Постанова

від 26.03.2020 по справі 460/1967/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа №460/1967/19

адміністративне провадження №К/9901/3086/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу члена Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду (суддя Дудар О. М.) від 23 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Кузьмич С. М., судді: Глушко І. В., Шавель Р. М.) від 24 грудня 2019 року у справі за позовом члена Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука Олега Богдановича про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, записів,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року член Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Рівненська ОДА), державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука О. Б. (далі - Держреєстратор), у якому просила:

- визнати протиправними дії Рівненської ОДА щодо проведення реєстрації змін до статуту Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району шляхом реєстрації статуту в новій редакції;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської ОДА Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції від 26 березня 2019 року № 255 стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району в новій редакції з новою юридичною назвою;

- визнати протиправним та скасувати рішення Держреєстратора про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району, на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 квітня 2019 року № 15911050002000611 та № 15911070003000611;

- визнати протиправними та скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 квітня 2019 року № 15911050002000611 та № 15911070003000611, що внесені Держреєстратором, щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району.

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 серпня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При ухваленні такого рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивачки. З огляду на суб`єктивний склад сторін справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у відкриті провадження у справі, зазначивши, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, член Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги позивачка зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. Предметом спору є саме порушення відповідачами положень чинного законодавства України, яким регулюється порядок внесення змін і доповнень до статутних документів юридичної особи - Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району.

03 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі, а ухвалою від 25 березня 2020 року призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з матеріалів справи, 25 вересня 1991 року зареєстровано статут Української православної церкви, діяльність якої поширюється на с. Курозвани, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту Релігійної громади № 65.

Розпорядженням голови Рівненської ОДА від 16 жовтня 2012 року № 568 Про реєстрацію статуту релігійної громади зареєстровано у новій редакції статут Релігійної громади Української Православної церкви в с. Курозвани Гощанського району, з юридичною назвою - Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району.

26 березня 2019 року Рівненською ОДА було ухвалено розпорядження № 255, яким, зокрема, зареєстровано статут Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Курозвани Гощанського району в новій редакції.

На підставі вказаного розпорядження 26 березня 2019 року Держреєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади та внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Саме такі обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ураховуючи ту обставину, що постановою апеляційного суду було змінено рішення суду першої інстанції, колегія суддів переглядає касаційну скаргу члена Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району Кравчук Н. К. в межах касаційного оскарження ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у частині, яка не змінена апеляційним судом та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року повністю.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, відповідно до положень ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачка оскаржує розпорядження голови Рівненської ОДА від 26 березня 2019 року № 255, на підставі якого проведено реєстрацію статуту Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району в новій редакції з новою юридичною назвою.

Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон № 987-ХІІ) врегульовано суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації.

Статтями 7, 8 Закону № 987-ХІІ передбачено, що релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому ст. 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого ст. 18 Закону № 987-ХІІ.

Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Відповідно до ст. 12 вищезазначеного Закону відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, установленому ст. 14 цього Закону.

Частина 1 ст. 14 Закону № 987-ХІІ передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч. 21, 22 ст. 14, ст. 15 вказаного Закону перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, і такі спори підлягають розгляду за правилами ЦПК України.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 806/3462/14 та від 20 січня 2020 року у справі № 140/1362/19.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що надання правової оцінки розпорядженню Рівненської ОДА від 26 березня 2019 року № 255 передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації - Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району. Окрім того, оскаржуване розпорядження зачіпає не лише права та інтереси позивачки, а й Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 зазначила, що, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, а тому є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, у зв`язку з чим юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до ч. 21 ст. 14, ч. 2 ст. 15 Закону № 987-ХІІ, тобто вирішення цього спору має здійснюватися за нормами ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними твердження судів першої та апеляційної інстанцій, що незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, заявлений спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження в цій справі, оскільки вирішення даного спору має здійснюватися у порядку, визначеному ЦПК України.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, постановили судові рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу члена Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Курозвани Гощанського району ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа