Рішення

від 25.03.2020 по справі 640/17149/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року м. Київ № 640/17149/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючої судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту також - відповідач, Київська міська митниця ДФС), третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 15.08.2019 №UA100050/2019/000036/2;

- зобов`язати Київську міську митницю ДФС вчинити дії щодо визначення митної вартості товару (виноград свіжий столових сортів) щодо якого Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2019 №UA100050/2019/000036/2 за основним методом (п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України), що включає в себе вартість товару (13206,71 доларів США (0,71 долара США за один кілограм товару)) та вартість його доставки (550,00 доларів США) - 13756,71 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Київської міської митниці ДФС не було правових підстав для збільшення митної вартості товару, оскільки позивачем належним чином підтверджено заявлену вартість товару.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що декларантом не надано всіх документів, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, а тому сумніви митного органу у правильності задекларованої митної вартості є обґрунтованими, як наслідок спірне рішення прийнято правомірно.

Третьою особою подано письмові пояснення, в яких викладено позицію аналогічну викладеній позивачем та наголошено, що відповідач не вказав конкретних обставин, що викликали сумніви та не надано обґрунтувань необхідності перевірки відомостей у наданих документах щодо визначеної митної вартості товарів.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім та Фермерське господарство OLTIARIQ MO'JIZAVIY MEVALARI (Узбекістан) уклали контракт від 01.08.2019 № 03/08-ЕХ, а саме свіжої та сушеної плодоовочевої продукції.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4, 2.5 вказаного контракту загальна сума контракту складає 200 000,00 (двісті тисяч) доларів США. Ціна товару включає в себе вартість товару, упаковки, транспортні витрати з доставки на станцію переходу та витрати по експорту. Оплата по даному контракту відбувається протягом 120 календарних днів після отримання партії товару, або на умовах 100 % попередньої оплати.

Фермерським господарством OLTIARIQ MO'JIZAVIY MEVALARI відповідно до умов контракту № 03/08-ЕХ від 03.08.2019 виданий інвойс (накладна-рахунок-фактура) 09.08.2019 № 01, відповідно до якого здійснилася поставка товару - виноград свіжий столових сортів вагою (нетто) 18 601 кг загальною вартістю 13 206,71 доларів США (0,71 долара США за один кілограм).

Умовами поставки є FCA (Ферганська область), марка та номер автотранспорту: Volvo НОМЕР_2 / НОМЕР_1 .

Послуги організації та забезпечення доставки товару для позивача надавала ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу міжнародним автомобільним сполученням від 05.03.2019.

Відповідно до експортної декларації від 09.08.2019 № 30017/09.08.2019/0005772 в графі 42 фактурна вартість товару (виноград свіжий столових сортів) складає 13 206,71 долар США.

З метою здійснення митного оформлення товару виноград свіжий столових сортів , країна виробництва Узбекистан, покупець ТОВ Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім , ФОП ОСОБА_1 , як представником позивача, подано митну декларацію 14.08.2019 №UA100050/2019/284424, відповідно до якої митна вартість товару заявлена за основним методом за ціною договору, що включало в себе вартість товару - винограду свіжий столових сортів (загальною вартістю 13 206,71 доларів США, тобто 0,71 долара США за один кілограм) та вартість його доставки (550,00 доларів США) - 13 756,71 доларів США; сума митних платежів, що передбачалась до сплати (з розрахунку від митної вартості товару 0,71 долара США за один кілограм) становила 69 236,64 грн.

Київською міською митницею ДФС 15.08.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100050/2019/000036/2, відповідно до якого митна вартість товару була визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, а саме було встановлено за один кг товару суму 0,9445 долара США.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

В підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надані до митної декларації від 14.08.2019 №UA100050/2019/284424 контракт від 03.08.2019 № 03/08-ЕХ та специфікація № 1 до контракту; інвойс від 09.08.2019 № 01; експортну декларацію від 09.08.2019 № 30017/09.08.2019/0005772; довідку про транспортні витрати від 13.08.2019 № 4.

Київська міська митниця ДФС повідомила декларанта про те, що декларантом не надано всіх основних документів, що підтверджують митну вартість, а саме - зовнішньоекономічний договір (контракт). В поданій митній декларації в графі 44 перед кодом документа 4104 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються) та перед кодом документа 4103 (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) проставлений символ "m", тобто, відповідно до наказу Мінфіна від 30.05.2012 №651 документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, проте, відсутній в поданих документах та при попередніх. Також Київська міська митниця ДФС повідомила декларанта про те, що довідка про транспортні витрати надана ПП ОСОБА_2 , проте, виконавцем транспортних послуг відповідно до наданої міжнародної автомобільної накладної (CMR) є P.P. ОСОБА_6 .

Київською міською митницею ДФС запропоновано надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 15.08.2019 третьою особою повідомлено Київську міську митницю ДФС, що під час подачі електронної митної декларації від 14.08.2019 за №UA 100050/2019/284424 було надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: контракт від 03.08.2019 № 03/08-ЕХ та специфікація № 1 до контракту, інвойс від 09.08.2019 № 01; експортна декларація країни відправлення; пакувальний лист; CMR; фітосанітарний сертифікат, довідка про транспортні витрати; висновок фітосанітарної експертизи, книжка МДП; сертифікат про походження товару СТ-1.

При цьому суд звертає увагу, що митним органом не доведено, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Також, митний орган не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Такий висновок відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №809/1469/16.

Щодо посилання митного органу, що в поданій митній декларації в графі 44 перед кодом документа 4104 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються) та перед кодом документа 4103 (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) проставлений символ "m", тобто, відповідно до наказу Мінфіна від 30.05.2012 №651 документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, проте, відсутній в поданих документах та при попередніх.

Водночас, вказані обставини спростовуються наданими до матеріалів справи витягами із особистого облікового запису декларанта - брокера ФОП ОСОБА_1 з програми QD Pro та витягами з офіційної електронної пошти декларанта - брокера ФОП ОСОБА_1 з програми QD Pro , з якої здійснювалось листування з Київською міською митницею ДФС, з якої вбачається, що контракт від 03.08.2019 № 03/08-ЕХ та специфікація № 1 до контракту додавався при подачі митної декларації.

Окрім того, Київською міською митницею ДФС у відповідь на адвокатський запит від 22.08.2019 направлено листа від 29.08.2019 № 7809/10/26-70-62-03 та надано завірені копії декларації від 15.08.2019 № UA100050/2019/284462 та документів долучених до неї в графі 44, в якому також наявні контракт від 03.08.2019 № 03/08-ЕХ та специфікація № 1 до контракту та інвойс від 09.08.2019 № 01.

Також Київська міська митниця ДФС повідомила декларанта про те, що довідка про транспортні витрати надана ПП ОСОБА_2 , проте виконавцем транспортних послуг відповідно до наданої міжнародної автомобільної накладної (CMR) є P.P. ОСОБА_6 .

Водночас, судом з матеріалів справи встановлено, що послуги організації та забезпечення доставки товару відповідно до інвойсу від 09.08.2019 № 01 (де марка та номер автотранспорту зазначено: Volvo НОМЕР_2 / НОМЕР_1 ) для позивача надавала ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу міжнародним автомобільним сполученням від 05.03.2019, в зв`язку із чим саме від неї було долучено до митної декларації відповідну довідку від 13.08.2019 №4 із зазначенням розрахунку вартості доставки товару (транспортних витрат).

При цьому, між ФОП ОСОБА_2 було залучено контрагента ФОП ОСОБА_6 на підставі договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу міжнародним автомобільним сполученням (вказаний договір долучено до матеріалів справи).

Відповідно до платіжного доручення від 21.08.2019 №712 позивачем сплачено транспортні послуги згідно з рахунком від 15.08.2019 № 19/08.15 ФОП ОСОБА_2 у сумі 15 150,00 грн.

Отже, позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару у митній декларації від 15.08.2019 № UA100050/2019/284462.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Крім цього, слід зауважити, що у постанові Верховного Суду України від 12.03.2018 у справі №809/4367/15 зазначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

При цьому, в спірному рішенні такі дані відсутні, зазначено лише посилання на митну декларацію від 03.08.2019 №UA100010/2019/344284, відповідно до якої митна вартість складає на рівні 0,9445 доларів США.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості автомобіля за основним методом. Натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

При цьому, суд зауважує, що при скасуванні спірного рішення від 15.08.2019 №UA100050/2019/000036/2 в даному випадку повністю відновлюються порушені права позивача, зокрема, відновлюються першочергові числові значення митної вартості, які визначено позивачем за основним методом (за ціною договору), що включає в себе вартість товару та вартість його доставки (13206,71 доларів США (0,71 долара США за один кілограм товару) та доставка 550,00 доларів США), а тому у суду відсутні підстави для додаткового встановлення обов`язку митному органу вчиняти дії щодо визначення митної вартості товару, відносно якого Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожному гарантовано право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 19.08.2019 №19-08/19, додаткову угоду від 02.09.2019 №1 до вказаного договору правової допомоги, рахунок оплату від 03.09.2019 №19, акт приймання-передачі наданих правових послуг від 03.09.2019 та платіжне доручення від 03.09.2019 №724.

За встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а ціна позову складає 19 249,72 грн, тобто витрати на правничу допомогу складають 31% від суми позову, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 3 000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241- 246, 255, 293, 296- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ТОВ Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 15.08.2019 №UA100050/2019/000036/2.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити .

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 (три тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укр-Уз агроекс-ім (адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, офіс 209/2, код ЄДРПОУ 41088081).

Відповідач: Київська міська митниця Державної фіскальної служби (бул. Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко