РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 березня 2020 року м. Рівне №460/2067/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доВолинський окружний адміністративний суд третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинського окружного адміністративного суду (далі - відповідач, ВОАС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна судова адміністрація України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, здійсненні перерахунку відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 та виплати її (з урахуванням уже виплачених сум), викладеної у листі від 13.06.2019 № 02-51/11783/19.
зобов`язати відповідача провести перерахунок стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності), а саме з 01.09.1999 по 30.10.1999 - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 по 31.12.2002 - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 по 31.08.2003 на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 по 31.08.2004 - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 по 31.08.2007 - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу, про що видати відповідний наказ;
зобов`язати відповідача провести судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перерахунок кількості днів додаткової відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008, про що видати відповідний наказ, та виплатити щомісячну доплату за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 (з урахуванням уже виплачених сум).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що Указом Президента України від 24.10.2008 №957/2008 він призначений на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду строком на п`ять років, в подальшому постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 №450-VІІ обраний на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду безстроково. До вказаного призначення, позивач набув стаж наукової роботи з 1999 року по 2017 рік на посадах науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі ІV рівня акредитації державної форми власності. Позивач вважає, що набутий ним стаж разом із навчанням в аспірантурі, на підставі ч. 6 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII повинен бути зарахований до стажу робити суддею, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки. Разом з тим, на звернення позивача від 08.04.2019 відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив в зарахуванні такого стажу, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 визначено територіальну підсудність адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 і передано її на розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача встановлено строк для надання письмових пояснень щодо позовної заяви.
У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що оскільки до призначення на посаду судді позивач не обіймав посад державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу роботи яких здійснювався відповідно до Закону України Про державну службу і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, підстави для проведення перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат відсутні. За таких обставин, вважає доводи позивача, наведені у позовній заяві, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, а відтак, підстави для задоволення позовної заяви, на думку відповідача, відсутні.
Позивач подав відповідь на відзив в якому з посиланням на норми чинного законодавства наводить аргументи, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.
Третьою особою подано до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких з посиланням на норми чинного законодавства наведено аргументи, аналогічні викладеним відповідачем у відзиві на позовну заяву. Відтак, просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Указом Президента України від 24.10.2008 № 957/2008 позивач призначений на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
З 03.11.2008 позивач зарахований до штату Волинського окружного адміністративного суду та по даний час обіймає посаду судді цього суду.
В подальшому постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 №450-VІІ обраний на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду безстроково.
До призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду позивач, згідно із записами у його трудовій книжці НОМЕР_1 , працював на посадах науково-педагогічних працівників та навчався в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації) у такі періоди:
01.09.1999 - 30.10.1999 - асистент кафедри публічного права;
01.11.1999 - 31.12.2002 - аспірант з відривом від виробництва;
06.01.2003 - 31.08.2003 - асистент кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права;
01.09.2003 - 31.08.2004 - старший викладач кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права;
01.09.2004 - 31.08.2007 - старший викладач кафедри цивільного права і процесу.
08.04.2019 позивач звернувся із заявою до в.о. голови Волинського окружного адміністративного суду, у якій просив:
здійснити перерахунок його стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього на підставі пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного на момент мого призначення на посаду судді), період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації), а саме з 01.09.1999 по 30.10.1999 - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 по 31.12.2002 - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 по 31.08.2003 - на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 по 31.08.2004 - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 по 31.08.2007 - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права та процесу;
здійснити перерахунок відпустки та щомісячної доплати за вислугою років до його посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 та виплатити її (з урахуванням уже виплачених сум).
Листом від 13.06.2019 №02-51/11783/19, відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат, оскільки вказаний стаж міг би бути врахований за умови подальшого призначення на посаду державної служби відповідно до Закону України Про державну службу .
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
15.12.1992 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про статус суддів", який визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
В статті 44 Закону України "Про статус суддів" визначалося матеріальне і побутове забезпечення суддів.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" встановлено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
07.02.2010 Верховною радою України прийнято Закон України "Про судоустрій і статус суддів", який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Закон набрав чинності 30 липня 2010 року, згідно з яким, Закон України "Про статус суддів" втратив чинність крім статей 43, 44, які втратили чинність з 01 січня 2011 року.
Разом з тим, в прикінцевих положеннях Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було встановлено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування окрім статей 129 та 130 цього Закону, які вводитимуться в дію 01 січня 2011 року.
Відповідно до ч.5 ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи. Крім того, суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Також ст.137 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді.
Пунктом 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів також встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом. При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Тому, при обчисленні стажу роботи на посаді судді (статті 135, 137 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) для суддів, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом, слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 №2862-ХІІ (чинного на момент призначення на посаду судді ОСОБА_1 ). Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постановах від 17.10.2018 (справа № 806/2963/17) та від 14.11.2018 (справа №804/4305/17) дійшов правового висновку про те, що судді, призначені чи обрані до 01.01.2011, мають право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки стаж державної служби.
Відповідно до роз`яснення Державної судової адміністрації України від 29.05.2013, щодо категорії інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги (стаття 44 Закону України Про статус суддів ), слід розуміти роботу працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали і працюють в державних органах та розрахунок стажу роботи яких здійснюється відповідно до Закону України Про державну службу і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок).
Пунктом 3 порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 передбачено, що до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 257, незалежно від наявності перерв у роботі.
Вказаним Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних-закладів III - IV рівнів акредитації передбачено посади асистента, старшого викладача. Посаду аспіранта та заступника декана Переліком не передбачено.
Згідно з п. 26 ст. 24 Закону України від 13.12.1991 №1977-ХІІ Про наукову і науково-технічну діяльність для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством належать до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий у державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі.
Відповідно до ст. 22-3 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність до стажу наукової роботи зараховувався, зокрема час навчання в аспірантурі, ад`юнктурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад`юнктури, докторантури.
З наведених норм слідує, що зарахування стажу наукової роботи, набутого у державних установах, організаціях, та часу навчання в аспірантурі за денною (очною) формою навчання до стажу державної служби здійснюється для осіб, які працюють на посадах, віднесених законодавством до посад державної служби, а право на зарахування такого стажу до стажу державної служби мають особи, які після роботи у наукових установах були призначені на посади державної служби або працювали на них раніше.
Порядок обрання на посаду судді на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді регулювався Законом України Про статус суддів від 15.12.1992 №2862-ХІІ, згідно якого посада судді не відноситься до посад державної служби, проте за змістом особливостей прийняття на посаду, покладених обмежень, наданих гарантій та пільг, зокрема відпусток тощо має значну кількість спільних ознак, тобто за своєю природою є публічною службою на державній посаді.
Судом встановлено, що на момент призначення позивача ОСОБА_1 суддею Волинського окружного адміністративного суду, йому дійсно не було зараховано до стажу, що дає право на виплату надбавки за вислугу років до посадового окладу та додаткової відпуски, період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищий навчальний заклад III- IV рівня акредитації), виходячи із позиції відповідача, що до призначення на посаду судді він не обіймав посад державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу яких здійснювався відповідно до Закону України Про державну службу і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
До стажу для одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки ОСОБА_1 враховувався лише стаж на посаді судді згідно з вимогами ч. 6 ст. 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 №2862-ХІІ (чинного на момент призначення на посаду судді ОСОБА_1 ).
Враховуючи наведені норми права та досліджених судом матеріали справи, суд робить висновок, що факт відсутності роботи на посаді державного службовця не впливає на підстави для проведення позивачу перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання ним як суддею доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат за наявності відповідного стажу роботи на посаді науково педагогічного працівника.
Відповідач стверджує, що оскільки до призначення на посаду судді позивач не обіймав посад державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу яких здійснювався відповідно до Закону України Про державну службу і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, підстави для проведення перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання доплати за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат відсутні.
З такими доводами суд не погоджується виходячи із такого. Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (чинного на момент мого призначення на посаду судді, далі - Закон № 2862-ХІІ) для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Положення частини шостої статті 44 Закону № 2862-ХІІ не містять переліку посад інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги , час роботи на яких дає підстави зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.
Суд бере до уваги, що науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації (стаж роботи на посадах яких набуто до призначення на посаду судді) надавалися за змістом такі ж пільги, які були передбачені для суддів статтею 44 Закону № 2862-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами (надбавка за вислугу років, допомога на оздоровлення у вигляді місячного посадового окладу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань тощо). Виходячи із наведених нормативно-правових актів, час роботи науково-педагогічних працівників на посадах старшого викладача та асистента у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації державної форми власності, а також час навчання в аспірантурі за денною (очною) формою навчання у такому навчальному закладі підлягає до зарахування суддям, призначеним чи обраним до 01.01.2011. до стажу роботи, що дає їм право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки.
Крім того, аналіз частини шостої статті 44 Закону № 2862-ХІІ дає підстави дійти висновку про те. що сам факт роботи на відповідних посадах інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги с підставою для зарахування певного періоду роботи на вказаних посадах до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки. Частиною шостою статті 44 Закону №2862-Х11 зарахування періоду роботи на відповідних посадах інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги до відповідно стажу судді не ставиться у залежність від призначення на посаду державної служби.
Суд при вирішенні даного спору керується правовими висновками викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17. З тексту вказаної постанови вбачається, що позивач по даній справі з 27.08.2003 по 06.12.2010 працювала на посаді помічника судді господарського суду, а з 07.12.2010 була зарахована на посаду судді, тобто не перебувала власне на посадах державної служби. Разом з тим, вказаним судовим рішенням зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж з 27.08.2003 по 06.12.2010, тобто стаж роботи на посаді помічника судді.
Відповідно до поданого відзиву на позовну заяву, відповідач при вчиненні оскаржуваних дій керувався листом Національного агентства України з питань державної служби від 08.05.2019 №2944/13-19.
Суд не погоджується із доводами відповідача виходячи із наступного. По перше, вказаний лист, як зазначено ж у ньому, має лише роз`яснювальний (інформаційний характер) і не встановлює правових норм. По друге, до повноважень Національного агентства України з питань державної служби не відноситься надання роз`яснень щодо застосування законодавства про судоустрій та статус суддів. Таким чином, відповідач не міг покликатися на лист Національного агентства України з питань державної служби від 08.05.2019 № 2944/13-19 в обґрунтування правомірності оскаржуваної відмови.
В позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача провести перерахунок стажу роботи судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього, зокрема, період роботи на посадах науково- педагогічних працівників у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності), а саме з 01.09.1999 по 30.10.1999 - на посаді асистента кафедри публічного права, з 06.01.2003 по 31.08.2003 - на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 по 31.08.2004 - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 по 31.08.2007 - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу. При цьому, вказаний стаж роботи підтверджується записами у трудовій книжці, долученій до позовної заяви, а зарахування вказаних періодів роботи до мого страхового стажу підтверджується довідкою форми ОК-5, роздрукованої з кабінету позивача на веб-сайті Пенсійного фонду України.
Вирішуючи спір, суд застосовує також норми частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) де встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми у взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів у зв`язку з прийняттям Закону України Про Вищий антикорупційний суд , яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція була покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Такі правові висновки Верховного Суду враховуються також і Вищою Радою Правосуддя при вирішенні питання щодо наявності необхідного стажу для відставки судді ( зокрема рішення ВРП від 10.03.2020 № 710/0/15-20 про звільнення з посади судді апеляційного суду Рівненської області у відставку)
Правова позиція щодо строку звернення до суду в таких категоріях справ вказана Верховним Судом (ВС/КЦС,справа № 134/1781/16-ц, 05.12.18), - звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, не обмежується будь-яким строком. Верховний Суд вказав, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
Суд вирішуючи даний спір керується вищевказаними правовими висновками Верховного Суду, і зауважує про відсутність факту пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та рішень.
Неврахування такого періоду відповідачем, на думку суду, порушило право позивача на своєчасне та повне одержання всіх належних виплат які входять до складу грошової винагороди судді та отримання відповідних пільг та компенсацій і підлягає відновленню.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Волинського окружного адміністративного суду (викладену в листі від 13.06.2019 № 02-51/11783/19), у здійсненні перерахунку стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, здійсненні перерахунку відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 та виплати її (з урахуванням уже виплачених сум).
Зобов`язати Волинський окружний адміністративний суд провести перерахунок стажу роботи судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (вищому навчальному закладі IV рівня акредитації державної форми власності), а саме з 01.09.1999 по 30.10.1999 - на посаді асистента кафедри публічного права, з 01.11.1999 по 31.12.2002 - навчання в аспірантурі з відривом від виробництва, з 06.01.2003 по 31.08.2003 на посаді асистента кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2003 по 31.08.2004 - на посаді старшого викладача кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права, з 01.09.2004 по 31.08.2007 - на посаді старшого викладача кафедри цивільного права і процесу шляхом видання відповідного наказу.
Зобов`язати Волинський окружний адміністративний суд провести судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перерахунок кількості днів додаткової відпустки та щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008, про що видати відповідний наказ, та виплатити щомісячну доплату за вислугу років до посадового окладу з моменту зарахування до штату Волинського окружного адміністративного суду з 03.11.2008 (з урахуванням уже виплачених сум).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Волинський окружний адміністративний суд, вул. Словацького, 3, м. Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ: 35123898
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795
Суддя Махаринець Д.Є.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2020 |
Оприлюднено | 30.03.2020 |
Номер документу | 88455449 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні