Ухвала

від 26.03.2020 по справі 921/206/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26 березня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/206/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

розглянувши заяву Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" № 161 від 19.03.2020 (вх.№2202 від 24.03.2020) про забезпечення позову у справі №921/206/20

за позовом: Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", Пуща-Водиця,14 лінія, м.Київ, 04075

до відповідача: Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, буд.10, смт.Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, 48201

про стягнення 100 000,00 грн. заборгованості

Без виклику (повідомлення) учасників процесу

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек", м.Київ звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Санаторій "Збруч", смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, 100 000,00 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору №208 від 06.09.2005 в частині грошових зобов`язань (повернення авансу) в сумі 100 000, 00грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.03.2020 позовну заяву Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" №147 від 12.03.2020 (вх. № 240 від 24.03.2020) залишено без руху.

Одночасно із поданням позовної заяви, Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" звернулося із заявою № 161 від 19.03.2020 (вх. № 2202 від 24.03.2020) про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: комплекс державного підприємства "Санаторій "Збруч", загальною площею 10955,1 кв. м. за адресою Тернопільська область, смт. Гусятин, вул. Санаторна 10, "з", Артсвердловина № 1 та Артсвердловина №2 за адресою північна околиця смт. Гусятин, правий берег р. Збруч, кадастровий номер майна 6121655100:02:002:0044.

В обґрунтування необхідності вжиття забезпечення позову, заявник, зокрема посилається на те, що:

- державне підприємство «Санаторій «Збруч» не виконує свої зобов`язання за Договором № 208 від 06.09.2005 року більше 14 років (останньою додатковою угодою Відповідачу надано строк для повернення фінансової допомоги до 31 грудня 2019 року);

- відповідач не звертався до Позивача з жодними пропозиціями про часткову сплату заборгованості або її реструктуризацію, не здійснює ніяких дій спрямованих на погашення цієї заборгованості, а тому Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек» вважає, що позичальник не має наміру повертати зазначені суми, і для уникнення порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також для забезпечення реального виконання чи уникнення труднощів при виконані рішення суду, у випадку задоволення позову, просить суд заяву задовольнити;

- зазначає, що під час наради, яка проводилась у Державному управлінні справами, який є засновником та органом управління майном сторін справи, представнику Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» було повідомлено що ДП «Санаторій «Збруч» надавши фінансову звітність Засновникові, відобразив відсутність грошових коштів на рахунках підприємства, отже ставити питання про пролонгацію дії договору або виконання зобов`язань за Договором № 208 від 06.09.2005 року щодо повернення фінансової допомоги у розмірі 100 000 грн. у добровільному порядку є неможливим;

- з огляду на те, що у Відповідача у власності є майно, яке розташовано за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р-н., смт. Гусятин, вул. Санаторна, 10 "3", вважає за необхідне звернутись із заявою про забезпечення позову, оскільки є наявними підстави вважати, що виконати рішення суду по справі за позовом ДП України «Міжнародний дитячий центр «Артек» до ДП «Санаторій «Збруч» про стягнення заборгованості за договором № 208 від 06.09.2005 року у розмірі 100 000,00 грн. буде неможливо, а тому позивач змушений з метою захисту прав та інтересів звернутись із заявою про забезпечення позову у порядку ст. 136 ГПК України, бо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Щодо зустрічного забезпечення, то заявник зазначає, що у продовж декількох років відповідачем не ведеться господарська діяльність, ефективність фінансових показників негативна, а тому вважає що ризиків при забезпеченні позовних вимог позивача для відповідача немає, але у разі якщо суд прийде до висновку про необхідність зустрічного забезпечення позову, Позивач виконає вимоги передбачені ст. 141 ч. 1 п. 2 ГПК України, що полягатимуть у вчиненні інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Згідно частини 1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.136 ГПК України).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Частиною 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.137 ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п.1, 2, 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 (чинної на даний час), у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Питання задоволення заяви сторони про вжиття заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Поряд з цим, слід зазначити, що за змістом п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19).

Таким чином, оскільки предметом позову у справі №921/206/20 є стягнення заборгованості (грошових коштів) в сумі 100 000,00 грн, суд вважає вимоги заявника щодо накладення арешту на майно - комплекс ДП "Санаторій "Збруч", загальною площею 10955,1 кв. м. за адресою Тернопільська область, смт. Гусятин, вул. Санаторна 10, "з", Артсвердловина № 1 та Артсвердловина №2 за адресою північна околиця смт. Гусятин, правий берег р. Збруч, кадастровий номер майна 6121655100:02:002:0044 не співмірними із заявленими позовними вимогами Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", а тому в задоволенні заяви слід відмовити за відсутності зв`язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги у справі №921/206/20, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" № 161 від 19.03.2020 (вх.№ 2202 від 24.03.2020) про вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - Державного підприємства "Санаторій "Збруч" - відмовити.

2. Копії ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 ГПК України з моменту її підписання (26.03.2020) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 ГПК України.

Суддя С.Г. Стопник