Ухвала

від 25.03.2020 по справі 910/5616/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5616/19

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

суддя-доповідач О. О. Мамалуй

розглянувши матеріали касаційної скарги підприємства всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020р.

у складі колегії суддів: М. А. Руденко- головуючий, М. А. Дідиченко, Є. Ю. Пономаренко

та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2019р.

суддя: Н. І. Ягічева

за позовом Національного банку України

до підприємства всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс"

про стягнення 287 345,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020р. та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2019р. у справі №910/5616/19.

Верховний Суд звертає увагу, що предметом позову у цій справі є стягнення 287 345,48 грн., що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України судові рішення у зазначеній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім визначених випадків у цій статті випадків.

У касаційній скарзі містяться посилання скаржника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі не зазначено конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Скаржник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте, Верховний Суд звертає увагу, що скаржником не зазначено щодо застосування яких конкретно норм права відсутній висновок Верховного Суду.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Скаржником до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання касаційної скарги у даному випадку необхідно було сплатити 8 620,36 грн. (4 310,18 грн. Х 200%).

За ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень та для надання суду документу про сплату судового збору в розмірі 8 620,36 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу підприємства всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020р. та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2019р. у справі №910/5616/19 залишити без руху.

2. Надати підприємству всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Попередити підприємство всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Інлюкс" про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй