Постанова

від 21.07.2020 по справі 520/179/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 р.Справа № 520/179/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Заічко О.В., м. Харків) від 23.03.2020 року (повний текст складено 26.03.2020 року) по справі № 520/179/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙФОАМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "СКАЙФОАМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 21.12.2019 р. № 00001940502 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 78552,06 грн., у тому числі за основним платежем - 52368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26184,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з висновками перевірки, на підставі яких було винесено спірне податкове повідомлення-рішення за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині донарахування 78552,06 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП". Так, позивач вказував, що порушення стосовно взаємовідносин з зазначеним контрагентом, на думку контролюючого органу, полягало у заниженні задекларованих показників рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.07.2017 року по 30.06.2017 року, в т.ч. за 4 квартал 2017 року в сумі 290933,00 грн. внаслідок неможливості відстеження подальшої реалізації ТМЦ придбаних ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" у ТОВ "СКАЙФОАМ", у зв`язку з чим відповідач приходить до висновку, що відбулось перерахування ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" коштів не пов`язаних з постачанням товарів. Однак, як вказував позивач, господарські правовідносини між ним та ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" є реальними, відповідають видам діяльності, у позивача наявні всі матеріально-технічні та трудові ресурси для вчинення зазначеного.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року по справі № 520/179/20 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "СКАЙФОАМ" за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи, результати якої викладено в акті № 889/20-40-05-02-08/39188901 від 25.11.2019 р. (а.с. 11-78).

Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем, зокрема, п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 137 ПК України, п. 5, 7 П(С)БО "Дохід".

ТОВ "СКАЙФОАМ", не погодившись його висновками в частині заниження суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку в результаті не включення до складу інших операційних доходів отримані кошти, не пов`язані з реалізацією товарів у сумі 290933,00 грн., у т.ч. в 4 кварталі 2017 року в сумі 290933,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся в 4 кварталі 2017 року у сумі 52368,00 грн., подало заперечення на акт перевірки листом № 2019/118 від 09.12.2019 року які, за результатами розгляду відповідачем було відхилено листом від 18.12.2019 року № 13913/10/20-40-05-02-15 (а.с. 149-161).

На підставі висновків перевірки відносно позивача було складено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2019 р. № 00001940502 яким було збільшено зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 469593 грн., у тому числі за основним платежем - 313062 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 156531 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням частині донарахування 78552,06 грн. з яких податкового зобов`язання в розмірі 52368 грн. та штрафної санкції в розмірі 26184,06 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП", звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки у позивача наявні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із поставки товару, висновки відповідача, що кошти, отримані позивачем від ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС- ГРУПП" слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду є помилковими. Відповідачем, на виконання приписів ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.12.2019 року № 00001940502 в частині, щодо якої подано позов ТОВ "СКАЙФОАМ".

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що порушення вимог податкового законодавства полягає у заниженні позивачем задекларованих показників рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.07.2017 року по 30.06.2017 року, в т.ч. за 4 квартал 2017 року в сумі 290933,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП". Вказав, що проведеним аналізом ЄРПН відстежити подальшу реалізацію ТМЦ придбаних ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" у ТОВ "СКАЙФОАМ" не є можливим, оскільки відповідно до ЄРПН дані ТМЦ не реалізовувались. Реалізація ФОП чи кінцевих споживачам відсутня. У зв`язку з чим відповідач приходить до висновку, що відбулось перерахування ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" коштів не пов`язаних з постачанням товарів. Також зазначив, що порушено кримінальне провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 від 17.01.2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі службовими особами ТОВ "Архінформ-проект" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП" за ч. 1 ст. 205 КК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "СКАЙФОАМ" (Постачальник) та ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (Покупець) було укладено договір постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч. 1 ст. 181 ГК України.

Так 13.09.2017 року ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" звернулось до ТОВ "СКАЙФОАМ" з наміром здійснити покупку товару та сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в рахунку-фактурі № Е15224 від 13.09.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 21.09.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15224 від 13.09.2017 року ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" здійснило оплату платіжним дорученням № 37 від 19.09.2017 року на суму 63798,46 грн., у т.ч. ПДВ 10633,08 грн.

За фактом отримання від ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" попередньої оплати за товар, ТОВ "СКАЙФОАМ" виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 112 від 19.09.2017 р. на суму на суму 63 798,46 грн., у т.ч. ПДВ - 10633,08 грн.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч. 1 ст. 181 ГК України ТОВ "СКАЙФОАМ" здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*1200*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970001929 від 21.09.2017 року.

Також, 02.10.2017 р. ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" звернулось до ТОВ "СКАЙФОАМ" з наміром здійснити покупку товару, сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в рахунку-фактурі № Е15330 від 02.10.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 18.10.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15330 від 02.10.2017 року ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" здійснило оплату платіжним дорученням № 130 від 13.10.2017 року на суму 105647,18 грн., у т.ч. ПДВ 17607,86 грн.

За фактом отримання від ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" попередньої оплати за товар, ТОВ "СКАЙФОАМ" виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 96 від 13.10.2017р. на суму на суму 105 647,18 грн., у т.ч. ПДВ - 17607,86 грн. з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч. 1 ст. 181 ГК України ТОВ "СКАЙФОАМ" здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*2400*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970002050 від 18.10.2017 року.

Також, 24.11.2017 р. ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" звернулось до ТОВ "СКАЙФОАМ" з наміром здійснити покупку товару, сторони під час перемов оговорили строк поставки, умови оплати, асортимент товару, його кількість та вартість товару, що було зафіксовано в Рахунку-фактурі № Е15738 від 24.11.2017 року. Сторонами було погоджено наступні умови поставки товару: EXW: за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (доставка здійснюється силами Покупця), строк поставки: 28.11.2017 року.

На підтвердження факту прийняття умов поставки пінополіуретану, які було запропоновано в рахунку-фактурі № Е15738 від 24.11.2017 року ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" здійснило оплату платіжним дорученням № 75 від 27.11.2017 року на суму 121487,10 грн. у т.ч. ПДВ - 20247,85 грн.

За фактом отримання від ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" попередньої оплати за товар, ТОВ "СКАЙФОАМ" виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну № 206 від 27.11.2017 р. на суму на суму 121487,10 грн., у т.ч. ПДВ 20% 20247,85 грн.

На виконання умов укладеного договору постачання товару (пінополіуретану) шляхом обміну листами в порядку ч. 1 ст. 181 ГК України ТОВ "СКАЙФОАМ" здійснило поставку товару - куб пінополіуретану 1620*2400*2000, що підтверджується видатковою накладною № CD970002272 від 28.11.2017 року.

Також на підтвердження реальності вчинення вказаних правочинів, позивачем надано довіреності на отримання ТМЦ.

Як зазначив суд першої інстанції, сторони виконали свої зобов`язання в повному обсязі, як щодо постачання товару, так і стосовно здійснення оплати за поставлений товар. У бухгалтерському обліку позивачем зазначені взаєморозрахунки відображено у картці по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями". При цьому, будь-яких зауважень до зазначених первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ "СКАЙФОАМ" та ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП" з боку відповідача зроблено не було.

Також суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "СКАЙФОАМ" має основний вид діяльності Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (код КВЕД 22.21) та є виробником пінополіуретану на який отримано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/20933 від 24.06.2016 року (діяв на час спірних взаємовідносин), протокол санітарно-гігієнічної експертизи від 16.06.2016 р. (діяв на час спірних взаємовідносин) (а.с. 171, 177-179). Підприємство позивача має необхідну матеріально-технічну базу для виготовлення пінополіуретану: ТОВ "СКАЙФОАМ" власник нерухомого майна площею 7287,5 кв.м за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вулиця Лозівська, 130, до складу якого входить в тому числі, адміністративно-побутовий корпус, допоміжний корпус, склад вторсировини, виробничо-складський корпус для виробництва деталей меблі зі спіненого пінополіуретану, склади, склад комплектуючих, склад відходів, будівля котельної та вентиляційної, насосна станція внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння тощо (а.с. 172-176). Також, як вказував позивач, та на підтвердження чого надав довідку, ТОВ "СКАЙФОАМ" має необхідні трудові ресурси для виготовлення пінополеуретану: загальна чисельність співробітників станом на 30.09.2017 р. 91 особа, станом на 31.10.2017 року - 91 особа, станом на 30.11.2017 року - 90 осіб, серед них: начальник цеху, різальники поролону, виготовлювачі блоків пінополіуретану, оператори виробництва формованого поліуретану та пінополіуретану, пресувальники готової продукції та відходів, головний технолог, тощо (а.с. 185).

Щодо доводів, щ наведені податковим органом в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст.ст. 42, 43 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності та свободи договору, суб`єкти господарювання вправі вільно укладати будь-які договори, не заборонені законом, та самостійно визначати умови виконання зобов`язань, так само як і залучати будь-яких юридичних осіб, незалежно від їх місцезнаходження по відношенню до підприємства позивача.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.03.2018 р. у справі № 2а-2647/12/1170.

Судовим розглядом встановлено, що правочини укладені між позивачем та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП виконано кожною стороною, що підтверджується первинними документами. При цьому відповідач в Акті перевірки не вказував на наявність дефектів або недоліків у складених документах, що свідчить про відсутність яких-небудь зауважень до складених первинних документів та відповідність їх змісту положенням Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704).

Реалізовані підприємством позивача на адресу ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП ТМЦ були самостійно ним виготовлені, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Також колегія суддів зазначає, що вартість товару на момент списання зі складських запасів (картка складського обліку за 21.09.2017 року, за 18.10.2017 року, за 28.11.2017 року) була менша ніж вартість за якою зазначений товар було реалізовано ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП (видаткові накладні № CD970001929 від 21.09.2017 року, № CD970002050 від 18.10.2017 року, № CD970002272 від 28.11.2017 року), що свідчить про те, що в результаті реалізації виготовлених позивачем товарів у нього відбулося збільшення активів, що є свідченням наявності економічної вигоди поставки товару власного виробництва відповідному контрагенту.

Кошти отриманні за проданий товар були кваліфіковані платником податку як Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів). Підтвердженням того факту, що кошти є саме доходом від реалізації продукції є перехід права власності на продукцію до іншого суб`єкта, що оформлено відповідними документами згідно із приписами законодавства. В свою чергу, для відображення відповідного доходу у звітності необхідною умовою є реальність господарських операцій в результаті, яких було отримано такий дохід.

Враховуючи зазначене та оскільки у позивача наявні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із поставки товару, висновки відповідача, що кошти, отримані позивачем від відповідних контрагентів слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду є помилковими.

Щодо посилання податкового органу на те, що аналізом ЄРПН відстежити подальшу реалізацію ТМЦ придбаних ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП у ТОВ СКАЙФОАМ не є можливим, оскільки відповідно до ЄРПН дані ТМЦ не реалізовувались, реалізація ФОП чи кінцевих споживачам відсутня, у зв`язку з чим відповідач прийшов до висновку, що відбулось перерахування ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП коштів не пов`язаних з постачанням товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Відповідно до п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування, платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що правочини укладені між позивачем та ТОВ СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП виконані сторонами у повному обсязі та господарські операції оформленні відповідними документами первинного бухгалтерського обліку. В свою чергу, підприємство позивача не може нести відповідальності за відсутність певних документів чи неналежне ведення бухгалтерського обліку у свого контрагента, а тому вказані вище доводи податкового органу є безпідставними.

Що стосується наявності кримінального провадження у відношенні до контрагента підприємства позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи додано ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27.11.2018 року у справі № 335/11221/18 ( а.с.200-205) якою було скасовано ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника ЗВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області Петрова Д.В. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ "Спец-Альянс Груп" (ЄДРПОУ 41163865) № НОМЕР_1 відкритому у АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві (МФО 380805), з забороною АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві (МФО 380805) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з зазначеного банківського рахунку, поданого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081020000006 від 17.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Відповідні посилання відносно вказаного кримінального провадження в акті перевірки зроблено за встановленими вказаною ухвалою обставинами.

Як зазначив суд першої інстанції, за даними ЄДРСР по справі № 335/11221/18 станом на час розгляду справи № 520/179/20, не постановлено обвинувального вироку, а відповідачем, у цьому аспекті було залишено поза увагою ті обставини, що вказана ухвала та решта наступних, які постановлено у вказаний справі згідно відомостей ЄДРСР (накладення арешту на кошти, надання тимчасового доступу до речей та документів, тимчасовий доступ та вилучення оригіналів банківських документів тощо) є процесуальними актами, які виносяться суддями у порядку реалізації їх повноважень щодо здійснення судового контролю. Вони обов`язково містять виклад обставин, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність проведення відповідної процесуальної дії.

При постановленні таких ухвал слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості чи не винуватості особи, відтак, такі ухвали не мають преюдиційного значення з огляду на ст. 78 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження відносно контрагента підприємства позивача та протоколи допиту свідків не є належними доказами, які свідчать про безтоварність господарських операцій, оскільки відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем до матеріалів справи не надано копії вироків в рамках наведеного апелянтом кримінального провадження, а тому відсутні правові підстави вважати належним та допустимим доказом пояснення осіб, надані під час допиту їх в якості свідків в порядку досудового розслідування.

Без наявності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, на думку колегії суддів не може бути достатнім лише посилання на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, самого вироку без належного мотивування причетності притягнутої особи до відповідальності до спірних операцій, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що доказів про наявність фактів, які б свідчили про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог процесуального закону надано не було.

Стан виконання податкових обов`язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов`язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності підприємства позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту виконання робіт (надання послуг).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не було доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.12.2019 року № 00001940502 в частині, щодо якої подано позов ТОВ "СКАЙФОАМ".

Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року по справі № 520/179/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року по справі № 520/179/20 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року по справі № 520/179/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 27.07.2020 року