Рішення

від 02.03.2020 по справі 160/13406/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 160/13406/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

27.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316255/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 05.09.2019 датою її подання, а саме 23.09.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316254/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 05.09.2019 датою її подання, а саме 30.09.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1317081/42260495 від 29.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 06.09.2019 датою її подання, а саме 30.09.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316257/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 18.09.2019 датою її подання, а саме 11.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316251/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 18.09.2019 датою її подання, а саме 11.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1317083/42260495 від 29.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 18.09.2019 датою її подання, а саме 11.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316258/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 18.09.2019 датою її подання, а саме 11.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316259/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 8 від 20.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316260/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 24.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316261/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 27.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316262/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 11 від 27.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316263/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 12 від 27.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316264/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 13 від 27.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019 р;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316253/42260495 від 28.10.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 14 від 27.09.2019 датою її подання, а саме 15.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД були складені та направлені на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019, однак Державною податковою службою України їх реєстрацію було зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Для доказу реальності операцій позивачем направлені до відповідача-2 повідомлення № 2 від 23.10.2019, № 1 від 23.10.2019, № 3 від 23.10.2019, № 4 від 23.10.2019, № 6 від 23.10.2019, № 5 від 23.10.2019, № 7 від 23.10.2019, № 8 від 23.10.2019, № 9 від 23.10.2019, № 10 від 23.10.2019, № 11 від 23.10.2019, № 12 від 23.10.2019, № 13 від 23.10.2019, № 14 від 23.10.2019 - письмові пояснення разом з первинними документами для підтвердження реальності господарських операцій. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складені податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Також, в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови, ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, що взагалі не відповідає дійсності, а тому рішення, прийняті відповідачем є протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

10.03.2020 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

10.03.2020 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті через ненадання позивачем копій документів, зокрема, щодо придбання використаних матеріалів для виконання ремонту, платіжних документів, актів виконаних робіт тощо. У зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки рішення прийняті правомірно.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД зареєстровано як юридична особа 22.06.2018 (запис 1 203 102 0000 029968).

Основним видом діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД були складені та подані на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019.

Згідно з квитанціями (які мали ідентичний зміст щодо підстави зупинення реєстрації податкової накладної), що були отримані ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД після подання вищезазначених податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН:

- відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрації податкової накладної в ЄРПН зупинена;

- податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ;

- запропоновано ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У зв`язку з чим, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД на підставі п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, були направлені пояснення щодо вищезазначених податкових накладних №№ 1-14 з наданням відповідних копій документів (повідомлення № 2 від 23.10.2019, № 1 від 23.10.2019, № 3 від 23.10.2019, № 4 від 23.10.2019, № 6 від 23.10.2019, № 5 від 23.10.2019, № 7 від 23.10.2019, № 8 від 23.10.2019, № 9 від 23.10.2019, № 10 від 23.10.2019, № 11 від 23.10.2019, № 12 від 23.10.2019, № 13 від 23.10.2019, № 14 від 23.10.2019).

Однак, не зважаючи на це, ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД були отримані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316255/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316254/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1317081/42260495 від 29.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316257/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316251/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1317083/42260495 від 29.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316258/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316259/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316260/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316261/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316262/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316263/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316264/42260495 від 28.10.2019;

- Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316253/42260495 від 28.10.2019.

На означені рішення позивачем були подані скарги, однак рішеннями Комісії з питань розгляду скарг, скарги залишені без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

22.03.2018 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 визначені Критерії ризиковості платника податку.

За змістом п.п. 1.6 п. 1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку № 117).

Пунктом 19 Порядку № 117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно квитанцій реєстрацію податкових накладних № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки вони відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з цим, в наявних в матеріалах справи копій квитанцій, не зазначено які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача.

Також, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Слід зазначити, що негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом ДФС України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019, який не відноситься до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів зазначення в розділі Додаткова інформація (вказати конкретні документи), конкретних документів які ненадані.

При цьому, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в оскаржуваних рішеннях № 1316255/42260495 від 28.10.2019, № 1316254/42260495 від 28.10.2019, № 1317081/42260495 від 29.10.2019, № 1316257/42260495 від 28.10.2019, № 1316251/42260495 від 28.10.2019, № 1317083/42260495 від 29.10.2019, № 1316258/42260495 від 28.10.2019, № 1316259/42260495 від 28.10.2019, № 1316260/42260495 від 28.10.2019, № 1316261/42260495 від 28.10.2019; № 1316262/42260495 від 28.10.2019, № 1316263/42260495 від 28.10.2019, № 1316264/42260495 від 28.10.2019, № 1316253/42260495 від 28.10.2019 не конкретизовано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019.

Позивачем були подані відповідні письмові пояснення стосовно фактів виписки податкових накладних № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 з наданням первинних документів до пояснень, що не спростовано ГУ ДПС у Дніпропетровській області та підтверджується матеріалами справи.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останніх не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

З системного аналізу матеріалів справи, вбачається, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, винесеними нерозсудливо та недобросовісно, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1316255/42260495 від 28.10.2019, № 1316254/42260495 від 28.10.2019, № 1317081/42260495 від 29.10.2019, № 1316257/42260495 від 28.10.2019, № 1316251/42260495 від 28.10.2019, № 1317083/42260495 від 29.10.2019, № 1316258/42260495 від 28.10.2019, № 1316259/42260495 від 28.10.2019, № 1316260/42260495 від 28.10.2019, № 1316261/42260495 від 28.10.2019; № 1316262/42260495 від 28.10.2019, № 1316263/42260495 від 28.10.2019, № 1316264/42260495 від 28.10.2019, № 1316253/42260495 від 28.10.2019.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 датою їх подання, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, нормами ПК України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16.09.2015 № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД податкові накладні № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 датою їх подання.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відносно стягнення з відповідачів на користь ТОВ Дніпромонтажбуд ЛТД витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським об`єднанням Право Гарант договір про надання правової допомоги № С111-ЗП від 19.12.2019.

Відповідно до п.п. 2.1.1. означеного договору для цілей даного договру вартість окремих послуг становить, зокрема: складання та подання позовної заяви до адміністративного суду - 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. Договору правова допомога за цим Договором надається виключно адвокатами, які перебувають у трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням.

Згідно наказу № 03-04/1 від 03.04.2019 ОСОБА_1 було прийнято на посаду адвоката до Адвокатського об`єднання Право Гарант з 04.04.2019, за основним місцем роботи.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правової допомоги, позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № С111-ЗП від 19.12.2019; наказ № 03-04/1 від 03.04.2019; рахунок № С111-ЗП/220 від 20.12.2019 на суму 20 000,00 грн.; платіжне доручення № 453 від 21.12.2019 на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу: за складання позовної заяви згідно рах. № С111-ЗП/220 від 20.12.2019, договір № С111-ЗП від 19.12.2019; акт прийому - передачі виконаних робіт № С111-ЗП/220 від 20.12.2019 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП в„– 002089 від 12.03.2019 (Захарченко І.В.); довіреність від 19.12.2019.

Копії вищезазначених документів долучені до матеріалів справи.

Зважаючи на викладені обставини вимога щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Представники відповідачів клопотання щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суду не надали та не вчинили жодних дій щодо доведення неспівмірності витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 26 894,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 450 від 21.12.2019.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 26 894,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1316255/42260495 від 28.10.2019, № 1316254/42260495 від 28.10.2019, № 1317081/42260495 від 29.10.2019, № 1316257/42260495 від 28.10.2019, № 1316251/42260495 від 28.10.2019, № 1317083/42260495 від 29.10.2019, № 1316258/42260495 від 28.10.2019, № 1316259/42260495 від 28.10.2019, № 1316260/42260495 від 28.10.2019, № 1316261/42260495 від 28.10.2019; № 1316262/42260495 від 28.10.2019, № 1316263/42260495 від 28.10.2019, № 1316264/42260495 від 28.10.2019, № 1316253/42260495 від 28.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 05.09.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 06.09.2019, № 4 від 18.09.2019, № 5 від 18.09.2019, № 6 від 18.09.2019, № 7 від 18.09.2019, № 8 від 20.09.2019, № 9 від 24.09.2019, № 10 від 27.09.2019, № 11 від 27.09.2019, № 12 від 27.09.2019, № 13 від 27.09.2019, № 14 від 27.09.2019 датою їх подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ 42260495) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ 42260495) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ 42260495) сплачений судовий збір у розмірі 13 447,00 грн., згідно платіжного доручення № 450 від 21.12.2019.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромонтажбуд ЛТД (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, код ЄДРПОУ 42260495) сплачений судовий збір у розмірі 13 447,00 грн., згідно платіжного доручення № 450 від 21.12.2019.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складено 10 березня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко