Рішення

від 17.03.2020 по справі 902/893/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2020 р. Справа № 902/893/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Незамай Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код - 30019801

до: Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК", вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 2-Е, м. Вінниця, 21030, код - 23110524

про стягнення 238 126,11 грн.

В С Т А Н О В И В :

28.10.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н та без дати) (вх. № 927/19 від 28.10.2019 року) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" про стягнення 238 126,11 грн заборгованості з яких, 201 477,77 грн основного боргу, 33 835,82 грн пені, 2 812,52 грн 3% річних, за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року.

В якості підстави заявлених вимог позивач посилається на порушення Дочірнім підприємством "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" прав позивача шляхом неналежного виконання зобов`язань за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року в частині здійснення розрахунків за поставлений природній газ.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" про стягнення 201 477,77 грн основного боргу, 33 835,82 грн пені, 2 812,52 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року позов залишено без руху відповідно ч.2 ст.164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

19.11.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви (1001вих-19-5525 від 15.11.2019 року).

Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито провадження у справі № 902/893/19 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2019 року.

У судовому засіданні 17.12.2019 року судом постановлену ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/893/19 на 21.01.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

11.01.2020 року до суду від представника позивача надійшов лист (б/н від 09.01.020 року), в якому останній в зв"язку з допущенням арифметичних помилок, вважати вірну суму основного боргу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року 567 891,94 грн та оплату за договором в сумі 366 414,17 грн.

20.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 20.01.2020 року про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі № 902/893/19.

В судовому засіданні 20.02.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/893/19 для судового розгляду по суті на 25.02.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 20.02.2020 року.

25.02.2020 року в судовому засіданні судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 17.03.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 25.02.2020 року.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

16.03.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 16.03.2020 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

На визначену судом дату позивач не прибув. Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд зазначає, що про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином ухвалою суду від 27.02.2020 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань станом на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло. У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.03.2020 року розглянувши клопотання позивача (б/н від 16.03.2020 року) про відкладення розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Як встановлено судом, згідно довідки від 16.03.2020 року, складеної відповідальним працівником апарату Господарського суду Вінницької області, клопотання позивача не містить електронного цифрового підпису.

Враховуючи те, що клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надіслано без електронного цифрового підпису, а тому не є офіційним та не підлягає розгляду, з урахуванням наведеного вище та приймаючи до уваги приписи Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг".

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави заявлених позовних вимог посилається на порушення Дочірнім підприємством "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" прав позивача шляхом неналежного виконання зобов`язань за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року в частині здійснення розрахунків за поставлений природній газ.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" про стягнення 201 477,77 грн основного боргу, 33 835,82 грн пені, 2 812,52 грн 3% річних.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 31.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство "Укртрансгаз") (Газотранспортне підприємство) та Дочірнім підприємством "Теплокомуненерго МАЯК" (Замовник) укладено договір Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 (16-21, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Газотранспортне підприємство зобов"язується надавати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а Замовник зобов"язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, строки та порядку передбачені умовами договору.

Річний плановий обсяг транспортування природного газу Замовника складає 10550,0 тис.куб.м, (п. 1.2 Договору).

Підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (Оператор) відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (підтвердженні обсяги) (п. 2.1 Договору).

Замовник передає Газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства (п. 2.2 Договору).

Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється сторонами відповідно до порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 2.5 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (акти наданих послуг).

У випадку, якщо Замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу Газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого Газотраспортним підприємством газу Замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (вузли обліку), установлених на ГРС.

Якщо Замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства , даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу Замовником та/або його споживачам.

Відповідно п. 3.2 Договору Газотранспортне підприємство до 15-го числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірника акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (п. 3.4 Договору).

За одиницю виміру кількості при його обліку приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов: (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа) (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Газотранспортне підприємство зобов"язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та засобах масової інформації.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно.

Вартість послуг з транспортування газу визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного з Розділом 4 договору, та податку на додану вартість (п. 5.3 Договору).

Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 5.4 Договору).

За змістом п. 5.5. Договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу за відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Газотранспортне підприємство і Замовник зобов"язується здійснювати звірку розрахунків щоквартально до 25 числа першого місяця, наступного за кварталом на підставі відомостей про фактичну оплату послуг з транспортування газу та актів наданих послуг. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 5.8 Договору).

Згідно п. 6.1.2 Договору Газотранспортне підприємство зобов`язане забезпечити транспортування газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором.

Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору (п. 6.3.2 Договору).

Відповідно п. 7.1 Договору Газотранспортне підприємство і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання за договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.

У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Розділом 5 договору, із Замовника стягується стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3 Договору).

Пеня нараховується Газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення Газотранспортним підприємством претензій та/або звернення Газотранспортного підприємства з позовом до суду (п. 7.4 Договору).

Згідно п. 11.1 договір набирає чинності з 1 квітня 2016 року на строк до 31 грудня 2016 року.

21.11.2016 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 1, за умовами якої сторонами змінено п. 1.2 Договору та викладено його в наступній редакції: "Річний плановий обсяг транспортування природного газу Замовника протягом 2017 року складає 19750 тис.куб.м.". При цьому, сторонами доповнено п. 11. Договору абзацом такого змісту: "Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов" (а.с. 22 т. 1).

16.05.2017 року між сторонами підписано Додаткову угоду, відповідно до якої змінено місцезнаходження та банківські реквізити сторін (а.с. 25, т. 1).

30.11.2017 року сторонами підписано Додаткову угоду № 2, за змістом якої сторонами погоджено та змінено ряд пунктів договору від 31.03.2016 року серед яких :

- п. 1.2 Договору викладено в наступній редакції: "Річний плановий обсяг транспортування природного газу Замовника протягом 2018 року складає 19750 тис.куб.м.". При цьому, сторонами доповнено п. 11. Договору абзацом такого змісту: "Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії терміну договору жодною із сторін не буде завлено про припинення його дії або перегляд його умов";

- п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції: "Підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження номінацій в установленому поряду Оператором газотранспортної системи (Оператор) відповідно до Кодексу газотранспортної системи, наявності в Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів (підтверджені обсяги)";

- доповнено Розділ 2 п. 2.11 Договору та викладено його в наступній редакції: "Замовник підписанням договору надає згоду Газотранспортному підприємству на припинення ним транспортування газу Замовника по цьому договору у випадку введення в дію Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на виконання Закону України "Про ринок природного газу" тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу та точок виходу.

Подальше транспортування газу Замовника здійснюється Газотранспортним підприємством на договірних засадах на підставі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497";

- змінено в п. 5.3 Договору, а саме слова "9-00" на "7-00";

- виключено у п. 5.5 слова "(крім гарантованого постачальника)";

- викладено абз. 2 п. 5.5 Договору в наступній редакції: "Розмір суми платежу попередньої оплати визначається як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів";

- п. 11.1 Договору викладено в наступній редакції: "Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до дати, яка настала раніше, а саме: 31 грудня 208 року або дати введення НКРЕКП в дію тарифів, зазначених в п. 2.11 Договору. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, але не пізніше дати введення НКРЕКП в дію тарифів, зазначених в п. 2.11 Договору, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

- в частині проведення розрахунків діє до повного виконання Замовником своїх зобов`язань за цим договором.

Подальше транспортування газу Замовника здійснюється Газотранспортним підприємством на договірних засадах на підставі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497." (а.с. 23-24).

За період з 31.12.2018 року по 30.04.2019 року позивачем відповідачу поставлено природній газ на загальну суму 567 891,94 грн (з урахуванням листа б/н від 09.01.020 року), що підтверджується актами з наданих послуг на транспортування природного газу № 12-18-1604000054/BRD/2016/0020 від 31.12.2018 року на суму 159 809,30 грн, № 01-19-1604000054/BRD/2016/0020 від 31.01.2019 року на суму 156 866,54 грн, № 02-19-1604000054/BRD/2016/0020 від 28.02.2019 року на суму 121 613,45 грн, № 03-19-1604000054/BRD/2016/0020 від 31.03.2019 року на суму 108 544,16 грн, № 04-19-1604000054/BRD/2016/0020 від 30.04.2019 року на суму 21 058,49 грн (а.с. 26-30).

Відповідачем проведено частково розрахунок за поставлений природній газ в сумі 366 414,17 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу за надані послуги з транспортування природного газу за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року за договором № 1604000054 від 31.03.2016 року (а.с.12).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 201 477,77 грн (567 891,94 - 366 414,17).

На підтвердження наявної заборгованості до матеріалів справи додано обопільно підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків станом на 30.04.2019 року (ас. 31).

19.07.2019 року в зв`язку з порушенням строків оплати поставленого газу на адресу відповідача надіслано претензію щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій (а.с. 32-33).

Як встановлено судом, вказану суму заборгованості отриманий газ відповідачем не було сплачено, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дії позивача по передачі природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті за отриманий товар.

Надаючи правову кваліфікацію договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року, суд, з огляду на його зміст та положення цивільного законодавства, приходить до висновку, що останній є змішаним оскільки містить елементи договору поставки та договору про надання послуг правовідносини за якими регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка" та главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 631 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З врахуванням наведеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за переданий природний газ в сумі 201 477,77 грн є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 812,52 грн - 3% річних та 33 835,82 грн - пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум 3% річних помилок не виявлено, в зв`язку з чим 3% річних в сумі 2 812,52 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 835,82 грн пені, нарахованої у період зобов`язальних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 7 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Зокрема п. 7.3 Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Розділом 5 договору, із Замовника стягується стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3 Договору).

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в цій частині підлягають задоволенню судом у заявленому розмірі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "МАЯК" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 2-Е, м. Вінниця, 21030, код - 23110524) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код - 30019801) 201 477,77 грн - основного боргу за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000054 від 31.03.2016 року, 2 812,52 грн - 3% річних, 33 835,82 грн - пені та 3 571,89 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 27 березня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

3 - відповідачу (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 2-Е, м. Вінниця, 21030)