Рішення

від 23.03.2020 по справі 520/179/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 р. № 520/179/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙФОАМ до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками перевірки, на підставі яких було винесено спірне податкове повідомлення-рішення за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині донарахування 78 552,06 грн. по взаємовідносинам з ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП . Так, позивач вказував, що порушення стосовно взаємовідносин з зазначеним контрагентом, на думку контролюючого органу, полягало у заниженні задекларованих показників рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.07.2017 року по 30.06.2017 року, в т.ч. за 4 квартал 2017 року в сумі 290 933,00 грн. внаслідок неможливості відстеження подальшої реалізації ТМЦ придбаних ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП у ТОВ СКАЙФОАМ , у зв`язку з чим відповідач приходить до висновку, що відбулось перерахування ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП коштів не пов`язаних з постачанням товарів. Однак, як вказував позивач, господарські правовідносини між ним та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП є реальними, відповідають видам діяльності, у позивача наявні всі матеріально-технічні та трудові ресурси для вчинення зазначеного. Відтак, відповідні висновки контролюючого органу, є хибними.

Від відповідача надійшов відзив на позов в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що в розрізі наявного кримінального провадження у відношенні до ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП (фіктивне підприємництво), ненадання до перевірки документів щодо транспортування ТМЦ по вказаним взаємовідносинам, отримані від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП кошти не пов`язані з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ СКАЙФОАМ щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів 2017 року, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ СКАЙФОАМ та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за 2017 рік. Таким чином, зазначене порушення ТОВ СКАЙФОАМ п. 5, 7 П(С)БО Дохід , п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України призвело до заниження доходу, а відповідно заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 290 933 грн., у т.ч. за 2017 рік на суму 290 933 грн.

Від позивача надійшла відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача з тих підстав, що за відсутності обвинувальних вироків, враховуючи, що позивач, в силу приписів чинного законодавства, не несе відповідальність за правопорушення, вчинені іншою юридичною особою, зважаючи, що відповідачем не ставилась під сумнів первинна документація, а у позивача за наслідками господарських операцій відбулось збільшення активів, правочини між ТОВ СКАЙФОАМ та ТОВ СПЕЦ- АЛЬЯНС ГРУП є реальними. Відтак, кошти отриманні позивачем за проданий товар кваліфікуються саме як Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів), що свідчить про хибність тверджень податкового органу, що вказані кошти слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У свою чергу, суд вказує, що справа перебуває на стадії судового розгляду по суті з 12.03.2020 року відповідно до ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В Україні наразі запроваджено карантинні заходи. Вказаний факт є загальновідомим та не потребує доказуванню, відповідно до ч.3 ст.78 КАС України

Відтак, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19 , на виконання Наказу Голови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року № 04-05/08 (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/), Рішення зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року № 3, розпорядження Голови Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року № -03-04/02 "Про впровадження в суді протиепідемічних заходів" (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/909163/), враховуючи рішення Ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-168/20, беручи до уваги приписи Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби НОМЕР_1 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" , враховуючи, що сторони виклали свої правові позиції у позові, відзиві, відповіді на відзив, сторонами подано всі необхідні докази по справи, дотримуючись процесуальних строків, визначених ч.2 ст. 193 КАС України суд, керуючись ст.205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання технічним засобом, відповідно до ст. 229 КАС України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Контролюючим органом було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ СКАЙФОАМ за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи, результати якої викладено в акті № 889/20-40-05-02-08/39188901 від 25.11.2019 р. (а.с.11-78).

Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем, зокрема, п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, ст. 137 ПК України, п. 5, 7 П(С)БО Дохід .

ТОВ СКАЙФОАМ , не погодившись його висновками в частині заниження суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку в результаті не включення до складу інших операційних доходів отримані кошти, не пов`язані з реалізацією товарів у сумі 290 933,00 грн., у т.ч. в 4 кварталі 2017 року в сумі 290 933,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся в 4 кварталі 2017 року у сумі 52368,00 грн., подало заперечення на акт перевірки листом № 2019/118 від 09.12.2019 року які, за результатами розгляду відповідачем було відхилено листом від 18.12.2019 року № 13913/10/20-40-05-02-15 (а.с.149-161).

На підставі висновків перевірки відносно позивача було складено податкове повідомлення - рішення від 21.12.2019 року №00001940502 яким було збільшено зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 469593 грн., у тому числі за основним платежем - 313062 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 156531 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням частині донарахування 78552,06 грн. з яких податкового зобов`язання в розмірі 52368 грн. та штрафної санкції в розмірі 26184,06 грн. по взаємовідносинам з ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП , звернувся до суду за його оскарженням.

З матеріалів справи вбачається, що порушення стосовно взаємовідносин з ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП на думку контролюючого органу полягає у заниженні позивачем задекларованих показників рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.07.2017 року по 30.06.2017 року, в т.ч. за 4 квартал 2017 року в сумі 290 933,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП . Такий висновок відповідач зробив з того, що проведеним аналізом ЄРПН відстежити подальшу реалізацію ТМЦ придбаних ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП у ТОВ СКАЙФОАМ не є можливим, оскільки відповідно до ЄРПН дані ТМЦ не реалізовувались. Реалізація ФОП чи кінцевих споживачам відсутня. У зв`язку з чим відповідач приходить до висновку, що відбулось перерахування ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП коштів не пов`язаних з постачанням товарів (а.25 акту перевірки). Іншою підставою для непідтвердження реальності операції з продажу товарів і як наслідок заниження доходу , а відповідно заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 290 933 грн. слугувало наявність порушеного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 від 17.01.2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі службовими особами ТОВ Архінформ-проект за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та за фактом фіктивного підприємництва ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП за ч.1 ст. 205 КК України (арк. 23-26 Акту перевірки).

Отже, на думку відповідача, кошти, отримані позивачем від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП не пов`язані, з огляду на нереальність правочинів між позивачем та зазначеним контрагентом, з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ СКАЙФОАМ щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів 2017 року, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ СКАЙФОАМ та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за 2017 рік.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. п. 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 та 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час перевіряємого періоду), об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу ( п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Перевіряючи висновки перевірки, а відтак, прийняте податкове повідомлення - рішення в оскаржуваній частині на предмет відповідності приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Між ТОВ СКАЙФОАМ (Постачальник) та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП (Покупець) було укладено договір постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч.1 ст. 181 ГК України, що не заперечувалось сторонами в позові та відзиві.

Так 13.09.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП звернулось до ТОВ СКАЙФОАМ з наміром здійснити покупку товару та сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в рахунку-фактурі № Е15224 від 13.09.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 21.09.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15224 від 13.09.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП здійснило оплату платіжним дорученням № 37 від 19.09.2017 року на суму 63 798,46 грн., у т.ч. ПДВ 10633,08 грн.

За фактом отримання від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП попередньої оплати за товар, ТОВ СКАЙФОАМ виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 112 від 19.09.2017р. на суму на суму 63 798,46 грн., у т.ч. ПДВ 20% 10633,08 грн.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч.1 ст. 181 ГК України ТОВ СКАЙФОАМ здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*1200*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970001929 від 21.09.2017 року .

02.10.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП звернулось до ТОВ СКАЙФОАМ з наміром здійснити покупку товару, сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в рахунку-фактурі № Е15330 від 02.10.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 18.10.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15330 від 02.10.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП здійснило оплату платіжним дорученням № 130 від 13.10.2017 року на суму 105647,18 грн., у т.ч. ПДВ 17607,86 грн.

За фактом отримання від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП попередньої оплати за товар, ТОВ СКАЙФОАМ виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 96 від 13.10.2017р. на суму на суму 105 647,18грн, у т.ч. ПДВ 20% 17607,86 грн. з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч.1 ст. 181 ГК України ТОВ СКАЙФОАМ здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*2400*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970002050 від 18.10.2017 року.

24.11.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП звернулось до ТОВ СКАЙФОАМ з наміром здійснити покупку товару, сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в Рахунку-фактурі № Е15738 від 24.11.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 28.11.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15738 від 24.11.2017 року ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП здійснило оплату платіжним дорученням № 75 від 27.11.2017 року на суму 121487,10 грн. у т.ч. ПДВ 20247,85 грн.

За фактом отримання від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП попередньої оплати за товар, ТОВ СКАЙФОАМ виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 206 від 27.11.2017р. на суму на суму 121 487,10 грн, у т.ч. ПДВ 20% 20247,85грн.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч.1 ст. 181 ГК України ТОВ СКАЙФОАМ здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*2400*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970002272 від 28.11.2017 року.

Матеріали справи за вказаними операціями також містять в собі довіреності на отримання ТМЦ.

Сторони виконали свої зобов`язання в повному обсязі, як щодо постачання товару, так і стосовно здійснення оплати за поставлений товар.

У бухгалтерському обліку позивачем зазначені взаєморозрахунки відображено у картці по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечувались під час перевірки, що відображено на сторінках 21-23 акту перевірки ( а.с. 31-33, 162-170, 180-184).

При цьому, будь-яких зауважень до зазначених первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ СКАЙФОАМ та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП з боку відповідача зроблено не було.

ТОВ СКАЙФОАМ має основний вид діяльності Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (код КВЕД 22.21) та є виробником пінополіуретану на який отримано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/20933 від 24.06.2016 року (діяв на час спірних взаємовідносин), протокол санітарно- гігієнічної експертизи від 16.06.2016 р. (діяв на час спірних взаємовідносин) ( а.с.171,177-179).

Також позивач має необхідну матеріально-технічну базу для виготовлення пінополіуретану: ТОВ СКАЙФОАМ власник нерухомого майна площею 7287,5 кв.м за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вулиця Лозівська, 130, до складу якого входить в тому числі, адміністративно-побутовий корпус, допоміжний корпус, склад вторсировини, виробничо-складський корпус для виробництва деталей меблі зі спіненого пінополіуретану, склади, склад комплектуючих, склад відходів, будівля котельної та вентіляційної, насосна станція внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння тощо (а.с.172-176).

Окрім цього, як вказував позивач, та на підтвердження чого надав довідку, ТОВ СКАЙФОАМ має необхідні трудові ресурси для виготовлення пінополеуретану: загальна чисельність співробітників станом на 30.09.2017 р. 91 особа, станом на 31.10.2017 року - 91 особа, станом на 30.11.2017 року - 90 осіб, серед них: начальник цеху, різальники поролону, виготовлювачі блоків пінополіуретану, оператори виробництва формованого поліуретану та пінополіуретану, пресувальники готової продукції та відходів, головний технолог, тощо (а.с.185).

Суд зазначає, що поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України, однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, і так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Як вбачається із матеріалів справи, товари продані Позивачем ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС- ГРУП були самостійно ним виготовлені, що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

При цьому, вартість товару на момент списання зі складських запасів (картка складського обліку за 21.09.2017 року, за 18.10.2017 року, за 28.11.2017 року) була менша ніж вартість за якою зазначений товар було реалізовано ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП (видаткові накладні № CD970001929 від 21.09.2017 року, № CD970002050 від 18.10.2017 року, № CD970002272 від 28.11.2017 року) ( а.с.163, 166, 169,186-190).

Таким чином, в результаті реалізації виготовлених позивачем товарів ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП у позивача відбулося збільшення активів.

Піддаючи системному аналізу доводи сторін, встановлені судом обставини та наведені нормативні положення та оцінивши правочини, укладені позивачем з його контрагентом ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, їх предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, такі визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ СКАЙФОАМ , наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно, свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Відносно доводів контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на неможливість відстежити подальшу реалізацію ТМЦ, придбаних у ТОВ СКАЙФОАМ , оскільки відповідно до ЄРПН дані ТМЦ ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП не реалізовувались.

Але, такі твердження відповідача не можуть автоматично свідчити про нереальність господарських операцій між ТОВ СКАЙФОАМ та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП , водночас, судовим розглядом доведено протилежне.

Згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. Порушення певним контрагентом у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, не може бути підставою для висновку про порушення суб`єктом перевірки вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Щодо ненадання до перевірки документів щодо транспортування ТМЦ ( стор. 24 акту перевірки).

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 вересня 2018 року у справі №820/477/18, від 11 вересня 2018 року у справі №815/6105/17 та ін.

Ще одною підставою, на думку контролюючого органу, для висновку про заниження доходу , а відповідно заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 290 933 грн. слугувало наявність порушеного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 від 17.01.2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі службовими особами ТОВ Архінформ-проект за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та за фактом фіктивного підприємництва ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП за ч.1 ст. 205 КК України (стор. 23-26 акту перевірки).

Але, слід зазначити, що акт перевірки не містить інформації про існування вироків судів відносно будь-якого з контрагентів ТОВ СКАЙФОАМ , у тому числі стосовно ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП , а містить лише інформацію стосовно порушеного кримінального провадження.

Само по собі відкрите кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" не є підставою для визнання спірних господарських операцій фіктивними.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах, зокрема, від 09 жовтня 2018 року у справі N 806/1013/17, від 02 жовтня 2018 року у справі N 826/6146/16.

Відповідачем до матеріалів справи додано ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27.11.2018 року у справі № 335/11221/18 ( а.с.200-205) якою було скасовано ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника ЗВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області Петрова Д.В. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ Спец-Альянс Груп (ЄДРПОУ 41163865) № 26006585516 відкритому у АТ Райффайзен банк Аваль у м. Києві (МФО 380805), з забороною АТ Райффайзен банк Аваль у м. Києві (МФО 380805) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з зазначеного банківського рахунку, поданого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081020000006 від 17.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України. Призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Відповідні посилання відносно вказаного кримінального провадження в акті перевірки зроблено за встановленими вказаною ухвалою обставинами.

У свою чергу, суд вказує, що за даними ЄДРСР по справі № 335/11221/18 станом на час розгляду даної справи № 520/179/20, не постановлено обвинувального вироку, а відповідачем, у даному аспекті було залишено поза увагою ті обставини, що вказана ухвала та решта наступних, які постановлено у вказаний справі згідно відомостей ЄДРСР (накладення арешту на кошти, надання тимчасового доступу до речей та документів, тимчасовий доступ та вилучення оригіналів банківських документів тощо) є процесуальними актами, які виносяться суддями у порядку реалізації їх повноважень щодо здійснення судового контролю. Вони обов`язково містять виклад обставин, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність проведення відповідної процесуальної дії. При постановленні таких ухвал слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості чи не винуватості особи, відтак, такі ухвали не мають жодного преюдиційного значення з огляду на статтю 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такі ж висновки викладено Верховним Судом, зокрема, в постанові від 02 квітня 2019 року (справа №826/6245/18).

Відповідач в якості обґрунтування порушень позивача вказував, що отримані від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС- ГРУПП кошти, не пов`язані з постачанням товарів, а тому, вони повинні були бути враховані позивачем як дохід у складі інших доходів за 2017рік.

Згідно із п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі - Положення, П(с)БО 15 "Дохід"), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 8 зазначеного Положення визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до п. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 668 Цивільного кодексу України визначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши наведені нормативні положення, суд вказує, що кошти, отримані позивачем за проданий товар, кваліфікуються саме як Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) .

Підтвердженням того факту, що кошти є саме доходом від реалізації продукції, є перехід права власності на продукцію до іншого суб`єкта, що оформлено відповідними документами згідно із приписами законодавства.

У свою чергу, для відображення відповідного доходу у звітності, необхідною умовою є реальність господарських операцій в результаті, яких було отримано такий дохід.

Враховуючи зазначене та, оскільки у позивача наявні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із поставки товару, висновки відповідача, що кошти, отримані позивачем від ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС- ГРУПП слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду є помилковими.

Відповідачем, на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України не було доведено правомірність податкового повідомлення - рішення від 21.12.2019 року №00001940502 в частині, щодо якої подано позов ТОВ СКАЙФОАМ .

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙФОАМ (61020, м. Харків, шосе Григорівське,88, код ЄДРПОУ 39188901) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2019 року №00001940502 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙФОАМ" в частині донарахування 78552,06 грн. з яких податкового зобов`язання в розмірі 52368 грн. та штрафної санкції в розмірі 26184,06 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙФОАМ" (61020, м. Харків, шосе Григорівське,88, код ЄДРПОУ 39188901) у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 26 березня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.