Ухвала

від 26.03.2020 по справі 575/298/20

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/298/20

Провадження № 2/575/112/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 р. смт. Велика Писарівка

Суддя Великописарівського районного суду Сумської області В`юник Н.Г., розглянувши заяву Фермерського господарства Мірт про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Мірт до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Мірт-агро про визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною та визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У провадження Великописарівського районного суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати недійсною угоду про дострокове розірвання до договору оренди земельної ділянки б/н від 01.11.2012 б/н від 01.10.2019, укладеною між Фермерським господарством Мірт та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5921284400:06:002:0013, площа - 3,385 га; визнати недійсним договір оренди землі №53 від 11.10.2019, укладений між Фермерським господарством Мірт-агро та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5921284400:06:002:0013, площа - 3,385 га.

Про розірвання договору оренди землі відповідачем ОСОБА_1 та укладення нового договору оренди земельної ділянки з іншим орендарем, позивачеві стало відомо 09 січня 2020 року з інформаційної довідки.

Оскільки позивач вважає, що дії відповідачів суперечать вимогам законодавства та є втручанням в його господарську діяльність, разом з позовом ним подано заяву про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ОСОБА_1 та Фермерському господарству Мірт-агро чи будь-якій іншій третій особі, яка діятиме від їх імені, чи в їх інтересах, до набрання законної сили рішенням суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5921284400:06:002:0013, площею 3,385 га. , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Свої вимоги щодо забезпечення позову обгрунтовує тим, що вищезазначена земельна ділянка на час подачі позову перебуває у користуванні позивача, тому вважає, що ФГ Мірт-агро може втрутитися в господарську діяльність позивача, що може спричинити втрату врожаю позивачем та призвести до значних збитків і ускладнення поновлення порушених прав та інтересів позивача. Крім того, зазначає, що на спірній земельній ділянці проведено підготовчі роботи до наступного сільськогосподарського року, але не виключає можливості, що відповідач ФГ Мірт-агро , який неправомірно зареєстрував договір оренди на спірну земельну ділянку, може розпочати сільськогосподарські роботи. Тому, щоб уникнути втручання в господарську діяльність позивача та мінімізувати спричинення збитків, просить забезпечити позов шляхом заборони користування земельною ділянкою відповідачами або третіми особами.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до положень статей 150, 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Слід зазначити, що звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до норм ЦПК України одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та передбачають вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Суд вважає, що наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору оренди землі в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись нею законному власнику з огляду на те, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що вимога про заборону користування земельною ділянкою не є обгрунтованою, оскільки користування земельною ділянкою не тягне за собою її знищення або зменшення цінності. Крім того, в заяві позивачем зазначено, що на даний час земельна ділянка перебуває в його користуванні, а те, що відповідачі можуть в майбутньому втручатися в його господарську діяльність, тобто посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на вказане, заява Фермерського господарства Мірт про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 151, 153, 353, 354, 355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Фермерського господарства Мірт про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Мірт до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Мірт-агро про визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною та визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великописарівський районний суд Сумської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Н.Г. В`юник