Постанова

від 19.03.2020 по справі 160/8512/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8512/19

головуючий суддя І інстанції - Сидоренко Д.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року в адміністративній справі № 160/8512/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 12 листопада 2018 року № Ф-2141-50/67.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що зі змістом спірної вимоги ознайомився 27.08.2019 року, а тому саме з даної дати має обраховуватись десятиденний строк на подання адміністративного позову.

Відзив від відповідача на адресу суд не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та допустимих письмових доказів поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо), оскільки неотримання кореспонденції контролюючого органу направленої за податковою адресою, не є об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали зверненню до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Приписами ч. ч 1, 2, 3 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців, однак у справах щодо оскарження вимог про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, останній становить 10 днів та починає обчислюватись з моменту надходження такої вимоги.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності справи від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України ), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані... .

Отже, законодавцем, встановленими строками, обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.

Як свідчать встановлені обставини справи, предметом даного спору виступає вимога про сплату боргу з єдиного внеску від 12 листопада 2018 року № Ф-2141-50/67.

Відтак, з огляду на заявлені позовні вимоги, строк на подання адміністративного позову становить 10 днів та має обчислюватись з моменту надходження спірної вимоги до позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наведена вимога була направлена на адресу позивача та повернута на адресу відповідача з позначкою за закінченням терміну зберігання .

В свою чергу, з пояснень позивача вбачається, що зі змістом спірної вимоги, останній ознайомився 27.08.2019 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження по її примусовому виконанню, що підтверджується розписом позивача на заяві про ознайомлення з матеріалами справи.

Інших доказів більш раннього ознайомлення позивача зі змістом спірної вимоги, матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.

Відтак, саме 27.08.2019 року, в межах даної справи, є датою отримання (надходження) позивачем спірної вимоги, а тому десятиденний строк на оскарження останньої спливав 06.09.2019 року.

Відповідно до штемпелю суду першої інстанції, проставленому на адміністративному позові, останній був поданий до суду першої інстанції 03.09.2019 року, тобто протягом десятиденного строку з дня ознайомлення позивачем зі змістом спірної вимоги, що свідчить про дотримання останнім строку на подання адміністративного позову.

При цьому, що стосується посилань суду першої інстанції на положення ст. 42 Податкового кодексу України, як на обґрунтування того факту, що позивач вважається обізнаним про зміст спірної вимоги з 25.05.2019 року, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки положення Податкового кодексу України не поширюються на правовідносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.01.2019 року по справі № 802/983/18-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції відносно пропуску позивачем строку на звернення до суду з адміністративним позовом та в частині необґрунтованості залишення його позову без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 312, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року в адміністративній справі №160/8512/19 - скасувати.

Справу № 160/8512/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко