Ухвала

від 26.03.2020 по справі 360/2991/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2020 року

м. Київ

справа №360/2991/19

адміністративне провадження №К/9901/6759/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кантр-2018 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кантр-2018 (далі - ТОВ Кантр-2018 ) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - ГУ Держпраці у Луганській області), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Луганській області від 19 березня 2019 року № ЛГ 188/486/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 1 752 660,00 грн.

Луганський окружний адміністративний суду рішенням від 25 жовтня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2020 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов.

Визнав протиправною та скасував постанову ГУ Держпраці у Луганській області від 19 березня 2019 року № ЛГ 188/486/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 1 752 660,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, 05 березня 2020 року ГУ Держпраці у Луганській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року.

Разом з цим, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (…).

Отже, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також на постанову апеляційного суду має містити обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно ст. 328 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

За змістом підп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом у 2019 році та заявив одну позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до підп. 2 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 921 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 38 420,00 грн (200% від 19 210,00 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги ГУ Держпраці у Луганській області необхідно сплатити судовий збір у розмірі 38 тис. 420 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір, та зазначити підстави касаційного оскарження згідно ст. 328 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кантр-2018 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держпраці у Луганській області строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді А. А. Єзеров

В. М. Шарапа