Постанова

від 26.03.2020 по справі 813/823/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №813/823/16

адміністративне провадження №К/9901/32759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Датекс ЛТД на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.07.2017 (колегія суддів: Н.М. Судова-Хомюк, Н.В. Ільчишин, Р.Й. Коваль) у справі №813/823/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Датекс ЛТД до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Датекс ЛТД (далі - Товариство) звернулось до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003612204 від 01.10.2014 та № 0002282204 від 17.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, серед іншого, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ним отримано 30.04.2016 простим листом, тобто вже після проведеної перевірки, що є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідком такої перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6.10.2016 (суддя - Клименко О.М.) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0003612204 від 01.10.2014, у зв`язку із тим, що наказ про проведення перевірки ним був отриманий вже після проведеної перевірки, що суперечить пунктам 79.2 та 79.3 статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України)

В задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Натомість суд апеляційної інстанції, постановою від 5.07.2017 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволені позову відмовив повністю. Суд зауважив про те, що з отриманням Товариством першого запиту на отримання інформації від 11.01.2014 та відсутністю належного реагування щодо представлення затребуваних, платник податків був усвідомлений в подальших діях податкового органу та свідомо використав отримання кореспонденції з запізненням. Факт направлення вказаного повідомлення був здійснений у межах встановленого терміну, що не перешкоджало податковому органу здійснити дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що висновки суду першої інстанції є суперечливими з огляду на те, що мотивами для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003612204 від 01.10.2014 було, на думку суду першої інстанції, відсутність факту проведення такої перевірки. Відповідно, необхідно автоматично визнавати протиправними будь-які податкові повідомлення-рішення, що прийняті з урахуванням результатів відповідної невиїзної перевірки. Водночас, суд першої інстанції визнав відсутність порушень у діях податкового органу при винесенні податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 року №0002282204.

Також суд апеляційної інстанції визнав не правильними посилання суду першої інстанції на постанову ВСУ від 27.01.2015 у справі №21-425а14, оскільки предметом даного судового спору є не оскарження дій щодо проведення податкової перевірки, а визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень прийнятих за результатами податкової невиїзної документальної перевірки. Наявність податкових прав у платника податків не позбавляє податковий орган вимагати від платника податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби.

Не погоджуючись з рішенням суд апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Товариство посилалось на доводи, які аналогічні доводам вказаним у позові, що не потребують додаткового зазначення.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просить скасувати, - обґрунтованим та законним .

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14.04.2014 по 18.04.2014 ДПІ, на підставі наказу від 2.04.2014 №244, проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Вайз Юніон ЛТД , ТОВ Конді 50 , ПП Західбудсервіс , ТОВ Капістрано за період з 01.02.2011 по 01.11.2013 року, ПП Техноеліт за період травень-червень 2013 року, ТОВ Сана прим за період квітень, червень, липень 2012 року, ТОВ Маштрейд за період квітень 2012 року, ТОВ П`ятий Фактор за період березень 2011 року, ТОВ Будтехнолюкс за період лютий 2011 року, ПП Ройал Ісланд за період вересень-жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 265/22-04/19338693 від 28.04.2014.

У висновках акту перевірки від 28.04.2014 відповідач зазначив про порушення позивачем п. 198.3., 198.6. ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.1. ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 230199,11 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 28.04.2014 та рішення про результати розгляду скарги №22709/10/13-01-10-08-05/1433 від 25.09.2014 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003612204 від 01.10.2014, яким збільшено грошове зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 288627,26 грн., та № 0002282204 від 17.06.2014, яким збільшено грошове зобов`язання позивача за платежем інші фінансові санкції в сумі 1020,00 грн., які позивач оскаржив в судовому порядку.

Судами також встановлено, що копію зазначеного наказу того ж дня - 2.04.2016 надіслано на адресу позивача. При цьому поштове відправлення одержане Товариством 30.04.2016.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, який судом першої інстанції був частково задоволений (по податковому повідомленню-рішенню № 0003612204 від 01.10.2014), з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 6.02.2018 (справа №802/1241/17-а), від 21.02.2018 (справа №821/371/17) від 1.08.2018 (справа №821/1667/16).

У справі, що розглядається, суд першої інстанції вірно встановили, що з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 2.04.2016 №244, позивач ознайомився вже після проведення такої перевірки, - 30.04.2016.

З огляду на обставини отримання позивачем копії наказу вже після початку проведення перевірки, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, Касаційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції у даній справі про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав. На підтвердження вказаних обставин Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на акт перевірки, в якому на другому аркуші зауважено, серед іншого: Станом на 28.04.2014 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення до ДПІ … не повернулось .

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнано правомірним.

При цьому суд апеляційної інстанції вказаних обставин, які вірно встановлені та оцінені судом першої інстанції не спростував, а його висновки щодо них є помилковими, оскільки побудовані на припущеннях та невірному застосуванню норм матеріального права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0003612204 від 01.10.2014 й задоволення позовних вимог в цій частині. Щодо іншого податкового-повідомлення-рішення, яке також оскаржувалось позивачем у даній справі, то Верховний Суд на надає оцінку рішення суду першої інстанції, який визнав його законним, так як позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині.

Підсумовуючи викладене, Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Датекс ЛТД задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.07.2017 скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6.10.2016.

3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду