Рішення

від 27.03.2020 по справі 925/219/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року Справа № 925/219/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторіансервіс» ,

с. Тщенець, Мостиського району, Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» ,

м. Черкаси

про стягнення 80 000 грн. 00 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторіансервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» про стягнення з відповідача 80 000 грн. 00 коп. боргу, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору про перевезення вантажів №05022019/2-2 від 05 лютого 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 26 лютого 2020 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 05 лютого 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторіансервіс» (перевізник) було укладено договір №05022019/2-2 про перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору предметом регулювання договору є відносини сторін, при яких перевізник зобов`язався доставити погоджений із експедитором вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор - сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору), далі - заявка) (п.1.3. договору).

Тобто умови даного договору передбачали надання послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки №352-2 від 22 листопада 2019 року на перевезення вантажу (а.с.17) позивач здійснив перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Кіркхнем (Ланкашир, Великобританія), що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) (а.с. 18).

У вказаній заявці було встановлено, що вартість послуг з перевезення вантажу складає 3 200 євро по курсу НБУ на день розвантаження авто.

Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частиною 1 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Надання позивачем послуг згідно заявки №352-2 від 22 листопада 2019 року підтверджується копіями наступних документів:

- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 27 листопада 2019 року;

- актом надання послуг №575 від 05 грудня 2019 року на суму 84 854 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно умов заявки №352-2 від 22 листопада 2019 року визначено, що оплата здійснюється в безготівковому порядку, на протязі 5 днів з дня отримання оригіналів документів (заявка - 2 шт., рахунок, акт - 2 шт., СМR - 2 шт. - оригінали, договір - 2 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою (копія вірна) та за умови відсутності помилок у їх оформленні.

Вищевказані документи 16 грудня 2019 року були направлені на адресу відповідача поштовим перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА» за експрес-накладною №59000471283988.

Враховуючи те, що документи були направлені без опису вкладення, їх перелік був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

За даними сервісу відстеження ТОВ «НОВА ПОШТА» , що обліковується у вільному доступі в мережі Інтернет за адресою https://novaposhta.ua/trackіng, вказане відправлення було отримане одержувачем 23 грудня 2019 року.

Відповідач даних обставин не спростував.

П`ятиденний строк оплати завершився 28 грудня 2019 року.

Враховуючи те, що цей день припадає на вихідний - суботу, перевезення мало бути оплачене не пізніше першого за вихідними (та святковими) робочого дня - 30 грудня 2019 року.

Згідно відмітки в товарно-транспортній накладній, отримання вантажу відбулося 05 грудня 2019 року.

Відповідно до підписаного між сторонами акту №575 від 05 грудня 2019 року борг за перевезення вантажу складав 84 854 грн.

Водночас відповідачем було сплачено лише 4 854 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №189 від 18 лютого 2020 року.

В зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 80 000 грн. 00 коп. боргу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про перевезення вантажу, розрахунку з позивачем за надані відповідні послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору про перевезення вантажів №05022019/2-2 від 05 лютого 2019 року та укладеної до нього заявки на перевезення вантажу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 80 000 грн. 00 коп. боргу за перевезення вантажів.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 8 500 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги від 14 лютого 2020 року укладеного між позивачем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем визначено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 8 500 грн. 00 коп.

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг адвокатом надано позивачу наступні послуги та виконані роботи:

- вивчення та огляд документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (5 год. 10 хв.);

- проведення заходів досудового врегулювання шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год.);

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви (10 год.);

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення на стадії примусового виконання (10 год.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату Лозі Віктору Миколайовичу 8 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №03-02 від 19 лютого 2020 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 8 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» , вул. Пушкіна, 100, оф. 1, ідентифікаційний код 39505251 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторіансервіс» , вул. Миру, 41 а, с. Тщенець, Мостиського району, Львівської області, ідентифікаційний код 42112958 - 80 000 грн. 00 коп. боргу, 2 102 грн. 00 коп. судового збору та 8 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 27 березня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович