповідача проводиться інвентаризація розрахунків з контрагентами станом на 30.11.2019, у зв`язку з чим за позивачем мається кредиторська заборгованість в загальній сумі 65203,18 грн (а.с.18).

Позивач свої зобов`язання за договором поставки виконав належним чином, здійснив поставку товару, однак відповідач зобов`язання, в частині оплати поставленого товару, належним чином не виконує, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 65203,18 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості №08/01-20 від 08.01.2020 (а.с.19).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На час прийняття судом рішення у справі, відповідач не надав доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за зазначеними вище договорами.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65203,18 грн підлягає задоволенню.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 2813,31 грн, за період з 11.08.2018 по 17.01.2020, та інфляційні втрати в сумі 6663,75 грн, нарахованих за період серпень 2018 року-грудень 2019 року.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційний втрат, суд задовольняє вимоги в цій частині на суму 2813,31 грн та 6662,25 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (85327, Донецька область, м.Мирноград, вул.Шосейна, б.2, ідентифікаційний код юридичної особи - 24820699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомплект" (49033, м.Дніпро, вул.Краснопільська, б.14-Б, офіс 5 ідентифікаційний код юридичної особи - 394221914) основний борг - 65203 (шістдесят п`ять тисяч двісті три) грн 18 коп., інфляційні втрати - 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн 25 коп., 3 % річних - 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) грн 96 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2020.

Суддя О.В. Говорун