Ухвала

від 11.06.2020 по справі 813/823/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

11 червня 2020 року

Київ

справа №813/823/16

адміністративне провадження №К/9901/32759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 820/3401/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Датекс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003612204 від 1.10.2014, яким збільшено грошове зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 288627,26 грн., та № 0002282204 від 17.06.2014, яким збільшено грошове зобов`язання позивача за платежем інші фінансові санкції в сумі 1020, 00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002282204 від 17.06.2014.

На вказане рішення податковим органом подано апеляційну скаргу, яку постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 - задоволено. Скасована постанова Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позовних вимог- відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2020 касаційну скаргу позивача задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, та залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі № 813/823/16.

07.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про винесення додаткового судового рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що при ухвалені постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 813/823/16 не вирішено питання розподіл судових витрат.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заяву про винесення додаткового судового рішення, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з таких підстав.

Згідно приписів пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною шостою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вже зазначалось вище, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постановою від 26.03.2020 скасовано рішення суду апеляційної інстанції, та залишено в силі рішення суду першої інстанції. Разом з тим, в такій постанові не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір: перша інстанція - 4344,71 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 9.03.2016 № 1059 (а.с.3); касаційна інстанція - 5213, 65 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 19.07.2017 № 1668 (а.с. 204). Всього позивачами за судовий розгляд їх позову було сплачено 9558,36 грн. (4344,71 грн. + 5213, 65 грн.).

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачами на оплату судового збору за подання позовної заяви та касаційної скарги, мають бути присуджені на їх користь.

З урахуванням того, що Верховний Суд у цій справі, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, не здійснив розподіл судових витрат, які були понесені позивачами у зв`язку з розглядом даної справи у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій, то Суд ухвалює додаткову постанову про розподіл судових витрат.

Також, Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.2015 № 892 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області перейменовано на Галицьку ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області увійшла до складу Головного управління ДФС у Львівській області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України Головне управління ДПС у Львівській області є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 345, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" (код ЄДРПОУ 19338693) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 39292197) судовий збір за подання позовної заяви та касаційної скарги всього у сумі 9558,36 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень тридцять шість копійок).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду