Рішення

від 20.03.2020 по справі 163/2507/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року ЛуцькСправа № 163/2507/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Любомльського районного суду Волинської області з позовом до Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області (далі - УСЗН Любомльської РДА) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником війни, відповідно до статей 8, 9 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), та має право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, передбачені статтею 14 цього Закону.

УСЗН Любомльської РДА, на усне звернення позивача, повідомило, що середньомісячний сукупний дохід в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців перевищує розмір податкової соціальної пільги, тому позивач не має право на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач вважає дії відповідача щодо припинення надання пільг протиправними, оскільки вказана пільга встановлена Законом № 3551-ХІІ та, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018, сукупний дохід сім`ї не враховується при її нарахуванні з 18.03.2019.

Позивач просить визнати неправомірними дії УСЗН Любомльської РДА щодо припинення нарахування пільг як ветерану війни та зобов`язати відповідача поновити право на 50% знижку на оплату комунальних послуг, а також на придбання твердого палива та скрапленого газу без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї з 18.03.2019.

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 12.12.2019 дану справу передано за підсудністю Волинському окружному адміністративному суду (а. с. 15).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 21).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 31.01.2020 № 447/2-20 (а. с. 26-27) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до вимог Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок № 389), позивач ОСОБА_1 не має права на отримання пільг для придбання твердого палив, скрапленого газу та з оплати комунальних послуг у зв`язку із тим, що з 01.01.2019 середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців перевищував розмір податкової соціальної пільги (2690,00 грн.).

10.02.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відзиву не погодився та підтримав позовні вимоги (а. с. 30-32).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.05.2003 (а. с. 5).

11.12.2019 УСЗН Любомльської РДА видало позивачу довідку за № 844, з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учасник війни, з 01.01.2019 не має права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом, комунальних послуг, паливом та скрапленим газом, що надаються з урахуванням доходу відповідно до Закону № 3551-ХІІ у зв`язку із тим, що розмір середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2690,00 грн.) (а. с. 6).

При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із статтею 1 Закону № 3551-ХІІ Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 8 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами пунктів 5, 6 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:

50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю);

50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Згідно із частиною шостою статті 14 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 01.01.2015 № 76-VIII; далі - Закон № 76-VIII) установлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 389 цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку № 389 визначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України, зокрема: Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

За приписами пункту 3 Порядку № 389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно із пунктами 9, 12 Порядку № 389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6 - 8 цього Порядку, визначають протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Разом з тим, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 у справі № 1-6/2018 (2791/15) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII зі змінами.

При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави. Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив. Обмеження або скасування положеннями Закону № 76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону № 76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п`ятій статті 17 Основного Закону України.

Крім того, у рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 вказано, що Конституційний Суд України виходить із того, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України. Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону № 3551, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018 положення частини шостої статті 14 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону № 76-VIII) втратили чинність з 18.03.2019 та застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Крім того, на думку суду, у зв`язку із втратою чинності з 18.03.2019 положень частини шостої статті 14 Закону № 3551-ХІІ (у редакції Закону № 76-VIII), не підлягають також застосуванню приписи Порядку № 389, які передбачають надання деяких пільг учасникам війни за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відтак, суд дійшов висновку, що з 18.03.2019 позивач як учасник війни має право на отримання пільг, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ, без урахування умови щодо середньомісячного сукупного доходу його сім`ї, а відповідач безпідставно такі пільги не надає.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування пільг позивачу як учаснику війни з 18.03.2019 та зобов`язання відповідача поновити з 18.03.2019 надання пільг позивачу, як учаснику війни, відповідно до статті 14 Закону № 3551-ХІІ на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, без урахування умови щодо середньомісячного сукупного доходу його сім`ї.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області щодо припинення нарахування з 18 березня 2019 року пільг ОСОБА_1 як учаснику війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області (44300, Волинська область, м. Любомль, вул. Є. Коновальця, 6, ідентифікаційний код 03192075) поновити з 18 березня 2019 року надання пільг ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), як учаснику війни, відповідно до статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, без урахування умови щодо середньомісячного сукупного доходу його сім`ї.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх