Рішення

від 23.03.2020 по справі 912/202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 рокуСправа № 912/202/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОР", 67570, Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 63

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВ-АЛЬЯНС", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 96, офіс 55

про стягнення 60 653,16 грн.

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВ-АЛЬЯНС" про стягнення 60 653,16 грн. суми передоплати за товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 14/9-2017-1 від 14.09.2017, в частині не поставки товару та не повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою від 27.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 26.02.2020. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу та позивачу встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

Ухвалою від 26.02.2020 відкладено розгляд справи та призначено судовий розгляд на 23.03.2020.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 98-99).

Копія ухвали, що направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові, а також підтверджується Витягом з ЄДРПОУ (м. Світловодськ, вул. Героїв України, 96, офіс 55) повернута органом поштового зв`язку з відміткою причини повернення: "через не запит" (а.с. 77-79.

Копія ухвали, що направлена на адресу відповідача, яка зазначена в договорі як адреса для листування (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, а/с 29) повернута органом поштового зв`язку. На поштовому конверті містяться відмітки: "повернуто за закінченням терміну зберігання " (а.с. 96).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі вказаної процесуальної норми господарський суд розмістив на офіційному сайті Господарського суду Кіровоградської області оголошення про розгляд справи № 912/202/20, що підтверджується роздруківкою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 100)

Відтак відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи №912/202/20.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОР" та Товариством з обмеженою відповідальністю КЕВ - АЛЬЯНС укладено договір

№ 14/9-2017-1 (далі - Договір, а.с. 7-10).

Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (далі - Товар) узгодженими партіями, а Покупець зобов`язується сплатити їх і прийняти в асортименті, кількості згідно з поданими заявками, узгодженими з Постачальником.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки товару здійснюються окремими партіями, Постачальник і Покупець погоджують можливість постачання кожної партії товару. При цьому узгоджується найменування та кількість товару, що поставляється. Поставка товару залізницею здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Поставка товару автомобільним транспортом Покупця здійснюється протягом 2-х робочих днів з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 4.1. передбачено, що ціна Товару визначається Прейскурантом цін Постачальника, ціна на транспортні витрати з доставки товару до пункту призначення, зазначеного Покупцем, обговорюється додатково та може входити до складу ціни за товар.

Оплата за Товар здійснюється шляхом 100% передплати або за домовленістю сторін, але не пізніше, ніж 5 робочих днів після отримання Товару Покупцем (п. 4.2. Договору).

Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок на оплату Постачальника. У рахунку на оплату Постачальник вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару згідно Прейскуранту, що діє на момент виставлення рахунку (п. 4.2.1 Договору).

У разі відвантаження товару менш узгодженого обсягу, у зв`язку з вимогами, пред`явленими до завантаження автомобільних і залізничних цистерн, Постачальник після отримання вимоги Покупця про повернення надміру сплачених грошових коштів та підписання акта звірки взаємних розрахунків, здійснює протягом 2-х банківських днів повернення невикористаних коштів Покупця (п. 4.4. Договору).

У пункті 5.6. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення поставки Товару понад 3 (три) календарних дні, Постачальник зобов`язаний за письмовою вимогою Покупця повернути передплату протягом 2-х банківських днів з дати вимоги Покупця. У випадку неповернення передплати за непоставлений товар, Постачальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2017, а в частині виконання грошових зобов`язань - до їх повного виконання (п. 7.7. Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов Договору Постачальник виставив Покупцеві рахунки на оплату товару. Згідно платіжних доручень Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну суму 4 568 768,59 грн.

№ 9853 від 15.03.2017 на суму - 530 000, 40 грн.;

№ 9899 від 19.09.2017 на суму - 530 000, 40 грн.;

№ 9922 від 20.09.2017 на суму - 530 000, 40 грн. ;

№ 9929 від 21.09.2017 на суму - 530 000, 40 грн.;

№ 9950 від 25.09.2017 на суму - 1 060 000, 80 грн.;

№ 10065 від 04.10.2017 на суму - 276 386, 10 грн.;

№ 10066 від 04.10.2017 на суму - 256 300, 09 грн.;

№10268 від 31.10.2017 на суму - 296 430, 00 грн.;

№ 10269 від 31.10.2017 на суму - 287 820, 00 грн.;

№ 10270 від 31.10.2017 на суму - 271 830, 00 грн.;

Відповідно до видаткових накладних, які підписані та скріплені печатками представниками сторін, Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 4 508 115,43 грн.

№ 1-16/09 від 16.09.2017 на суму - 255 460, 19 грн.;

№ 1-17/19 від 17.09.2017 на суму - 249 100, 19 грн.;

№ 2-17/09 від 17.09.2017 на суму - 249 948, 19 грн.;

№ 1-19/09 від 19.09.2017 на суму - 223 978, 16 грн.;

№ 2/19 від 19.09.2017 на суму - 224 190, 17 грн.;

№ 2-20/09 від 20.09.2017 на суму - 246 556, 19 грн.;

№ 2-21/09 від 21.09.2017 на суму - 246 768, 19 грн.;

№ 1-22/09 від 22.09.2017 на суму - 187 408, 14 грн.;

№ 2-22/09 від 22.09.2017 на суму - 246 132, 18 грн.;

№ 2-23/09 від 23.09.2017 на суму - 241 680, 18 грн.;

№ 1-25/09 від 25.09.2017 на суму - 246 132, 18 грн.;

№ 2-25/09 від 25.09.2017 на суму - 244 595, 18 грн.;

№ 1-28/09 від 28.09.2017 на суму - 257 400, 10 грн.;

№ 1-29/09 від 29.09.2017 на суму - 276 386, 10 грн.;

№ 1-30/09 від 30.09.2017 на суму - 256 300, 09 грн.;

№ 40 від 26.10.2017 на суму - 287 820, 00 грн.;

№ 41 від 27.10.2017 на суму - 296 430, 00 грн.;

№ 42 від 29.10.2017 на суму - 271 830, 00 грн.;

Як вбачається з наявних у справі копій платіжних доручень позивачем оплачено товар на суму 4 568 768,59 грн., а фактично ним отримано товар на суму 4 508 115,43 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, так залишок суми на яку відповідач мав поставити товар або повернути кошти складає 60 653,16 грн. (4 568 768,59 - 4508 115,43 = 60 653,16) (а.с. 20-29, 30-47).

У зв`язку з неповерненням відповідачем передоплати за товар та не поставки Товару на визначену суму позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір, у зв`язку із чим набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Оскільки, в результаті здійсненої передплати позивачем за Товар та за відсутності доказів поставки Товару, відповідач є таким, що не виконав свої зобов`язання щодо поставки Товару, господарський суд вважає, що підлягають застосуванню загальні положення про поставку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

З положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України випливає, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві та неповернення передплати за Товар, що встановлено судом.

При прийнятті рішення за вказаною позовною заявою судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. № 3-127гс11.

Зокрема у вказаній постанові зроблено висновок про те, що зі змісту ч.2 ст.693 ЦК України вбачається, що у разі порушення продавцем строку поставки товару, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанту правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (п. 5.22).

Отже, позовна заява є належною формою звернення до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати.

Позовна заява у відповідності до норм процесуального закону направлена позивачем на адресу відповідача, яка значиться як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в укладеному сторонами Договорі, що підтверджується наявним у справі відповідним доказом (а.с.70).

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З підстав викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем передплаченого позивачем товару, а також відсутність доказів повернення сплачених грошових коштів, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВ-АЛЬЯНС" передплати в розмірі 60 653,16 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір від суми позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 165, 173, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВ-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 41230784, 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв України, б. 96, офіс 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОР" (код ЄДРПОУ 19220618, 65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А; 67570, Одеська обл., Лиманський (Комінтерновський) район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 63) передплату за товар у сумі 60 653,16 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити сторонам, а саме:

позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФОР" за адресою: 67570, Одеська область, Лиманський (Комінтернівський) район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 63; 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А ;

відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕВ-АЛЬЯНС" за адресами:

1) 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 96, офіс 55;

2) 39600, Полтавська область, м. Кременчук, а/с 29.

Дата складення повного рішення 24.03.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк