Рішення

від 27.02.2020 по справі 759/12532/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12532/17

пр. № 2/759/169/20

27 лютого 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро перекладів ТРІС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та невиплаченої заробітної плати та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2017 р. позивач зеренулася до суду зазначеними позовними вимогами, після уточнення просить суд визнати незаконним переведення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС на посаду фінансового директора, на підставі Наказу № 18к від 18.05.2016; визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС , на підставі Наказу №'13/1к від 10.01.2017; поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС ; стягнути з ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС , на користь ОСОБА_1 , суму невиплаченої заробітної плати за період з 03 листопада 2014 року по 10.01.2017 у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп.; стягнути з ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС , на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку з 03.11.2014 до моменту винесення рішення по справі виходячи з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн 27 коп.; стягнути з ТОВ БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ТРІС , на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту 10.01.2017 до моменту винесення рішення по справі виходячи з розрахунку середньо денного заробітку в розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн 27коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.11.2014 позивач рішенням Загальних зборів від 03.11.2014 була призначена на посаду директора ТОВ Бюро Перекладів з правом першого підпису бухгалтерських і банківських документів на підставі чого позивач приступила до своїх обов`язків та належно виконувала обов`язки директора товариства, здійснювала оперативне управління господарською діяльністю, після чого 11.08.2017 позивач отримала з ЄДРЮОФОП та громадських формувань з якого дізналася, що вона вже не є директором Товариства, а з 19.05.2016 директором є ОСОБА_2 , при цьому позивач заяву про звільнення не писала, причини звільнення їй не відомі, всупереч вимогам закону позивач належним чином не повідомлена про проведення загальних зборів та її не було ознайомлено з протоколом загальних зборів на підставі якого вона була звільнена, крім того в порушення вимог ст. 235 КЗпП України відповідач не нарахував та не виплатив позивачу останній середній заробіток за час вимушеного прогулу.

07.09.2017 ухвалою суду відкрито провадження по справі (а.с. 24).

Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процесуального кодексу України, що діяв до 15.12.2017.

У зв`язку з набранням чинності з 15.12.2017 Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України , згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15.12.2017.

Згідно Перехідних положень ЦПК України, розгляд даної цивільної справи здійснюється у загальному позовному провадженні.

30.05.2018 позивач по справі подала уточнення позовних вимог в яких заначила, що отримавши відзив дізналася причину та підстави звільнення, а також статтю, яка вказана у наказі про звільнення, а саме п. 1 ст. 36 КЗпП України та Наказ №18к від 19.05.2016 яким позивача переведено на посаду фінансового директора за сумісництвом з посади директора підприємства, який позивач вважає незаконним і вказаний документ підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі (а.с. 120-122).

06.09.2018 відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивач зазначає в уточненій позовній заяві на відсутність у відповідача документів, які стосуються її звільнення, однак в Товаристві відсутній відділ кадрів або відповідний фахівець, відповідно всі кадрові документи оформлювалися керівником відповідача, а саме позивачем по справі, при цьому веденням трудових книжок та документів відділу кадрів на підприємстві займаласятеж озивач, крім цього трудова книжка позивача знаходиться у неї, з цієї підстави відповідач немає змоги надати її копію для суду для встановлення обставин звільнення позивача, також в первісному позові позивач вказує на те, що останнім її робочим місяцем був квітень 2017 року, а в уточненій позовній заяві зазначає, що останнім робочим днем було 11.08.2017, а тому позивач свідомо викладає неправдиві відомості, які судом за будь-яких обставин не можуть братися до уваги як обставини, які не відповідають дійсності (а.с. 144-147).

25.09.2018 підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду (а.с. 158).

В ході розгляду справи по справі призначалася судово-почеркознавча експертиза ухвалою суду від 19.11.2018 (том 2 а.с. 75, 76) ухвалою суду від 16.05.2019 (том 2 а.с. 94, 95), ухвалою суду від 21.10.2019 (том 2 а.с. 111, 112), у результаті чого зазначена експертиза не була проведена належним чином, оскільки не було належних доказів, які б надали експертам можливість провести судово-почеркознавчу експертизу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та в уточненні до неї від 30.05.2018.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (том 2 а.с. 139).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Судом встановлено, що протоколом №1 ТОВ Бюро перекладів Тріс від 30.10.2014 було створено ТОВ Бюро перекладів Тріс та призначено директором ОСОБА_1 (а.с. 52).

На підставі наказу №03/11 від 03.11.2014 на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ Бюро перекладів Тріс ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Бюро перекладів Тріс (а.с. 53).

Згідно протоколу №18-05/16 загальних зборів ТОВ Бюро Перекладів Тріс від 18.05.2016 призначено на посаду директора ТОВ Бюро перекладів Тріс ОСОБА_2., а також на порядку денному було поставлено: розгляд питання про переведення директора ТОВ Бюро Перекладів Тріс ОСОБА_1 на посаду фінансового директора; розгляд питання про призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_2 та надання повноважень директору Товариства на вчинення всіх необхідних дій щодо реєстрації змін в державних органах (а.с. 54, 55).

19.05.2016 на підставі наказу №18к вирішено перевести на посаду фінансового директора за сумісництвом ТОВ Бюро перекладів Тріс ОСОБА_1 з 19.05.2016 (а.с. 56).

10.01.2017 наказом №3/1к ОСОБА_1 звільнено з посади фінансового директора за сумісництвом за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП (а.с. 57).

Згідно довідки АТ Райффайзен Банк Аваль вих.№Д1-В71/62-851 від 20.04.2018, що надана ТОВ Бюро Перекладів Тріс якою підтверджено прийняття в роботу 05.12.2014 та затверджено електронного підпису сертифікату ключа ЕЦП від 04.12.2014 на ОСОБА_1 , яка на той момент була директором ТОВ Бюро Перекладів Тріс ідентифікатор ключа клієнта: НОМЕР_1 (а.с. 104-106).

Тобто виплата заробітної плати (отримання грошових коштів в банківській установі для її виплати) здійснювалось позивачем як керівником відповідача. Кожного місяця позивач як керівник TOB Бюро перекладів TPIC підписувала використовуючи електронний цифровий підпис, платіжні доручення на отримання готівкових коштів в AT Райффайзен Банк Аваль для виплати заробітної плати.

Виплата заробітної плати проводилось керівником.

Пунктом 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.93 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 4.1. Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 визначено, що усі записи зв трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу розпоря дження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету міністрів України Про трудові книжки; працівників від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

На момент перебування позивача на посаді директора, як керівник мала право підпису Пунктом 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.93.Відповідно до ч. 3 ст. 94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захист визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 117 КЗпП і п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а за наявності спору про розміри належних сум спір вирішується судом, який визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням розміру спірної суми, її частки в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших обставин.

Відповідно до абзацу 5 п. 1.1 Інструкції на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Пунктом 4.1. Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або часткою відділу кадрів.

Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Власник або уповноважений ним орган повинен виплатити у зазначений строк не оспорювану ним суму.

Відповідачем у своїх поясненнях було зазначено, що після переведення позивача на посаду фінансового директора за сумісництвом трудова книжка не велась, а також трудова книжка знаходиться у позивача, оскільки на момент роботи позивача у Товаристві за трудові книжки була відповідальна саме позивач, а тому відповідач не міг зазначити такі відомості в зазначений документ.

Враховуючи зазначені обставини, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем про справі те, що їй не було відомо про підставу та дату її звільнення, оскільки позивач була присутньою 19.05.2016 на Загальних зборах учасників ТОВ Бюро перекладів , що вбачається із протоколу №1№18-05/16 від 19.05.2016 де і розглядалися питання на порядку денному про припинення виконання своїх обов`язків, як директора ТОВ Бюро перекладів ОСОБА_1 про що було зазначено у зазначеному протоколі та переведення ї на посаду фіннсового директора, крім цього правопершого підпису було саме у позивача, про що нею було зазначено у позовних вимогах.

З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах позовних вимог, з викладених у позовній заяві підстав та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позов, є необґрунтованим та не вбачається передбачених законом підстав для його задоволення.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору згідно Закону України Про судовий збір , суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 47, 94, 117 КЗпП України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ; п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати ; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро перекладів ТРІС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та невиплаченої заробітної плати та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та вихідної допомоги відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 06.03.2020.