Постанова

від 25.03.2020 по справі 816/621/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №816/621/16

адміністративне провадження №К/9901/17180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача: представник не з`явився,

відповідача: представник Васянович Д.С.,

третя особа: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у складі колегії суддів: Удовіченка С.О. (головуючий), Канигіної Т.С., Бойка С.С. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), Любчич Л.В., Сіренко О.І. у справі №816/621/16 за позовом Приватного підприємства "Альфа-С-2" до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Публічне акціонерне товариство "Державний експертно-імпортний банк України" про визнання дій неправомірними, скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Приватне підприємство "Альфа-С-2" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (далі - третя особа) про визнання дій комісії управління ліцензування Міністерства внутрішніх справ України щодо результатів проведення перевірки ПП "Альфа-С-2" протиправними та скасування розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень Ліцензійних умов від 20.04.2016 №5925/03/24-2016.

2. Постановою від 27 вересня 2016 року Полтавського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень Ліцензійних умов від 20 квітня 2016 року №5925/03/24-2016 в частині встановленого порушення Приватним підприємством "Альфа-С-2" підпункту 5 пункту 7 щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об`єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06 вересня 2013 року про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс"), та зобов`язання Приватного підприємства "Альфа - С - 2" усунути вказане порушення у строк до 16 травня 2016 року, а також подати в цей самий строк у письмовій формі інформацію про його усунення, з поданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушення.

2.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у частині, якою позовні вимоги задоволено, скасовано. Прийнято у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:

4.1. ПП "Альфа - С - 2" (ідентифікаційний код 34549006) зареєстроване як юридична особа 11.09.2006, номер запису в ЄДР 15881020000005398. 26.04.2012 згідно рішення МВС України №252 від 26.03.2012 ПП "Альфа - С - 2" видано ліцензію серії АВ№617123 на провадження господарської діяльності з надання послуг із охорони власності та громадян, початком строку дії ліцензії є 27.02.2012.

4.2. У період з 13.04.2016 по 14.04.2016 посадовими особами відділу державного охоронного нагляду Управління ліцензування МВС України з дотриманням вимог чинного законодавства проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - ПП "Альфа - С - 2" вимог законодавства у сфері охоронної діяльності. Позаплановим заходом встановлено, що послуги з охорони надаються ПП "Альфа - С - 2" на підставі письмових цивільно-правових договорів охорони, які укладено за відсутності в замовників охоронних послуг документів, що підтверджують їх повноваження на володіння об`єктом охорони на законних підставах (відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а саме: - Договір №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс" /склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1/ укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючого філією у м. Полтаві, ПАТ "Демітекс" в особі керуючого санацією та ПП "Альфа - С - 2" в особі директора підприємства та Договір про внесення змін до Договору №1 від 06.09.2013; - Договір №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2 /склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, 7-й Хорольський тупик, 1/ укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючого філією у м. Полтаві та ПП "Альфа - С - 2" в особі директора підприємства. Результати позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - ПП "Альфа - С - 2" вимог законодавства у сфері охоронної діяльності оформлені актом №24/3-542 від 14.04.2016.

4.3. 20.04.2016 на підставі акту позапланової перевірки №24/3-542 від 14.04.2016, у якому зафіксовано порушення ПП "Альфа - С - 2" частин 1, 3 статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 №4616-VI, підпункту 5 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №960 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності , МВС України прийнято розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов №5925/03/24-2016, яким ПП "Альфа - С - 2" зобов`язано у строк до 16.05.2016 усунути допущені ним порушення підпункту 5 пункту 7 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності у частині надання послуг з охорони власності на підставі письмових цивільно-правових договорів охорони, які укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовників охоронних послуг на володіння (користування) об`єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс" та договір №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2), а також у цей самий строк, тобто до 16.05.2016, подати в письмовій формі інформацію з підтверджуючими документами щодо усунення вказаних порушень.

4.4. 06.09.2013 між ПП "Альфа - С - 2" (виконавець), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) та ПАТ "Демітекс" (замовник-2) укладено договір №1 про надання послуг з охорони об`єкта, з урахуванням додатку №1 до нього. За умовами договору виконавець зобов`язується забезпечувати охорону майна ПАТ "Демітекс" (склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1), яке перебуває на балансі у замовника, від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, визначених цим договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до об`єкту, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

4.5. 12.11.2015 між ПП "Альфа - С - 2" (виконавець), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) та ОСОБА_1 (замовник-2) підписані зміни до договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони об`єкта, згідно з якими виконавець зобов`язується забезпечувати охорону наступного майна: - майна ПАТ "Демітекс", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладених договорів застави, а саме №6409Z42/2474 від 01.10.2009 та №6411Z1/2474 від 21.01.2011; - майна ТОВ "Ровниця", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладеного договору застави №6408Z34/2474 від 02.12.2008; - майна ТОВ "Спінтекс", що знаходиться в іпотеці АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладених договорів іпотеки №6408Z33/2474 від 02.12.2008 та №6409Z39/2474 від 01.10.2009, та передане згідно актів опису та арешту майна №450-24 та №419/16 на відповідальне зберігання ОСОБА_1 від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушень цілісності, знищення, перебування (знаходження, втручання) сторонніх осіб та інших протиправних посягань, визначених цим договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором. ОСОБА_1 є заступником керуючого філією ПАТ Державний експортно-імпортний банк України у м. Полтаві і його довіреною особою згідно довіреності від 03.04.2013, зареєстрованої у реєстрі за №653.

4.6. 29.12.2012 між ПП "Альфа - С - 2" (виконавець) та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) укладено договір №4 про надання послуг з охорони об`єкта з урахуванням додатку №1 до нього. Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується забезпечувати охорону майна КП ЗБВ-2 (склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, 7-й Хорольський тупик, 1), яке перебуває в іпотеці (заставі) замовника від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до об`єкту, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що позивачем подані засвідчені копії документів, які підтверджують усунення порушення підпункту 5 пункту 7 Ліцензійних умов.

5.1. Стосовно неправомірності розпорядження МВС України №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 в частині суд першої інстанції, зазначив, що діючи на підставі належних повноважень керуючий філією ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та заступник керуючого цією філією Пащенко О.В., як довірена особа, діючи на підставі довіреності та отримавши на зберігання від Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України майно згідно актів опису та арешту майна №450-24 (ВП №48970684) від 11.11.2015 та №419/16 (ВП №48077533) від 11.11.2015, обґрунтовано вжили заходів для збереження цілісності цього майна шляхом укладення з ПП "Альфа - С - 2" договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна (з урахуванням додатків та змін до нього). З цього приводу суд зробив висновок, що встановленими під час судового розгляду обставинами спростовано допущення ПП "Альфа - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 Ліцензійних умов і в цій частині оскаржене розпорядження МВС України є протиправним і підлягає скасуванню.

5.2. Щодо питання відповідності Ліцензійним умовам укладення між ПП "Альфа - С - 2" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" письмового цивільно-правового договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2 суд першої інстанції зауважив, що майно перебуває в іпотеці банку. Матеріали справи не містять будь яких доказів, які б підтверджували звернення стягнення іпотекодержателя на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за зобов`язаннями. Суду не надано доказів проведення у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" дій щодо опису майна боржника КП ЗБВ-2 і накладення на нього арешту державним виконавцем, в тому числі здійснення передачі посадовою особою органу виконавчої служби нерухомого майна КП ЗБВ-2 на відповідальне зберігання уповноваженій особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

5.3. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивача не було законодавчо встановлених підстав для укладання з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" письмового цивільно-правового договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2. Відповідно у цій частині підтверджується порушення ПП "Альфа - С - 2" вимог підпункту 5 пункту 7 Ліцензійних умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об`єктом охорони на законних підставах, а саме, договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2. Відтак розпорядження МВС України №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 в частині зобов`язання ПП "Альфа - С - 2" у строк до 16.05.2016 усунути вказане вище порушення Ліцензійних умов прийняте обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог. Переоцінивши докази по справі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач, надавав охоронні послуги на підставі договору з ПАТ Державний експортно-імпортний банк України про надання послуг по охороні об`єкта. Договори були укладені позивачем за відсутності документів, які підтверджують повноваження замовника послуг на володіння (користування) об`єктом охорони на законних підставах. На думку суду апеляційної інстанції це є порушенням вимог частини 3 статті 8 Закону України Про охоронну діяльність та підпункту 5 пункту 7 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

7. Третя особа - Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України , подала касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року. Просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду повністю, скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позову. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій під час прийняття судових рішень про відмову у задоволенні позовних вимог неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, третя особа вказує, що суд апеляційної інстанції не застосував під час висновків про відсутність у третьої особи права володіння майном, щодо якого позивач надавав послуги з охорони, норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про виконавче провадження, а суд першої інстанції - норм Закону України Про іпотеку . Зазначене у договорах на охоронні послуги майно є предметом іпотеки, на яке звернуте стягнення на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 03 травня 2012 року по справі №18/302/12. На виконання рішення суду державним виконавцем майно за актами описане, арештоване та передане на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_1 , який є заступником керуючого філією АТ Укрексімбанк у м. Полтаві. Інше майно є предметом іпотеки, яке банк повинен зберігати (охороняти) .

8. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про законність і обґрунтованість судового рішення, яке оскаржується, та про безпідставність доводів касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 08.02.2020 (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Відповідно до вимог Закону України Про охоронну діяльність від 22 березня 2012 року № 4616-VI охоронна діяльність підлягає ліцензуванню (стаття 7). Частинами 1 та 3 статті 8 цього Закону встановлено, що суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. Замовник послуг з охорони майна зобов`язаний надати суб`єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

11. Підпункт 5 пункту 7 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою КМ України від 18 листопада 2015 р. № 960, містить аналогічні вимоги.

12. Отже, під час розгляду цієї справи суди першої та апеляційної інстанції повинні були дослідити наявність договорів на надання послуг з охорони. За наявності таких договорів, дослідити, чи надавались під час їх укладення замовниками для ПП Альфа-2-С оригінали чи копії документів, що підтверджують право замовника на володіння чи користування на законних підставах майном, охорона якого є предметом договорів.

13. Суд першої інстанції, прийшовши до переконання про протиправність оскарженого розпорядження про усунення порушення Ліцензійних умов відповідача в частині договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна (з урахуванням додатків та змін до нього), вказав, що документами, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об`єктом охорони на законних підставах, а також правомірність перебування майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1, є:

1) акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України №450-24 (ВП №48970684) від 11.11.2015 опису та арешту майна ТОВ "Спінтекс". Даним актом державний виконавець Назаровець А.Т. арештував, описав та передав на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_1 наступне майно: промислові будівлі, які складаються з: літ.Д-1, склад, загальною площею 5171,2 кв.м, літ.А-2, головна контора з прохідною, загальною площею 1021,9 кв.м, літ.В-3, цех, загальною площею 33651,3 кв.м, літ.Б-2, промислова будівля, загальною площею 10559,7 кв.м, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору №6408Z33/2474 від 02.12.2008, укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ТОВ "Спінтекс" (іпотекодавець) з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Генеральної угоди №6408N2/2474 від 02.12.2008 (кредитна лінія), підписаної між іпотекодержателем та ВАТ "Демітекс" (боржник). Державний виконавець Назаровець А.Т. здійснив арешт вказаного майна виконуючи наказ Господарського суду Полтавської області №18/302/12 від 21.05.2012 (з урахуванням ухвали суду №18/302/12 від 27.02.2015 про зміну порядку та способу виконання) в рахунок погашення суми заборгованості ПАТ "Демітекс" перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України";

2) акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України №419/16 (ВП №48077533) від 11.11.2015 опису та арешту майна ТОВ "Спінтекс". Даним актом державний виконавець Медведєв О.В. арештував, описав та передав на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_1 наступне майно: промислові будівлі, які складаються з літ.АД-1, ремонтно-технічна майстерня загальною площею 1836,7 кв.м., літ.Г-4, побутовий корпус загальною площею 3892,4 кв.м, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №6409Z39/2474 від 01.10.2009, укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ТОВ "Спінтекс" (іпотекодавець) з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Генеральної угоди №6408N2/2474 від 02.12.2008 (кредитна лінія), підписаної між іпотекодержателем та ВАТ "Демітекс" (боржник). Державний виконавець Медведєв О.В. здійснив арешт вказаного майна виконуючи наказ Господарського суду Полтавської області №18/302/12 від 21.05.2012 в рахунок погашення суми заборгованості ВАТ "Демітекс" (в подальшому змінено назву на ПАТ "Демітекс") перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

14. Дослідивши ці докази, суд першої інстанції на підставі аналізу статті 57 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, статей 7, 12 Закону України Про іпотеку від 5 червня 2003 року № 898-IV прийшов до висновку, що наведені докази вказують на правомірне володіння третьою особою ПАТ Державний експортно-імпортний банк України майном, щодо якого укладено договір про надання охоронних послуг.

15. Проте такі висновки суду першої інстанції є передчасними. Зокрема, суд першої інстанції зробив висновок про правомірне володіння третьою особою майном, щодо якого укладено договір про надання охоронних послуг, на підставі статей 7, 12 Закону України Про іпотеку від 5 червня 2003 року № 898-IV без врахування вимог статей 1, 9 та 10 цього Закону. Відповідно до них іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця. Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. Якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов`язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Суд першої інстанції не дослідив обставин справи у взаємозв`язку з вказаними нормами права та не дослідив належним чином наявні у справі докази з цього приводу, а саме договори про надання послуг з охорони майна на предмет договорів, та договори іпотеки в частині того, хто володіє майном за цими договорами.

16. Також суд першої інстанції не врахував вимоги статті 12 Закону України Про іпотеку від 5 червня 2003 року № 898-IV щодо того, що іпотекодержатель може за власний рахунок вжити заходів для збереження предмету іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов`язків щодо збереження предмета іпотеки. Обставин, чому саме третя особа-іпотекодержатель вживала за власний рахунок заходів щодо збереження майна, переданого в іпотеку, суд не встановлював. Будь яких доказів з цього приводу суд першої інстанції не витребував і не дослідив.

17. Крім того, за вказаним вище договором №1 від 06.09.2013 із послідуючими змінами під охорону передавалось не тільки нерухоме майно, що було предметом іпотеки і яке зазначалось згодом у актах опису і арешту майна, а й інше майно: майно ПАТ "Демітекс", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладених договорів застави №6409Z42/2474 від 01.10.2009 та №6411Z1/2474 від 21.01.2011; майна ТОВ "Ровниця", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладеного договору застави №6408Z34/2474 від 02.12.2008.

18. Правовий режим майна, яке перебуває у заставі і майна, переданого у іпотеку, є різним. Однак суд першої інстанції взагалі не дослідив наявні у справі докази з приводу майна, яке перебуває у заставі. Не визначив його володільця відповідно до вимог статей 9 та 17 Закон України Про заставу від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII, хоч ці обставини мають значення для правильного вирішення спору по суті. На наявність такого майна вказував і позивач під час надання пояснень відповідачу з приводу акту перевірки, у якому зазначено про порушення Ліцензійних умов.

19. Аналогічно, суд першої інстанції не дослідив обставини щодо володільця майна, переданого під охорону згідно договору №4 від 29.12.2012 між ПП "Альфа - С - 2" (виконавець) та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник). За цим договором виконавець зобов`язується забезпечувати охорону майна КП ЗБВ-2 (склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, 7-й Хорольський тупик, 1), яке перебуває в іпотеці (заставі). Проте судом не визначено володільця переданого під охорону заставного майна відповідно до вимог статей 9 та 17 Закон України Про заставу від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII, хоч ці обставини також мають значення для правильного вирішення спору по суті.

20. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у задоволенні позову повністю, допустив порушення вимог статті 195 КАС України у редакції на час перегляду рішення суду першої інстанції. Зазначивши про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не встановив зазначені вище обставини щодо володільця заставного майна і майна, переданого в іпотеку, яке було предметом договорів про надання послуг на охорону між позивачем та третьою особою. Не застосував норми матеріального права, які помилково застосував і які не застосував суд першої інстанції.

21. Відповідно до частин 1- 3 статті 159 КАС України (чинної на час прийняття судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

22. За змістом статті 11 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі статтею 9 КАС України (у чинній редакції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

23. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

24. При цьому, згідно з частиною 1 статті 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

25. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

26. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини, покладені в основу прийнятого відповідачем розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов. З цього приводу належним чином дослідити наявні докази з урахуванням норм Цивільного кодексу України, Законів України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, Про заставу від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII, Про іпотеку від 5 червня 2003 року № 898-IV, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про відповідність або невідповідність оскарженого розпорядження відповідача вимогам Закону України Про охоронну діяльність від 22 березня 2012 року № 4616-VI, Ліцензійним умовам провадження охоронної діяльності, затверджених постановою КМ України від 18 листопада 2015 р. № 960.

27. За наведених обставин суди попередніх інстанцій не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини 2 статті 353 КАС України у редакції до 08.02.2020 є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-IX, статтями 327, 344, 349, 350 КАС України у редакції до 08.02.2020, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року по справі №816/621/16 скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Стеценко С.Г.

Чиркін С.М.