Постанова

від 25.03.2020 по справі 634/335/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року

м. Харків

Справа № 634/335/19

Провадження № 22-ц/818/1891/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого-судді Бровченка І.О.,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив Україна ,

відповідачі - ОСОБА_1 , Сільськогосподарський виробничий кооператив Всеукраїнський кооператив Надія ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року в складі судді Єрьоміної О.В.,

в с т а н о в и в:

В березні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив Україна (далі - СВК Україна ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , сільськогосподарського виробничого кооперативу Всеукраїнський кооператив Надія (далі - СВК Всеукраїнський кооператив Надія ) про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,55 га кадастровий номер 6324885500:02:000:0358, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Всеукраїнський кооператив Надія , право оренди якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК України та ОСОБА_3 від 01.03.2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2008 року за № 040870200238.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом СВК Україна до ОСОБА_1 , СВК Всеукраїнський кооператив Надія про визнання договору емфітевзису недійсним до закінчення перегляду справи 322/1178/17 Великою Палатою Верховного Суду України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції СВК Україна подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи. Наявність в провадженні Великої Палати Верховного Суду справи № 322/1178/17 не є підставою для зупинення провадження по даній справі, оскільки наявні в справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко А.В. зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 322/1178/17 щодо визначення моменту укладення договору оренди земельної ділянки, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки наразі існують декілька рішень Верховного Суду з протилежними висновками щодо моменту укладення договору оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу СВК ВК Надія просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що суд першої інстанції, з метою досягнення у схожих правовідносинах правової визначеності, та порушення у будь-якому разі порушення прав та інтересів однієї зі сторін в разі винесення судового рішення до закінчення розгляду аналогічного питання Великою Палатою Верховного Суду у справі № 322/1178/17, на власний розсуд, в межах передбачених п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України зупинив провадження у справі, аби не зробити передчасний висновок у даній справі, чим уникне порушення завдань та принципів цивільного судочинства.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року відповідно до ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 322/1178/17 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в березні 2019 року СВК Україна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , СВК Всеукраїнський кооператив Надія про визнання договору емфітевзису недійсним. В зазначеному позові позивач просив суд визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,55 га кадастровий номер 6324885500:02:000:0358, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Всеукраїнський кооператив Надія , право оренди якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК України та ОСОБА_3 від 01.03.2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2008 року за № 040870200238.

Під час розгляду судом першої інстанції даної справи було встановлено, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 322/1178/17, провадження № 14-338цс19, за позовом про витребування земельної ділянки. В зазначеній справі на вирішенні Великої Палати Верховного Суду перебуває питання щодо визначення правової позиції щодо строку дії договору, моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації).

Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо прийняття до провадження справи № 322/1178/17 з метою визначення моменту з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації) мотивований наявністю виключної правової проблеми, необхідністю забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з зазначеного питання.

В ухвалі Великої Палати Верхового Суду від 27.06.2019 зазначено, що постановляючи ухвалу про передачу справи № 322/1178/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду керувалася тим, що є підстави для відступу від правової позиції Верховного Суду України.

Зокрема, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що Верховний Суд України впродовж незначного проміжку часу неодноразово змінював свій підхід щодо визначення моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним.

Зокрема, спочатку Верховний Суд України вказав, що помилковим є висновок суду першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, про те, що моментом укладення договорів оренди земельних ділянок є дата їхньої державної реєстрації, оскільки відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України Про оренду землі в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (постанова Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162ц 13).

У постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зроблено схожий висновок, що цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. З огляду на положення статті 638 Цивільного кодексу України, статей 125, 126 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Викладений у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 висновок неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 140/960/15-ц та від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 917/108/18 вказано, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір, як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. У правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, які також враховані та на які також міститься посилання в постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц (провадження № 61-5839св18), також йдеться про те, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації.

Згодом Верховний Суд України зробив інший висновок, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір, як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанови Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17).

За таких обставин, з урахуванням наявності суперечливих висновків Верховного Суду України колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За правилами п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Оскільки укладений 01 березня 2007 року між СВК Україна та ОСОБА_3 строком на 10 років договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію 08 жовтня 2008 року, а оспорюваний позивачем договір емфітевзису укладено 04 квітня 2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначальним для правильного вирішення цивільно-правового спору є визначення строку дії договору оренди від 01 березня 2007 року, а тому провадження у справі підлягає зупиненню до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 322/1178/17 у подібних правовідносинах.

Виходячи із визначеного у ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства, з урахуванням того, що від висновків касаційного суду у справі № 322/1178/17 залежить правильне вирішення спору у даній справі, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні передбачені п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України підстави для зупинення апеляційного провадження у справі, зважаючи на що, апеляційна скарга СВК Україна не підлягає задоволенню.

Крім того, під час розгляду судом апеляційної інстанції даної справи за апеляційною скаргою СВК Україна Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу № 322/1178/17, за результатом розгляду ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року.

Факт ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 свідчить про відсутність ризику порушення оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції передбаченого ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства щодо забезпечення розгляду справи у розумний строк та є підставою для відновлення провадження у справі судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна - залишити без задоволення.

Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2020 року.

Головуючий: Судді:І.О. Бровченко С.С. Кругова О.В. Маміна